ГОСТ 8775.0-87

ГОСТ 8775.0-87 Літій. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 8775.0-87

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ЛІТІЙ

Загальні вимоги до методів аналізу

Lithium.
General requirements for methods of analysis

ОКСТУ 1709

Строк дії з 01.07.88
до 01.07.93 *
__________________________
* Обмеження терміну дії
знято за протоколом Міждержавного
Поради щодо стандартизації, метрології
та сертифікації (ІВС N 2, 1993 рік). -
Примітка виробника бази даних.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 28.09.87 N 3764

2. Термін першої перевірки 1991р.

Періодичність перевірки 5 років

3. ВЗАМІН ГОСТ 8775-75 (розд.1)

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

________________
* Діє ГОСТ 25086-87 . Тут і далі текстом. - Примітка виробника бази даних.

1. Цей стандарт встановлює загальні вимоги до методів аналізу літію, що виготовляється за ГОСТ 8774-75 .

2. Загальні вимоги до методів аналізу - за ГОСТ 25086-81 з доповненнями, зазначеними у пп.2.1-2.14.

2.1. Відбір та підготовка проб літію для аналізу - за ГОСТ 8774-75 .

2.2. Для приготування розчинів та при проведенні аналізів застосовують дистильовану або деіонізовану воду, що відповідає за показниками вимогам ГОСТ 6709-72 .

2.3. Посуд та обладнання лабораторні скляні - за ГОСТ 25336-82 .

2.3.1. Допускається застосування іншої апаратури, а також інших матеріалів, посуду та реактивів за умови отримання метрологічних характеристик не гірше, ніж зазначені у відповідних стандартах, на методи аналізу.

2.4. Масову частку літію та домішок визначають у двох наважках.

2.5. Розбіжності між результатами паралельних визначень ( , %) не повинні перевищувати розбіжностей, що допускаються, обчислених при довірчій ймовірності 0,95 за формулою

, (1)

де - Відносне середнє квадратичне відхилення збіжності результатів визначень;

- Середнє арифметичне значення результатів визначень, %.

2.6. Розбіжність між результатами одиничних визначень ( , %) не повинно перевищувати розбіжностей, що допускаються, обчислених при довірчій ймовірності 0,95 за формулою

, (2)

де - Відносне середнє квадратичне відхилення відтворюваності результатів визначень;

- Середнє арифметичне значення результатів визначень, %.

2.7. Результат аналізу ( ), %, обчислюють за формулою

, (3)

де , — результати 1-го та 2-го визначень,

- Похибка результату аналізу при виконанні умов пп.2.5, 2.6.

2.8. Випадкову похибку результату аналізу ( , %) обчислюють за формулою

. (4)

2.9. Похибка результату аналізу не перевищує межі ( , %), обчисленого за формулою

, (5)

де - Невиключена систематична похибка результату аналізу, наведена в стандартах.

Якщо незначна в порівнянні з випадковою похибкою, то похибка результату аналізу обчислюють за формулою

. (6)

2.10. Числове значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того ж розряду, що значення похибки , Виражене однією значущою цифрою.

2.11. Розбіжність результатів двох аналізів і не повинно перевищувати допустиму розбіжність , обчисленого за формулою

, (7)

де - Відносне середнє квадратичне відхилення відтворюваності результатів аналізів, зазначене в стандартах;

, - Результати аналізу, %.

2.12. Розрахована похибка вмісту компонентів у зразках для градуювання або в градуювальних розчинах повинна бути меншою за похибку аналізу для відповідного вмісту не менше ніж у 3 рази.

2.13. Контроль точності результатів аналізу проводять не рідше одного разу на місяць, а також при заміні реактивів, апаратури та матеріалів способами, зазначеними у стандартах на методи аналізу (варіювання маси навішування, методом добавок).

2.13.1. Контроль точності результатів аналізу методом добавок здійснюють знаходженням змісту визначається компонента в аналізованій пробі після введення відповідної добавки даного компонента до навішування або розчину проби з мінімальним значенням масової частки компонента.

Величину добавки вибирають таким чином, щоб аналітичний сигнал збільшився в 1,5-2 рази порівняно з аналітичним сигналом цього компонента без добавки. Проведення аналізу навішування проби з добавкою та розрахунок результату аналізу проводять з тієї ж кількості визначень, що і під час аналізу проб. Знайдене значення добавки обчислюють як різницю між масовою часткою визначається компонента в пробі з добавкою ( ) та результату аналізу проби ( ) без добавки.

Результати аналізу вважають правильними за довірчої ймовірності 0,95, якщо знайдена величина добавки відрізняється від розрахункової лише на величину ( ), обчислену за формулою

. (7)*

_______________
* Нумерація відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

2.13.2. Контроль точності результатів аналізу способу варіювання навішування проводять одночасно з аналізом виробничих проб. Для цього виконують додатково аналіз двох наважок однієї з проб (контрольної), маса яких відрізняється від встановленої в стандарті на метод аналізу приблизно в 2 рази.

Результати аналізу вважають правильними, якщо різницю двох результатів аналізу «контрольної» проби ( і ), отриманих з різних наважок, не перевищує величину , обчислену за формулою

. (8)

2.14. Вимоги безпеки при аналізі літію - за ГОСТ 8774-75 .

3. Пояснення термінів, які використовуються у цьому стандарті, наведено у додатку.

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
Довідкове

ТЕРМІНИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У СЬОГОДНІМ СТАНДАРТІ, І ПОЯСНЕННЯ

1. Результат визначення у відсотках - значення масової частки визначається компонента в пробі, знайдене при одноразовому проведенні всієї послідовності операцій, передбачених відповідною методикою, регламентованою в конкретному стандарті метод аналізу.

2. Результати паралельних визначень і у відсотках — перший та другий результати визначень, отримані для незалежних аналітичних наважок однієї й тієї ж проби в однакових умовах (одна аналітична лабораторія, один комплект аналітичної апаратури, реактивів та інших засобів аналізу, один аналітик) та практично одночасно.

3. Результат аналізу у відсотках – для всіх методів аналізу, крім розрахункового визначення літію – середнє арифметичне результатів двох визначень .

4. Схожість результатів паралельних визначень - якість визначень, що відображає ступінь близькості один до одного результатів паралельних визначень даного компонента, виконаних регламентованим у конкретному стандарті методом аналізу в одній пробі в однакових умовах (одна аналітична лабораторія, один комплект засобів вимірювань та реактивів, один аналітик) та практично одночасно.

5. Показник збіжності результатів паралельних ухвал — відносне середнє квадратичне відхилення , Що характеризує збіжність результатів паралельних визначень

6. Відтворюваність результатів визначень — якість визначень, що відображає ступінь близькості один до одного результатів визначень даного компонента, виконаних регламентованим у конкретному стандарті методом аналізу в одній пробі в різних умовах (різні аналітичні лабораторії, різні комплекти засобів вимірювань та реактивів, різні виконавці та суттєво різний час).

7. Показник відтворюваності результатів визначень - відносне середнє квадратичне відхилення , Що характеризує відтворюваність результатів визначень