ГОСТ Р 50429.9-92
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
«ДХ * № "71.М».М.аВЯІ.354
Груша BSP
ДЕРЖАВНІ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
ГАЛІЯ Метод визначення фосфорд
Gallium.
Method for the determination of phosphorus
ГОСТ P 50429.9-92
ОКСТУ 1709
Дата введення 01.01.94
Цей стандарт встановлює методи екстракційно-фотометричного та візуально-фотометричного визначення фосфору в галії в інтервалі масових часток від 1 • 10 ~ 5 до 1 • 10 ~ 4 %.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки – за ГОСТ Р 50429.0.
2. МЕТОД ЕКСТРАКЦІЙНО-ФОТОМЕТРИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ФОСФОРУ
2.1. Сутність методу
Метод заснований на попередньому перекладі галію в розчин в аналітичному автоклаві, екстракції хлориду галію ефіром, вибіркової екстракції фосфору сумішшю-бутанолу з хлороформом і подальшому визначенні його у вигляді відновленої молібдофосфорної гетерополікислоти.
2.2. Апаратура, реактиви та розчини
Автоклав аналітичний М167 конструкції Гіредмета або аналогічний (креслення). При роботі з автоклавом слід суворо дотримуватися інструкції з експлуатації, що додається до нього.
Ваги лабораторні 1-го класу за
Видання офіційне
Цей стандарт не може бути повністю або частково відтворений, тиражований та поширений без дозволу Держстандарту Росії
гост р с. 2
1 - корпус автоклава, 2 - реакційна ємність, 3 - збірник, 4 - кришка реакційної ємності, 5 - кришка корпусу автоклава, 6 запірний пристрій, 7 - натяжна гайка, 8 - донний холодильник
Шафа сушильна з терморегулятором, що забезпечує температуру нагріву до 250 ° С *
Вентилятори кімнатні.
Пінцет із оргскла або фторопласту.
Фотозлектроколориметр ФЕК-56 або аналогічний.
Вирви ділильні місткістю 50 См 3 .
Колби мірні місткістю 25; 100 см а та 1 дм 3 .
Піпетки з поділками місткістю 1; 5 та 10 см 3 .
Фільтри паперові «червона стрічка» діаметром 70 мм. Циліндри мірні місткістю 10; 25 см 3 .
Кислота соляна особливої чистоти за
Вода деіонізована з питомим електроопором 10-20 МОм-см.
31
Амоній молібденовокислий за
Хлороформ технічний за
Спирт бутиловий нормальний технічний згідно з
Ефір діетиловий, насичений розчином соляної кислоти концентрацією 6 моль/дм 3 .
Суміш для екстрагування: суміш бутилового спирту та хлороформу в об'ємному співвідношенні-3:7.
Гліцерин за
Олово дволористе 2-водне, розчин у гліцерині концентрацією 100 г/дм 3 (розчинення проводять при нагріванні на водяній бані).
Калій фосфорнокислий однозаміщений згідно з
Розчин.фосфора основний: 0,438 г калію фосфорнокислого однозаміщеного розчиняють у воді, переносять у мірну колбу місткістю 1 дм 3 доводять водою до мітки і перемішують.
1 см 3 розчину містить 100 мкг фосфору.
Розчин фосфору робочий: 10 см 3 основного розчину фосфору заливають у мірну колбу місткістю 100 см 3 доливають водою до мітки і перемішують.
1 см 3 робочого розчину містить 10 мкг фосфору.
Розведені робочі розчини фосфору готують послідовним розведенням водою в об'ємному відношенні 1:9 в день вживання.
2.3, Проведення аналізу
2.3.1. Наважку проби галію масою 2 г поміщають у фторопластовий вкладиш-збірник аналітичного автоклава (див. креслення), доливають 5 см 3 води. Вкладиш із вмістом встановлюють пінцетом в реакційній ємності, яку попередньо залирают 20 см 3 соляної кислоти концентрованої. Реакційну ємність закривають кришкою та герметизують у металевому корпусі автоклава. Автоклав поміщають в попередньо прогріту сушильну шафу і витримують при температурі 200 °C протягом 3 год. спиртом. Відчиняють кришку; виймають пінцетом вкладиш-збірку.
2.3.2. Розчин з вкладиша-збірника переносять у мірний циліндр місткістю 10 см 3 і об'єм доводять до 10 см 3 розчином соляної кислоти концентрацією 6 моль/дм 3 . Розчин з циліндра переносять у ділильну вирву. Галій екстрагують трьома порціями ефіру по 10 см 3 протягом 2 хв. Ефірний шар відібра-
82
ГОСТ Р 50429.9-92 С. 4
скують, а водну фазу переносять, в ділильну лійку, доливають 8 см 3 розчину молібденовокислого амонію, 10 см 3 суміші для екстрагування. Струшують вирву протягом 2 хв. Органічну фазу (нижній шар) фільтрують через паперовий фільтр колбу, додають одну краплю розчину дволористого олова і перемішують. Вимірюють оптичну щільність розчину на фотоелектроколориметр в кюветі з товщиною поглинаючого шару 50 мм при довжині хвилі 630 нм. Як розчин порівняння використовують суміш для екстрагування. Масу фосфору в пробі визначають за градуювальним графіком.
Паралельно всі стадії аналізу проводять дай контрольних досвіду. Розмір поправки контрольного досвіду має перевищувати 0,02 мкг фосфору.
2.3.3. Побудова градуювального графіка
У ряд ділильних лійок вносять 0-.00; 0,02; 0,05; 0,10; 0,20; 0,50; 1,0 см 3 робочого стандартного розчину фосфору, що відповідає 0,0; 0,2; 0,5; 1,0; 2,0; 5,0; 10 мкг фосфору. Додають до 10 см 3 розчин соляної кислоти концентрацією 6 моль/дм 3 , 8 см 3 молібденовокислого амонію, 10 см 3 суміші для екстрагування. Струшують лійки протягом 2 хв. Органічну фазу фільтрують у колбу, додають 1 краплю розчину дволористого олова; перемішують. Оптичну густину отриманих розчинів вимірюють як у п.
Обробку результатів ведуть відповідно до п. 4.
3. МЕТОД ВІЗУАЛЬНО-ФОТОМЕТРИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ФОСФОРУ
3.1. Сутність методу
Метод заснований на реакції утворення молібдофосфорної гетерополікислоти з подальшим відновленням її в солянокислому середовищі аскорбіновою кислотою в присутності сурм'яно-кислого калію, екстракційному концентруванні в ізоаміловому спирті і подальшому візуально-фотометричному визначенні фосфору.
Галій попередньо видаляють із розчину екстракцією його хлориду ефіром.
3.2. Апаратура, реактиви та розчини
Апаратура, реактиви та розчини за п. 2.2 з доповненням:
Плитка електрична лабораторна потужністю 400 Вт.
83
С. 5 ГОСТ Р 5в429.9-да
Склянки кварцові місткістю 50 см 3 .
Скло годинникове діаметром 50 мм.
Циліндри для колориметрування висотою 180 мм та Діаметром 15 мм,
Кислота соляна особливої чистоти за
Аскорбінова кислота, водний розчин концентрацією 17,6 г/дм 3 .
Амоній молібденовокислий за
Калій сурьмяновиннокислий, водний розчин концентрацією 3 г/дм 3 .
Спирт ізоаміловий за
Кислота азотна особливої чистоти згідно з
Суміш азотної та соляної кислот: готують перед вживанням змішуванням обсягів кислот, взятих щодо 1:5.
3.3. Проведення аналізу
3.3.1. Наважку галію масою 1 г розчиняють, як зазначено в і. 2.2.1 чи
3.3.2. Наважку галію масою 1 г поміщають у кварцову склянку, доливають 5 см 3 розчину соляної кислоти концентрацією 6 моль/дм®, обполіскують метал, кислоту обережно зливають і відкидають.
У склянку доливають 10 см 3 суміші кислот, накривають годинниковим стеклбм і проводять розчинення навішування при слабкому нагріванні. Отриманий розчин упарюють насухо. Сухий залишок розчиняють у 5 см 3 соляної кислоти кояцентрацією 6 моль/дм®, розчин переводять у ділильну лійку, склянку обполіскують ще 5 см 3 розчину соляної кислоти тієї ж концентрації, все переводять у ділильну 1 лійку.
Галій екстрагують 10 см 3 ефіру протягом 2 хв. Екстракцію повторюють, ефірний шар відкидають, а водну фазу переносять у склянку і випарюють насухо. Сухий залишок розчиняють в 2 см розчину соляної кислоти концентрацією 2 моль/дм 3 розчин переводять в циліндр для колориметрування, змиваючи невеликою кількістю води, потім додають 0,25 см 3 розчину' молібденовокислого амонію, 0,5 см 3 розчину аскорбінової кислоти, 0,1 см 3 розчину сурьмяновиннокислого калію, доводять водою до об'єм до 10 см 3 . Після додавання кожного реактиву вміст ретельно перемішують. Додають 1 см 3 ізоамілового спирту, струшують протягом 30 і порівнюють інтенсивність забарвлення органічного шару зі шкалою розчинів порівняння через 5 хв. Одночасно через всі стадії аналізу проводять два контрольні досвіди.
ГОСТ 9 Ш"Л-М С. в
3.3.3. Приготування шкали порівняння
В циліндри для колориметрування Вводять 0,00; 0,05; 0,10; 0,15; 0,20; 0,40; 0,60; 1,00 см* робочого розчину фосфору (що містить 1 мкг/см 3 фосфору), що відповідає 0,00; 0,05; 0,10; 0,15; 0,20; 0,40; 0,60; 1,00 мкг фосфору. Додають оо 2 см 3 розчину соляної кислоти концентрацією 2 моль/дм®, 0,25 см 3 розчину амонію молібденовокислого, 0,5 см 3 розчину аскорбінової кислоти, 0,1 ем 3 розчину сурьмяновиннокиелого калію, доводять водою, об'єм . Після додавання кожного реактиву вміст ретельно перемішують. Додають 1 см 3 ізоамілового спирту, струшують протягом 30 с. Інтенсивність фарбування органічного шару шкали розчинів порівняння використовують визначення фосфору через 5 мий.
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку фосфору (X) у відсотках обчислюють за формулою
х =. Щ-*
т 7
де mi - маса фосфору в пробі, мкг,
т 2 - середня маса фосфору в контрольному досвіді, мкг, т - маса навішування галію, р.
4.2. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох результатів паралельних визначень, проведених окремих наважок.
Допустимі розбіжності двох результатів паралельних визначень і двох результатів аналізу (різниця більшого і меншого) з довірчою ймовірністю Р-0,95 наведені в таблиці.
Масова частка фосфору, % | Розбіжність, що допускається, % |
1.0* 10" 5 | ОД-10-' |
5,0-ГО- 5 | 2.0-10-' |
1.0-10-4 | 0.3-10-' |
Розбіжність для проміжних масових часток фосфору розраховують методом лінійної інтерполяції.
4.3. Контроль правильності аналізу проводять методом добавок за
85
С. 7 ГОСТ Р 50429.9-92
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. РОЗРОБЛЕНИЙ І ВНЕСЕН Технічним комітетом ТК 104 «Напівпровідникова та рідкометалева продукція»
РОЗРОБНИКИ:
В. А. Орлова, Л. Н. Бакіна
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Держстандарту Росії
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту, розділу |
ГОСТ 3765-78 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ 4198-75 | 2.2 |
ГОСТ '51208-81 | 2.2 |
ГОСТ 5830-79 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ, 6250-75 | 2.2 |
ГОСТ 11125-78 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ Р 504219.0-92 | Розд. 1 |
ГОСТ 14261-77 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ 20016-88 | 2.2 |
ГОСТ 24104-88 | 22 |
ГОСТ 25086-87 | 4.3 |
86
Редактор
Здано в наб. ЛО.ОЬЕЗ. Підл, у печ. &ОДЕ4.90. Уел.: п. л. 5,13% Уел. кр.-отд. 5,66. _Уч.-вид. л. 6J35. Тираж 366 екз, С Ц36.
Ордена «Знак Пошани» Видавництво стандартів, 107076, Москва, Колодязний пров., 14. Калузька друкарня стандартів, вул. Московська, 256, Зак. 69