ГОСТ 12562.2-82

ГОСТ 12562.2-82 Сплави золото-платинові. Методи спектрального аналізу (зі зміною N 1)

ГОСТ 12562.2-82

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СПЛАВИ ЗОЛОТО-ПЛАТИНОВІ

Методи спектрального аналізу

Alloys gold-platinum. Методи spectral analysis

ОКСТУ 1709

Дата введення 1984-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

А. А. Куранов, Г. С. Хаяк , Н. Д. Сергієнко , Н. С. Степанова , Л. Д. Бедрін , Т. І. Бєляєва , Є.

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 30.09.82 N 3864

3. ВЗАМІН ГОСТ 12562–67 у частині разд.3

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

6. ПЕРЕВИДАННЯ (березень 1999 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у червні 1988 р. (ІВС 10-88)


Цей стандарт встановлює метод спектрального визначення паладію, іридію, родію, заліза та свинцю в золото-платинових сплавах (при масовій частці паладію, іридію, родію, заліза від 0,001 до 0,2% кожного та свинцю від 0,001 до 0,02%).

Метод заснований на перекладі навішування сплаву в глобулу (рідку краплю розплаву), фотографуванні її спектра в дуговому розряді та вимірюванні інтенсивності домішок ліній. Зв'язок інтенсивності спектральної лінії з масовою часткою домішки встановлюють градуюванням за допомогою стандартних зразків.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за ГОСТ 22864 .

1.2. Числове значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того ж розряду, що і показник марочного складу, що нормується.

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ, РОЗЧИНИ

Дифракційний спектрограф великий дисперсії.

Ослаблювач триступінчастий.

Генератор дуги змінного струму.

Мікрофотометр.

Стандартні зразки підприємства.

Електроди вугільні, виготовлені із спектрально-чистого вугілля марки С-2 або ОСЧ-7−3.

Фотопластинки спектральні типу П, чутливістю 10-15 умовних одиниць.

Верстат для заточування вугільних електродів.

Кислота соляна за ГОСТ 3118 , розведена 1:1.

Проявник та фіксаж.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

3.1. Зразки для аналізу мають бути у вигляді стрічки, дроту або стружки масою 2,0 г. Для видалення поверхневих забруднень зразки кип'ятять у соляній кислоті (1:1) протягом 3 хв, промивають водою та сушать.

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

4.1. Спектри фотографують на спектрографі великої дисперсії при ширині щілини 0,02 мм і трилінзовій системі освітлення, відстані між електродами 2,5 мм, силі струму 4 А, часу експозиції 40-60 через триступеневий ослаблювач.

Як електроди застосовують спектральне вугілля діаметром 6 мм. Нижній електрод фігурний із міліметровим заглибленням. У поглибленні поміщають навішення аналізованого або стандартного зразка масою 0,1 г. Для верхніх електродів застосовують вугілля, заточене на півсферу або на усічений конус із майданчиком діаметром 1,5 мм.

Разом із аналізованими зразками на одній фотопластинці фотографують спектри стандартних зразків аналізованої марки сплаву.

Фотопластинку виявляють протягом 3-6 хв за температури проявника 20 °C. Виявлену фотопластинку обполіскують у воді, фіксують, промивають у проточній воді та висушують.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Довжини хвиль аналітичних спектральних ліній наведено у табл.1.

Таблиця 1

Визначення масових часток елементів ведуть методом «трьох еталонів» з об'єктивним фотометрированием.

Будують градуювальні графіки для кожного обумовленого елемента, на осі ординат відкладають значення різниці почорнінь лінії обумовленого елемента та елемента порівняння, а по осі абсцис - значення логарифмів концентрацій стандартних зразків.

За допомогою градуювального графіка за відомими значеннями різниці почорнінь знаходять зміст визначеного елемента аналізованої пробі.

5.2. Східність методу характеризується відносним стандартним відхиленням , наведеним у табл.2.

Таблиця 2

За результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох паралельних вимірів під час виконання умови

,

де - Найбільший результат паралельних вимірювань;

- Найменший результат паралельних вимірювань;

- Відносне стандартне відхилення, що характеризує збіжність вимірювань;

- Середнє арифметичне, обчислене з паралельних вимірів ( 3).