ГОСТ 8775.2-87
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 8775.2-87 Літій. Метод визначення натрію, калію та кальцію
ГОСТ 8775.2-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ЛІТІЙ
Метод визначення натрію, калію та кальцію
Lithium.
Метод для визначення соціуму, potassium and calcium
ОКСТУ 1709
Строк дії з 01.07.88
до 01.07.93 *
__________________________
* Обмеження терміну дії
знято за протоколом Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 2, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
2. Термін першої перевірки 1991р.
Періодичність перевірки 5 років
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер розділу, пункту |
ГОСТ 3118-77 | 2 |
ГОСТ 4233-77 | 2 |
ГОСТ 4234-77 | 2 |
ГОСТ 4530-76 | 2 |
ГОСТ 4919.1-77 | 2 |
ГОСТ 5429-74 | 2 |
ГОСТ 5457-75 | 2 |
ГОСТ 6709-72 | 2 |
ГОСТ 8774-75 | 3.3 |
ГОСТ 8775.0-87 | 1.1; 5.2; 5.3.3; 5.4 |
ГОСТ 14261-77 | 2 |
ГОСТ 19908-80 | 2 |
ГОСТ 20298-74 | 2 |
ГОСТ 24104-80 | 2 |
Цей стандарт встановлює полум'яно-фотометричний метод визначення домішок натрію, калію та кальцію (при масовій частці натрію від 0,003 до 0,2%, калію від 0,001 до 0,02%, кальцію від 0,005 до 0,05%) у літії.
Метод заснований на збудженні в повітряно-ацетиленовому полум'ї емісійного спектру натрію, калію та кальцію та фотоелектричної реєстрації інтенсивностей аналітичних ліній натрію, калію та кальцію.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ
Спектрофотометр полум'яний типу С-115 або іншого типу з такими ж кращими метрологічними характеристиками.
Ваги лабораторні за
______________
* На території Російської Федерації діє
Склянки кварцові за
______________
* На території Російської Федерації діє
Ацетилен за
Кислота соляна за
Метиловий червоний індикатор 0,1%-ний спиртовий розчин, виготовлений за
Натрій хлористий згідно з
Калій хлористий за
Кальцій вуглекислий за
Стронцій азотнокислий за
Літій вуглекислий, ос.
Вуглець чотирихлористий за
Вода дистильована за
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
3.1. Приготування розчинів для градуювання та контролю
3.1.1. Приготування 10%-ного розчину стронцію
242,0 г азотнокислого стронцію зважують з похибкою не більше 0,1 г, розчиняють у воді, переносять у мірну колбу місткістю 1 дм доводять об'єм розчину водою до 1 дм.
і перемішують.
3.1.2. Приготування розчину основи 1%-ного розчину літію
106,5 г вуглекислого літію зважують з похибкою не більше 0,1 г, поміщають у склянку місткістю 1 дм , доливають 200-300 см
води, додають дві-три краплі індикатора та доливають соляну кислоту до кислої реакції. Охолоджений до кімнатної температури розчин переносять у мірну колбу місткістю 2 дм.
, доводять розчин водою до мітки та перемішують.
3.1.3. У розчинах основи та стронцію визначають концентрацію натрію, калію та кальцію.
Для цього фотометрують одночасно розчини для градуювання та основу; за результатами фотометрування будують градуювальні графіки.
Концентрацію натрію, калію та кальцію в основі визначають лінійною інтерполяцією.
Концентрація кожної домішки, що визначається, в розчині основи не повинна перевищувати 0,0002 г/дм. , у розчині стронцію - 0,001 г/дм
.
3.1.4. Приготування вихідного розчину для градуювання
0,0165 г хлористого натрію, 0,7627 г хлористого калію, 0,9987 г вуглекислого кальцію і 106,5 г вуглекислого літію поміщають у кварцову склянку, змочують водою і обережно, по краплях, доливають соляну кислоту до повного. Розчин переносять у мірну колбу місткістю 2 дм. , охолоджують, доводять об'єм розчину водою до мітки та перемішують. Вихідний розчин містить 10 г літію і по 0,2 г натрію, калію та кальцію в 1 дм
.
3.1.5. Приготування розчинів для градуювання
У мірні колби місткістю 1 дм поміщають 1,5; 2,5; 5,0; 12,5; 25,0; 50,0; 100,0 см
вихідного розчину та по 8 см
розчину стронцію, доводять об'єм розчину в колбах розчином літію (10 г/дм
) до мітки і перемішують.
Розчини для градуювання містять натрію, калію та кальцію (без урахування вмісту цих елементів в основі) по 0,0003; 0,0005; 0,0010; 0,0025; 0,0050; 0,0100; 0,0200 г/дм . Вміст натрію, калію та кальцію в розчинах для градуювання коригують з урахуванням вмісту цих елементів в основі.
3.2. Підготовка спектрофотометра
Підготовку спектрофотометра до роботи проводять за інструкцією, що додається до приладу.
3.3. Підготовка проб
Шматочки металевого літію, що зберігається відповідно до
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
4.1. Наважку проби літію масою 1,00 г розчиняють у воді, налитій у кварцову склянку місткістю 200 см , при цьому кожен шматочок літію вносять у склянку після розчинення попереднього, додають 1-2 краплі індикатора і краплями доливають соляну кислоту до кислої реакції. Розчин проби переливають у мірну колбу місткістю 100 см.
додають 0,8 см
розчину стронцію доводять об'єм розчину водою до мітки і перемішують. При вмісті в пробах натрію, калію та кальцію більше 0,5% розчини проб розбавляють розчином основи у 10 разів. Якщо вміст алюмінію в пробах менше 0,01%, розчин стронцію проби і розчини для градуювання можна не додавати.
4.2. На підготовленому до роботи спектрофотометр фотометрують аналізований розчин проби і відповідні по концентрації градуювальні розчини.
Фотометрування розчинів проводять за аналітичними лініями з довжинами хвиль, зазначеними у табл.1.
Таблиця 1
Визначається елемент | Довжина хвилі аналітичної лінії, нм |
Натрій | 589,0-589,6 |
Калій | 766,5-769,9 |
Кальцій | 422,7 |
Розчини проб та розчини для градуювання фотометрують три рази та за результат приймають середнє арифметичне значення трьох вимірювань.
4.3. За результатами фотометрування градуювальних розчинів будують градуювальні графіки, відкладаючи по осі абсцис концентрацію обумовленого елемента в г/дм , по осі ординат середнє арфіметичне значення трьох вимірів аналітичного сигналу градуювального розчину За градуювальним графіком визначають концентрацію натрію, калію та кальцію в пробі (
), г/дм
.
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Масову частку натрію, калію та кальцію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
.
5.2. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох паралельних визначень (поодиноких визначень) при виконанні умов пп.2.5, 2.6 та 2.10
5.3. Показники точності
5.3.1. Показники збіжності та відтворюваності результатів визначень і
наведено у табл.2.
Таблиця 2
Визначається елемент | Масова частка елемента | ||
не більше | |||
Натрій | Від 0,003 до 0,01 вмикання. | 0,05 | 0,07 |
Св. 0,01 "0,05" | 0,02 | 0,05 | |
0,05 0,2 | 0,01 | 0,03 | |
Калій | Від 0,001 до 0,005 вмикання. | 0,05 | 0,10 |
Св. 0,005 "0,02" | 0,05 | 0,06 | |
Кальцій | Від 0,005 до 0,02 включно. | 0,10 | 0,13 |
Св. 0,02 "0,05" | 0,04 | 0,07 |
5.3.2. Невиключена систематична похибка ( ) незначна порівняно з випадковою похибкою.
5.3.3. Значення похибки результату аналізу ( ) визначають за
5.4. Контроль точності аналізу
Контроль точності аналізу проводять за методом добавок відповідно до