ГОСТ 16274.4-77
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 16274.4-77 Вісмут. Метод визначення вмісту свинцю (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод визначення вмісту свинцю
Bismuth.
Метод для визначання вмісту вмісту
ОКСТУ 1709
Дата введення 1978-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
П. С. Поклонський,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ ПОСТАНОВЛЕННЯМ Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР
3. Періодичність перевірки 5 років
4. ВЗАМІН
5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер розділу |
ГОСТ 1770-74 | Розд.2 |
ГОСТ 3118-77 | Розд.2 |
ГОСТ 3778-77 | Розд.2 |
ГОСТ 4461-77 | Розд.2 |
ГОСТ 4658-73 | Розд.2 |
ГОСТ 7851-74 | Розд.2 |
ГОСТ 9849-86 | Розд.2 |
ГОСТ 10928-90 | Розд.2 |
ГОСТ 16274.0-77 | Розд.1 |
6. Постановою Держстандарту
7. ПЕРЕВИДАННЯ (липень 1997 р.) зі Змінами 1, 2, 3, затвердженими в січні 1983 р., червні 1987 р., липні 1992 р. (ІУС 5-83, 11-87, 10-92)
Цей стандарт поширюється на металевий вісмут марок Ві1 та Ві2 та встановлює полярографічний метод визначення вмісту свинцю (при вмісті свинцю від 0,2 до 3%).
Метод заснований на здатності свинцю відновлюватися на ртутному краплинному катоді при потенціалі мінус 0,45 (відносно донної ртуті або насиченого каломельного електрода) на тлі розчину соляної кислоти.
Великі кількості вісмуту, що заважають визначенню, відокремлюють цементацією на залозі.
(Змінена редакція, Зм. N 3).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Загальні вимоги до методів аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Полярограф осцилографічний чи полярограф змінного струму будь-якого типу.
Колби мірні місткістю 1000, 250, 100 см за
Піпетки місткістю 10 та 15 см з НТД.
Бюретка місткістю 25 см з НТД.
Стакани хімічні термостійкі згідно з
Кислота азотна за
Кислота соляна за
Залізний порошок відновлений марки ПЖВ-1 за
Вісмут марки Ві00 згідно з
Свинець марки С1 за
_____________
* На території Російської Федерації діє
Стандартний розчин свинцю; готують наступним чином: 1 г свинцю розчиняють у азотній кислоті, розведеній 1:2, потім випарюють до об'єму 1-2 см , доливають 5 см
концентрованої соляної кислоти і випарюють майже насухо. Цю операцію повторюють 2-3 рази, потім доливають 200-300 см.
соляної кислоти, розведеної 1:2, і після розчинення осаду розчин переносять у мірну колбу місткістю 1000 см
і доливають до мітки розчином соляної кислоти (1:2). Стінки колби обмивають соляною кислотою, розведеною 1:2.
1 см розчину містить 1 мг свинцю.
Градуювальні розчини свинцю: п'ять мірних колб місткістю 100 см поміщають 0,5; 1,0; 2,0; 4,0 та 6,0 см
стандартного розчину свинцю і доливають до мітки стандартним розчином вісмуту.
1 см градуювальних розчинів містить відповідно 5, 10, 20, 40 та 60 мкг свинцю.
Стандартний розчин вісмуту; готують наступним чином: 2 г вісмуту розчиняють у 20 см азотної кислоти, розведеної 1:1. Розчин випарюють майже насухо, доливають 10 см.
соляної кислоти і випарюють знову до отримання вологих солей. Цю операцію повторюють 2-3 рази. Потім доливають 200-300 см
соляної кислоти, розведеної 1:2, і після розчинення солей розчин переносять у мірну колбу місткістю 1000 см
, доливають до мітки соляною кислотою, розведеною 1:2, і перемішують.
1 см розчину містить 2 мг вісмуту.
Ртуть за
(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Наважку вісмуту масою 0,2 г розчиняють 5 см азотної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють майже насухо. Доливають 5 см
концентрованої соляної кислоти і знову випарюють насухо. Цю операцію повторюють 2-3 рази. Потім доливають 40-50 см
соляної кислоти, розведеної 1:2. Після розчинення осаду розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см.
доливають до мітки соляною кислотою, розведеною 1:2, і ретельно перемішують. У сухий стаканчик переносять 20-25 см
розчину та додають невеликими порціями 1 г відновленого воднем заліза.
Через 10-15 хв після повного відновлення вісмуту полярографують свинець при потенціалах від мінус 04 до мінус 06 В.
У цих умовах полярографують градуювальні та контрольні розчини.
Для розрахунку результатів аналізу використовують градуювальні розчини, близькі за висотою хвилі до випробуваних.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Вміст свинцю ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Висота хвилі випробуваного розчину, мм;
- Висота хвилі градуювального розчину, мм;
- Концентрація градуювального розчину свинцю, мкг/см
;
- Наважка, г;
- загальний об'єм розчину, см
;
1000000 - коефіцієнт перерахунку грамів на мікрограми
.
4.2. Максимальна розбіжність результатів трьох паралельних визначень ( ) та результатів двох аналізів (
) при довірчій ймовірності 0,95 не повинно перевищувати значень, зазначених у таблиці.
Масова частка свинцю, % | Розбіжність результатів трьох паралельних визначень, % | Розбіжність результатів двох аналізів, % |
0,20 | 0,04 | 0,05 |
0,50 | 0,10 | 0,13 |
1,00 | 0,13 | 0,17 |
2,00 | 0,26 | 0,34 |
Допустимі розбіжності для проміжних масових часток розраховують методом лінійної інтерполяції або за формулами: для інтервалу масових часток від 0,2 до 1,0%;
для інтервалу масових часток св. 1,0% до 2,0%;
для масових часток понад 2,0%;
де - Середнє арифметичне результатів трьох паралельних визначень;
- Середнє арифметичне результатів двох аналізів.
4.1, 4.2. (Змінена редакція, Зм. N 3).