ГОСТ 25278.4-82
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 25278.4-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення ітрію (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.4-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи визначення ітрію
Alloys and foundry alloys of rare metals. Методи для визначення іттрію
ОКСТУ 1709
Строк дії з 01.07.83
до 01.07.93 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 2, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
ВИКОНАВЦІ
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. Термін перевірки - 1993 р.
Періодичність перевірки – 5 років
4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
ГОСТ 61-75 | 2.1 |
ГОСТ 3117-78 | 2.1 |
ГОСТ 3118-77 | 2.1, 3.1 |
ГОСТ 3760-79 | 2.1, 3.1 |
ГОСТ 4461-77 | 3.1 |
ГОСТ 4463-76 | 3.1 |
ГОСТ 10652-73 | 2.1, 3.1 |
ГОСТ 18300-87 | 2.1 |
ГОСТ 26473.0-85 | 1.1 |
6. Строк дії продовжено
7. ПЕРЕВИДАННЯ (листопад 1988 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у жовтні 1987 р. (ІВС 1-88).
Цей стандарт встановлює прямий комплексонометричний метод визначення ітрію (від 20 до 40%) у бінарних сплавах магній-іттрію та непрямий комплексонометричний метод визначення ітрію (від 10 до 15%) у бінарних сплавах нікель-іттрій.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки - за
(Змінена редакція, зміна N 1).
2. КОМПЛЕКСОНОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ІТТРІЮ У СПЛАВАХ МАГНІЙ-ІТТРІЙ
Метод заснований на прямому комплексонометричному титруванні ітрію при рН 4,5-4,8 зі змішаним індикатором, що представляє суміш помаранчевого ксиленолового з метиленовим блакитним. Магній визначення не заважає.
2.1. Апаратура, реактиви та розчини
Плитка електрична.
Терези аналітичні.
Ваги технічні.
Колби конічні місткістю 250 см .
Мензурки мірні місткістю 25 та 100 см .
Бюретка місткістю 25 см .
Кислота соляна за
Аміак водний за
Амоній оцтовокислий за
Кислота оцтова за
Буферний розчин (рН 4,5): 7,7 т* оцтовокислого амонію розчиняють у 100 см розчину оцтової кислоти 1 моль/дм .
_________________
* Текст відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.
Спирт етиловий ректифікований технічний за
Ксиленоловий помаранчевий, водний розчин 5 мг/см .
Метиленовий блакитний, спиртовий розчин 1 мг/см .
Папір індикаторний конго.
Змішаний індикатор: 9 см розчину ксиленолового оранжевого доливають 1 см розчину метиленового блакитного
Сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна (трилон Б) за
Коефіцієнт молярності розчину трилону Б встановлюють розчином солі цинку (ГОСТ 10398-76).
(Змінена редакція, З
м. N 1).
2.2. Проведення аналізу
Наважку аналізованої проби масою 0,2 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см і розчиняють при нагріванні 10 см соляної кислоти (1:1), отриманий розчин упарюють до об'єму 2-3 см . Розбавляють водою до 100 см , нейтралізують по папері конго аміаком до переходу забарвлення паперу конго з синій у фіолетовий (рН розчину близько 4), доливають 5 см буферного розчину, 1 см розчину змішаного індикатора і титрують ітрій розчином трилону Б до переходу забарвлення з фіолетового в яскраво-зелене.
(Змінена редакція, зміна N 1).
2.3. Обробка результатів
2.3.1. Масову частку ітрію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Об'єм розчину трилону Б, витрачений на титрування, см ;
0,004445 - концентрація розчину трилону Б по ітрію, г/см ;
- Коефіцієнт молярності розчину трилону Б;
- Маса навішування аналізованої проби, р.
2.3.2. Розбіжності між результатами двох паралельних визначень і результатами двох аналізів не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених у таблиці.
Масова частка ітрію, % | Розбіжності, що допускаються, % |
20,0 | 0,6 |
30,0 | 0,8 |
40,0 | 1,1 |
2.3.1,
3. КОМПЛЕКСОНОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ІТТРІЮ У СПЛАВАХ НІКЕЛЬ-ІТТРІЙ
Метод заснований на утворенні комплексонатів ітрію і нікелю, подальшому руйнуванні комплексонату ітрію фторидом і титруванні трилону Б, що звільнився, розчином цинку при рН 5,8-6,0 з індикатором ксиленоловим помаранчевим.
3.1. Апаратура, реактиви та розчини
Плитка електрична.
Терези аналітичні.
Ваги технічні.
Бюретки місткістю 25 см .
Піпетки без розподілу на 25 см .
Колби конічні місткістю 250 см .
Склянки скляні місткістю 200 см .
Мензурки мірні місткістю 50 та 100 см .
Колби мірні місткістю 100 та 1000 см .
Кислота азотна за
Кислота соляна за
Аміак водний за
Уротропін за
Натрій фтористий за
Ксиленоловий помаранчевий, водний розчин 1 мг/см .
Папір індикаторний конго.
Сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна (трилон Б) за
Розчин трилону Б 0,05 моль/дм ; готують наступним чином: 18,6 г трилону Б розчиняють у воді при нагріванні (якщо каламутний розчин, його фільтрують), переводять у мірну колбу місткістю 1 дм , охолоджують та доводять до мітки водою. Коефіцієнт молярності розчину трилону Б встановлюють розчином солі цинку (ГОСТ 10398-76).
(Змінена редакція, Изм.
N 1).
3.2. Проведення аналізу
Наважку аналізованої проби масою 2 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см і розчиняють при нагріванні у суміші 30 см соляної кислоти з 20 см азотної кислоти. Розчин охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 100 см. , доводять до мітки водою та перемішують.
У конічну колбу місткістю 250 см відбирають 25 см отриманого розчину, розбавляють до 100 см водою, нейтралізують по папері конго аміаком до переходу забарвлення паперу з синього у фіолетове, додають 1 г уротропіну, 5-7 крапель розчину ксиленолового помаранчевого і доливають розчин трилону Б 70 г/дм до зміни забарвлення розчину від фіолетового до зеленого. Надлишок трилону Б титрують розчином цинку до переходу забарвлення від зеленого до фіолетового. Потім додають 1-1,5 г фториду натрію, добре перемішують і титрують звільнений трилон Б розчином цинку до появи стійкого фіолетового забарвлення
.
3.3. Обробка результатів
3.3.1. Масову частку ітрію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Об'єм розчину хлористого цинку, витрачений на титрування, см ;
0,004445 - концентрація розчину трилону Б по ітрію, г/см ;
- Коефіцієнт молярності розчину трилону Б;
- Місткість мірної колби, см ;
- Маса навішування аналізованої проби, г;
- Об'єм аліквотної частини розчину, взятий для титрування, см
.
3.3.2. Розбіжності між результатами двох паралельних визначень та результатами двох аналізів не повинні перевищувати 0,4%.
3.3.1,