ГОСТ 12645.5-77

ГОСТ 12645.5-77 Індій. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 12645.5-77

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ІНДІЙ

Методи визначення миш'яку

Indium. Методи для визначення arsenic

ОКСТУ 1709

Дата введення 1978-07-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

А.П.Сичов, Л.К. Ларіна (керівник теми), М.Г. Саюн ( керівник теми), В.М. Макарцева , Н.С. В.А.Колеснікова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 08.07.77 N 1715

Зміна N 3 прийнята Міждержавною Радою стандартизації, метрології та сертифікації 15.03.94 (звіт Технічного секретаріату N 1)

За ухвалення проголосували:

3. ВЗАМІН ГОСТ 12645–67 у частині разд.2

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

6. ПЕРЕВИДАННЯ (січень 1998 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в лютому 1983 р., грудні 1987 р., червні 1996 р. (ІУС 5-83, 3-88, 9-96)


Цей стандарт встановлює візуально-колориметричний метод визначення миш'яку в Індії при масовій частці миш'яку від 3·10 до 1·10 % та фотоколориметричний метод визначення миш'яку при масовій частці миш'яку від 1·10 до 5·10 %.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки - за ГОСТ 12645.0 та ГОСТ 22306 .

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2. ВІЗУАЛЬНО-КОЛОРИМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ МИШ'ЯКУ

2.1. Сутність методу

Метод заснований на утворенні жовтого миш'яково-молібденового комплексу з подальшим відновленням його сірчанокислим гідразином у слабокислому розчині до молібденової сині, інтенсивність забарвлення якої в органічному шарі порівнюється зі шкалою еталонів.

2.2. Апаратура, реактиви та розчини

Посуд кварцовий згідно з ГОСТ 19908 .

Циліндри для фотометрування з притертою пробкою заввишки 18 см та діаметром 1 см.

Кислота азотна за ГОСТ 11125 .

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розбавлена 1:1 та розчин (H SO )=3 моль/дм .

Кислота соляна за ГОСТ 3118 щільністю 1,19 г/см (перевірка по ареометру обов'язкова), очищена від миш'яку наступним чином: 500 см соляної кислоти розчиняють 10 г йодистого калію за ГОСТ 4232 . Розчин переносять у ділильну вирву місткістю 1 дм. , доливають 25 см чотирихлористого вуглецю і струшують протягом 2 хв, потім дають відстоятись і зливають органічний шар. Водний шар ще раз екстрагують 25 см чотирихлористого вуглецю. Органічний шар відкидають. Кислота соляна, розчин (HCl)=9 моль/дм ; готують із очищеної від миш'яку соляної кислоти розведенням водою 3:1.

Гідразин сірчанокислий за ГОСТ 5841 розчин, що містить 1,5 г/дм , та розведеної 1:19 (5 см розчину, що містить 1,5 г/дм гідразину, розбавляють до 100 см водою). Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765 , розчин, що містить 10 г/дм у розчині сірчаної кислоти (H SO )=3 моль/дм .

Вуглець чотирихлористий за ГОСТ 20288 .

Спирт ізоаміловий за ГОСТ 5830 .

Ангідрид миш'яковистий за ГОСТ 1973 .

Стандартні розчини миш'яку.

Розчин А: 0,132 г миш'яковистого ангідриду розчиняють при нагріванні 5-10 см розчину гідроксиду натрію, переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , нейтралізують по фенолфталеїну розчином сірчаної кислоти (H SO )=3 моль/дм , розбавляють до мітки водою і перемішують.

1 см розчину, А містить 0,1 мг миш'яку.

Розчин Б: 10 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки водою.

1 см розчину містить 10 мкг миш'яку.

Розчин: 1 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки водою.

1 см розчину містить 1 мкг миш'яку.

Вода дистильована за ГОСТ 6709 двічі перегнана у кварцовому апараті.

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 розчин, що містить 100 г/дм .

Фенолфталеїн (індикатор), спиртовий розчин, що містить 1 г/дм .

Спирт етиловий за ГОСТ 18300 .

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

2.3. Проведення аналізу

2.3.1. Наважку індія масою 0,500-1,000 г поміщають у кварцову колбу місткістю 100 см , доливають 5 см сірчаної кислоти, розведеної 1:1, розчиняють пробу на електричній плитці, покритій кварцовим кожухом. Розчин випарюють до 2-2,5 см , охолоджують, додають 2,4 см води, знову охолоджують і розчиняють сіль 7,8 см очищеної соляної кислоти при перемішуванні та охолодженні.

Після охолодження переводять розчин у ділильну вирву місткістю 75-100 см. обмивають склянку 2 см розчину соляної кислоти (HCl)=9 моль/дм . Далі проводять екстракцію миш'яку 15 см. чотирихлористого вуглецю протягом 2 хв. Органічний шар, що відстоявся, зливають в іншу ділильну вирву. Екстракцію миш'яку повторюють і приєднують органічний шар першого. Об'єднані екстракти промивають 10 см розчину соляної кислоти (HCl)=9 моль/дм , струшуючи 15-20 с.

Промитий екстракт зливають в іншу ділильну вирву, де струшують протягом 2 хв з 10 см води. При цьому миш'як переходить у водяний шар. Водний шар зливають у кварцову чашку місткістю 30-50 см. , додають 3 см азотної кислоти та випарюють на водяній бані насухо.

Сухий залишок розчиняють у 2 см води при слабкому підігріві на водяній бані, розчин переводять у циліндр для колориметрування заввишки 18 см і діаметром 1 см із притертою пробкою. Чашку відмивають водою. Загальний об'єм розчину в циліндрі має бути 3 см .

Потім у циліндр доливають 0,3 см. розчину молібденовокислого амонію, 0,15 см розчину сірчанокислого гідразину (1,5 г/дм ) і перемішують. Циліндр з випробуваним розчином занурюють у склянку з окропом і витримують 5 хв з моменту закипання води. Потім циліндр швидко охолоджують, додають 0,5 см. ізоамілового спирту, збовтують 10 і порівнюють (збоку) забарвлення відстоявся спиртового шару зі шкалою порівняння. Одночасно в цих умовах проводять контрольний досвід з реактивами для внесення в результат аналізу відповідної поправки.

Кількість миш'яку в розчині, що колориметрується, встановлюють, порівнюючи зі шкалою порівняння.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

2.3.2. Приготування шкали порівняння

У сім циліндрів для колориметрування висотою 18 см і діаметром 1 см поміщають 0; 0,1; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8 та 1 см стандартного розчину, що відповідає 0; 0,1; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8 та 1 мкг миш'яку доводять об'єм водою до 3 см і перемішують. Доливають 0,3 см розчину молібденовокислого амонію, 0,15 см розчину сірчанокислого гідразину і далі аналіз ведуть, як зазначено у п. 2.3.1.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.4. Обробка результатів

2.4.1. Масову частку миш'яку ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Кількість миш'яку в пробі, мкг;

кількість миш'яку в розчині контрольного досвіду, мкг;

- Маса навішування індія, р.

2.4.2. За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати трьох паралельних визначень.

Різниця між найбільшим та найменшим із трьох результатів паралельних визначень з довірчою ймовірністю 0,95 не повинна перевищувати значення розбіжності, що допускається трьох результатів паралельних визначень, розрахованих за формулами:

для масової частки миш'яку від 3·10 до 5·10 %;

для масової частки миш'яку від 5·10 до 1·10 %,

де - Середнє арифметичне результатів трьох паралельних визначень.

Різниця між більшим і меншим із двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби з довірчою ймовірністю 0,95 не повинна перевищувати значення розбіжності, що допускається двох результатів аналізу, розрахованих за формулами:

- Для масової частки миш'яку від 3 · 10 до 5·10 %;

- Для масової частки миш'яку від 5 · 10 до 1·10 %,

де - Середнє арифметичне двох зіставних результатів аналізу.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3. ФОТОКОЛОРИМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ МИШ'ЯКА

3.1. Сутність методу

Метод заснований на утворенні жовтого миш'яково-молібденового комплексу з подальшим відновленням його сірчанокислим гідразином у слабокислому розчині до молібденової сині та вимірюванні оптичної щільності забарвленого комплексу в області довжин хвиль 660-680 нм.

3.2. Апаратура, реактиви та розчини

Фотоелектроколориметр.

Кислота азотна згідно з ГОСТ 4461 .

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розбавлена 1:1 та розчин (H SO )=3 моль/дм .

Титан трихлористий.

Кислота соляна за ГОСТ 3118 щільністю 1,19 г/см та розчин (HCl)=9 моль/дм .

Вуглець чотирихлористий за ГОСТ 20288 .

Калій марганцевокислий за ГОСТ 20490 , розчин 1 г/дм .

Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765 , розчин, що містить 10 г/дм у розчині сірчаної кислоти (H SO )=3 моль/дм .

Гідразин сірчанокислий за ГОСТ 5841 розчин, що містить 1,5 г/дм і розведений 1:19 (5 см розчину, що містить 1,5 г/дм гідразину, розбавляють до 100 см водою).

Калій йодистий ГОСТ 4232 .

Стандартні розчини миш'яку.

Розчин А: 0,132 г миш'яковистого ангідриду розчиняють при нагріванні 5-10 см розчину гідроксиду натрію, переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , нейтралізують по фенолфталеїну розчином сірчаної кислоти (H SO )=3 моль/дм , розбавляють до мітки водою і перемішують.

1 см розчину, А містить 0,1 мг миш'яку.

Розчин Б: 10 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки водою.

1 см розчину містить 10 мкг миш'яку.

Вода дистильована за ГОСТ 6709 двічі перегнана в кварцовому апараті.

Ангідрид миш'яковистий за ГОСТ 1973 .

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 розчин, що містить 100 г/дм .

Фенолфталеїн (індикатор), спиртовий розчин, що містить 1 г/дм .

(Змінено

ня редакція, Изм. N 2).

3.3. Проведення аналізу

3.3.1. Наважку індія масою 0,200-2,000 г поміщають у колбу місткістю 100 см , розчиняють у 10 см азотної кислоти, додають 5 см сірчаної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють до появи густої пари. Після охолодження стінки колби обмивають невеликою кількістю води та знову випарюють до появи парів сірчаної кислоти. Охолоджений залишок розчиняють 15 см води, додають до нього по краплях розчин трихлористого титану до бузкового кольору розчину та надлишок 0,2 см . Випробуваний розчин поміщають у ділильну вирву місткістю 150 см , додають до нього 45 см очищеної соляної кислоти густиною 1,19 г/см , 20 см чотирихлористого вуглецю і проводять екстракцію миш'яку протягом 2 хв. Потім екстракту дають відстоятися, після чого зливають органічний шар в іншу ділильну лійку. Екстракцію повторюють. Об'єднані екстракти промивають 10 см розчину соляної кислоти (HCl)=9 моль/дм струшують 15-20 с. Промитий екстракт зливають в іншу ділильну вирву, де струшують протягом 2 хв з 10 см води. При цьому миш'як переходить у водяний шар. Витяг миш'яку 10 см води повторюють. Об'єднані водні шари зливають у конічну колбу місткістю 100 см. , додають по краплях розчин марганцевокислого калію до стійкого рожевого забарвлення розчину Через 3 хв додають 1 см розчину молібденовокислого амонію та нагрівають до кипіння. Потім додають по краплях розчин гідразину (1,5 г/дм.) ) до знебарвлення забарвлення марганцевокислого калію, вводять 2 см розведеного 1:19 розчину гідразину і кип'ятять 2-3 хв. Розчин охолоджують і переводять у мірну колбу місткістю 25 см , доводять до мітки водою та перемішують.

Вимірюють оптичну щільність розчину на фотоелектроколориметрі, застосовуючи світлофільтр з областю світлопропускання 660-680 нм, в кюветі з товщиною шару, що поглинає світло, 50 мм.

Розчином порівняння при вимірі оптичної густини служить вода.

Одночасно у тих самих умовах проводять контрольний досвід із реактивами для внесення до результату аналізу відповідної поправки.

Кількість миш'яку в об'ємі, що колориметрується, встановлюють за градуювальним графіком.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

3.3.2. Побудова градуювального графіка

У конічні колби місткістю по 25 см поміщають 0; 0,25; 0,5; 1,0; 1,5 та 2,0 см стандартного розчину Б, що відповідає 0; 2,5; 5; 10; 15 та 20 мкг миш'яку, доливають до 20 см води та по краплях розчин марганцевокислого калію до стійкого рожевого забарвлення розчину. Через 3 хв додають 1 см розчину молібденовокислого амонію та далі аналіз ведуть, як зазначено в п. 3.3.1.

За знайденими значеннями оптичної щільності і відповідним концентраціям миш'яку будують градуювальний графік.

3.4. Обробка результатів

3.4.1. Масову частку миш'яку ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - кількість миш'яку, знайдена за градуювальним графіком, мкг, за вирахуванням кількості миш'яку, контрольного досвіду;

- Маса навішування Індія, р.

3.4.2. За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати трьох паралельних визначень.

Різниця між найбільшим та найменшим із трьох результатів паралельних визначень з довірчою ймовірністю 0,95 не повинна перевищувати значення розбіжності, що допускається трьох результатів паралельних визначень, розрахованого за формулою

,

де - Середнє арифметичне трьох результатів паралельних визначень.

Різниця між більшим і меншим із двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби з довірчою ймовірністю 0,95 не повинна перевищувати значення розбіжності, що допускається двох результатів аналізу, розрахованого за формулою

,

де - Середнє арифметичне двох зіставних результатів аналізу.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).