3. Для приготування водних розчинів та проведення аналізу застосовують дистильовану воду за ГОСТ 6709-72 , очищену на іонообмінній колонці або перегнану в кварцовому апараті.

4. 5. (Виключені, Изм. № 2).

6. Випарювання проб проводять за температури не вище 90 °C.

7. Для прояву фотопластинок використовують метол-гідрохіноновий проявник, що складається з двох розчинів, які перед проявом змішують у співвідношенні 1:2.

Розчин 1:

вода дистильована за ГОСТ 6709-72 до ... 1 дм3

калій вуглекислий згідно з ГОСТ 4221-76 … 60 р.

Розчин 2:

вода дистильована за ГОСТ 6709-72 до ... 2 дм3

метол за ГОСТ 25664-83 … 6 г

гідрохінон за ГОСТ 19627-74 … 15 г

натрій сірчистокислий за ГОСТ 195-77 … 90 г

калій бромистий згідно з ГОСТ 4160-74 … 6 р.

Дозволяється застосовувати контрастний проявник іншого складу.

Фіксаж кислий.

8. За остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне результатів чотирьох паралельних визначень (кожне паралельне визначення одержують із двох спектрограм) при хіміко-спектральному методі та двох паралельних визначень (кожне паралельне визначення одержують із трьох спектрограм) при спектрографічному методі. Максимальні розбіжності результатів паралельних визначень id) та результатів двох аналізів (D), розраховані з

Видання офіційне Передрук заборонено

* Видання (січень 2001 р.) із Змінами № 1, 2, затвердженими у листопаді 1986 р., квітні 1992 р.

(ІВД 2-87, 7-92)

ГОСТ 20997.0-81 С. 2

довірчою ймовірністю Р = 0,95, не повинні перевищувати встановлених стандартами значень розбіжностей, що допускаються (d).

Числові значення результатів аналізу округляють і виражають числом з останньою цифрою того ж розряду, що й у числового значення розбіжності, що допускається, результатів паралельних визначень.

9. Контроль правильності виконання аналізу проводять при заміні партії зразків порівняння, при ремонті спектрографічних установок, після тривалих перерв у роботі та інших змін, що впливають результат аналізу.

8, 9. (Змінена редакція, Изм. № 2).

10. Вимоги безпеки

10.1. Талій у вигляді металу та його сполук є високотоксичним продуктом і відноситься згідно з ГОСТ 12.1.005-88 до речовин 1-го класу небезпеки. Вид небезпеки – отруєння. Гранично допустима концентрація талію в повітрі робочої зони виробничих приміщень за ГОСТ 12.1.005-88 - 0,01 мг/м3

10.2. Загальні вимоги безпеки під час роботи з талієм та його сполуками — за ГОСТ 18337–95 .

10.3. При проведенні аналізу талію використовуються у незначній кількості токсичні речовини, наведені у таблиці.

Найменування речовини	Клас небезпеки та вид небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76	Гранично допустима концентрація в мг/м3 за ГОСТ 12.1.005-88
Ртуть металева	1 - отруєння	0,01/0,005
Їдкий натр	2 - опік	0,5
РР'-дихлордіетиловий ефір	3 - отруєння	2,0
Бром	2 - отруєння	0,5
Бензол	2 - отруєння	5,0

Контроль за вмістом шкідливих речовин при приготуванні градуювальних зразків (талій, ртуть, гідроксид натрію) та при виконанні аналізу талію в повітрі робочої зони повинен проводитися періодично для речовин 1-го класу небезпеки (талій, ртуть) один раз на добу та для речовин 2, 3-го класу небезпеки один раз на місяць за графіком, затвердженим керівництвом підприємства.

Визначення талію в повітрі робочої зони проводять згідно з додатком 1 до ГОСТ 18337-95 .

Визначення вмісту парів ртуті, гідроксиду натрію, РР'-дихлордіетилового ефіру, брому, бензолу в повітрі робочої зони проводять за методичними вказівками щодо визначення шкідливих речовин у повітрі, затвердженим Головним санітарним лікарем СРСР.

10.4. При виконанні аналізу талію необхідно дотримуватись основних правил безпечної роботи в хімічних лабораторіях, затверджених Держхімкомітетом СРСР.

(Змінена редакція, Зм. № 1).

10.5. Електричні прилади, які використовуються при аналізах, повинні відповідати правилам улаштування електроустановок, затвердженим Держенергонаглядом. При використанні та експлуатації електроприладів та електроустановок у процесі спектрального аналізу потрібно дотримуватись правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та правил техніки безпеки при експлуатації установок споживачів, затверджених Держенергонаглядом.

10.6. Працюючі в хімічній та спектральній лабораторіях повинні бути забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту відповідно до типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття, запобіжних пристроїв, затверджених Державним комітетом СРСР з праці та соціальних питань.

10.7. На роботу в хімічні та спектральні лабораторії допускаються особи, які навчені вимогам безпечної роботи в лабораторіях за ГОСТ 12 .0.004-90.

Редактор М. І. Максимова Технічний редактор Л. А. Гусєва Коректор В. І. Баренцева Комп'ютерна верстка С.В. Рябовий

Вид. осіб. № 02354 від 14.07.2000 . Здано в набір 31.01.2001 . Підписано до друку 19.02.2001 . Ум.печл. 0,47. Уч.-вид.л. 0,30.

Тираж 124 прим. З 278. Зак. 166.

ІПК Видавництво стандартів, 107076, Москва, Колодязний пров., 14.

Набрано у Видавництві на ПЕОМ

Філія ІПК Видавництво стандартів - тип. "Московський друкар", 103062, Москва, Лялін пров., 6.

Плр № 080102

ГОСТ 20997.0-81

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)

ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)