ГОСТ 12645.6-77
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 12645.6-77 Індій. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12645.6-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ІНДІЙ
Методи визначення заліза
Indium. Методи для визначення ірон
ОКСТУ 1709
Дата введення 1978-07-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
А.П.Сичов,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР
Зміна N 3 прийнята Міждержавною Радою стандартизації, метрології та сертифікації
За ухвалення проголосували:
Найменування держави | Найменування національного органу зі стандартизації |
Республіка Азербайджан | Азгосстандарт |
Республіка Білорусь | Держстандарт Білорусії |
Республіка Казахстан | Держстандарт Республіки Казахстан |
Республіка Молдова | Молдовастандарт |
російська Федерація | Держстандарт Росії |
Туркменістан | Головна державна інспекція Туркменістану |
Республіка Узбекистан | Узгосстандарт |
Україна | Держстандарт України |
3. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту, підпункту |
ГОСТ 2603-79 | 3.2 |
ГОСТ 4461-77 | 3.2 |
ГОСТ 5830-79 | 2.2 |
ГОСТ 6709-72 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ 9849-86 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ 10929-76 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ 11125-84 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ 12645.0-83 | 1.1 |
ГОСТ 14261-77 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ 19908-90 | 2.2 |
ГОСТ 22306-77 | 1.1 |
ГОСТ 27067-86 | 2.2, 3.2 |
4. Обмеження терміну дії знято за протоколом 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)
5. ПЕРЕВИДАННЯ (березень 1998 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими у лютому 1983 р., грудні 1987 р., червні 1996 р. (ІУС 5-83, 3-88, 9-96)
Цей стандарт встановлює візуально-колориметричний метод визначення заліза в Індії при масовій частці заліза від 1·10 до 1·10
та фотоколориметричний метод визначення заліза при масовій частці заліза від 1·10
до 8·10
%.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки - за
(Змінена редакція, Зм. N 2).
2. ВІЗУАЛЬНО-КОЛОРИМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ ЗАЛІЗУ В ІНДІЇ
2.1. Сутність методу
Метод заснований на властивості іонів тривалентного заліза утворювати з роданідом комплексне з'єднання червоного кольору, інтенсивність якого органічному шарі порівнюється зі шкалою порівняння.
2.2. Апаратура, реактиви та розчини
Посуд кварцовий згідно з
Циліндри для фотометрування з притертою пробкою заввишки 18 см та діаметром 1 см.
Кислота соляна особливої чистоти за
Водню пероксид по .
Кислота азотна особливої чистоти за
Амоній роданистий за .
Спирт ізоаміловий за
Стандартні розчини заліза.
Розчин А: 0,100 г залізного порошку розчиняють 5 см азотної кислоти, розведеної 1:1, додають 25 см
води та нагрівають до кипіння. Розчин охолоджують, переносять у мірну колбу, місткістю 1 дм.
і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:9.
1 см розчину, містить А 0,1 мг заліза.
Розчин Б: 2 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 1 дм
і доводять до мітки водою.
1 см розчину містить Б 0,2 мкг заліза.
Розчин Б готують у день застосування.
Вода дистильована за
Залізний порошок відновлений марки ПЖВ-1 за
(Змінена редакція, Зм. N 2,
3).
2.3. Проведення аналізу
2.3.1. Наважку індія масою 1,000 г поміщають у кварцову колбу місткістю 100 см , розчиняють при помірному нагріванні плитки, покритої кварцовим кожухом, 5 см
соляної кислоти, розведеної 1:1, додають дві краплі розчину пероксиду водню, 5 см
води та кип'ятять до руйнування пероксиду водню.
Переводять розчин у циліндр із притертою пробкою висотою 18 см і діаметром 1 см, обмивають стінки колби водою та доводять об'єм до 10 см .
Наливають 1 см азотної кислоти, розведеної 1:9, 2 см
розчину роданистого амонію, 2 см
ізоамілового спирту, закривають циліндр пробкою і струшують 10 с.
Отримане забарвлення органічному шарі порівнюють (збоку) зі шкалою порівняння.
Одночасно проводять контрольний досвід, причому соляну кислоту, яка в пробі витрачається на розкладання навішування, контрольному досвіді випарюють насухо і далі ведуть аналіз, як зазначено вище.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3)
.
2.3.2. Приготування шкали порівняння
У ряд циліндрів із притертою пробкою висотою 18 см і діаметром 1 см вводять від 0,5 до 3,5 см з інтервалом 0,5 см
стандартного розчину Б, що відповідає вмісту заліза від 0,1 до 0,7 мкг з інтервалом 0,1 мкг.
Потім доливають до 10 см води, 1 см
азотної кислоти, розведеної 1:9, 2 см
розчину роданистого амонію, 2 см
ізоамілового спирту і струшують 10 с.
Шкалу готують одночасно із аналізом проб. Шкала стійка протягом 20-30 хв.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
2.4. Обробка результатів
2.4.1. Масову частку заліза ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
- кількість заліза у взятій навішуванні, мкг;
- Кількість заліза в розчині контрольного досвіду, мкг;
- Маса навішування індія, р.
2.4.2. За результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох паралельних визначень.
Різниця між найбільшим та найменшим із трьох результатів паралельних визначень з довірчою ймовірністю 0,95 не повинна перевищувати значень розбіжності, що допускається
трьох результатів паралельних визначень, розрахованих за формулами:
для масової частки заліза від 1·10
до 5·10
%;
для масової частки заліза від 5·10
до 1·10
%,
де - Середнє арифметичне результатів трьох паралельних визначень.
Різниця між більшим і меншим із двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби з довірчою ймовірністю 0,95 не повинна перевищувати значень розбіжності, що допускається
двох результатів аналізу, розрахованих за формулами:
для масової частки заліза від 1·10
до 5·10
%;
для масової частки заліза від 5·10
до 1·10
%,
де - Середнє арифметичне двох зіставних результатів аналізу.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
3. ФОТОКОЛОРИМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ ЗАЛІЗУ
3.1. Сутність методу
Метод заснований на властивості іонів тривалентного заліза утворювати комплексне з'єднання з роданідом і вимір оптичної щільності забарвленого комплексу в області довжин хвиль 500-520 нм.
3.2. Апаратура, реактиви та розчини
Фотоелектроколориметр.
Кислота соляна за
Водню пероксид по
Ацетон за
Кислота азотна за
Амоній роданистий за .
Стандартні розчини заліза.
Розчин А; готують наступним чином: 0,100 г залізного порошку розчиняють 5 см азотної кислоти, розведеної 1:1, додають 25 см
води та нагрівають до кипіння. Розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1 дм.
і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:9.
1 см розчину, містить А 0,1 мг заліза.
Розчин; готують наступним чином: 4 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см
і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:9.
1 см розчину містить 4 мкг заліза.
Розчин готують в день застосування.
Вода дистильована за
Залізний порошок відновлений марки ПЖВ-1 за
(Змінена редакція, Змін. N 2, 3
).
3.3. Проведення аналізу
3.3.1. Наважку індія масою 1,000 г поміщають у колбу місткістю 50 см , розчиняють у 10 см
соляної кислоти, розведеної 1:1, доливають дві краплі пероксиду водню та випарюють до невеликого об'єму.
Розчин після розчинення навішування Індія з масовою часткою заліза · 10
% переводять у мірну колбу місткістю 50 см
, доводять до мітки водою та беруть аліквотну частину 5 см
, яку поміщають у мірну колбу місткістю 25 см
.
Розчин після розчинення навішування Індія з масовою часткою заліза · 10
% поміщають у мірну колбу місткістю 25 см
. Далі аналіз ведуть однаково.
Доливають 2,5 см азотної кислоти, розведеної 1:9, 3 см
розчину роданистого амонію, 12 см
ацетону, доводять до мітки водою та перемішують.
Оптичну щільність розчинів вимірюють на фотоелектроколориметрі, застосовуючи світлофільтр з областю світлопропускання 500-520 нм, в кюветі з товщиною шару, що поглинає світло, 50 мм.
Розчином порівняння при вимірі оптичної густини служить вода.
Одночасно у тих самих умовах проводять контрольний досвід із реактивами для внесення до результату аналізу відповідної поправки.
Кількість заліза в об'ємі, що колориметрується, встановлюють за градуювальним графіком.
(Змінена редакція, Изм. N
2, 3).
3.3.2. Побудова градуйованого графіка
У мірні колби місткістю по 25 см поміщають 0; 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 та 2,5 см
стандартного розчину, що відповідає 0, 2, 4, 6, 8 і 10 мкг заліза, доливають по 2,5 см
азотної кислоти, розведеної 1:9,3 см
розчину роданистого амонію, 12 см
ацетону, доводять до мітки водою і далі ведуть аналіз, як зазначено в п.
За знайденими значеннями оптичної щільності та відповідним ним вмістом заліза будують градуювальний графік.
3.4. Обробка результатів
Масову частку заліза ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - кількість заліза, знайдена за градуювальним графіком, мкг, за вирахуванням контрольного досвіду;
- Об'єм мірної колби для розведення, см
;
- Об'єм аліквотної частини розчину, взятий для колориметрування, см
;
- Маса навішування індія, р.
3.4.1. За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати трьох паралельних визначень.
Різниця між найбільшим та найменшим із трьох результатів паралельних визначень з довірчою ймовірністю 0,95 не повинна перевищувати значення розбіжності, що допускається
трьох результатів паралельних визначень, розрахованого за формулою
,
де - Середнє арифметичне трьох результатів паралельних визначень.
Різниця між більшим і меншим із двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби з довірчою ймовірністю 0,95 не повинна перевищувати значення розбіжності, що допускається
двох результатів аналізу, розрахованого за формулою
,
де - Середнє арифметичне двох зіставних результатів аналізу.
(Змінена редакція, Зм. N 2).