ГОСТ 20996.8-82
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 20996.8-82 Селен технічний. Метод визначення міді (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 20996.8-82 *
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СЕЛЕН ТЕХНІЧНИЙ
Метод визначення міді
Селеніум. Method of copper determination
ОКСТУ 1709
Дата введення 1983-07-01
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 22 червня 1982 р. N 2481 дату запровадження встановлено 01.07.83
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)
ВЗАМІН
* ВИДАННЯ (травень 2000 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у грудні 1987 р. (ІВД 3-88)
ВНЕСЕН Зміна N 2, затверджена та введена в дію Наказом Росстандарту
Зміна N 2 внесена виробником бази даних за текстом ІКС N 5, 2016 рік
Цей стандарт встановлює фотометричний метод визначення міді (при масовій частці міді 0,001-0,06%).
Метод заснований на реакції утворення пофарбованого комплексного з'єднання іонів міді з діетилдітіокарбаматом свинцю та подальшому вимірі оптичної щільності розчину при довжині хвилі 420-440 нм.
(Змінена редакція, зміна N 1).
1а. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті використано посилання на такі міждержавні стандарти:
ГОСТ 859-2014 Мідь. Марки
ГОСТ 1770-74 (ІСО 1042-83, ІСО 4788-80) Посуд мірний лабораторний скляний. Циліндри, мензурки, колби, пробірки. Загальні технічні умови
ГОСТ 3118-77 Реактиви. Кислота соляна. Технічні умови
ГОСТ 3760-79 Реактиви. Аміак водний. Технічні умови
ГОСТ 4147-74 Реактиви. Залізо (III) хлорид 6-водний. Технічні умови
ГОСТ 4204-77 Реактиви. Кислота сірчана. Технічні умови
ГОСТ 4461-77 Реактиви. Кислота азотна. Технічні умови
ГОСТ 6709-72 Вода дистильована. Технічні умови
ГОСТ 20015-88 Хлороформ. Технічні умови
ГОСТ 20996.0-2014 Селен технічний. Загальні вимоги до методів аналізу
ГОСТ 24104-2001 Ваги лабораторні. Загальні технічні вимоги
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 53228-2008 «Ваги неавтоматичної дії. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги. Випробування».
ГОСТ 25336-82 Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри
ГОСТ 29169-91 (ІСО 648-77) Посуд лабораторний скляний. Піпетки з однією відміткою
ГОСТ 29227-91 (ІСО 835-1-81) Посуд лабораторний скляний. Піпетки градуйовані. Частина 1. Загальні вимоги
ГОСТ ИСО 5725-6-2003** Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 6. Використання значень точності практично
________________
** На території Російської Федерації діє ДСТУ ISO 5725-6-2002 «Точність (правильність і прецизійність) методів і результатів вимірювань. Частина 6. Використання значень точності практично».
Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилання за вказівником «Національні стандарти», складеним станом на 1 січня поточного року, та за відповідними інформаційними покажчиками, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилань замінений (змінений), то при користуванні цим стандартом, слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.
1б. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОКАЗНИКІВ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ
Точність вимірів масової частки міді відповідає характеристикам, наведеним у таблиці 1 (при Р = 0,95).
Значення меж повторюваності та відтворюваності вимірювань для довірчої ймовірності Р = 0,95 наведено у таблиці 1.
Таблиця 1 - Значення показника точності вимірювань, меж повторюваності та відтворюваності вимірювань масової частки міді, при довірчій ймовірності Р = 0,95
В процентах
Діапазон вимірювань масової частки міді | Показник точності ± | Межі (абсолютні значення) | |
повторюваності r (n=2) | відтворюваності R | ||
Від 0,0010 до 0,0030 включно. | 0,0003 | 0,0003 | 0,0005 |
Св. 0,0030 "0,0060" | 0,0007 | 0,0007 | 0,0010 |
0,006 0,010 | 0,001 | 0,001 | 0,002 |
0,010 0,030 | 0,002 | 0,002 | 0,004 |
0,030 0,060 | 0,003 | 0,003 | 0,005 |
Розділи 1а-1б (Введені додатково, Зм. N 2).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАНЬ, ДОПОМОЖНІ ПРИСТРОЇ, МАТЕРІАЛИ, РОЗЧИНИ
При виконанні вимірювань застосовують такі засоби вимірювання та допоміжні пристрої:
- спектрофотометр або фотоелектроколориметр з усім приладдям, що забезпечує проведення вимірювань при довжині хвилі від 420 до 440 нм;
- Ваги спеціального класу точності за
- Колби мірні 2-50-2, 2-100-2, 2-1000-2 за
- Склянки В-1-250 ТХС за
- скло годинникове;
— плиту нагрівальну [1], що забезпечує температуру нагрівання до 400 °C або аналогічну;
- лійки ділильні ВД-1-250 ХС за
- піпетки не нижче 2-го класу точності за
При виконанні вимірювань застосовують такі матеріали та розчини:
- Сірчана кислота за
- Воду дистильовану за
- кислоту азотну за
- Соляну кислоту за
- Аміак водний за
- Залізо хлорне за
- хлороформ за
- Мідь за
— діетилдітіокарбамат свинцю (II) [2], розчин масовою концентрацією 0,5 г/дм у хлороформі;
— папір індикаторний універсальний [3].
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
3а. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРЮВАНЬ
3а.1. При приготуванні розчину діетилдітіокарбамат свинцю (II) масовою концентрацією 0,5 г/дм у хлороформі: 0,5 г солі поміщають у мірну колбу місткістю 1000 см , додають від 200 до 300 см хлороформу і перемішують до розчинення навішування. Розбавляють хлороформом до мітки і знову перемішують. Розчин зберігають у темному місці у склянці із темного скла.
3а.2. Для побудови градуювального графіка готують розчини міді відомої концентрації
При приготуванні розчину А масової концентрації міді 0,1 мг/см навішування міді масою 0,1000 г розчиняють у 5-8 см азотної кислоти, випарюють розчин до невеликого об'єму, доливають від 20 до 25 см сірчаної кислоти, розведеної 1:1, розчин випарюють до виділення парів сірчаної кислоти. Охолоджують, доливають від 40 до 50 см води та переносять розчин у мірну колбу місткістю 1000 см , доливають водою до мітки та перемішують.
При приготуванні розчину Б масової концентрації міді 0,01 мг/см аліквоту 10 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки водою і перемішують. Розчин використовують свіжоприготованим.
3а.3. Побудова градуювального графіка
У сім ділильних лійок, місткістю 250 см кожна, поміщають 0; 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 см розчину Б, що відповідає 0; 0,005; 0,01; 0,02; 0,03; 0,04 та 0,05 мг міді. Додають по 0,5 см хлорного заліза, від 50 до 60 см води і далі проводять аналіз 3.1. Як розчин порівняння використовують розчин, що не містить мідь.
Розділ 3а (Запроваджено додатково, Зм. N 2).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
3.1. Наважку селену масою 0,2-1 г (залежно від масової частки міді) поміщають у склянку місткістю 250-300 см , Додають 15-20 см азотної кислоти, накривають годинниковим склом (скляною пластинкою) і витримують без нагрівання до припинення бурхливої реакції виділення оксидів азоту. Потім нагрівають і випарюють насухо. Витримують сухий залишок на плиті 8-10 хв. Операцію повторюють двічі, додаючи щоразу по 5-7 см азотної кислоти та випаровуючи залишок.
До сухого залишку додають 5-7 см соляної кислоти, нагрівають до розчинення солей, додають 30-40 см води, кип'ятять, охолоджують і переносять розчин у мірну колбу місткістю 100 см . Доливають водою до мітки та перемішують.
Відбирають аліквотну частину розчину 20-50 см і переносять її в ділильну вирву місткістю 150-200 см , нейтралізують аміаком до появи легкої каламуті гідроксиду заліза, яку розчиняють у 3-4 краплях розчину соляної кислоти (1:1), встановлюють рН 3-4 за допомогою універсального індикаторного паперу. Якщо в аналізованому розчині мало заліза, до аліквотної частини додають 0,5 см розчину хлорного заліза та проводять зазначену вище операцію.
До нейтралізованого в ділильній лійці розчину доливають 10 см. розчину діетилдітіокарбамату свинцю та енергійно струшують 2 хв. Після розшарування рідин шар хлороформу зливають у мірну колбу місткістю 50 см. , а до водного розчину в ділильній лійці доливають 10 см діетилдітіокарбамату свинцю та екстракцію повторюють.
Якщо хлороформний шар має жовте забарвлення, екстракцію повторюють із 5 см реактиву. Усі екстракти збирають у мірній колбі місткістю 50 см. , доливають хлороформ до мітки та перемішують.
Величину оптичної щільності вимірюють на фотоелектроколориметр, застосовуючи світлофільтр з максимумом світлопропускання при довжині хвилі 420 нм і кювету товщиною поглинаючого шару 20 мм.
Як розчин порівняння використовують розчин контрольного досвіду.
Масу міді знаходять за градуювальним графіком.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.2. (Виключений, Зм. N 2).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку міді у відсотках обчислюють за формулою
,
де - кількість міді, знайдена за градуювальним графіком, мг;
- Об'єм мірної колби, см ;
- Об'єм аліквотної частини розчину, см ;
- Маса навішування селену, р.
4.2. За результат вимірювань приймають середньоарифметичне значення двох паралельних визначень за умови, що абсолютна різниця між ними в умовах повторюваності не перевищує значень (при довірчій ймовірності Р = 0,95) межі повторюваності r наведених у таблиці 1.
Якщо розбіжність між найбільшим та найменшим результатами паралельних визначень перевищує значення межі повторюваності, виконують процедури, викладені у ГОСТ ISO 5725-6 (підпункт
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
4.3. Абсолютне значення розбіжності між двома результатами вимірювань, отриманими в різних лабораторіях, не повинно перевищувати значень межі відтворюваності, наведених у таблиці 1 (при довірчій ймовірності Р =0,95). У разі невиконання цієї умови можуть бути використані процедури, викладені в ГОСТ ІСО 5725-6 (пункт 5.5.3).
(Введений додатково, Зм. N 2).
Бібліографія
[1] | Технічні умови ТУ 4389-001-44330709-2008* | Плита нагрівальна склокерамічна вбудована LOIP LH-304 |
________________ * ТУ, згадані тут і далі за текстом, не наводяться. За додатковою інформацією зверніться за посиланням. - Примітка виробника бази даних. | ||
[2] | Технічні умови ТУ 4389-001-44330709-2008 | Свинець (II) діетилдітіокарбамат |
[3] | Технічні умови ТУ 6-09-1181-89 | Папір індикаторний універсальний для визначення рН 1-10 та 7-17. |
(Введено додатково, Зм. N 2).