Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 25278.3-82

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.3-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Метод визначення гафнію

Alloys and foundry alloys of rare metals. Method for determination of hafnium


ОКСТУ 1709

Строк дії з 01.07.83
до 01.07.93 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 2, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.



ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ

Ю.А.Карпов , Є.Г. Намвріна , В.Г. Міскар'янц , Г.М. Ф. Маркова , В. М. Михайлов , Л. А. Нікітіна , Л. Р. Обручкова , Н. А. Різніцина , Н. А. Суворова , Л. Н. Філімонов

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 26.05.82 N 2120

3. Термін перевірки - 1993 р.

Періодичність перевірки – 5 років.

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ.

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання
Номер розділу, пункту
ГОСТ 3758-78
2
ГОСТ 4204-77
2
ГОСТ 7172-76 2
ГОСТ 10652-73
2
ГОСТ 10929-76
2
ГОСТ 26473.0-85
1.1

6. Строк дії продовжено до 01.01.93 Постановою Держстандарту СРСР від 29.10.87 N 4096

7. ПЕРЕВИДАННЯ (листопад 1988 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у жовтні 1987 р. (ІВС 1-88).


Цей стандарт встановлює фотометричний метод визначення гафнію:

від 1 до 10% - у сплавах (лігатурах) на основі танталу (компоненти: вольфраму не більше 30%, ренію не більше 15%);

від 1 до 3% - у сплавах (лігатурах) на основі ітрію.

Метод заснований на утворенні пофарбованого комплексного з'єднання гафнію з ксиленоловим помаранчевим у сірчанокислому 0,2 моль/дм. ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) розчині. Гідроліз танталу (основи сплаву) запобігають введенню перекису водню. Поглинання комплексів танталу, вольфраму з ксиленоловим помаранчевим враховують, вимірюючи сумарне поглинання комплексів танталу, вольфраму та гафнію по відношенню до іншої рівної аліквотної частини проби, до якої доданий трилон Б, що маскує тільки гафній. Визначенню не заважають до 2 мг вольфраму, до 10 мг ренію та ітрію у фотометрируемом розчині.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки - за ГОСТ 26473.0-85.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ


Фотоелектроколориметр марки ФЕК-56 чи аналогічний прилад.

Плитка електрична.

Електропіч муфельний з терморегулятором, що забезпечує температуру до 1000 °C.

Терези аналітичні.

Ваги технічні.

Колби мірні місткістю 50, 100 та 200 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) .

Піпетки без поділу на 1, 2, 5 та 10 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) .

Мікробюретка місткістю 5 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) .

Склянки хімічні місткістю 100 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) .

Скло годинникове.

Тиглі кварцові високі місткістю 40 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) .

Амоній сірчанокислий за ГОСТ 3758-75 *.

_______________

* Відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

Калій піросернокислий за ГОСТ 7172-76 .

Кислота сірчана за ГОСТ 4204-77 і розведена 1:3 та розчин 0,5 моль/дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) .

Водню перекис за ГОСТ 10929-76 .

Сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна (трилон Б) за ГОСТ 10652-73 , розчин 0,05 моль/дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) ; готують наступним чином: 18,6 г трилону Б розчиняють у воді при нагріванні (якщо каламутний розчин, його фільтрують), переводять у мірну колбу місткістю 1 дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) , охолоджують та доводять до мітки водою.

Ксиленоловий помаранчевий, водний розчин 1 мг/см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) .

Гафній металевий, що містить не менше 99,9% гафнію у вигляді порошку або дрібної стружки.

Стандартний розчин гафнію (запасний), що містить 1 мг/см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) гафнію: 0,1 г металевого гафнію поміщають у жаростійку склянку і розчиняють при нагріванні в 3 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) концентрованої сірчаної кислоти у присутності 0,3 г сірчанокислого амонію. Плав, одержаний після повного розчинення металу, розчиняють у воді; прозорий розчин переводять у мірну колбу місткістю 100 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) і доводять до мітки водою (кінцева кислотність розчину ~0,5 моль/дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) за сірчаною кислотою).

Розчин гафнію робочий, що містить 10 мкг/см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) гафнію, готують у день вживання розведенням стандартного розчину сірчаною кислотою 0,5 моль/дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) у 100 разів.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. Наважку проби, що аналізується, масою 0,1 г у вигляді порошку або дрібної стружки поміщають в кварцовий тигель, додають 2-4 г піросульфату калію, кілька крапель концентрованої сірчаної кислоти і сплавляють в муфелі при температурі 800-900 °С до отримання однорідного плава.

У разі сплавів на основі танталу - плав розчиняють у тиглі при слабкому нагріванні в суміші, що складається з 6 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) сірчаної кислоти (1:3) та 1 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) перекису водню. Гарячий прозорий розчин переводять у мірну колбу місткістю 250 см. ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) , в яку попередньо налита суміш 25 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) сірчаної кислоти (1:3) та 1 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) перекису водню, доводять до мітки водою, перемішують (розчин стійкий 7-8 год, потім йде гідроліз). При очікуваній масовій частці гафнію понад 4% розчин розбавляють ще раз: відбирають 10 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) розчину в мірну колбу місткістю 100 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) і доводять до мітки сірчаною кислотою 0,5 моль/дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) (Додаткове розведення необхідно врахувати при обробці результатів).

У разі сплавів на основі ітрію - плав розчиняють у тиглі при слабкому нагріванні в сірчаній кислоті 0,5 моль/дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) . Гарячий прозорий розчин переводять у мірну колбу місткістю 250 см. ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) , охолоджують, доводять до мітки сірчаною кислотою 0,5 моль/дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) .

Для визначення гафнію у дві мірні колби місткістю 50 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) відбирають рівні аліквотні частини розчину (5, 10 чи 20 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) ), що містять 20-60 мкг гафнію, розбавляють до 20 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) сірчаною кислотою 0,5 моль/дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) . В одну з колб вводять 0,2 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) розчину трилону Б, перемішують. Потім обидві колби приливають по 2,5 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) розчину ксиленолового помаранчевого, доводять до мітки водою та перемішують. Через 30 хв вимірюють оптичну щільність розчину, що не містить трилону Б, щодо розчину з трилоном Б на фотоелектроколориметр при ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) 540 нм у кюветі з товщиною шару, що поглинає світло, 30 мм.

Масу гафнію знаходять по градуювальному.

му графіку.

3.2. Побудова градуювального графіка

У мірні колби місткістю 50 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) вводять із мікробюретки від 0,0 до 7,0 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) робочого розчину гафнію з інтервалом 1 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) . У всі колби додають до 20 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) сірчаної кислоти 0,5 моль/дм ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) , по 2,5 см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) розчину ксиленолового помаранчевого, перемішуючи після додавання кожного реактиву, доводять до мітки водою і знову перемішують. В одну з колб доливають усі реактиви за винятком гафнію (нульовий розчин). Через 30 хв (забарвлені розчини стійкі 7-8 год) вимірюють оптичну щільність розчинів на фотоелектроколориметр при ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) 540 нм в кюветі з товщиною шару, що поглинає світло, 30 мм по відношенню до нульового розчину. За отриманими даними будують градуювальний графік у координатах: значення оптичної густини - маса гафнію. Окремі точки графіка перевіряють одночасно із проведенням аналізу проб.

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку гафнію ( ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) ) у відсотках обчислюють за формулою

ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) ,


де ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) - Маса гафнію, знайдена за градуювальним графіком, мг;


ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) - Місткість мірної колби при першому розведенні, см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) ;

ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) - Об'єм аліквотної частини розчину, взятий для розведення, см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) ;

ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) - Місткість мірної колби при другому розведенні, см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) ;

ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) - Об'єм аліквотної частини розчину, взятий для визначення, см ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) ;

ГОСТ 25278.3-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Метод визначення гафнію (зі зміною N 1) - Маса навішування аналізованої проби,

м.

4.2. Розбіжності між результатами двох паралельних визначень і результатами двох аналізів не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених у таблиці.

Масова частка гафнію, %
Розбіжності, що допускаються, %
1,0
0,2
3,0
0,4
5,0
0,6
10,0
1,1



(Змінена редакція, зміна N 1).