ГОСТ 12556.1-82
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 12556.1-82 Сплави платино-родієві. Метод визначення родію (зі зміною N 1)
ГОСТ 12556.1-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ПЛАТИНО-РОДІЄВІ
Метод визначення родію
Alloys platinum-rhodium. Method for the determination of rhodium
ОКСТУ 1709*
______________
* Введено додатково, Змін. N1.
Строк дії з 01.01.84
до 01.01.89 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 5/6, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.
Розроблено Міністерством кольорової металургії СРСР
ВИКОНАВЦІ
ВНЕСЕН Міністерством кольорової металургії СРСР
Зам. міністра В.В.Бородай
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного Комітету СРСР за стандартами від 30 вересня 1982 р. N 3865
ВЗАМІН
ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІВС N 9, 1988 рік
Цей стандарт встановлює спектрофотометричний метод визначення родію в платино-родієвих сплавах (при масовій частці родію від 4,5 до 40,5%).
Метод ґрунтується на вимірі світлопоглинання комплексного хлориду родію в солянокислому розчині в присутності відновника — солянокислого гідроксиламіну.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
(Змінена редакція, зміна N 1).
1.2. Числове значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того ж розряду, що і показник марочного складу, що нормується.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Електропіч індукційна плавильна за
Тиглі фарфорові N 4 за
Аргон газоподібний за
Кислота соляна за
Кислота азотна за
Суміш азотної та соляної кислот у співвідношенні 1:3.
Гідроксиламін гідрохлорид за
Платина за
Нікель за
______________
* На території Російської Федерації діє
Родій згідно з
______________
* На території Російської Федерації діє
Стандартний розчин родію: дві пластини родію (довжиною 100 мм, шириною 30-40 мм, товщиною 1 мм) зважують, закріплюють у затискачі установки для електролітичного розчинення і занурюють у соляну кислоту (1:1).
Розчинення ведуть змінним струмом при напрузі 12-15, щільності струму 0,65 А/см протягом 2 год. Для збереження початкового об'єму (300 см ) у склянку періодично додають свіжі порції соляної кислоти. Після розчинення струм вимикають, пластини відгвинчують, промивають водою, просушують і зважують. Розчин випарюють до 150 см , охолоджують і фільтрують у мірну колбу місткістю 500 см , доливають до мітки водою і перемішують.
Нерозчинний залишок прожарюють у тарованому тиглі, відновлюють у струмі водню і зважують.
Масу родію ( ) у грамах, що міститься в 1 см розчину, обчислюють за формулою
,
де - Маса пластин до розчинення, г;
- Маса пластин після розчинення, г;
- Маса нерозчинного залишку, г.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
3.1. Метод хімічного розчинення сплаву (при масовій частці родію до 15,0%)
Наважку сплаву масою 2,5 г розчиняють при нагріванні 100 см суміші кислот. Розчин випарюють до ~5 см і переводять у солянокислий дворазовим упарюванням з 10 см соляної кислоти (1:1). Розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см доводять до мітки соляною кислотою (1:6) і перемішують.
3.2. Метод переведення сплаву в розчин сплавленням з нікелем (при масовій частці родію понад 15,0%)
Наважку сплаву масою 1,0 г дрібно нарізають, поміщають в магнезитовий тигель і сплавляють високочастотної індукційної печі під захистом аргону з нікелем (табл.1) з наступним гартуванням у воді.
Отриманий король ретельно очищають, промивають гарячою водою, розчиняють при нагріванні 100 см. суміші кислот і далі проводять аналіз за п. 3.1.
3.3. Приготування стандартного розчину сплаву
Наважки платини та нікелю (див. табл.1) розчиняють у 50-100 см суміші кислот, додають певну кількість стандартного розчину родію, відповідне масі родію (див. табл.1), упарюють до ~5 см і далі проводять аналіз за п. 3.1.
Таблиця 1
Масова частка родію в металі, % | Маса навішування, г | |||
сплаву | платини | родія | нікелю | |
5,0 | 2,5 | 2,3750 | 0,1250 | - |
7,0 | 2,5 | 2,3250 | 0,1750 | - |
10,0 | 2,5 | 2,2500 | 0,2500 | - |
20,0 | 1,0 | 0,8000 | 0,2000 | 0,5 |
30,0 | 1,0 | 0,7000 | 0,3000 | 1,0 |
40,0 | 1,0 | 0,6000 | 0,4000 | 2,0 |
3.4. Приготування розчинів порівняння
3.4.1. Для сплавів з масовою часткою родію до 15,0%
Наважку платини (див. табл.1) розчиняють у 50-100 см суміші кислот, упарюють до 5 см і далі проводять аналіз за пп.3.1 та 4.1.
3.4.2. Для сплавів з масовою часткою родію понад 15%
Наважки платини та нікелю (див. табл.1) розчиняють у 50-100 см суміші кислот, додають певну кількість стандартного розчину родію, відповідне масі родію (табл.2), упарюють до 5 см і далі проводять аналіз за пп.3.1 та 4.1.
Таблиця 2
Масова частка родію в металі, % | Маса родію в розчині порівняння, г |
20,0 | 0,100 |
30,0 | 0,200 |
40,0 | 0,300 |
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
4.1. У склянки місткістю 100 см поміщають аліквотні частини (табл.3) аналізованого та стандартного розчину сплаву, нагрівають до 60-70 °С і доливають 3 см розчину гідроксиламіну для відновлення платини Розчини витримують 1 год, переводять у мірні колби місткістю 100 см. доводять до мітки соляною кислотою (1:6) і перемішують. Через 2 год вимірюють оптичну щільність розчину при довжині хвилі 490 нм в кюветах з товщиною шару, що поглинає світло, 2 см.
Таблиця 3
Масова частка родію в металі, % | Аліквотна частина розчину, см |
Від 4,5 до 5,0 | 25 |
Св. 5,0 «10,0 | 20 |
10,0 15,0 | 15 |
15,0 20,0 | 20 |
20,0 30,0 | 15 |
30,0 40,5 | 10 |
Розчином порівняння для сплавів з масовою часткою родію до 15% служить розчин платини, проведений через усі стадії аналізу (див. п. 3.4.1).
Розчином порівняння для сплавів з масовою часткою родію понад 15% служить розчин платини, нікелю та родію, проведений через усі стадії аналізу (див. п. 3.4.2).
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Масову частку родію ( ) у відсотках обчислюють за формулами:
при масовій частці родію до 15%.
;
при масовій частці родію понад 15%
,
де - Оптична щільність аналізованого розчину;
- Оптична щільність стандартного розчину;
- Маса родію в стандартному розчині, г;
- Маса сплаву, що відповідає аліквотній частині розчину, г;
- Різниця між масою родію в стандартному розчині і розчині порівняння, г;
- Масова частка родію в розчині порівняння, %.
5.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень ( - Показник збіжності) при довірчій ймовірності 0,95 не повинні перевищувати значень, наведених у табл.4.
Абсолютні розбіжності середніх результатів визначень, отриманих у різних лабораторіях ( - Показник відтворюваності), не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.4.
Таблиця 4
Масова частка родію, % | ||
Від 4,5 до 10,0 | 0,20 | 0,30 |
Св. 10,0 «25,0 | 0,25 | 0,40 |
25,0 40,5 | 0,30 | 0,45 |
5.1, 5.2. (Змінена редакція, зміна N 1).
5.3. Контроль правильності результатів визначення масової частки родію проводиться відтворенням його масової частки штучної суміші хімічного складу, близького складу аналізованого сплаву, проведеної через весь хід аналізу.
Результати аналізу проб вважають правильними, якщо абсолютна різниця максимального та мінімального значень масової частки родію в штучній суміші не перевищує 0,17% при масовій частці родію від 4,5 до 10,0%, 0,22% при масовій частці родію понад 10, 0 до 25,0% та 0,28% при масовій частці родію понад 25,0 до 40,5%.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).