Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 12556.2-82

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 12556.2-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ПЛАТИНО-РОДІЄВІ

Методи спектрального аналізу

Alloys platinum-rhodium. Методи spectral analysis


ОКСТУ 1709*
______________
* Введено додатково, Змін. N1.

Строк дії з 01.01.84
до 01.01.89 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 5/6, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.


Розроблено Міністерством кольорової металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ

А. А. Куранов , Г. С. Хаяк , Н. С. Степанова , Н. Д. Сергієнко , Т. І. Бєляєва , Є. Є. Сафонова

ВНЕСЕН Міністерством кольорової металургії СРСР

Зам. міністра В.В.Бородай

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного Комітету СРСР за стандартами від 30 вересня 1982 р. N 3865

ВЗАМІН ГОСТ 12556-67 в частині разд.3

ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 13.06.88 N 1730 з 01.01.89

Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІВС N 9, 1988 рік


Цей стандарт встановлює методи спектрального визначення домішок: паладію, іридію, рутенію, золота, срібла, заліза, нікелю, міді, кремнію, алюмінію, свинцю, сурми, цинку, олова та магнію в платино-родієвих сплавах.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за ГОСТ 22864-83 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.2. Числове значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того ж розряду, що і показник марочного складу, що нормується.

(Запроваджено додатково, Зм. N 1).

2. СПЕКТРАЛЬНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПРИМІСІВ В ЗРАЗКАХ
ДОВІЛЬНОЇ ФОРМИ ТА МАЛОЇ МАСИ (ПРИ МАСОВІЙ ДОЛІ ЗОЛОТА,
КРЕМНІЯ, АЛЮМІНІЯ, СВІНЦЮ, СУРМИ, ЦИНКУ, ОЛОВА,
НІКЕЛЯ від 0,005 до 0,05%, РУТЕНІЯ, ЗАЛІЗУ від 0,01 до 0,08%,
ПАЛАДІЯ від 0,005 до 0,10%, ІРІДІЯ від 0,02 до 0,08%,
МАГНІЯ від 0,003 до 0,03% СРІБНА, МЕДІ від 0,001 до 0,02%)

2.1. Сутність методу

Метод заснований на перекладі навішування сплаву в глобулу (рідку краплю розплаву), фотографуванні її спектра в дуговому розряді та вимірюванні інтенсивності домішок ліній. Зв'язок інтенсивності спектральної лінії з концентрацією домішки встановлюють за градуювальним графіком.

2.2. Апаратура, реактиви та розчини

Дифракційний спектрограф великий дисперсії.

Спектрограф кварцовий середньої дисперсії.

Ослаблювач триступінчастий.

Генератор дуги постійного струму.

Генератор дуги змінного струму.

Мікрофотометр.

Затискачі (електроутримувачі).

Стандартні зразки підприємства.

Електроди вугільні, виготовлені із спектрально-чистого вугілля марок ОСЧ-7 або С-2.

Терези аналітичні.

Секундомір.

Фотопластинки є спектральними типу II або ЕС, чутливістю 10-15 умовних одиниць.

Верстат для заточування вугільних електродів.

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 , розведена 1:1.

Проявник та фіксаж.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.3. Підготовка до аналізу

2.3.1. Зразки для аналізу мають бути у вигляді стрічки, дроту або стружки масою 2,0 г. Для видалення поверхневих забруднень зразки кип'ятять у соляній кислоті (1:1) протягом 3 хв, промивають водою та сушать.

2.4. Проведення аналізу

2.4.1. Спектри фотографують на спектрографі великої дисперсії при ширині щілини 0,02 мм і освітленні через трилінзовий конденсор з діафрагмою на середній лінзі конденсора висотою 5 мм. Міжелектродний проміжок коригують безперервно протягом всієї експозиції зображення дуги на екрані проміжної діафрагми.

Як електроди застосовують спектральне вугілля діаметром 6 мм. Нижній фігурний електрод з перетяжкою і міліметровим заглибленням в торці електрода. У поглиблення поміщають наважку аналізованого або стандартного зразка масою 0,1 г. Для верхніх електродів застосовують вугілля, заточене на півсферу або на усічений конус із майданчиком діаметром 1,5 мм.

Спектри фотографують з експозицією 45-60 через триступеневий ослаблювач на фотопластинку типу II або ЕС.

Джерелом збудження служить дуга постійного струму силою 8 А. Зразок включають анодом. Разом із аналізованими зразками на одній фотопластинці фотографують спектри стандартних зразків аналізованої марки сплаву. Для кожного стандартного зразка одержують по дві паралельні спектрограми, для кожного аналізованого зразка — по три.

Фотопластинку виявляють протягом 3-6 хв за температури проявника 20 °C. Виявлену фотопластинку обполіскують у воді, фіксують, промивають у проточній воді, висушують та фотометрують.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.5. Обробка результатів

2.5.1. Довжини хвиль аналітичних спектральних ліній наведено у табл.1.

Таблиця 1

Визначається елемент Довжина хвилі лінії домішки, нм Лінія порівняння Довжина хвилі лінії порівняння, нм Визначається
інтервал концентрації, %
Паладій 325,87
Платина 326,84 0,005-0,10
324,27
Платина
324,02 0,01-0,20
Іридій 322,07
Платина
326,84 0,02-0,08
284,97
Родій
285,61 0,01-0,20
Рутеній 349,89
Платина
326,80 0,01-0,08
343,67
Платина
326,80 0,01-0,08
Золото 312,27
Платина
307,95 0,005-0,05
267,59
Платина
267,45 0,01-0,20
Срібло 338,28
Платина
326,84 0,001-0,02
Залізо 259,93
Платина
259,60 0,01-0,08
253,58
Родій
258,72 0,01-0,20
Мідь 327,30
Платина
326,84 0,001-0,02
Цинк 334,50
Платина
326,84 0,005-0,05
Алюміній 309,27
Платина
307,95 0,005-0,05
308,21
Платина
307,95 0,005-0,05
Нікель 303,79
Платина
307,95 0,005-0,05
Кремній 288,15
Платина
285,31 0,005-0,05
Олово 283,99
Платина
285,31 0,005-0,05
Сурма 287,79
Платина
285,31 0,005-0,05
259,81
Платина
259,60 0,005-0,05
Свинець 280,20
Платина
285,31 0,005-0,05
Магній 277,67
Родій
276,77 0,005-0,02

2.5.2. Визначення масових часток елементів ведуть методом «трьох еталонів» з об'єктивним фотометрированием. Градуювальні графіки будують для кожного елемента, що визначається. По осі ординат відкладають значення різниці почорнінь лінії домішки та основної речовини, а по осі абсцис - значення логарифмів концентрацій стандартних зразків.

За допомогою градуювального графіка за відомими значеннями різниці почорнінь знаходять зміст визначеного елемента аналізованої пробі.

2.5.3. Східність методу характеризується відносним стандартним відхиленням ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) , наведеним у табл.2.

Таблиця 2

Масова частка домішок, %

Значення стандартного відхилення, ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) , %

Від 0,001 до 0,01 0,30
Св. 0,01 «0,05 0,15
0,05 0,20 0,10



За результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох паралельних вимірів під час виконання умови:

ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) ,


де ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) - Найбільший результат паралельних вимірювань;

ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) - Найменший результат паралельних вимірювань;

ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) - Відносне стандартне відхилення, що характеризує збіжність вимірювань;

ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) - Середнє арифметичне, обчислене з ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) паралельних вимірів ( ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) 3).

3. СПЕКТРАЛЬНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПРИМІСІВ В ЗРАЗКАХ, ВИГОТОВЛЕНИХ У ВИГЛЯДІ МОНОЛІТНИХ КУМКІВ (ПРИ МАСОВІЙ ДОЛІ ЗОЛОТА, ПАЛАДІЯ, ІРІДІЯ І ЗАЛІЗУ від 0,01 до 0,01 до 0,01 до 0,01 до 0,01 до 0,01 до 0,01 до 0,01 до 0,01 до 0,01 до 0,01 до 0,01).

3.1. Сутність методу

Метод ґрунтується на збудженні спектра розрядом дуги змінного струму у вимірі інтенсивності ліній домішок. Зв'язок інтенсивності з концентрацією встановлюють градуюванням за допомогою стандартних зразків. Як один з електродів застосовують монолітний шматок.

3.2. Апаратура, реактиви та розчини - за п. 2.2.

3.3. Підготовка до аналізу

3.3.1. Зразки для аналізу мають бути у вигляді шматка довільної форми масою не менше 50 г з майданчиком розміром 300-400 мм. ГОСТ 12556.2-82 Сплави платино-родієві. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1) . Для видалення поверхневих забруднень зразки кип'ятять у соляній кислоті (1:1) протягом 3 хв, промивають водою та сушать.

3.4. Проведення аналізу

3.4.1. Спектри фотографують на спектрографі середньої дисперсії при ширині щілини 0,01 мм, міжелектродному проміжку 1,5 мм часу експозиції 30 с. Джерело світла - дуговий розряд змінного струму силою 5А.

Шматки аналізованих та стандартних зразків служать нижніми електродами. Як верхні електроди застосовують стандартне вугілля, заточене на півсферу або усічений конус з майданчиком діаметром 1-2 мм.

Спектри фотографують через триступінчастий ослаблювач на фотопластинку типу II. При фотометруванні вибирають сходинку з оптимальним почорнінням аналітичних ліній.

Для кожного стандартного зразка одержують по дві паралельні спектрограми, для кожного аналізованого зразка — по три.

Фотопластинку виявляють протягом 3-6 хв за температури проявника 20 °C. Виявлену фотопластинку обполіскують у воді, фіксують, промивають у проточній воді, висушують та фотометрують.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.5. Обробка результатів – за п. 2.5.