ГОСТ 12564.2-83

ГОСТ 12564.2-83 Сплави золото-палладієво-платинові. Метод спектрального аналізу (зі зміною N 1)

ГОСТ 12564.2-83

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ЗОЛОТО-ПАЛАДІЄВО-ПЛАТИНОВІ

Метод спектрального аналізу

Aurrum-palladium-platinum alloys.
Method of spectral analysis

ОКСТУ 1709*
______________
* Змінена редакція, Змін. N1.

Строк дії з 01.07.84
до 01.07.89 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93
Міждержавної Ради зі стандартизації,
метрології та сертифікації (ІВС N 5/6, 1993 рік). -
Примітка виробника бази даних.

Розроблено Міністерством кольорової металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ

А. А. Куранов , Г. С. Хаяк , Н. С. Степанова , Н. Д. Сергієнко , Т. І. Бєляєва , Є. Є. Сафонова

ВНЕСЕНІ Міністерством кольорової металургії СРСР

Член Колегії А. П. Снурніков

ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 25 березня 1983 р. N 1374

ВЗАМІН ГОСТ 12564-67 в частині разд.5

ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 23.09.88 N 3224 з 01.07.89

Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІВД N 1, 1989 рік


Цей стандарт встановлює спектральний метод визначення домішок іридію, родію, заліза та свинцю в золото-палладієво-платинових сплавах (при масовій частці іридію, родію від 0,01 до 0,20% кожного, заліза від 0,01 до 0,10% та свинцю від 0,001 до 0,016%).

Метод заснований на перекладі матеріалу проби в глобулу (рідку краплю розплаву) та вимірюванні інтенсивності ліній домішок у дуговому спектрі. Кількісну оцінку масової частки домішок встановлюють градуюванням за допомогою стандартних зразків.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за ГОСТ 22864-83 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.2. Результат аналізу повинен закінчуватися цифрою того ж розряду, що і розбіжності, що допускаються.

(Запроваджено додатково, Зм. N 1).

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ

Спектрограф кварцовий великий дисперсії.

Ослаблювач триступінчастий.

Генератор дуги змінного струму.

Мікрофотометр.

Зразки - стандартні підприємства.

Електроди вугільні, виготовлені із спектральночистого вугілля марки ОСЧ-7.

Верстат настільний токарний для заточування вугільних електродів.

Секундомір.

Фотопластинки спектральні типу ІІ чутливістю 10-15 умовних одиниць.

Проявник та фіксаж.

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 , розведена 1:1.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

Зразки для аналізу мають бути у вигляді стрічки, дроту чи стружки. Для видалення поверхневих забруднень зразки перед взяттям наважок кип'ятять у соляній кислоті (1:1) протягом 2 хв, промивають водою та сушать.

Як електроди застосовують спектральне вугілля діаметром 6 мм. Нижній електрод - фігурний з міліметровим заглибленням у торці, в яке поміщають навішення аналізованого або стандартного зразка масою 0,10 г, верхній електрод - вугільний стрижень, заточений на півсферу або зрізаний конус з майданчиком діаметром 1,5-2 мм.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

Спектри фотографують при ширині щілини спектрографа 0,020-0,025 мм, експозиції 40-60 с силі струму 6А через триступінчастий ослаблювач. Відстань між електродами 2,5 мм коригується під час експозиції проміжною діафрагмою. Барабан довжин хвиль встановлюється на 295 нм.

Для кожного стандартного та аналізованого зразка отримують по три паралельні спектрограми.

Фотопластинку виявляють за температури проявника 18-20 °С протягом 3 хв (тип II). Виявлену фотопластинку обполіскують водою, фіксують, промивають у проточній воді, висушують та фотометрують.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Довжини хвиль аналітичних спектральних ліній наведено у таблиці.

5.2. Визначення масових часток елементів ведуть методом «трьох еталонів» з об'єктивним фотометрированием. Градуювальні графіки будують для кожного елемента, що визначається. По осі ординат відкладають значення різниці почорнінь ліній обумовленого та основного елемента, а по осі абсцис - значення логарифмів масових часток стандартних зразків.

За допомогою градуювального графіка за відомими значеннями різниці почорнінь знаходять зміст визначеного елемента аналізованої пробі.

5.3. Збіжність методу характеризується відносним стандартним відхиленням, що дорівнює 0,15.

За остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох паралельних вимірів під час виконання умови:

,

де - Найбільший результат паралельних визначень;

- Найменший результат паралельних визначень;

- Відносне стандартне відхилення, що характеризує збіжність вимірювань;

- Середнє арифметичне, обчислене з паралельних вимірів ( 3).



Електронний текст документа
підготовлений ЗАТ «Кодекс» та звірений за:
офіційне видання
Сплави золото-палладієво-платинові.
Методи аналізу. ГОСТ 12564.1-83,
ГОСТ 12564.2-83: Зб. ГОСТів. -
М: Видавництво стандартів, 1983