Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 1367.8-83

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

Сурма

Метод визначення селену

Antimony. Метод для визначення значення selenium

ОКСТУ 1709

ГОСТ

1367.8 -8 3

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 16 грудня 1983 р. № 6013 дата запровадження

встановлено 01.01.85

Обмеження терміну дії знято за протоколом № 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації,

метрології та сертифікації (ІВС 4-94)

Цей стандарт встановлює метод інверсійної зміннострумової полярографії для

визначення селену від 210-5 до 810-5% у сурмі марки СуООООП.

Метод заснований на виділенні селену в елементарному вигляді на колекторі - сірці та визначенні

методом інверсійної зміннострумової полярографії з накопиченням у 0,4 моль/дм3 розчині

сірчаної кислоти у присутності іонів біхромату та міді (II).

(Змінена редакція, Зм. № 1).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу та вимоги безпеки - за ГОСТ 1367.0-83.

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ

Полярограф змінного струму типу ПУ-1.

Склянки скляні лабораторні за ГОСТ 25336-82 місткістю 50, 100 см3.

Колби мірні за ГОСТ 1770-74 місткістю 100 см3.

Піпетки з поділками НТД місткістю 1, 2, 5 см3.

Циліндри градуйовані за ГОСТ 1770-74 місткістю 50 см3.

Кислота азотна особливої чистоти за ГОСТ 11125-84 .

Кислота соляна особливої чистоти за ГОСТ 14261-77 та 3 моль/дм3 та 6 моль/дм3 розчини.

Суміш концентрованих азотної та соляної кислот у співвідношенні 3:1 (зворотна царська

горілка).

Кислота ортофосфорна за ГОСТ 6552-80 .

Кислота мурашина за ГОСТ 5848-73 .

Вода бідистильована (бідістилят); готують перегонкою дистильованої води в квар

цевому перегінному апараті.

Кислота сірчана особливої чистоти за ГОСТ 14262-78 , розведена 1:1 та 0,4 моль/дм3 розчин.

Гідроксиламіну гідрохлорид за ГОСТ 5456-79 , розчин з масовою часткою 10% в 6 моль/дм3

розчин соляної кислоти і розчин з масовою часткою 5% в 3 моль/дм3 розчині соляної кислоти.

Натрій серноватистокислий (тіосульфат натрію) за ГОСТ 27068-86 , розчин з масовою

часткою 30%.

Молоко сірчане: до 10 см3 розчину з масовою часткою 30% сірчано-кислого натрію додав

ють 2 см3 концентрованої сірчаної кислоти безпосередньо перед вживанням.

Бром за ГОСТ 4109-79 .

Видання офіційне Передрук заборонено

Видання із Зміною № 1, затвердженим у березні 1989 р. (ІУС 6-89).

54

каркасне будівництво

ГОСТ 1367.8-83 С. 2

Калій дворомовокислий за ГОСТ 4220-75 розчин з масовою часткою 5%.

Мідь сірчанокисла за ГОСТ 4165-78 , розчин, що містить в 1 см3 500 мкг міді.

Селен за ТУ 6-09-5358-87.

Стандартні розчини селену.

Розчин А: 0,1 г металевого селену поміщають у склянку місткістю 100 см3 і розчиняють

при нагріванні 10 см3 зворотної царської горілки. Потім додають 5 см3 концентрованої сірчаної

кислоти, що упарюють до початку виділення парів сірчаної кислоти, охолоджують, доливають бідистил.

лята, кип'ятять і знову охолоджують. Отриманий розчин переводять у мірну колбу місткістю

100 см3, доводять бидистилятом до мітки і перемішують.

1 см3 розчину, містить А 1 мг селену.

Розчин Б: 1 см3 розчину, А доливають у мірну колбу місткістю 100 см3 доливають

0,4 моль/дм3 розчином сірчаної кислоти до мітки та перемішують; готують у день вживання.

1 см3 розчину містить Б 0,01 мг селену.

(Змінена редакція, Зм. № 1).

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. Наважку сурми марки СуООООП масою 1 г поміщають у склянку місткістю 100 см3,

доливають 10 см3 зворотної царської горілки, упарюють розчин майже насухо на киплячій водяній

бані та проводять денітрацію залишку мурашиною кислотою. Надлишок мурашиної кислоти

видаляють випарюванням з водою. Сліди мурашиної кислоти не заважають подальшому визначенню

ня. Потім осад розчиняють у 20 см3 10%-ного розчину гідроксиламіну у 6 моль/дм3 розчині

соляної кислоти, розчин переводять у пробірку і беруть в облогу сірку. Для цього пробірку із розчином

поміщають у киплячу водяну баню, додають піпеткою 0,5 см3 сірчаного молока і витримай

ють розчин на водяній бані 3 год. За цей час тричі додають по 0,3 см3 сірчаного молока

через 30 хв, 1 год і наприкінці досвіду. Наступного дня виділився осад сірки, що містить

селен, фільтрують через фільтр з білою стрічкою і промивають спочатку 7 разів 5%-ним

розчином гідрохлориду гідроксиламіну в 3 моль/дм3 розчині соляної кислоти, а потім 5 разів

бідистилятом. Осад змивають струменем бідистиляту в склянку місткістю 50 см3, додають

1 см3 азотної кислоти, 1 см3 сірчаної кислоти (1:1), і 0,5 см3 брому і залишають склянку під

вартовим склом на 30 хв. Потім розчин нагрівають на водяній бані до відгону надлишку брому.

і упарюють на плитці до початку появи парів сірчаної кислоти. До вмісту склянки

додають 5 см3 бідистиляту, 0,2 см3 розчину дворомовокислого калію та 0,2 см3 розчину

сірчанокислої міді. Розчин доводять бідистилятом до об'єму 30 см3 у мірному циліндрі з

пробкою та перемішують.

3.2. Полярографують розчин у комірці з виносним меркурсульфатним електродом

ня на стаціонарному ртутному електроді. Ртутне дно в анодному відділенні заливають сумішшю

сірчаної кислоти, ортофосфорної кислоти та бідистиляту у співвідношенні 1:1:2. Розмір краплі

відповідає 20 поділу годинного індикатора. Час накопичення 1-3 хв при потенціалі

накопичення мінус 0,6 В. При реєстрації полярограм використовують катодну розгортку.

ня. Потенціал піку мінус 0,8 В. Полярограму кожного розчину знімають три-чотири рази

в інтервалі потенціалів від мінус 0,6 до мінус 1,0 В. Висоту піку вимірюють по вертикалі,

проведеної через вершину піку до перетину з дотичною, що з'єднує основи гілок

піку. Концентрацію селену в розчині визначають методом добавок. З кожною серією проб

проводять три контрольні досліди.

(Змінена редакція, Зм. № 1).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку селену (X) у відсотках обчислюють за формулою

т\'

т (Н2 - #,) IQ "4,

де тх - маса селену в добавці, мкг;

Нх - середня арифметична висота піку розчину проби за вирахуванням середнього значення

висоти піку контрольних дослідів, мм;

55

С. 3 ГОСТ 1367.8-83

Н2 - середня арифметична висота піку розчину проби з добавкою за вирахуванням середнього

значення висоти піку контрольних дослідів, мм (різниця Я2 та Я1 повинна бути не

менше Я, і не більше ЗЯ);

т - маса навішування сурми, р.

4.2. Різниця двох результатів паралельних визначень та різниця двох результатів аналізу

при довірчій ймовірності Р = 0,95 не повинна перевищувати абсолютного допустимого розходу

ня збіжності та відтворюваності, наведених у таблиці.

Абсолютна допускається розбіжність, %

Масова частка селену, %

збіжності відтворюваності

Від 0,000020 до 0,00004 включно.

Св. 0,00004 "0,00008"

0,000015

0,00002

0,00002

0,00003

(Змінена редакція, Зм. № 1)