Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 20997.4-81

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

ТАЛІЙ

МЕТОД ХІМІКО-СПЕКТРАЛЬНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
АЛЮМІНІЮ, ЗАЛІЗУ, ВІСМУТУ, КАДМІЮ, ІНДІЇ, МЕДІ,
МАРГАНЦЯ, НІКЕЛЯ, СВИНЦЯ, СРІБЛА ТА ЦИНКУ

ІПК ВИДАВНИЦТВО СТАНДАРТІВ

Москва

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ТАЛІЙ

Метод хіміко-спектрального визначення алюмінію,
заліза, вісмуту, кадмію, індії, міді, марганцю, нікелю,
свинцю, срібла та цинку

Thallium. Метод хімічної і spectral determination
з aluminium, iron, bismuth, cadmium, indium, manganese, nickel,
lead, silver and zinc

ГОСТ
20997.4-81 *

Натомість
ГОСТ 20997.4-75

* Видання ( січень 2001 р .) із Змінами № 1 , 2 , затвердженими в листопаді 1986 р ., квітні 1992 р . ( ІВД 2-87 , 7-92 )

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 25 травня 1981 р. № 2589 термін запровадження встановлено

з 01.07.82

Постановою Держстандарту від 22.04.92 № 430 знято обмеження строку дії

Цей стандарт встановлює хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, заліза, вісмуту, кадмію, індії, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку в талії при масовій частці їх у відсотках:

алюмінію від 1 ∙ 10 -5 до 5 ∙ 10 -4

заліза від 8 ∙ 10 -6 до 5 ∙ 10 -4

вісмуту від 3 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4

кадмію від 2 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4

індія від 3 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4

міді від 2 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4

марганцю від 1 ∙ 10 -5 до 1 ∙ 10 -4

нікелю від 3 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4

свинцю від 8 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4

срібла від 1 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4

цинку від 7 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4

Метод заснований на попередньому хімічному концентруванні домішок відділення основної кількості талію екстракцією ββ'-дихлоретиленовим ефіром (хлорексом) у вигляді броміду з 1 н. розчину бромистоводневої кислоти Розчин, що містить домішки, випарюють на графітовому колекторі, що складається з графітового порошку з добавкою 4% хлористого натрію у разі визначення масової частки алюмінію, вісмуту, заліза, кадмію, індії, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла і 0 натрію у разі визначення масової частки цинку.

Спектральний аналіз отриманого концентрату домішок проводять методом «трьох еталонів» з випаровуванням проби з кратера вугільного електрода в дузі постійного струму силою 15 А.

(Змінена редакція, Зм. № 1).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Загальні вимоги до методу аналізу - за ГОСТ 20997.0-81.

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ

Спектрограф кварцовий середньої дисперсії будь-якого типу, що дозволяє одержати спектр від 220,0 до 400,0 нм, укомплектований трилінзовою системою освітлення щілини та триступеневим послаблювачем.

Спектрограф дифракційний типу ДФС-8 (перший порядок), укомплектований трилінзовою системою освітлення щілини (решітка 600 штр/мм).

Джерело постійного струму на 250 - 300 В та 30 - 50 А.

Генератор дуговий, пристосований для запалювання дуги постійного струму високочастотним розрядом.

Мікрофотометр будь-якого типу дозволяє вимірювати щільність почорніння аналітичних ліній.

Спектропроектор типу ПС-18.

Терези торсіонні типу ВТ або аналогічні з похибкою зважування не більше 0,001 г.

Ваги аналітичні з похибкою зважування трохи більше 0,0002 р.

Інфрачервона лампа з лабораторним автотрансформатором типу РНО-250-2.

Бокси з органічного скла або аналогічні.

Ступка з органічного скла з маточкою.

Посуд кварцовий (чашки, склянки, тиглі, ділильні лійки).

Вугільні електроди марки особливої чистоти діаметром 6 мм із розміром кратера 4x3 та 4x4 мм.

Контрелектроди вугільні особливої чистоти діаметром 6 мм, заточені на усічений конус із майданчиком діаметром 2 мм.

Порошок графітовий особливої чистоти згідно з ГОСТ 23462-95 .

Вода дистильована за ГОСТ 6709-72 , перегнана в кварцовому апараті або очищена на іонізаційній колонці.

ββ'-дихлордіетиловий ефір (хлорекс), очищений наступним чином. У ділильній лійці місткістю 1000 см 3 хлорекс (700 - 800 см 3 ) тричі промивають 100 см 3 розчину з молярною концентрацією 3 моль/дм 3 соляної кислоти і двічі 130 см 3 води. Струшують хлорекс з розчином кислоти та водою протягом 5 хв. Після розшаровування рідин (20 - 30 хв) водну частину відкидають. Для більш повного розшаровування після останнього промивання рідини залишають у вирві на ніч. Відмитий хлорекс двічі переганяють у кварцовому апараті (збирають фракцію, що кипить при 175 - 178 ° С). Використовують гліцеринову лазню, вкриту шаром парафіну.

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 розчин з молярною концентрацією 3 моль/дм 3 .

Гліцерин за ГОСТ 6259-75 .

Парафін за ГОСТ 23683-89 .

Кислота азотна за ГОСТ 4461-77 , двічі перегнана в кварцовому апараті, або азотна кислота особливої чистоти за ГОСТ 11125-84 .

Кислота бромистоводнева за ГОСТ 2062-77 , двічі перегнана, розчини з молярною концентрацією 8 та 1 моль/дм 3 . Концентрацію бромистоводневої кислоти встановлюють титруванням розчином гідроксиду натрію.

Бром за ГОСТ 4109-79 , перегнаний у кварцовому апараті на водяній бані за температури води (60 ± 5) °С. Збирають бром під водою в кварцовій колбі.

Гідроокис натрію за ГОСТ 4328-77 .

Натрій хлористий марки ос.

Спирт етиловий ректифікований технічний за ГОСТ 18300-87 .

Фотопластинки "спектрографічні" типів II, I (або діапозитивні).

Вісмут за ГОСТ 10928-90 .

Кадмій за ГОСТ 1467-93 .

Індій за ГОСТ 10297-94 .

Марганець за ГОСТ 6008-90 .

Мідь за ГОСТ 859-78 .

Нікель за ГОСТ 849-97 .

Срібло за ГОСТ 6836-80 .

Алюміній металевий за ГОСТ 11069-74 .

Залізо карбонільне радіотехнічне - за ГОСТ 13610-79 .

Свинець за ГОСТ 3778-98 .

Цинк за ГОСТ 3640-94 .

Розчини азотно-або солянокислі, що містять по 2 мг вісмуту, кадмію, індії, марганцю, міді, нікелю, срібла та по 10 мг алюмінію, заліза, свинцю та цинку в 1 см 3 . Для приготування розчинів використовують метали з часткою основної речовини не менше 99,99%.

Приготування розчинів наведено у додатку ГОСТ 20997.2-81.

Зразки порівняння.

Примітка. Допускається застосування приладів з фотоелектричною реєстрацією спектра та інших спектрографічних приладів та установок, інших матеріалів та реактивів за умови отримання точності не гірше встановлених цим стандартом.

Розділ 2. (Змінена редакція, Зм. № 1, 2).

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

Основою для приготування зразків порівняння служить графітовий порошок особливої чистоти з додаванням 4% натрію хлористого (при визначенні масової частки цинку в графітовий порошок додають 0,1% хлористого натрію). Чистоту приготовленої основи спектрографічно перевіряють за умов аналізу, описаних у розд. 4. Для приготування головного зразка з масовою часткою вісмуту, кадмію, індії, марганцю, міді, нікелю, срібла по 0,02% кожного і алюмінію, заліза, свинцю та цинку по 0,1% кожного в 5 г основи додають по 0, 5 см 3 стандартних розчинів елементів домішок. При введенні розчинів стежать за тим, щоб розчин, що просочує основу, не доходив до стінок і дна чашки. Тому, у міру введення розчинів домішок, підсушують основу під лампою. Після введення всіх розчинів, отриманий зразок ретельно підсушують і перемішують у ступці з органічного скла протягом 30 - 40 хв. Потім методом послідовного розведення головного та кожного новоприготовленого зразка основою отримують серію робочих зразків порівняння з масовою часткою вісмуту, кадмію, індії, марганцю, міді, нікелю, срібла: 2 ∙ 10 -5 ; 6 ∙ 10 -5 ; 2 ∙ 10 -4 ; 6 ∙ 10 -4 ; 2 ∙ 10 -3 % і з масовою часткою алюмінію, заліза, свинцю та цинку: 1 ∙ 10 -4 ; 3 ∙ 10 -4 ; 1 ∙ 10 -3 ; 3 ∙ 10 -3 ; 1 ∙ 10 -2 %. Зразки порівняння, підготовлені за вказаною методикою, мають бути атестовані відповідно до нормативної документації, затвердженої в установленому порядку. Зберігають зразки і основу в бюксах або банках з кришками, що загвинчуються. Термін зберігання 1 р.

Розділ 3. (Змінена редакція, Зм. № 2).

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

4.1. Хімічна концентрація домішок. Наважку талію масою 1,000 - 1,500 г поміщають у кварцову чашку місткістю 30 - 50 см 3 розчиняють в 4 - 6 см 3 відповідно азотної кислоти і випарюють під інфрачервоною лампою при температурі близько 90 ° C до отримання вологих солей. Потім двічі обробляють 2 - 3 см 3 розчину бромистоводневої кислоти з молярною концентрацією 8 моль/дм 3 з додаванням 4 - 5 крапель брому і випарюють до отримання вологих солей. Вміст чашки розчиняють 8 - 10 см 3 1 н. розчину бромисто-водневої кислоти, додаючи 5 - 6 крапель брому до повного розчинення осаду, і переносять розчин в кварцову ділильну лійку. Чашку обмивають 2 см 3 цієї кислоти. Додають у вирву 10 - 12 см 3 хлорексу (співвідношення водної та органічної фаз 1:1) і плавним похитуванням вирви екстрагують протягом 3 хв. Після розшарування органічну фазу зливають, до ділильної лійки додають 1 - 2 краплі брому, 10 - 12 см 3 хлорексу і повторюють екстракцію ще два рази. Водну фазу після відділення органічної через горло зливають в кварцову чашку місткістю 30 см 3 , випарюють до половини об'єму під інфрачервоною лампою, додають 50 мг графітового порошку, що містить 4% хлористого натрію, і випарюють насухо при температурі близько 90 °C (при визначенні цинку концентрат домішок випарюють на 100 мг графітового порошку, що містить 0,1% ). Змивають сухий залишок зі стінок чашки невеликою кількістю води (1,5 - 2,0 см 3 ) і знову випарюють насухо при температурі близько 90 °C. Сухий залишок передають спектральний аналіз. Збагачення ведуть із чотирьох паралельних наважок. Одночасно з підготовкою зразків через всі стадії аналізу проводять чотири контрольні досвіди з усіма реактивами.

(Змінена редакція, Зм. № 1, 2).

4.2. Спектральний аналіз концентрату домішок

4.2.1. Умови спектрографування при визначенні алюмінію , вісмуту , заліза , кадмію , індії , міді , марганцю , нікелю , свинцю та срібла

Наважку підготовлених концентратів та зразків порівняння масою по 20 мг поміщають у кратер електрода (анода) глибиною 3 мм та діаметром 4 мм. Електроди попередньо випалюють у дузі постійного струму силою 10 А протягом 10 с. Спектри проб, зразків порівняння та контрольного досвіду фотографують за допомогою кварцового або дифракційного спектрографа з трилінзової системи освітлення щілини в дузі постійного струму силою 15 А. Час експозиції 20 с. Ширина щілини спектрографа 0,015 мм. Перед щілиною встановлюють триступеневий ослаблювач.

У касету заряджають дві фотопластинки: для області спектру від 200,0 до 310,0 нм типу II, для області спектру від 310,0 до 400,0 нм типу I або діапозитивну.

4.2.2. Умови спектрографування щодо цинку

Наважку підготовлених концентратів та зразків порівняння масою по 45 мг поміщають у кратер вугільного електрода (анода) глибиною та діаметром 4 мм. Електроди попередньо випалюють у дузі постійного струму силою 10 А протягом 10 с. Спектри проб, зразків порівняння та контрольного досвіду фотографують за допомогою дифракційного спектрографа типу ДФС-8 із трилінзовою системою освітлення щілини в дузі постійного струму силою 15 А. Час експозиції 8 - 10 с. Ширина щілини спектрографа 0,020 мм.

Спектри кожного отриманого концентрату фотографують по два рази, зразків порівняння — по три рази на одній фотопластинці.

4.2.1, 4.2.2. (Змінена редакція, Зм. № 2).

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. На спектрограмах за допомогою мікрофотометра вимірюють почорніння ліній елементів, що визначаються і прилеглого фону. Градуювальні графіки будують в координатах S - lg C , де S = S л + ф - S ф , С - масова частка визначеного елемента в градуювальних зразках в %.

Масову частку домішки в талії ( X ) у відсотках обчислюють за формулою

де m – маса концентрату, мг;

C - середня масова частка домішки в концентраті аналізованої проби, знайдена за градуювальним графіком, %;

C 1 - середня масова частка домішки в концентраті контрольного досвіду, знайдена за градуювальним графіком, %;

m 1 - маса навішування проби, мг.

Фотометрують такі аналітичні лінії (довжини хвиль в нм):

алюміній - Al I 308,21;

вісмут - Bi I 306,77;

залізо - Fe I 302,06;

кадмій - Cd I 228,80;

індій - In I 325,61;

мідь - Cu I 327,40;

марганець - Mn I 257,61;

нікель - Ni I 300,24;

свинець - Pb I 283,31;

срібло - Ag I 328,07;

цинк - Zn I 334,50.

5.2. Розбіжності результатів чотирьох паралельних визначень ( d ), і навіть розбіжності результатів двох аналізів ( D ) нічого не винні перевищувати значень, зазначених у таблиці ( Р = 0,95).

Найменування елемента Масова частка елемента, % Розбіжність чотирьох результатів паралельних визначень, % Розбіжність результатів двох аналізів, %
Алюміній 1 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -6 5 ∙ 10 -6
2 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5
4 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5
8 ∙ 10 -5 3 ∙ 10 -5 4 ∙ 10 -5
1 ∙ 10 -4 4 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -5
2 ∙ 10 -4 7 ∙ 10 -5 9 ∙ 10 -5
5 ∙ 10 -4 2 ∙ 10 -4 2 ∙ 10 -4
Вісмут, індій, нікель 3 ∙ 10 -6 1,5 ∙ 10 -6 2 ∙ 10 -6
6 ∙ 10 -6 3 ∙ 10 -6 4 ∙ 10 -6
1 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -6 6 ∙ 10 -6
2 ∙ 10 -5 7 ∙ 10 -6 9 ∙ 10 -6
Вісмут, нікель, індій 4 ∙ 10 -5 1,5 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5
8 ∙ 10 -5 3 ∙ 10 -5 3 ∙ 10 -5
1 ∙ 10 -4 4 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -5
Залізо, свинець 8 ∙ 10 -6 4 ∙ 10 -6 5 ∙ 10 -6
1 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -6 6 ∙ 10 -6
2 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5
4 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5
8 ∙ 10 -5 3 ∙ 10 -5 4 ∙ 10 -5
1 ∙ 10 -4 4 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -5
2 ∙ 10 -4 7 x 10 -5 9 ∙ 10 -5
5 ∙ 10 -4 2 x 10 -4 2 ∙ 10 -4
Кадмій, мідь 2 ∙ 10 -6 1 ∙ 10 -6 1 ∙ 10 -6
4 ∙ 10 -6 2 ∙ 10 -6 2 ∙ 10 -6
8 ∙ 10 -6 3 ∙ 10 -6 4 ∙ 10 -6
1 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -6 5 ∙ 10 -6
2 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5
4 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5
8 ∙ 10 -5 3 ∙ 10 -5 4 ∙ 10 -5
1 ∙ 10 -4 4 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -5
Марганець 1 ∙ 10 -5 4 ∙ 10 -6 5 ∙ 10 -6
2 ∙ 10 -5 8 ∙ 10 -6 1 ∙ 10 -5
4 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5
8 ∙ 10 -5 3 ∙ 10 -5 4 ∙ 10 -5
1 ∙ 10 -4 4 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -5
Срібло 1 ∙ 10 -6 5 ∙ 10 -7 7 ∙ 10 -7
2 ∙ 10 -6 1 ∙ 10 -6 1,5 ∙ 10 -6
4 ∙ 10 -6 2 ∙ 10 2 ∙ 10 -6
8 ∙ 10 -6 3 ∙ 10 -6 4 ∙ 10 -6
1 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -6 5 ∙ 10 -6
2 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5
4 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5
8 ∙ 10 -5 3 ∙ 10 -5 4 ∙ 10 -5
1 ∙ 10 -4 4 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -5
Цинк 7 ∙ 10 -6 3 ∙ 10 -6 4 ∙ 10 -6
1 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -6 5 ∙ 10 -6
2 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5 1 ∙ 10 -5
4 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5 2 ∙ 10 -5
8 ∙ 10 -5 3 ∙ 10 -5 4 ∙ 10 -5
1 ∙ 10 -4 4 ∙ 10 -5 5 ∙ 10 -5

Допустимі розбіжності для проміжних масових часток розраховують методом лінійної інтерполяції.

5.1, 5.2. (Змінена редакція, Зм. № 2).