ГОСТ 1367.0-83
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СУРМА Загальні вимоги до методів аналізу
ГОСТ 1367.0-83 Натомість
Antimony. General requirements lor methods of analysis
ОКСТУ 1709
1 (зупиненому Державним комітетом СРСР за стандартами від 16 грудня 1983 р. № 6012 дату введення встановлено 01.01.8S
Обмеження терміну дії знято за протоколом. 1 4-93 Міжхнгударст венної Ради зі стандартшанні. мст]юлогії та сертифікації (НУС 4-94)
Цей стандарт встановлює загальні вимоги до методів аналізу сурми за
(Змінена редакція, Зм. № 1).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу сурми марок Су000, СуОО, СуО, Су1, Су2 - за
(Змінена редакція, Зм. № I).
1.3. При спектральних визначеннях почорніння лінії обумовленого елемента та фону має знаходитись на лінійній частині характеристичної кривої фотопластинки.
1.4. При визначеннях методом атомної абсорбції встановлюють такі умови вимірювань (наприклад: висота зони, що просвічується від краю пальника, склад полум'я, ширина щілини
1.5. При хімічному та атомно-абсорбційному методах за результат аналізу приймають середнє арифметичне двох результатів паралельних (поодиноких) визначень.
1.6. Всі висоти піків для обчислення результату полярографічного визначення перераховують на ту саму інструментальну чутливість полярографа.
1.7. При фотометричному методі аналізу при побудові градуювального графіка кожна точка будується за середнім арифметичним результатом двох паралельних вимірювань оптичної густини кожного з розчинів.
1.8. Контроль правильності результатів аналізу здійснюють одночасно з кожною партією аналізованого матеріалу при заміні реактивів, розчинів, тривалих перерв у роботі та інших змін, що впливають на результат аналізу. Контроль правильності результатів аналізу здійснюється за допомогою державних стандартних зразків, методом добавок або аналізом синтетичних сумішей за
1.7, 1.8. (Введені додатково, Зм. № 1).
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
2.1. При проведенні аналізів (хімічних, спектроскопічних, хіміко-спектральних, атомно-абсорбційних) необхідно дотримуватись вимог безпечного ведення робіт в аналітичних лабораторіях, затверджених у встановленому порядку.
Харчування офіційне Передрук відтворена
Видання із Зміною № I. затвердженим у березні 1989 р. (НУС 6-89).
21
С. 2
2.2. Аналітичні лабораторії мають бути розташовані у приміщеннях з природним освітленням, центральним опаленням, водопроводом, каналізацією.
2.3. Лабораторні приміщення, в яких проводиться аналіз, включаючи приміщення, в яких проводиться відбір та подрібнення проб, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог
2.4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до температури, вологості, швидкості руху повітря та вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони лабораторних приміщень повинні відповідати вимогам
2.5. Приміщення, в яких встановлені полярографи, повинні відповідати санітарним правилам проектування, обладнання, експлуатації та утримання виробничих та лабораторних приміщень, призначених для проведення робіт із ртуттю, її з'єднаннями та приладами з ртутним заповненням, затвердженим Міністерством охорони здоров'я СРСР.
2.6. Вимоги пожежної безпеки лабораторних приміщень повинні відповідати
2.7. Електроустаткування приладів, муфелів, печей, плит, електропускачів, насосів повинно відповідати класу пожежонебезпечності приміщень.
2.8. Легкозаймисті та горючі рідини слід доставляти в лабораторію в щільно закритому посуді, поміщеному в спеціальний металевий яшнк з ручками, зручними для перенесення.
2.9. Загальний запас цих рідин, що одночасно зберігаються в лабораторному приміщенні, не повинен перевищувати їх добової потреби.
2.10. При роботі з горючими та вибухонебезпечними газами (ацетилен, пропан-бутан, кисень) слід дотримуватись правил безпеки в газовому господарстві, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР.
2.11. При використанні газів у балонах слід дотримуватись правил щодо влаштування та безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР.
2.12. Лабораторні приміщення мають бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з
2.13. Лабораторне обладнання та прилади необхідно розміщувати у робочих приміщеннях відповідно до загальних правил безпеки для підприємств та організацій металургійної промисловості. затверджених Держгіртехнаглядом СРСР.
2.14. Аналітична лабораторія має бути обладнана нагрівальними печами з вентиляційними шафами, проточною водою, каналізацією, робочими столами, покритими лінолеумом.
2.15. Робоче місце для виконання робіт має відповідати вимогам
2.16. Усі прилади повинні бути забезпечені пристроями для заземлення, що відповідають вимогам
(Змінена редакція, Зм. № I).
2.17. Підлоги у всіх приміщеннях, в яких встановлена апаратура з електроустаткуванням (спектрографи, полярографи, атомно-абсорбційні фотометри та ін.), повинні бути покриті лінолеумом. Ділянки підлоги на робочих місцях у цих приладів мають бути покриті гумовими килимками.
2.18. Умови електробезпеки на робочих місцях мають відповідати
2.19. Вихідний продукт - сурма металева відноситься до класу небезпеки 2
Суворий пил при тривалому вдиханні може спричинити захворювання легень. Гостре отруєння пилом сурми проявляється подразненням слизових дихальних шляхів та травного тракту, а також шкіри. Гранично допустима концентрація сурми та її сполук 0,5 мг/см 1 (ГОСТ 12.1.005-88).
2.20. При використанні токсичних реактивів для проведення аналізу сурми слід дотримуватися безпечних умов роботи, встановлених
(Змінена редакція, Зм. № 1).
22
ГОСТ 1367.0-83 С. 3
2.21. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень повинен проводитись відповідно до вимог
2.22. Аналіз проб утримання шкідливих речовин має здійснюватися за методиками визначення шкідливих речовин, у повітрі, затвердженим Міністерством охорони здоров'я СРСР.
2.23. Хімічні реактиви повинні зберігатись у спеціально призначеному для кожної речовини місці, у закритих банках, склянках або інших судинах.
Використання хімічних реактивів із невідомими характеристиками не допускається.
Бутлі з кислотами (соляна, азотна, сірчана) повинні зберігатися у справних кошиках та латах. Переносити їх слід лише вдвох або перевозити візком. Склянки з кислотами та лугами слід переносити лише у дерев'яних або залізних ящиках, викладених азбестом. Кислоти та луги необхідно зберігати у шафах під тягою або в обладнаних вентиляційних шафах.
2.24. При необхідності утилізації знешкодження та знищення шкідливих відходів від виробництва аналізів осушується відповідно до нормативно-технічної документації, затвердженої в установленому порядку.
Відпрацьовані розчини кислот та лугів після нейтралізації повинні надходити у спеціальні відстійники.
Розлиті кислоти та шелочі необхідно засипати піском, нейтралізувати і лише після цього проводити збирання.
2.25. Працюючі в хімічній (спектральній) лабораторії повинні забезпечуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту відповідно до
2.26. Для захисту очей від ультрафіолетового випромінювання при роботі з джерелом випромінювання (дуга) необхідно застосовувати захисні окуляри зі світлофільтрами згідно з
(Змінена редакція, Зм. № 1).
2.27. Для захисту органів дихання працюючих під час заточування вугільних електродів та підготовки проб до аналізу, необхідно користуватися респіратором типу «Пелюстка* ШБ-1 за
2.28. Джерело збудження (вугільна дуга) має бути екрановане і закрите за допомогою приміщення його в захисний заземлений кожух, для якого має бути передбачено місцевий відсмоктуючий пристрій для видалення з повітряного середовища озону, оксидів металів, оксидів вуглецю та інших шкідливих сполук, що виділяються в джерелах збудження спектрів і шкідливо діють організм працюючого.
2.29. Пристрій для заточування вугільних електродів повинен бути забезпечений місцевим пристроєм для відсмоктування вуглецевого пилу.
2.30. Для захисту від статичної електрики, що виникає при роботі з генераторами дуги, необхідно забезпечити їх заземлення і в процесі роботи замикати вугільні електроди в проміжках між експонуванням спектрів (горінням дуги).
23
1
На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 12.4.013-97.