Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 18385.6-89

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену


ГОСТ 18385.6-89

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


НІОБІЙ

Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену

Niobium. Spectral method for determination of tungsten, molybdenum


ОКСТУ 1709

Строк дії з 01.01.91
до 01.01.96 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 11/12, 1994 рік). - Примітка виробника бази даних.



ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

А.В.Єлютін, Л.М. Філімонов , А.А. Нікітіна , В.Г. Міскар'янц , Е.С.

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 11.12.89 N 3644

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання
Номер пункту
ГОСТ 3118-77
Розд.2
ГОСТ 3773-72
Розд.2
ГОСТ 4145-74
Розд.2
ГОСТ 10691.1-84
Розд.2
ГОСТ 18300-87
Розд.2
ГОСТ 18385.0-79
1.1
ТУ 6-09-397-75
Розд.2
ТУ 48-19-134-85
Розд.2



Цей стандарт встановлює спектральний метод визначення вольфраму та молібдену від 0,002 до 0,05%.

Метод заснований на залежності інтенсивності спектральних ліній вольфраму та молібдену від їх масової частки в аналізованій пробі при збудженні спектра в дузі постійного струму.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за ГОСТ 18385.0 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 18385.0-89. - Примітка виробника бази даних.

2. АПАРАТУРА, МАТЕРІАЛИ ТА РЕАКТИВИ


Спектрограф дифракційний ДФС-13 з ґратами 1200 штр/мм (комплектна установка з універсальним штативом та трилінзовим конденсором).

Джерело постійного струму, що забезпечує напругу не менше 260 і силу струму 20 А.

Пекти муфельна.

Мікрофотометр типу МФ-2 чи аналогічного типу.

Чашки платинові, кварцові чи алундові.

Терези аналітичні.

Ваги торсіонні.

Пристрій для заточування графітових електродів.

Ступка і маточка ніобієві або агатові.

Ступка та маточка плексигласові.

Електроди графітові марки ОСЧ 7-3 діаметром 6 мм із заглибленням діаметром 4 мм та глибиною 3 мм (нижні).

Електроди графітові марки ОСЧ 7-3 діаметром 6 мм, заточені на конус із майданчиком діаметром 1 мм (верхні).

Платівки фотографічні 9x12 см тип II або аналогічні, що забезпечують нормальне почорніння аналітичних ліній.

Срібло хлористе, х.ч.

Калій сірчанокислий за ГОСТ 4145 , о.с.ч.

Вольфраму (VI) окис за ТУ 6-09-397.

Молібдену триокис за ТУ 48-19-134, год.

Ніобія п'ятиокис (спектрально чиста).

Кислота соляна за ГОСТ 3118 , розведена 1:1.

Проявник за ГОСТ 10691.1 .

Фіксаж: навішування серноватистокислого натрію масою 300 і 20 г хлористого амонію за ГОСТ 3773 розчиняють у 700 і 200 см ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену води відповідно, отримані розчини зливають та доводять загальний об'єм до 1 дм. ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену .

Спирт етиловий технічний ректифікований за ГОСТ 18300 .

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

3.1. Приготування основного зразка порівняння (ООС), що містить 1% молібдену та 1% вольфраму (з розрахунку на масову частку молібдену та вольфраму в суміші металевих ніобію, молібдену та вольфраму) на основі п'ятиокису ніобію. Наважки п'ятиокису ніобію масою 2,8038 г, 0,0300 г окису молібдену та 0,0252 г окису вольфраму перетирають у ніобієвій ступці під шаром спирту протягом 1,5-2 год (витрата спирту на одну операцію 30 см ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену ). Суміш просушують під інфрачервоною лампою до постійної ваги.

3.2. Приготування зразків порівняння (ОС)

Зразки порівняння готують з основного зразка порівняння послідовним розведенням п'ятиокисом ніобію, що не містить молібдену та вольфраму (чистоту основи для приготування зразків порівняння контролюють спектральним методом (методом добавок)), перетиранням суміші в плексигласовій ступці під шаром спирт витрати спирту на одну операцію 30 см ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену ) та просушують під інфрачервоною лампою до постійної маси. Масова частка молібдену і вольфраму в зразках порівняння (у відсотках) у розрахунку на вміст металу в суміші металів (при масі суміші металів 2 г) і вводяться в суміш навішування п'ятиокису ніобію і зразка, що розводиться вказані в табл.1.

Таблиця 1

Позначення зразка порівняння Масова частка кожної з домішок, % Маса навішування, г
п'ятиокису ніобію
розведеного зразка
ОС1
0,05
2,7180
0,1430 (OOC)
ОС2
0,02
1,7166
1,1444 (OC1)
ОС3
0,01
1,4305
1,4305 (ОС2)
ОС4
0,005
1,4305
1,4305 (ОС3)
ОС5
0,002
1,7166
1,1444 (ОС4)

3.3. Приготування буферної суміші

Буферну суміш, що містить 70% хлористого срібла та 30% сірчанокислого калію: перетирають у ступці навішування зазначених речовин. Отриману суміш зберігають у щільно закритому світлонепроникному посуді.

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ


Наважку стружки ніобію масою 0,5 г промивають соляною кислотою у скляній склянці при нагріванні. Кислоту зливають, промивають стружку дистильованою водою та спиртом (витрата спирту на одну операцію 3 см ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену ). Промиту стружку поміщають платинову чашку і прожарюють в муфелі до постійної маси, поступово підвищуючи температуру до 800 °C. З 1 г ніобію має вийти 1,43 г п'ятиокису ніобію. Отриману п'ятиокис ретельно перетирають, відбирають від неї навішування 200 мг і перетирають у плексигласовій ступці з наважкою масою 100 мг буферної суміші. Підготовлений зразок щільно набивають у поглиблення трьох нижніх електродів. Надлишок матеріалу, що виступає вище верхньої кромки електрода, очищають шпателем. Електрод із зразком встановлюють електродотримач штатива і між цим і верхнім електродом запалюють дугу постійного струму, при цьому підтримують струм дуги рівний (15±0,5) А, міжелектродна відстань повинна бути 3 мм, експозиція - 30 с.

Індекс шкали довжин хвиль спектрографа встановлюють так, щоб ділянка спектра 430 нм виявилася в середині спектрограми.

Ті самі операції, за винятком переведення в п'ятиокис, виконують з кожним із зразків порівняння.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. У кожній із спектрограм фотометрування знаходять почорніння аналітичних ліній молібдену або вольфраму ( ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену ) та фону поряд з лінією ( ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену ) і обчислюють різницю почорнінь ( ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену ). За трьома значеннями ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену , ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену , ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену , отриманим за трьома спектрограмами, знятими для кожного зразка, знаходять середнє арифметичне значення ( ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену ).

Аналітичні лінії та області спектру для вимірювання фону наведені у табл.2.

Таблиця 2

Визначається елемент
Діапазон обумовлених концентрацій, %
Аналітична лінія, довжина хвилі, нм
Фон спектру, область довжин хвиль, нм
Молібден
0,002-0,01
429,32
>429,32
Молібден
0,01-0,05
426,93
>426,93
Вольфрам
0,002-0,01
429,46
<429,46
Вольфрам
0,01-0,05
426,94
<426,94



За результатами фотометрування спектрів зразків порівняння будують градуювальний графік у координатах ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену , де ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену логарифм масової частки молібдену або вольфраму у зразку порівняння. Масову частку молібдену або вольфраму у зразку знаходять за результатами фотометрування трьох спектрів за допомогою градуювального графіка.

Різниця найбільшого і найменшого з результатів трьох паралельних визначень не повинна перевищувати значень абсолютних розбіжностей, що допускаються, зазначених у табл.3.

Таблиця 3

Визначається елемент
Масова частка, %
Абсолютна допускається розбіжність, %
Молібден
0,002
0,001
0,010
0,004
0,050
0,015
0,002
0,001
Вольфрам
0,010
0,004
0,050
0,015



Якщо в спектрах основи зразків порівняння є слабка лінія обумовленого елемента, то при побудові градуювального графіка поправку вносять на значення масової частки обумовленого елемента в основі. Внесення поправки припустимо лише за умови, що це значення не перевищує встановленого для методу нижньої межі визначення.

5.2. Перевірка правильності результатів

Один з аналізованих зразків серії, що перевіряється, переводять у п'ятиокис (див. разд.4). До навішування п'ятиокису ніобію масою 0,5 г додають навішування масою 0,5 г другого зразка порівняння (для спочатку знайденої масової частки молібдену або вольфраму в аналізованому зразку, що дорівнює 0,01% або менше) або навішування масою 0,5 г першого зразка порівняння для масової частки молібдену в аналізованому зразку 0,01-0,03%. Суміш ретельно перетирають у плексигласовій ступці під шаром спирту (витрата спирту на одну операцію 3 см ГОСТ 18385.6-89 Ніобій. Спектральний метод визначення вольфраму та молібдену ), висушують під інфрачервоною лампою та аналізують по разд.4, 5.

Аналізи правильні, якщо для першої суміші зразка та добавки, за вирахуванням половини спочатку знайденої масової частки у зразку, отримано (0,010±0,003)%, а для другої суміші (0,025±0,005)% молібдену або вольфраму.

Якщо результати виходять за зазначені межі, контроль правильності результатів аналізів повторюють, збільшуючи число паралельних визначень до шести. Отримані середні значення повинні бути: першої суміші (0,01±0,002)%, для другої суміші (0,025±0,004)%.