ГОСТ 1367.4-83
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
Сурма
ГОСТ 1367.4-83 Натомість
Методи визначення миш'яку
Antimony. Methods lor the determination of arsenic ОКСТУ 1709
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 16 грудня 1983 р. Л"6012 дату введення встановлено 01.01.85
Обмеження терміну дії знято за протоколом . з 4-93 Міждержавної Ради зі стандарту. метрології та сертифікації (ІВС 4-94)
Цей стандарт встановлює колориметричний метод визначення миш'яку від 2*10-5 до 4 I0 -4 % і фотометричний метод визначення миш'яку від 0,008 до 4,0% у сурмі.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки - за
2. КОЛОРИМЕТРИЙ МЕТОД
Метод заснований на реакції утворення миш'яково-молібденової сині, що екстрагується нзоа-міловим спиртом. Попередньо миш'як відокремлюють від сурми та супутніх елементів (кремнію, фосфору та ін.) екстракцією чотирихлористим вуглецем із соляно-сірчанокислого розчину.
2.1. Аппаратура, реактиви та розчини
Склянки кварцові за
Склянки скляні лабораторні за
Лійки ділильні місткістю 25 і 50 см 3 .
Колби мірні за
Циліндри мірні за
Мензурки за
Піпетки з поділками НТД місткістю 1, 2 і 5 см 3 .
Циліндри колориметричні скляні завдовжки 200 мм. діаметром 10 мм із притертими пробками.
Бідистильована вода: готують перегонкою дистильованої води в кварцовому перегінному апараті.
Кислота сірчана особливої чистоти згідно з
Кислота соляна особливої чистоти за
Кислота аскорбінова НТД, розчин з масовою часткою 0,5%.
Калій марганцевокислий за
Вуглець чотирихлористий за
Амоній молібденовокислий за
Гідразин сірчанокислий за
Натрію гідроксид за
Калію гідроксид за
Видання офіційне Передрук заборонено
Видання зі Зміною № I, затвердженні." у березні 1989 р. (ІУС 6-89).
35
С. 2
Спирт ізоаміловий за
Ангідрид миш'яковистий за
Розчини миш'яку, стандартні.
Розчин А: 0,132 г миш'яковистого ангідриду поміщають у склянку місткістю 100 см 3 приливають 10 см 3 розчину гідроксиду натрію. Потім розчин миш'яку переливають у мірну колбу місткістю I дм 3 доливають водою до мітки і перемішують.
I см 3 розчину, містить А 0,1 мг миш'яку.
Розчин Б: 1 см 3 розчину, А доливають у мірну колбу місткістю 100 см 3 доливають водою до мітки і перемішують, готують в день застосування.
1 см 3 розчину Б містить I мкг миш'яку.
(Змінена редакція, Зм. № 1).
2.2. Проведення аналізу
2.2.1. Наважку сурми марок СуООО, СуОООО. СуООООП, СуООООО масою 0.5 г поміщають у кварцову склянку місткістю 50 або 100 см приливають 5 см концентрованої сірчаної кислоти, закривають склянку годинниковим склом і розмовляють при нагріванні. Після розчинення навішування склянку знімають із плити та охолоджують при кімнатній температурі, а потім у крижаній воді. Не виймаючи склянки з посуду з крижаною водою, знімають годинникове скло, доливають 15 см 3 чотирихлористого вуглецю і потім, обережно перемішуючи, приливають невеликими порціями концентровану соляну кислоту до розчинення сульфатів (при цьому витрачається приблизно 3-4 см 3 кислоти). Вміст склянки виливають у ділильну лійку місткістю 50 см 3 змиваючи стінки склянки концентрованою соляною кислотою (всього використовується 12 см 3 кислоти). Ділительну вирву закривають пробкою і екстрагують миш'як, енергійно струшуючи вирву протягом 1 хв. Після розшаровування рідин шар чотирихлористого вуглецю зливають в іншу ділильну лійку місткістю 25 см' і промивають 5 см 3 соляної кислоти, струшуючи лійку протягом декількох секунд. Через 5 хв шар чотирихлористого вуглецю зливають у третю ділильну вирву місткістю 25 см 5 і проводять реекстракцію миш'яку 5 см 3 води, струшуючи вирву протягом 1 хв. Відстоявся шар чотирихлористого вуглецю відкидають (слід слідкувати за ретельним поділом фаз), а водний екстракт переносять в циліндр для колориметрування.
Доцільно розчинення наважок сурми і відділення миш'яку екстракцією чотирихлорнистим вуглецем проводити паралельно на декількох пробах.
Після того як водні реекстракти зібрані в циліндри для колориметрування в них по краплях приливають розчин перманганату калію до появи слабо-рожевого забарвлення. Через 5 хв по краплях додають свіжоприготовлений розчин аскорбінової кислоти до знебарвлення розчинів. Потім циліндри доливають по 0,5 см 3 розчину молнбдата амонію. 0,2 см 3 розчину сірчанокислого гідразину, перемішуючи вміст циліндрів після додавання кожного реактиву.
Далі циліндри з розчинами занурюють у склянку з окропом і витримують 5 хв з моменту закипання води. Потім циліндри охолоджують, додають 1 см 3 або більше (залежно від вмісту миш'яку) ізоамілового спирту, перемішують 10-15 разів і порівнюють забарвлення органічного шару, що відстоявся, з забарвленням екстрактів шкали порівняння.
Одночасно проводять три контрольні досліди на реактиви через всі стадії аналізу.
2.2.2. Приготування шкші розчинів порівняння
В циліндри однакового діаметр;" з притертими пробками доливають стандартного розчину Б в кількості, що відповідає 0,05; 0,10: 0.20; 0,40; 0.60; 0,80 ; , підкислюють розчин 2-3 краплями I моль/дм 3 розчину соляної кислоти, додають по краплях розчин перманганату калію до появи слабо-рожевого забарвлення, потім розчин аскорбінової кислоти і далі надходять, як зазначено в п.
Шкалу порівняння готують одночасно із проведенням аналізу аналізованих проб.
(Змінена редакція, Зм. № 1).
2.3. Обробка результатів
2.3.1. Масову частку миш'яку (Л) у відсотках обчислюють за формулою
36
ГОСТ 1367.4-83 С. 3
^ (т, - т 2 ) • 100 ' «т ■ 1000-1000 '
де т - маса миш'яку в рослинорі аналізованої проби, мкг;
т, - середнє значення маси миш'яку в розчинах контрольних дослідів, мкг: т - маса навішування сурми, р.
2.3.2. Різниця двох результатів паралельних визначень і різницю двох результатів аналізу при довірчій ймовірності Р = 0,95 не повинна перевищувати абсолютного розбіжності збіжності і відтворюваності, що припускаються, наведених в табл. 1.
Таблиця I
Масова долм миш'яку, % | Абсолютно * допускається розбіжність. % | |
збіжності | ВОСІІ |ХІ11ВОДІ МІСТКИ | |
Or 0,000020 до 0,000040 «ключ. | 0.000015 | 0,000018 |
Св. 0.000040 «0.000100* | 0,000020 | 0,000024 |
»0.000 НК) * 0.000200. | 0,000030 | 0.000036 |
* 0.00020 * 0.00040 | 0,00005 | 0.00006 |
(Змінена редакція, Зм. № 1).
3. ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД
Метод заснований на відновленні миш'яку до елементарного стану гіпофосфітом натрію і хлоридом олова і 6 моль/дм 5 по соляній кислоті розчину в присутності міді як каталізатор.
3.1. Апаратура, реактиви та розчини
Спектрофотометр чи фотоелектроколорн. метр будь-якого типу для вимірювання у видимій області спектра.
Склянки скляні лабораторні за
Колби скляні лабораторні згідно з
Колби мірні за
Мензурки за
Піпетки з поділками НТД місткістю 1, 2, 5 і 10 см 3 .
Вирви скляні за
Кислота соляна за
Водню перекис за
Мідь сірчанокисла за
Натрій фосфорноватистокислий (гіпофосфнт натрію) за
Олово дволористе за ТУ 6-09-5384-88, розчин з масовою часткою 20% 20 г реактиву розчиняють при кип'ятінні в 50 см 3 концентрованої соляної кислоти. Розчин охолоджують, переливають у мензурку та доливають до об'єму 100 см 3 водою.
Натрію гідроксид за
Ангідрид миш'яковистий за
Стандартний розчин миш'яку: 0,132 г миш'яковистого ангідриду поміщають у склянку місткістю 100 см 3 приливають 10 см 3 розчину піроокису натрію. Розчин переливають у мірну колбу місткістю 1 дм 3 доливають водою до мітки і перемішують.
1 см 3 розчину містить 0,1 мг миш'яку.
(Змінена редакція, Зм. № 1).
37
С. 4
3.2. Проведення аналізу
3.2.1. Наважку сурми марок СуОО, СуО, Су 1 і Су2 масою 0,1-0.5 г (див. табл. 2) завадять у конічну колбу місткістю 50 см 3 , закривають воронкою, доливають 5 см концентрованої соляної кислоти і нагрівають на киплячій водяній бані при безперервному перемішуванні, поступово додаючи по краплях перекис водню до повного розчинення навішування. Потім залишають на водяній бані на 5-8 хв для повного розкладання перекису водню.
Отриманий розчин (при аналізі сурми марок СуОО. СуО) переливають у мірну колбу місткістю 25 см 1 обмиваючи стінки колби, в якій розкладали навішування, соляною кислотою (1:1), і доводять об'єм розчину тією ж кислотою до 10 см 3 .
Таблиця 2
Марка сурми | Массонам частка мишей. т, % | Маса маїскі, > | Обсяг розсмішення рас (злодія, см | Об'єм аліквотної години (І растіора. см ' |
СУО. СуО | 0.01-0.04 | 0,25 | З усією канською | - |
Су 1 | 0.04-0.10 | 0,50 | S0 | 10 |
Су2 | 0.1-0,2 | 0.25 | 50 | 10 |
Про | 0,2-0,4 | 0.25 | 50 | 5 |
♦ | 0.4-1,0 | 0.10 | SO | 5 |
« | 1,0-2,5 | 0,10 | 50 | 2 |
2.5-4.0 | 0.10 | 50 | 1 |
При аналізі сурми марок Су1 і Су2 розчин переводять у мірну колбу місткістю 50 см 3 і об'єм розчину доводять до мітки соляною кислотою (1:1). Для колориметрування відбирають аліквотну частину розчину, рівну 2-10 см 3 (див. табл. 1), мірну колбу місткістю 25 см 3 .
Далі в колбу з розчином сурми доливають 2 см 3 розчину міді сірчанокислої, 1 см 3 розчину дволористого олова і 5 см 3 розчину гіпофосфіту натрію або кальцію. Після додавання кожного реактиву розчин перемішують, доливають соляною кислотою (1:1) до мітки і знову перемішують. Колбу з розчином занурюють на 10 хв у склянку з окропом. Потім колбу виймають та охолоджують.
Оптичну щільність розчину вимірюють на фотохті кг ро колори метрі, застосовуючи світлофільтр з областю світлопропускання близько 413 нм і кювету завдовжки 30 мм. Перед тим як запитати розчин у кювету, його необхідно перемішати. Розчином порівняння є вода.
Одночасно через всі стадії аналізу проводять два контрольні досліди на реактиви.
(Змінена редакція, Зм. № 1).
3.2.2. Побудова градуювального графіка
У шість із семи мірних колб місткістю 25 см 3 доливають послідовно 0,2; 0,4; 0.6; 0,8; 1.0 та 1.2 см 3 стандартного розчину миш'яку, що відповідає 0,02: 0.04: 0,06; 0,08; 0,10 та 0,12 мг миш'яку, доливають у всі колби соляну кислоту (1:1) до 10 см 3 , 2 см 3 розчину сірчанокислої міді. 1 см 3 розчину дволористого олова, 5 см 3 гіпофосфіту натрію або кальцію і далі надходять, як зазначено
За знайденими значеннями оптичних щільностей та відповідним їм масовим часткам миш'яку будують градуювальний графік.
3.3. Обробка результатів
3.3.1. Масову частку миш'яку (А) у відсотках обчислюють за формулою
(/Я, - я»;) - У-100 т V t -1000 '
де /я, - маса миш'яку, знайдена за градуювальним графіком, мг:
т 2 - Середнє значення маси миш'яку в розчинах контрольних дослідів, мг;
V - загальний обсяг розчину аналізованої проби, см 3 ;
V, - обсяг аліквотної частини розчину, см 3 ; т - маса навішування сурми, р.
38
ГОСТ 1367.4-83 С. 5
3.3.2. Різниця двох результатів паралельних визначень і різниця двох результатів аналізу при довірчій ймовірності Р - 0.95 не повинна перевищувати абсолютного розбіжності збіжності і відтворюваності, що допускається, наведених в табл. 3.
Таблиця 3
Масова частка миш'яку. % | Абсолютна розбіжність, що допускається. % | |
збіжності | вое п ро І IBOUII міст | |
або 0.008 до 0.010 включно. | 0,002 | 0.003 |
Св. 0.010 «0.020* | 0,003 | 0.004 |
* 0.020. 0.050* | 0,005 | 0.006 |
* 0.050. 0.100* | 0.01 | 0.012 |
. 0,100. 0.200* | 0.02 | 0.024 |
* 0.20. 0.50 « | 0.04 | 0.05 |
* 0.50 • 1.00 * | 0.08 | 0.10 |
* 1,0 «2,0 | 0.1 | 0.2 |
* 2,0. 4.0* | 0.2 | 0.3 |
(Змінена редакція, Изч. № I). |
39