ГОСТ 12550.1-82
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 12550.1-82 Сплави паладієво-іридієві. Метод визначення паладію (зі зміною N 1)
ГОСТ 12550.1-82
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СПЛАВИ ПАЛАДІЄВО-ІРИДІЄВІ
Метод визначення паладію
Palladium-iridium alloys. Метод для визначення palladium
ОКСТУ 1709
Дата введення 1984-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
А.А.Куранов, канд. техн. наук;
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер розділу, пункту |
ГОСТ 199-78 | 2 |
ГОСТ 3118-77 | 2 |
ГОСТ 4461-77 | 2 |
ГОСТ 5823-78 | 2 |
ГОСТ 10652-73 | 2 |
ГОСТ 13462-79 | 2 |
ГОСТ 22864-83 | 1.1 |
5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)
6. ПЕРЕВИДАННЯ (грудень 1998 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у квітні 1988 р. (ІВС 7-88)
Цей стандарт встановлює титриметричний метод визначення паладію в паладієво-іридієвих сплавах (при масовій частці паладію від 50 до 92%).
Метод заснований на зв'язуванні паладію в комплексне з'єднання двозаміщеною натрієвою сіллю етилендіамінтетраоцтової кислоти (трилон Б) при рН 5-5,5 і титруванні надлишку трилону Б розчином оцтовокислого цинку з індикатором ксиленоловим помаранчевим.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
1.2. Числове значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того ж розряду, що і показник марочного складу, що нормується.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
2. РЕАКТИВИ І РОЗЧИНИ
Кислота соляна згідно з
Кислота азотна згідно з
Суміш азотної та соляної кислот у співвідношенні 1:3.
Натрій оцтовокислий 3-водний за
Сіль динатрієва етилендіамін- N , N , N' , N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна (трилон Б) за води та доводять об'єм до 1000 см
водою.
Цинк оцтовокислий 2-водний за води та доводять до 1000 см
водою.
Ксиленоловий оранжевий, індикатор, розчин з масовою часткою 0,2%.
Паладій марки Пд 99,9 за суміші кислот, переводять у мірну колбу місткістю 500 см
, доливають до мітки водою і перемішують.
1 см розчину містить 0,01 г паладію.
Визначають співвідношення обсягів розчинів трилону Б та оцтовокислого цинку: піпеткою або бюреткою беруть 10 см розчину трилону Б, поміщають у конічну колбу місткістю 250 см
, доливають 20 см
води, 5 см
розчину оцтовокислого натрію, 10 крапель розчину індикатора ксиленолового помаранчевого і титрують розчином оцтовокислого цинку до зміни забарвлення з жовтого в малинове. Паралельно проводять три визначення.
Співвідношення обсягів ( ) обчислюють за формулою
,
де - Об'єм розчину оцтовокислого цинку, витрачений на титрування 10 см
розчину трилону Б, см
.
Визначення титру 0,15 зв. розчину трилону Б за паладієм: 20 см стандартного розчину паладію поміщають у конічну колбу місткістю 250 см
, доливають піпеткою або бюреткою 40 см
розчину трилону Б, 30 см
води, 10 см
розчину оцтовокислого натрію, 10 крапель розчину індикатора і титрують розчином оцтовокислого цинку до зміни забарвлення розчину з жовтого в яскраво-червоне.
Титр розчину трилону Б ( ) по паладію, виражений в г/см
, обчислюють за формулою
,
де - Маса паладію, що міститься в 20 см
стандартного розчину, г;
- Об'єм розчину трилону Б, см
;
- Об'єм розчину оцтовокислого цинку, витрачений на титрування надлишку трилону Б, см
;
- Співвідношення обсягів розчинів трилону Б та оцтовокислого цинку.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Наважку сплаву масою 0,25 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см , розчиняють при нагріванні 30 см
суміші кислот, упарюють до 5 см
та охолоджують до кімнатної температури. Потім доливають піпеткою або бюреткою 40 см.
трилону Б, 40 см
розчину оцтовокислого натрію та ретельно перемішують. Надлишок трилону Б відтитрують розчином оцтовокислого цинку в присутності індикатора ксиленолового помаранчевого (10 крапель) до зміни забарвлення розчину з жовтого в яскраво-червоне.
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку паладію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Об'єм трилону Б, доданий для утворення комплексу паладію, см
;
- Об'єм розчину оцтовокислого цинку, витрачений на титрування надлишку трилону Б, см
;
- Співвідношення обсягів розчинів трилону Б та оцтовокислого цинку;
- Титр розчину трилону Б по паладію, г/см
;
- Маса сплаву,
м.
4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень ( - Показник збіжності) при довірчій ймовірності
0,95 не повинні перевищувати 0,30%.
Абсолютні розбіжності середніх результатів визначень, отриманих у різних лабораторіях ( - Показник відтворюваності), не повинні перевищувати 0,50%.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4.3. Контролює точність результатів аналізу.
Контроль точності результатів визначення масової частки паладію проводиться відтворенням його масової частки штучної суміші хімічного складу, близького хімічному складу аналізованого сплаву, проведеної через весь хід аналізу.
Результати аналізу проб вважають точними, якщо абсолютна різниця максимального і мінімального значень масових часток паладію в штучній суміші не перевищує 0,14% - при масовій частці паладію від 50 до 83% і 0,15% - при масовій частці паладію понад 83%.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).