ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 25278.9-82

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви

ГОСТ 25278.1-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення алюмінію (із зміною N 1)

ГОСТ 25278.1-82

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи визначення алюмінію

Alloys and foundry alloys of rare metals. Методи для визначення aluminium

ОКСТУ 1799

Строк дії з 01.07.83
до 01.07.93 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 2, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ

Ю.А.Карпов , Є.Г. Намвріна , В.Г. Міскар'янц , Г.М. Ф. Маркова , В. М. Михайлов , Л. А. Нікітіна , Л. Р. Обручкова , Н. А. Різніцина , Н. А. Суворова , Л. Н. Філімонов

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 26.05.82 N 2120.

3. Термін перевірки - 1993 р.

Періодичність перевірки – 5 років.

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ.

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

6. Строк дії стандарту продовжено до 01.07.93 Постановою Держстандарту СРСР від 29.10.87 N 4096

7. ПЕРЕВИДАННЯ (листопад 1988 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у жовтні 1987 р. (ІВС 1-88).


Цей стандарт встановлює комплексонометричний метод визначення алюмінію:

від 5 до 20% - у сплавах (лігатурах) на основі ніобію (компоненти: вольфраму не більше 25%, молібдену не більше 25%, цирконію не більше 30%);

від 10 до 20% - у бінарних сплавах цирконій-алюміній.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки - за ГОСТ 26473.0-85.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. КОМПЛЕКСОНОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ АЛЮМІНІЮ У СПЛАВАХ НА ОСНОВІ НІОБІЮ, ЩО ВМІСТЬ ЦИРКОНІЙ

Метод заснований на зворотному титруванні надлишку трилону Б, доданого для зв'язування алюмінію, розчином цинкової солі при рН 5,5 з індикатором ксиленоловим помаранчевим. Ніобій та вольфрам маскують винною кислотою; комплексонат молібдену руйнують перекисом водню.

2.1. Апаратура, реактиви та розчини

Електропіч муфельний з терморегулятором, що забезпечує температуру до 1000 °C.

Плитка електрична.

Лазня водяна.

Терези аналітичні.

Ваги технічні.

Тиглі кварцові високі місткістю 40 см .

Колби конічні місткістю 250 см .

Колби мірні місткістю 500 та 1000 см .

Піпетки без розподілу на 10 см .

Піпетки з поділками на 5 см .

Мензурки мірні місткістю 25, 50 та 100 см .

Бюретки місткістю 10 та 25 см .

Склянки скляні хімічні місткістю 250 см .

Чашка порцелянова місткістю 200 см .

Скло годинникове.

Папір індикаторний конго.

Папір індикаторний універсальний.

Водню перекис за ГОСТ 10929-76 .

Калій піросернокислий за ГОСТ 7172-76 .

Кислота винна за ГОСТ 5817-77 , розчин 150 г/дм .

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328-77 , розчин 250 г/дм .

Уротропін за ГОСТ 1381-73 .

Кислота оцтова за ГОСТ 61-75 , розчин 1 моль/дм : 5,6 см крижаної оцтової кислоти розбавляють до 100 см водою.

Ксиленоловий помаранчевий, водний розчин 1 мг/см .

Сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна (трилон Б) за ГОСТ 10652-73 , розчин 0,05 моль/дм , готують наступним чином: 18,6 г трилону Б розчиняють у воді при нагріванні (якщо каламутний розчин, його фільтрують), переводять у мірну колбу місткістю 1 дм , охолоджують та доводять до мітки водою.

Цинк оцтовокислий за ГОСТ 5823-78 , розчин 0,05 моль/дм .

Цинк металевий гранульований.

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 , розведена 1:1 та 1:5.

Цинк хлористий, розчин 0,05 моль/дм : 1,6345 г металевого цинку поміщають у склянку місткістю 250 см. та розчиняють при нагріванні в соляній кислоті (1:5). Розчин переводять у фарфорову чашку, випарюють до невеликого об'єму на водяній бані. Додавання води та випарювання повторюють кілька разів. Потім розчин переводять у мірну колбу місткістю 500 см. і доводять водою до мітки.

Алюміній металевий за ГОСТ 11069-74 *, марки А-99.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 11069-2001 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Стандартний розчин алюмінію, що містить 1 мг/см алюмінію: 0,1 г металевого алюмінію поміщають у склянку місткістю 250 см , доливають 50 см соляної кислоти (1:1), накривають годинниковим склом та розчиняють при помірному нагріванні. Розчин переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доводять водою до мітки та перемішують.

Встановлюють співвідношення між розчином трилону Б та розчином солі цинку (хлористого або оцтовокислого): у конічну колбу місткістю 250 см доливають із бюретки 10 см розчину трилону Б, додають 90 см води та 5 см оцтової кислоти, 1 г уротропіну та 0,5 см розчину ксиленолового оранжевого; титрують розчином солі цинку до переходу жовто-жовтогарячого забарвлення у фіолетово-червоне.

Співвідношення ( ) об'ємів розчинів трилону Б та солі цинку обчислюють за формулою

,

де - Об'єм розчину трилону Б, взятий для титрування, см ;

- Об'єм розчину солі цинку, витрачений на титрування, см .

Встановлюють концентрацію розчину трилону Б по алюмінію: конічну колбу місткістю 250 см відбирають 10 см стандартного розчину алюмінію, доливають 2 см розчину винної кислоти, розбавляють до 100 см водою і нейтралізують розчином гідроксиду натрію спочатку по індикаторному папері конго до переходу забарвлення з синього в бузковий, а потім по універсальному індикаторному папері до рН 4,0. Доливають 5 см розчину оцтової кислоти, додають 1 г уротропіну, доливають із бюретки 10 см розчину трилону Б. Розчин нагрівають та кип'ятять 5 хв. Після охолодження додають 0,5 см. розчину ксиленолового помаранчевого і титрують надлишок трилону Б розчином солі цинку до переходу жовто-жовтогарячого забарвлення в червоно-фіолетове, що зберігається протягом 20-30 с.

Концентрацію розчину трилону Б ( ) по алюмінію в г/см обчислюють за формулою

,

де - Об'єм розчину трилону Б, доданий до аналізованого розчину, см ;

- Об'єм розчину хлористого цинку, витрачений на титрування, см ;

- Співвідношення обсягів розчинів трилону Б і солі цинку;

- Маса навішування алюмінію, р.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2. Проведення аналізу

Наважку аналізованої проби масою 0,1 г поміщають у кварцовий тигель, додають 2-4 г піросульфату калію і сплавляють у муфелі при температурі 700-800 ° С до отримання однорідного плава. Плав розчиняють при нагріванні 4 см винної кислоти (більша кількість заважає титруванню алюмінію). Розчин переводять у конічну колбу місткістю 250 см , розбавляють водою до 100 см і нейтралізують розчином гідроксиду натрію по паперу конго до переходу забарвлення паперу з синього в бузковий, а потім по універсальному індикаторному папері до рН 4,0, доливають 5 см розчину оцтової кислоти, додають 1 г уротропіну, доливають з бюретки точно відмірений об'єм розчину трилону Б у кількості, що перевищує еквівалентне алюмінію на 2-3 см . Розчин нагрівають та кип'ятять 5 хв. Після охолодження додають 1 см перекису водню (якщо в пробі є молібден) і залишають на 3-5 хв для кількісного руйнування комплексонату молібдену, потім доливають 0,5 см розчину ксиленолового помаранчевого і титрують надлишок трилону Б розчином солі цинку до переходу жовто-жовтогарячого забарвлення в червоно-фіолетове, що зберігається протягом 20-30 с

.

2.3. Обробка результатів

2.3.1. Масову частку алюмінію ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Концентрація розчину трилону Б по алюмінію, г/см ;

- Об'єм розчину трилону Б, доданий до аналізованого розчину, см ;

- Об'єм розчину солі цинку, витрачений на титрування, см ;

- Співвідношення обсягів розчинів трилону Б і солі цинку;

- Маса навішування аналізованої проби, р.

2.3.2. Розбіжності між результатами двох паралельних визначень і результатами двох аналізів для сплавів, що не містять молібену, не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених у табл.1.

Таблиця 1

2.3.3. Розбіжності між результатами двох паралельних визначень і результатами двох аналізів для сплавів, що містять молібден, не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених у табл.2.

Таблиця 2

2.3.1-2.3.3. (Змінена редакція, зміна N 1).

3. КОМПЛЕКСОНОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ АЛЮМІНІЮ У СПЛАВАХ НА ОСНОВІ НІОБІЮ, Що містять ЦИРКОНІЙ

Метод заснований на лужному відділенні алюмінію від ніобію, цирконію і зворотному титруванні надлишку трилону Б, доданого для зв'язування алюмінію, розчином солі цинку при рН 5,5 з індикатором ксиленоловим помаранчевим. Вольфрам маскують винною кислотою; комплексонат молібдену руйнують перекисом водню.

3.1. Апаратура, реактиви та розчини

Електропіч муфельний з терморегулятором, що забезпечує температуру до 1000 °C.

Плитка електрична.

Лазня водяна.

Терези аналітичні.

Ваги технічні.

Тиглі нікелеві.

Колби конічні місткістю 250 см .

Колби мірні місткістю 500 та 1000 см .

Піпетки без розподілу на 10 см .

Піпетки з поділками на 5 см .

Мензурки мірні місткістю 25, 50 та 100 см .

Бюретки місткістю 10 та 25 см .

Склянки скляні хімічні місткістю 250 см

Чашка порцелянова місткістю 200 см .

Вирви скляні конічні.

Скло годинникове.

Фільтри щільні (синя стрічка).

Папір індикаторний конго.

Папір індикаторний універсальний.

Водню перекис за ГОСТ 10929-76 .

Кислота винна за ГОСТ 5817-77 , розчин 150 г/дм .

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328-77 , розчини 250 і 30 г/дм .

Уротропін за ГОСТ 1381-73 .

Кислота оцтова за ГОСТ 61-75 , розчин 1 моль/дм : 5,6 см крижаної оцтової кислоти розбавляють до 100 см водою.

Ксиленоловий помаранчевий, водний розчин 1 мг/см .

Сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти 2-водна (трилон Б) за ГОСТ 10652-73 , розчин 0,05 моль/дм ; готують наступним чином: 18,6 г трилону Б розчиняють у воді при нагріванні (якщо каламутний розчин, його фільтрують), переводять у мірну колбу місткістю 1 дм , охолоджують та доводять до мітки водою.

Цинк оцтовокислий за ГОСТ 5823-78 , розчин 0,05 моль/дм .

Цинк металевий гранульований за ГОСТ 989-75 .

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 , розведена 1:1 та 1:5.

Цинк хлористий, розчин 0,05 моль/дм : 1,6345 г металевого цинку поміщають у склянку місткістю 250 см. та розчиняють при нагріванні в соляній кислоті (1:5). Розчин переводять у фарфорову чашку, випарюють до невеликого об'єму на водяній бані. Додавання води та випарювання повторюють кілька разів. Потім розчин переводять у мірну колбу місткістю 500 см. і доводять водою до мітки.

Алюміній металевий за ГОСТ 11069-74 , марки А-99.

Стандартний розчин алюмінію, що містить 1 мг/см алюмінію: 1,0 г металевого алюмінію поміщають у склянку місткістю 250 см , доливають 50 см соляної кислоти (1:1), накривають годинниковим склом та розчиняють при помірному нагріванні. Розчин переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доводять водою до мітки та перемішують.

Встановлюють співвідношення розчину трилону Б та розчину солі цинку (хлористого або оцтовокислого): у конічну колбу місткістю 250 см доливають із бюретки 10 см розчину трилону Б, додають 90 см води, 5 см оцтової кислоти, 1 г уротропіну та 0,5 см розчину ксиленолового помаранчевого та титрують розчином солі цинку до переходу жовто-оранжевого забарвлення у фіолетово-червоне.

Співвідношення ( ) об'ємів розчинів трилону Б та солі цинку обчислюють за формулою

,

де - Об'єм розчину трилону Б, взятий для титрування, см ;

- Об'єм розчину солі цинку, витрачений на титрування, см .

Встановлюють концентрацію розчину трилону Б по алюмінію: конічну колбу місткістю 250 см відбирають 10 см стандартного розчину алюмінію, доливають 2 см розчину винної кислоти, розбавляють до 100 см водою і нейтралізують 25%-ним розчином гідроксиду натрію спочатку по індикаторному папері конго до переходу забарвлення з синього в бузковий, а потім універсального індикаторного паперу до рН 4,0. Доливають 5 см розчину оцтової кислоти, додають 1 г уротропіну, доливають із бюретки 10 см розчину трилону Б. Розчин нагрівають та кип'ятять 5 хв. Після охолодження додають 0,5 см. розчину ксиленолового помаранчевого і титрують надлишок трилону Б розчином солі цинку до переходу жовто-жовтогарячого забарвлення в червоно-фіолетове, що зберігається протягом 20-30 с.

Концентрацію розчину трилону Б ( ) по алюмінію в г/см обчислюють за формулою

,

де - Об'єм розчину трилону Б, доданий до аналізованого розчину, см ;

- Об'єм розчину солі цинку, витрачений на титрування, см ;

- Співвідношення обсягів розчинів трилону Б і солі цинку;

- Маса навішування алюмінію, р.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2. Проведення аналізу

Наважку аналізованої проби масою 0,1 г поміщають у нікелевий тигель з 2-3 г гідроксиду натрію, нагрівають на електроплитці до розплавлення гідроксиду натрію. Потім переносять тигель в муфель, нагрітий до 400 ° C, поступово підвищуючи температуру в муфелі до 700-800 ° С, і при цій температурі витримують до отримання однорідного плава. Плав вилуговують 70-80 см води під час нагрівання. Розчин фільтрують через щільний паперовий фільтр (синя стрічка); осад на фільтрі промивають 2-3 рази 3%-ним розчином гідроксиду натрію.

Осад гідроксиду зберігають для визначення цирконію за ГОСТ 25278.10-82.

Фільтрат та промивні води збирають у конічну колбу місткістю 250 см. загальний обсяг їх не повинен перевищувати 100 см . Якщо проба містить вольфрам, доливають 4 см винної кислоти і нейтралізують фільтрат соляною кислотою по паперу конго до переходу забарвлення паперу з червоного в бузковий, а потім універсального індикаторного паперу до рН 4,0. Доливають 5 см оцтової кислоти, додають 1 г уротропіну, доливають з бюретки точно відмірений об'єм трилону Б у кількості, що перевищує еквівалентне алюмінію на 2-3 см . Розчин нагрівають та кип'ятять 5 хв. Після охолодження додають 1 см перекису водню (якщо у пробі є молібден) і залишають стояти 3-5 хв для кількісного руйнування комплексонату молібдену, потім доливають 0,5 см розчину ксиленолового помаранчевого і титрують надлишок трилону Б розчином солі цинку до переходу жовто-жовтогарячого забарвлення в червоно-фіолетове, що зберігається протягом 20-30

с.

3.3. Обробка результатів

3.3.1. Масову частку алюмінію ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Концентрація розчину трилону Б по алюмінію, г/см ;

- Об'єм розчину трилону Б, доданий до аналізованого розчину, см ;

- Об'єм розчину солі цинку, витрачений на титрування, см ;

- Співвідношення обсягів розчинів трилону Б і солі цинку;

- Маса навішування аналізованої проби, р.

3.3.2. Розбіжності між результатами двох паралельних визначень і результатами двох аналізів не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених у табл.3.

Таблиця 3

3.3.1, 3.3.2. (Змінена редакція, зміна N 1).

4. КОМПЛЕКСОНОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ АЛЮМІНІЮ У БІНАРНИХ СПЛАВАХ ЦИРКОНІЙ-АЛЮМІНІЙ

Метод заснований на послідовному комплексонометричному титруванні цирконію та алюмінію в одному розчині. Визначення цирконію проводять прямим титруванням у сірчанокислому 0,5 моль/дм розчин у присутності сірчанокислого амонію з індикатором ксиленоловим помаранчевим. Алюміній визначають у тому розчині зворотним титруванням надлишку трилону Б розчином солі цинку при рН 5,5 з індикатором ксиленоловим помаранчевим.

4.1. Апаратура, реактиви та розчини

Плитка електрична.

Лазня водяна.

Терези аналітичні.

Ваги технічні.

Колби конічні місткістю 250 см .

Колби мірні місткістю 500 та 1000 см .

Піпетки без поділу на 5 та 10 см .

Піпетки з поділками на 5 та 10 см .

Мензурки мірні місткістю 25, 50 та 100 см .

Бюретки місткістю 10 та 25 см .

Склянки скляні хімічні місткістю 250 см .

Чашка порцелянова місткістю 200 см .

Скло годинникове.

Папір індикаторний конго.

Папір індикаторний універсальний.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204-77 .

Амоній сірчанокислий за ГОСТ 3769-78 , розчин 20 г/дм .

Калій азотнокислий за ГОСТ 4217-77 .

Аміак за ГОСТ 3760-79 , розведений 1:1.

Уротропін за ГОСТ 1381-73 .

Кислота оцтова за ГОСТ 61-75 , розчин 1 моль/дм : 5,6 см крижаної оцтової кислоти розбавляють до 100 см водою.

Ксиленоловий оранжевий, індикаторна суміш: 0,2 г ксиленолового оранжевого розтирають у ступці з 20 г азотнокислого калію.

Сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна (трилон Б) за ГОСТ 10652-73 , розчин 0,05 моль/дм ; готують наступним чином: 18,6 г трилону Б розчиняють у воді при нагріванні (якщо каламутний розчин, його фільтрують); переводять у мірну колбу місткістю 1 дм , охолоджують та доводять до мітки водою.

Цинк металевий гранульований.

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 , розведена 1:1 та 1:5.

Цинк хлористий, розчин 0,05 моль/дм : 1,6345 г металевого цинку поміщають у склянку місткістю 250 см. та розчиняють при нагріванні в соляній кислоті (1:5). Розчин переводять у фарфорову чашку, випарюють до невеликого об'єму на водяній бані. Додають води та випарювання повторюють кілька разів. Потім розчин переводять у мірну колбу місткістю 500 см. і доводять водою до мітки.

Алюміній металевий за ГОСТ 11069-74 , марки А-99.

Стандартний розчин алюмінію, що містить 1 мг/см алюмінію: 1,0 г металевого алюмінію поміщають у склянку місткістю 250 см , доливають 50 см соляної кислоти (1:1), накривають годинниковим склом та розчиняють при помірному нагріванні. Розчин переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доводять водою до мітки та перемішують.

Встановлюють співвідношення об'ємів розчинів трилону Б та хлористого цинку: у конічну колбу місткістю 250 см доливають із бюретки 10 см розчину трилону Б, додають 90 см води, 5 см оцтової кислоти, 1 г уротропіну та 0,5 см розчину ксиленолового оранжевого; титрують розчином солі цинку до переходу жовто-жовтогарячого забарвлення у фіолетово-червоне.

Співвідношення ( ) об'ємів розчинів трилону Б та хлористого цинку обчислюють за формулою

,

де - Об'єм розчину трилону Б, взятий для титрування, см ;

- Об'єм розчину хлористого цинку, витрачений на титрування, см .

Встановлюють концентрацію розчину трилону Б по алюмінію: конічну колбу місткістю 250 см відбирають 10 см стандартного розчину алюмінію, розбавляють водою до 100 см , нейтралізують розчином аміаку, спочатку по папері конго до переходу забарвлення з синього в бузковий, а потім по універсальному індикаторному папері до рН 4,0. Доливають 5 см розчину оцтової кислоти, додають 1 г уротропіну, доливають із бюретки 10 см розчину трилону Б. Розчин нагрівають та кип'ятять 5 хв. По охолодженні додають близько 0,1 г індикаторної суміші і титрують надлишок трилону Б розчином хлористого цинку до переходу жовто-жовтогарячого забарвлення в червоно-фіолетове, що зберігається протягом 20-30 с.

Концентрацію розчину трилону Б ( ) по алюмінію в г/см обчислюють за формулою

,

де - Об'єм розчину трилону Б, доданий до аналізованого розчину, см ;

- Об'єм розчину хлористого цинку, витрачений на титрування, см ;

- Співвідношення обсягів розчинів трилону Б і солі цинку;

- Маса навішування алюмінію, р.

4.2. Проведення аналізу

Наважку аналізованої проби масою 0,1 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см і розчиняють при нагріванні 2,5 см концентрованої сірчаної кислоти при постійному перемішуванні. Після розчинення сплаву розчин охолоджують, доливають 100 см. розчину сірчанокислого амонію, знову нагрівають до кипіння і кип'ятять протягом 3 хв. У гарячий розчин додають близько 0,1 г індикаторної суміші ксиленолового помаранчевого і титрують цирконій розчином трилону Б до переходу яскраво-малинового забарвлення жовту.

Розчин охолоджують, нейтралізують розчином аміаку спочатку по паперу конго до переходу забарвлення паперу з синього в бузковий, а потім універсального індикаторного паперу до рН 4,0, додають 5 см розчину оцтової кислоти, 1 г уротропіну, доливають з бюретки точно відмірений об'єм розчину трилону Б у кількості, що перевищує еквівалентне алюмінію на 2-3 см . Розчин нагрівають та кип'ятять 5 хв. Після охолодження додають близько 0,1 г індикаторної суміші ксиленолового помаранчевого і титрують надлишок трилону Б розчином хлористого цинку до переходу оранжево-жовтого забарвлення в червоно-фіолетове, що зберігається протягом 20-30 с.

4.3. Обробка результатів

4.3.1. Масову частку алюмінію ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Концентрація розчину трилону Б по алюмінію, г/см ;

- Об'єм розчину трилону Б, доданий до аналізованого розчину, см ;

- Об'єм розчину хлористого цинку, витрачений на титрування, см ;

- Співвідношення обсягів розчинів трилону Б і солі цинку;

- Маса навішування аналізованої проби, р.

4.3.2. Розбіжності між результатами двох паралельних визначень і результатами двох аналізів не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених у табл.4.

Таблиця 4

4.3.1, 4.3.2. (Змінена редакція, зміна N 1).