Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 12227.0-76

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

ГОСТ 12227.0-76 Родій. Метод спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 12227.0-76

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

РОДІЙ

Метод спектрального аналізу

Rodium. Method of spectral analysis


ОКСТУ 1709

Дата введення 1978-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

В.А.Корнєєв; В. Є. Аврамов , канд. техн. наук; М. А. Гаврилов ; А. К. Дементьєва , керівник роботи; І.І.Коршакевич

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 23.07.76 N 1774

3. Періодичність перевірки 5 років

4. ВЗАМІН ГОСТ 12227–66 у частині разд.1, 2

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання
Номер розділу, пункту, підпункту
ГОСТ 5962-67
Розд.2
ГОСТ 10691.0-84
Розд.2
ГОСТ 10691.1-84
Розд.2
ГОСТ 20945-80
Розд.2
ГОСТ 22864-83
1.1

6. Обмеження терміну дії знято за Протоколом Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВС 2-93)

7. ПЕРЕВИДАННЯ (червень 1997 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в січні 1982 р., червні 1987 р., лютому 1993 р. (ІВД 4-82, 10-87, 9-93)



Цей стандарт поширюється на родій і встановлює спектральний метод визначення масових часток платини, паладію, іридію, рутенію, золота, срібла, міді, нікелю, заліза, титану, кремнію, барію, свинцю, алюмінію, олова, магнію.

Метод заснований на випаровуванні металу з кратера графітового електрода у дузі змінного струму. Домішки визначають у таких концентраціях: платину, паладій, іридій, рутеній від 0,005 до 0,1% кожного; залізо, нікель, титан, кремній, золото та свинець - від 0,001 до 0,05% кожного; срібло, мідь, олово, барій, алюміній – від 0,001 до 0,01% та магнію – від 0,0005 до 0,01%.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).



1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за ГОСТ 22864 .

1.2-1.4. (Виключені, Зм. N 2).

1.5. Наважки беруть із похибкою трохи більше 0,005 г.

(Запроваджено додатково, Зм. N 1).

2. АПАРАТУРА, МАТЕРІАЛИ ТА РЕАКТИВИ

Спектрограф дифракційний великої дисперсії із ґратами 1200 штрихів на 1 мм.

Генератор активізованої дуги змінного струму

Мікрофотометр, що не реєструє.

Дев'ятиступінчастий ослаблювач.

Терези аналітичні.

Електроди графітові спектрально чисті діаметром 6 мм.

Родієві зразки для визначення домішок.

Фототехнічна плівка ФТ-41 за нормативно-технічною документацією світлочутливістю не нижче 0,5 одиниць (при масовій частці родію 99,9% і вище) та фотопластинки спектральні типу I чутливістю 1-2 відносні одиниці, типу II чутливістю 16 відносних одиниць при масовій частці родію менше 99,9%. Кювети, бюкси, ексікатори для зберігання проб та градуювальних зразків, пінцети для обробки фотоплівок або фотопластинок.

Настільний токарний верстат із набором інструментів для заточування графітових електродів.

Спирт етиловий ректифікований за ГОСТ 5962 для протирки бюксів, ваг і всієї апаратури.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 51652-2000. - Примітка виробника бази даних.

Кіноплівка позитивна типу М3-3-35 чутливістю 0,7-1,0 одиниці за ГОСТ 20945 .

Проявник та фіксаж за ГОСТ 10691.0 , ГОСТ 10691.1 . Допускається застосування іншого контрастно працюючого проявника.

Стандартний зразок складу родію перевірки правильності результатів аналізу.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3).

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

3.1. Проба для аналізу має бути у вигляді порошку з крупністю частинок не більше 0,3 мм, стружки, дроту або стрічки. Від аналізованої проби відбирають навішення до 100 мг.

3.2. Наважки проб стандартного зразка і градуювальних зразків поміщають кратер тонкостінних графітових електродів (діаметр кратера 3,5-4,0 мм, глибина 1,5-2,0 мм). Протиелектрод служать графітові стрижні довжиною 30-50 мм, заточені на усічений конус.

3.3. Градуювання зразки для спектрального аналізу готують шляхом механічного перемішування порошків домішок (марка х.ч., крупність 0,15 мм) з порошком-основою - родієм.

Чистоту родію перевіряють спектрографічним методом у тих самих умовах, за яких проводять аналіз. Домішки, які виявляють у родії, визначають методом добавок, а знайдені масові частки враховують при приготуванні зразків градуювання.

Спочатку готують головний зразок, з якого відбирають кілька спроб для перевірки гомогенності розподілу домішок. Потім головний зразок розбавляють родієм для отримання серії з семи зразків градуювання в інтервалі масових часток від 0,001 до 0,1%.

Допускається приготування зразків градуювання іншим способом.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

4.1. Спектри градуювальних зразків стандартного зразка і проби фотографують на спектрографі за наступних умов: ширина щілини 0,015 мм, освітлення щілини трилінзовим конденсором, дуговий проміжок 2,5 мм, сила струму 7-8 А, експозиція 90 с. Для визначення барію і магнію спектри зразків градуювання і проб фотографують при силі струму 5 А. Експозиція 20 с.

Дозволяється застосовувати постійний струм. Електрод з аналізованою пробою використовується як анод.

Міжлектродну відстань 2,5 мм регулюють у процесі експонування спектрів зображення на проміжній діафрагмі.

Спектри фотографують на позитивну фотоплівку М3-35. Допускається застосовувати спектральні фотопластинки типів І та ІІ. Фотоплівки виявляють протягом 5 хв. при температурі проявника 20 °C. Фотопластинки виявляють протягом 4 хв. Виявлені фотопластинки та фотоплівки споліскують у воді. Фіксують, промивають у проточній воді, висушують та фотометрують.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

4.2. (Виключений, Зм. N 2).

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Під час фотометрування ліній домішок враховують фон. Інтенсивність фону віднімають із інтенсивності аналітичних ліній домішок за допомогою характеристичної кривої. Визначення концентрацій всіх домішок виробляють методом «трьох еталонів».

Аналітичні лінії, рекомендовані щодо аналізу, наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Визначається елемент
Довжина хвилі, нм
аналітичної лінії
внутрішнього стандарту
Платина
299,79
300,58
Паладій
324,27
323,76
313,33
Фон
Іридій
292,47
Фон
Рутеній
287,49
287,39
Золото
312,27
Фон
Срібло
338,28
338,14
Мідь
327,39
323,76
Нікель
303,79
300,58
Залізо
296,69
300,58
Титан
307,86
307,66
Кремній
288,15
288,12
Барій
455,40
Фон
Свинець
287,33
287,39
Алюміній
308,21
307,66
Олово
326,23
Фон
Магній
278,29
287,39



Градуювальні графіки будують у координатах: по осі абсцис ГОСТ 12227.0-76 Родій. Метод спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3) градуювальних зразків, по осі ординат ГОСТ 12227.0-76 Родій. Метод спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3) .

За допомогою градуювального графіка знаходять масові частки домішок в аналізованих пробах. За остаточний результат аналізу приймають середню арифметичну чотири паралельні визначення, максимальна розбіжність між якими не перевищує допустимих розбіжностей при довірчій ймовірності ГОСТ 12227.0-76 Родій. Метод спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3) 0,95.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.2. Розбіжності результатів паралельних визначень, що допускаються, не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2.

Таблиця 2

Масова частка домішок, %
Розбіжність, що допускається, %
збіжності
відтворюваності
0,0005 до 0,001 включ.
0,001
0,001
0,001 0,003
0,004
0,005
0,003 0,01
0,006
0,008
0,01 0,03
0,01
0,02
0,03 0,1
0,02
0,03



(Змінена редакція, Зм. N 2).