ГОСТ 20997.4-81
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ТАЛІЙ
МЕТОД ХІМІКО-СПЕКТРАЛЬНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
АЛЮМІНІЮ, ЗАЛІЗУ, ВІСМУТУ, КАДМІЮ, ІНДІЇ, МЕДІ,
МАРГАНЦЯ, НІКЕЛЯ, СВИНЦЯ, СРІБЛА ТА ЦИНКУ
ІПК ВИДАВНИЦТВО СТАНДАРТІВ
Москва
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ТАЛІЙ Метод хіміко-спектрального визначення алюмінію, Thallium. Метод хімічної і spectral determination | ГОСТ Натомість |
* Видання ( січень 2001 р .) із Змінами № 1 , 2 , затвердженими в листопаді 1986 р ., квітні 1992 р . ( ІВД 2-87 , 7-92 )
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 25 травня 1981 р. № 2589 термін запровадження встановлено
з 01.07.82
Постановою Держстандарту
Цей стандарт встановлює хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, заліза, вісмуту, кадмію, індії, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку в талії при масовій частці їх у відсотках:
алюмінію від 1 ∙ 10 -5 до 5 ∙ 10 -4
заліза від 8 ∙ 10 -6 до 5 ∙ 10 -4
вісмуту від 3 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4
кадмію від 2 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4
індія від 3 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4
міді від 2 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4
марганцю від 1 ∙ 10 -5 до 1 ∙ 10 -4
нікелю від 3 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4
свинцю від 8 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4
срібла від 1 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4
цинку від 7 ∙ 10 -6 до 1 ∙ 10 -4
Метод заснований на попередньому хімічному концентруванні домішок відділення основної кількості талію екстракцією ββ'-дихлоретиленовим ефіром (хлорексом) у вигляді броміду з 1 н. розчину бромистоводневої кислоти Розчин, що містить домішки, випарюють на графітовому колекторі, що складається з графітового порошку з добавкою 4% хлористого натрію у разі визначення масової частки алюмінію, вісмуту, заліза, кадмію, індії, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла і 0 натрію у разі визначення масової частки цинку.
Спектральний аналіз отриманого концентрату домішок проводять методом «трьох еталонів» з випаровуванням проби з кратера вугільного електрода в дузі постійного струму силою 15 А.
(Змінена редакція, Зм. № 1).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ
Спектрограф кварцовий середньої дисперсії будь-якого типу, що дозволяє одержати спектр від 220,0 до 400,0 нм, укомплектований трилінзовою системою освітлення щілини та триступеневим послаблювачем.
Спектрограф дифракційний типу ДФС-8 (перший порядок), укомплектований трилінзовою системою освітлення щілини (решітка 600 штр/мм).
Джерело постійного струму на 250 - 300 В та 30 - 50 А.
Генератор дуговий, пристосований для запалювання дуги постійного струму високочастотним розрядом.
Мікрофотометр будь-якого типу дозволяє вимірювати щільність почорніння аналітичних ліній.
Спектропроектор типу ПС-18.
Терези торсіонні типу ВТ або аналогічні з похибкою зважування не більше 0,001 г.
Ваги аналітичні з похибкою зважування трохи більше 0,0002 р.
Інфрачервона лампа з лабораторним автотрансформатором типу РНО-250-2.
Бокси з органічного скла або аналогічні.
Ступка з органічного скла з маточкою.
Посуд кварцовий (чашки, склянки, тиглі, ділильні лійки).
Вугільні електроди марки особливої чистоти діаметром 6 мм із розміром кратера 4x3 та 4x4 мм.
Контрелектроди вугільні особливої чистоти діаметром 6 мм, заточені на усічений конус із майданчиком діаметром 2 мм.
Порошок графітовий особливої чистоти згідно з
Вода дистильована за
ββ'-дихлордіетиловий ефір (хлорекс), очищений наступним чином. У ділильній лійці місткістю 1000 см 3 хлорекс (700 - 800 см 3 ) тричі промивають 100 см 3 розчину з молярною концентрацією 3 моль/дм 3 соляної кислоти і двічі 130 см 3 води. Струшують хлорекс з розчином кислоти та водою протягом 5 хв. Після розшаровування рідин (20 - 30 хв) водну частину відкидають. Для більш повного розшаровування після останнього промивання рідини залишають у вирві на ніч. Відмитий хлорекс двічі переганяють у кварцовому апараті (збирають фракцію, що кипить при 175 - 178 ° С). Використовують гліцеринову лазню, вкриту шаром парафіну.
Кислота соляна за
Гліцерин за
Парафін за
Кислота азотна за
Кислота бромистоводнева за
Бром за
Гідроокис натрію за
Натрій хлористий марки ос.
Спирт етиловий ректифікований технічний за
Фотопластинки "спектрографічні" типів II, I (або діапозитивні).
Вісмут за
Кадмій за
Індій за
Марганець за
Мідь за
Нікель за
Срібло за
Алюміній металевий за
Залізо карбонільне радіотехнічне - за
Свинець за
Цинк за
Розчини азотно-або солянокислі, що містять по 2 мг вісмуту, кадмію, індії, марганцю, міді, нікелю, срібла та по 10 мг алюмінію, заліза, свинцю та цинку в 1 см 3 . Для приготування розчинів використовують метали з часткою основної речовини не менше 99,99%.
Приготування розчинів наведено у додатку
Зразки порівняння.
Примітка. Допускається застосування приладів з фотоелектричною реєстрацією спектра та інших спектрографічних приладів та установок, інших матеріалів та реактивів за умови отримання точності не гірше встановлених цим стандартом.
Розділ 2. (Змінена редакція, Зм. № 1, 2).
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
Основою для приготування зразків порівняння служить графітовий порошок особливої чистоти з додаванням 4% натрію хлористого (при визначенні масової частки цинку в графітовий порошок додають 0,1% хлористого натрію). Чистоту приготовленої основи спектрографічно перевіряють за умов аналізу, описаних у розд. 4. Для приготування головного зразка з масовою часткою вісмуту, кадмію, індії, марганцю, міді, нікелю, срібла по 0,02% кожного і алюмінію, заліза, свинцю та цинку по 0,1% кожного в 5 г основи додають по 0, 5 см 3 стандартних розчинів елементів домішок. При введенні розчинів стежать за тим, щоб розчин, що просочує основу, не доходив до стінок і дна чашки. Тому, у міру введення розчинів домішок, підсушують основу під лампою. Після введення всіх розчинів, отриманий зразок ретельно підсушують і перемішують у ступці з органічного скла протягом 30 - 40 хв. Потім методом послідовного розведення головного та кожного новоприготовленого зразка основою отримують серію робочих зразків порівняння з масовою часткою вісмуту, кадмію, індії, марганцю, міді, нікелю, срібла: 2 ∙ 10 -5 ; 6 ∙ 10 -5 ; 2 ∙ 10 -4 ; 6 ∙ 10 -4 ; 2 ∙ 10 -3 % і з масовою часткою алюмінію, заліза, свинцю та цинку: 1 ∙ 10 -4 ; 3 ∙ 10 -4 ; 1 ∙ 10 -3 ; 3 ∙ 10 -3 ; 1 ∙ 10 -2 %. Зразки порівняння, підготовлені за вказаною методикою, мають бути атестовані відповідно до нормативної документації, затвердженої в установленому порядку. Зберігають зразки і основу в бюксах або банках з кришками, що загвинчуються. Термін зберігання 1 р.
Розділ 3. (Змінена редакція, Зм. № 2).
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
4.1. Хімічна концентрація домішок. Наважку талію масою 1,000 - 1,500 г поміщають у кварцову чашку місткістю 30 - 50 см 3 розчиняють в 4 - 6 см 3 відповідно азотної кислоти і випарюють під інфрачервоною лампою при температурі близько 90 ° C до отримання вологих солей. Потім двічі обробляють 2 - 3 см 3 розчину бромистоводневої кислоти з молярною концентрацією 8 моль/дм 3 з додаванням 4 - 5 крапель брому і випарюють до отримання вологих солей. Вміст чашки розчиняють 8 - 10 см 3 1 н. розчину бромисто-водневої кислоти, додаючи 5 - 6 крапель брому до повного розчинення осаду, і переносять розчин в кварцову ділильну лійку. Чашку обмивають 2 см 3 цієї кислоти. Додають у вирву 10 - 12 см 3 хлорексу (співвідношення водної та органічної фаз 1:1) і плавним похитуванням вирви екстрагують протягом 3 хв. Після розшарування органічну фазу зливають, до ділильної лійки додають 1 - 2 краплі брому, 10 - 12 см 3 хлорексу і повторюють екстракцію ще два рази. Водну фазу після відділення органічної через горло зливають в кварцову чашку місткістю 30 см 3 , випарюють до половини об'єму під інфрачервоною лампою, додають 50 мг графітового порошку, що містить 4% хлористого натрію, і випарюють насухо при температурі близько 90 °C (при визначенні цинку концентрат домішок випарюють на 100 мг графітового порошку, що містить 0,1% ). Змивають сухий залишок зі стінок чашки невеликою кількістю води (1,5 - 2,0 см 3 ) і знову випарюють насухо при температурі близько 90 °C. Сухий залишок передають спектральний аналіз. Збагачення ведуть із чотирьох паралельних наважок. Одночасно з підготовкою зразків через всі стадії аналізу проводять чотири контрольні досвіди з усіма реактивами.
(Змінена редакція, Зм. № 1, 2).
4.2. Спектральний аналіз концентрату домішок
4.2.1. Умови спектрографування при визначенні алюмінію , вісмуту , заліза , кадмію , індії , міді , марганцю , нікелю , свинцю та срібла
Наважку підготовлених концентратів та зразків порівняння масою по 20 мг поміщають у кратер електрода (анода) глибиною 3 мм та діаметром 4 мм. Електроди попередньо випалюють у дузі постійного струму силою 10 А протягом 10 с. Спектри проб, зразків порівняння та контрольного досвіду фотографують за допомогою кварцового або дифракційного спектрографа з трилінзової системи освітлення щілини в дузі постійного струму силою 15 А. Час експозиції 20 с. Ширина щілини спектрографа 0,015 мм. Перед щілиною встановлюють триступеневий ослаблювач.
У касету заряджають дві фотопластинки: для області спектру від 200,0 до 310,0 нм типу II, для області спектру від 310,0 до 400,0 нм типу I або діапозитивну.
4.2.2. Умови спектрографування щодо цинку
Наважку підготовлених концентратів та зразків порівняння масою по 45 мг поміщають у кратер вугільного електрода (анода) глибиною та діаметром 4 мм. Електроди попередньо випалюють у дузі постійного струму силою 10 А протягом 10 с. Спектри проб, зразків порівняння та контрольного досвіду фотографують за допомогою дифракційного спектрографа типу ДФС-8 із трилінзовою системою освітлення щілини в дузі постійного струму силою 15 А. Час експозиції 8 - 10 с. Ширина щілини спектрографа 0,020 мм.
Спектри кожного отриманого концентрату фотографують по два рази, зразків порівняння — по три рази на одній фотопластинці.
4.2.1,
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. На спектрограмах за допомогою мікрофотометра вимірюють почорніння ліній елементів, що визначаються і прилеглого фону. Градуювальні графіки будують в координатах S - lg C , де S = S л + ф - S ф , С - масова частка визначеного елемента в градуювальних зразках в %.
Масову частку домішки в талії ( X ) у відсотках обчислюють за формулою
де m – маса концентрату, мг;
C - середня масова частка домішки в концентраті аналізованої проби, знайдена за градуювальним графіком, %;
C 1 - середня масова частка домішки в концентраті контрольного досвіду, знайдена за градуювальним графіком, %;
m 1 - маса навішування проби, мг.
Фотометрують такі аналітичні лінії (довжини хвиль в нм):
алюміній - Al I 308,21;
вісмут - Bi I 306,77;
залізо - Fe I 302,06;
кадмій - Cd I 228,80;
індій - In I 325,61;
мідь - Cu I 327,40;
марганець - Mn I 257,61;
нікель - Ni I 300,24;
свинець - Pb I 283,31;
срібло - Ag I 328,07;
цинк - Zn I 334,50.
5.2. Розбіжності результатів чотирьох паралельних визначень ( d ), і навіть розбіжності результатів двох аналізів ( D ) нічого не винні перевищувати значень, зазначених у таблиці ( Р = 0,95).
Найменування елемента | Масова частка елемента, % | Розбіжність чотирьох результатів паралельних визначень, % | Розбіжність результатів двох аналізів, % |
Алюміній | 1 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -6 | 5 ∙ 10 -6 |
2 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | |
4 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | |
8 ∙ 10 -5 | 3 ∙ 10 -5 | 4 ∙ 10 -5 | |
1 ∙ 10 -4 | 4 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -5 | |
2 ∙ 10 -4 | 7 ∙ 10 -5 | 9 ∙ 10 -5 | |
5 ∙ 10 -4 | 2 ∙ 10 -4 | 2 ∙ 10 -4 | |
Вісмут, індій, нікель | 3 ∙ 10 -6 | 1,5 ∙ 10 -6 | 2 ∙ 10 -6 |
6 ∙ 10 -6 | 3 ∙ 10 -6 | 4 ∙ 10 -6 | |
1 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -6 | 6 ∙ 10 -6 | |
2 ∙ 10 -5 | 7 ∙ 10 -6 | 9 ∙ 10 -6 | |
Вісмут, нікель, індій | 4 ∙ 10 -5 | 1,5 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 |
8 ∙ 10 -5 | 3 ∙ 10 -5 | 3 ∙ 10 -5 | |
1 ∙ 10 -4 | 4 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -5 | |
Залізо, свинець | 8 ∙ 10 -6 | 4 ∙ 10 -6 | 5 ∙ 10 -6 |
1 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -6 | 6 ∙ 10 -6 | |
2 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | |
4 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | |
8 ∙ 10 -5 | 3 ∙ 10 -5 | 4 ∙ 10 -5 | |
1 ∙ 10 -4 | 4 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -5 | |
2 ∙ 10 -4 | 7 x 10 -5 | 9 ∙ 10 -5 | |
5 ∙ 10 -4 | 2 x 10 -4 | 2 ∙ 10 -4 | |
Кадмій, мідь | 2 ∙ 10 -6 | 1 ∙ 10 -6 | 1 ∙ 10 -6 |
4 ∙ 10 -6 | 2 ∙ 10 -6 | 2 ∙ 10 -6 | |
8 ∙ 10 -6 | 3 ∙ 10 -6 | 4 ∙ 10 -6 | |
1 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -6 | 5 ∙ 10 -6 | |
2 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | |
4 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | |
8 ∙ 10 -5 | 3 ∙ 10 -5 | 4 ∙ 10 -5 | |
1 ∙ 10 -4 | 4 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -5 | |
Марганець | 1 ∙ 10 -5 | 4 ∙ 10 -6 | 5 ∙ 10 -6 |
2 ∙ 10 -5 | 8 ∙ 10 -6 | 1 ∙ 10 -5 | |
4 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | |
8 ∙ 10 -5 | 3 ∙ 10 -5 | 4 ∙ 10 -5 | |
1 ∙ 10 -4 | 4 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -5 | |
Срібло | 1 ∙ 10 -6 | 5 ∙ 10 -7 | 7 ∙ 10 -7 |
2 ∙ 10 -6 | 1 ∙ 10 -6 | 1,5 ∙ 10 -6 | |
4 ∙ 10 -6 | 2 ∙ 10 -б | 2 ∙ 10 -6 | |
8 ∙ 10 -6 | 3 ∙ 10 -6 | 4 ∙ 10 -6 | |
1 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -6 | 5 ∙ 10 -6 | |
2 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | |
4 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | |
8 ∙ 10 -5 | 3 ∙ 10 -5 | 4 ∙ 10 -5 | |
1 ∙ 10 -4 | 4 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -5 | |
Цинк | 7 ∙ 10 -6 | 3 ∙ 10 -6 | 4 ∙ 10 -6 |
1 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -6 | 5 ∙ 10 -6 | |
2 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | 1 ∙ 10 -5 | |
4 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | 2 ∙ 10 -5 | |
8 ∙ 10 -5 | 3 ∙ 10 -5 | 4 ∙ 10 -5 | |
1 ∙ 10 -4 | 4 ∙ 10 -5 | 5 ∙ 10 -5 |
Допустимі розбіжності для проміжних масових часток розраховують методом лінійної інтерполяції.
5.1, 5.2. (Змінена редакція, Зм. № 2).