ГОСТ 20996.4-82

ГОСТ 20996.4-82 Селен технічний. Метод визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 20996.4-82 *

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СЕЛЕН ТЕХНІЧНИЙ

Метод визначення миш'яку

Селеніум. Метод arsenic determination

ОКСТУ 1709

Дата введення 1983-07-01

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 22 червня 1982 р. N 2481 дату запровадження встановлено 01.07.83

Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)

ВЗАМІН ГОСТ 10431-63 в частині розд. VIII

* ВИДАННЯ (травень 2000 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у грудні 1987 р. (ІВД 3-88)


ВНЕСЕН Зміна N 2, затверджена та введена в дію Наказом Росстандарту від 25.03.2015 N 170-ст c 01.10.2015

Зміна N 2 внесена виробником бази даних за текстом ІВД N 7, 2015 рік


Цей стандарт встановлює фотоколориметричний метод визначення миш'яку (при масовій частці миш'яку 0,002-0,06%).

Метод заснований на утворенні жовтого миш'яково-молібденового комплексу з подальшим відновленням його сірчанокислим гідразином у слабокислому розчині до миш'яково-молібденової сині та вимірюванні оптичної щільності забарвленого розчину після попереднього відділення миш'яку відгоном у вигляді трихлориду миш'яку або екстракцією органічними розчинниками.

1а. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міждержавні стандарти:

ГОСТ 1770-74 Посуд мірний лабораторний скляний. Циліндри, мензурки, колби, пробірки. Загальні технічні умови

ГОСТ 1973-77 Реактиви. Ангідрид миш'яковистий. Технічні умови

ГОСТ 2156-76 Натрій двовуглекислий. Технічні умови

ГОСТ 3118-77 Реактиви. Кислота соляна. Технічні умови

ГОСТ 3765-78 Реактиви. Амоній молібденовокислий. Технічні умови

ГОСТ 4160-74 Реактиви. Калій бромистий. Технічні умови

ГОСТ 4204-77 Реактиви. Кислота сірчана. Технічні умови

ГОСТ 4232-74 Реактиви. Калій йодистий. Технічні умови

ГОСТ 4328-77 Реактиви. Натрію гідроксид. Технічні умови

ГОСТ 4461-77 Реактиви. Кислота азотна. Технічні умови

ГОСТ 5841-74 Реактиви. Гідразин сірчанокислий

ГОСТ 6709-72 Вода дистильована. Технічні умови

ГОСТ 18300-87 Спирт етиловий технічний ректифікований. Технічні умови

ГОСТ 20288-74 Реактиви. Вуглець чотирихлористий. Технічні умови

ГОСТ 20996.0-2014 Селен технічний. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 24104-2001 Ваги лабораторні. Загальні технічні вимоги
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 53228-2008 «Ваги неавтоматичної дії. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги. Випробування».

ГОСТ 25336-82 Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри

ГОСТ ИСО 5725-6-2003* Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 6. Використання значень точності практично.
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р ИСО 5725-6-2002 «Точність (правильність і прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 6. Використання значень точності практично».


Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.


(Введений додатково, Зм. N 2).

1б. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОКАЗНИКІВ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ

Точність вимірювань масової частки миш'яку відповідає характеристикам, наведеним у таблиці 1 (при Р = 0,95).

Значення меж повторюваності та відтворюваності вимірювань для довірчої ймовірності Р = 0,95 наведено у таблиці 1.


Таблиця 1 - Значення показника точності, меж повторюваності та відтворюваності вимірювань масової частки миш'яку, при довірчій ймовірності Р = 0,95

В процентах

(Введений додатково, Зм. N 2).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за ГОСТ 20996.0-82.

2. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАНЬ, ДОПОМОЖНІ ПРИСТРОЇ, МАТЕРІАЛИ, РОЗЧИНИ

При виконанні вимірювань застосовують такі засоби вимірювання та допоміжні пристрої:

- Установку для відгону трихлористого миш'яку;

- спектрофотометр або фотоелектроколориметр з усім приладдям, що забезпечує проведення вимірювань при довжині хвилі 750 нм;

- Шафа сушильна лабораторна з терморегулятором, що забезпечує температуру нагріву до 250 ° C;

- Ваги спеціального класу точності за ГОСТ 24104 ;

- Колби мірні 2-50-2, 2-100-2 за ГОСТ 1770 ;

- Склянки В-1-100 ТХС, В-1-250 ТХС за ГОСТ 25336 ;

- скло годинникове;

- плиту електричну із закритим нагрівальним елементом, що забезпечує температуру нагрівання до 400 °C;

- лійки ділильні ВД-1-100 ХС, ВД-1-1000 ХС за ГОСТ 25336 ;

- Воронки В-36-80 ХС за ГОСТ 25336 .

При виконанні вимірювань застосовують такі матеріали та розчини:

- Сірчана кислота за ГОСТ 4204 , розведену 1:1; 1:3 та розчин молярної концентрації 12 моль/дм ;

- Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765 , розчин масової концентрації 10 г/дм у сірчаній кислоті молярної концентрації 12 моль/дм (Зберігати в поліетиленовому посуді);

- Гідразин сірчанокислий за ГОСТ 5841 , розчин масової концентрації 1,5 г/дм ;

- Воду дистильовану за ГОСТ 6709 ;

- азотну кислоту за ГОСТ 4461 і розведену 1:1;

- Відновлювальну суміш;

- Ангідрид миш'яковистий за ГОСТ 1973 ;

- Розчини миш'яку відомої концентрації;

- натрію гідроксид (натрію гідроксид) за ГОСТ 4328 розчин масової концентрації 20 г/дм ;

- Калій бромистий за ГОСТ 4160 ;

- Соляну кислоту за ГОСТ 3118 , розведену 3:1 і 1:1 (що містить 0,1 моль йодистого калію в 1 дм розчину та очищену від миш'яку);

- вуглець чотирихлористий за ГОСТ 20288 ;

- Калій йодистий за ГОСТ 4232 ;

- спирт етиловий ректифікований технічний за ГОСТ 18300 ;

- Натрій двовуглекислий безводний за ГОСТ 2156 ;

- Фільтри знезолені по [1] або аналогічні;

- фенолфталеїн [2].

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3а. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРЮВАНЬ

3а.1. При приготуванні розчину соляної кислоти, що містить 0,1 моль йодистого калію 1 дм розчину, очищеного від миш'яку, 500 см соляної кислоти поміщають у ділильну вирву місткістю 1000 см , додають 25 см чотирихлористого вуглецю і струшують протягом 2 хв. Органічний шар відокремлюють та відкидають. До водного розчину додають 25 см. чотирихлористого вуглецю і знову струшують протягом 2 хв; органічний шар відкидають. Кислоту очищають день застосування.

3а.2. При приготуванні відновлювальної суміші до 25 см розчину молібденовокислого амонію додають 2,5 см сірчанокислого гідразину, розчин переводять в мірну колбу місткістю 50 см , доливають водою до мітки та перемішують. Суміш використовують свіжоприготовленою.

3а.3. Для побудови градуювального графіка готують розчини миш'яку відомої концентрації.

При приготуванні розчину А масової концентрації миш'яку 0,1 мг/см навішування миш'яковистого ангідриду масою 0,1320 г розчиняють при слабкому нагріванні 2-3 см розчину гідроксиду натрію Переводять розчин у мірну колбу місткістю 100 см додають від 30 до 40 см води, 1-2 краплі фенолфталеїну та сірчану кислоту, розведену 1:3 до знебарвлення розчину. До отриманого розчину додають 1 г двовуглекислого натрію, охолоджують, доливають водою до мітки та перемішують.

При приготуванні розчину Б масової концентрації миш'яку 0,01 мг/см аліквоту 10 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см (3), доливають до мітки водою і перемішують. Розчин використовують свіжоприготованим.

3а.4. Побудова градуювального графіка

У шість склянок місткістю 100 см кожен поміщають 0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10 см розчину Б, що відповідає 0; 0,02; 0,04; 0,06; 0,08 та 0,1 мг миш'яку, додають від 3 до 5 см азотної кислоти та випарюють насухо. До одержаного розчину додають від 35 до 40 см. води, кип'ятять і продовжують процедури, як зазначено у 3.2 чи 3.3. За отриманими даними будують градуювальний графік.

Як розчин порівняння використовують розчин «холостого» досвіду.

Розділ 3а (Запроваджено додатково, Зм. N 2).

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. Наважку селену масою 0,5-2 г (залежно від масової частки миш'яку) поміщають у склянку місткістю 250-300 см , доливають 15-30 см азотної кислоти, накривають годинниковим склом (скляною пластинкою) і витримують без нагрівання до припинення бурхливої реакції виділення оксидів азоту.

Знімають скло (пластинку), обмивають водою над склянкою і нагрівають отриманий розчин, випарюють насухо. Склянку із залишком нагрівають на плитці при температурі 280-290 °С до видалення двоокису селену. Для більш повного видалення селену склянку поміщають на 5-7 хв попередньо нагріту до 300 °C муфельну піч (або в сушильний шафа). Наливають 10-12 см сірчаної кислоти (1:1) і нагрівають до виділення парів сірчаної кислоти. Після охолодження обмивають стінки склянки водою і знову випарюють розчин до парів сірчаної кислоти.

До отриманого розчину додають 25-30 см води та кип'ятять. Охолоджують та проводять відділення миш'яку.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2. Отриманий розчин переносять у перегінну колбу (див. креслення), змивають стінки склянки водою, переносячи змив у перегінну колбу. Потім колбу поміщають шматочок пемзи, додають 2-2,5 г гідразину, 0,5-1 г бромистого калію і закривають колбу насадкою з бризкоуловителем. Інший кінець насадки з'єднують із водяним холодильником. Через краплинну вирву в колбу наливають 70-75 см. соляної кислоти (об'єм рідини не повинен бути більше 120 см ).

У приймач для дистиляту наливають 10 см. води. Колбу з розчином нагрівають до кипіння та кип'ятять до зменшення об'єму рідини до 30-40 см. (має відігнатися 60 см розчину).

Отриманий дистилят переносять у мірну колбу місткістю 100 см. , доливають водою до мітки та перемішують.

3.3. До розчину, отриманого за п. 3.1, додають 1-1,5 г гідразину, кип'ятять і залишають на 10-15 хв до коагуляції осаду.

Фільтрують через нещільний фільтр і промивають 3-5 разів водою. Фільтрат переносять у ділильну вирву місткістю 100-150 см. , доливають триразову кількість соляної кислоти, що містить 0,1 моль йодистого калію, і 20-25 см чотирихлористого вуглецю. Струшують вміст вирви 2 хв. Після розшарування рідин органічний шар зливають в іншу ділильну вирву місткістю 100-150 см. .

До солянокислого розчину, що залишився в першій ділильній лійці, доливають 20-25 см. розчинника і струшують 2 хв. Другий екстракт приєднують до першого в іншій ділильної лійки.

Об'єднані екстракти двічі промивають порціями по 10 см. соляної кислоти (3:1), екстрагуючи щоразу по 1 хв. Потім до екстракту доливають 15-20 см. води і струшують вміст лійки протягом 2 хв. Екстракт переливають в іншу ділильну вирву і повторюють реекстракцію миш'яку з 15-20 см. води. Об'єднані водні шари поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. , доливають водою до мітки та перемішують.

З розчину, одержаного, як зазначено у пп.3.2. і 3.3 відбирають аліквотну частину 20-50 см і поміщають її в суху склянку місткістю 100-150 см , доливають 5-10 см азотної кислоти та обережно випарюють насухо для остаточного видалення залишків азотної кислоти. Потім склянку поміщають у сушильну шафу і витримують при температурі 130-135 ° С протягом 1 год.

До висушеного залишку доливають 35-40 см. гарячої води, 4-4,5 см відновлювальної суміші, нагрівають та кип'ятять 5 хв. Розчин охолоджують і переносять у мірну колбу місткістю 50 см , доливають водою до мітки та перемішують.

Вимірюють оптичну щільність розчину на фотоелектроколориметр, застосовуючи світлофільтр з максимумом світлопропускання при довжині хвилі 750 нм і кювету з товщиною поглинаючого шару 30 або 50 мм (залежно від масової частки миш'яку).

Як розчин порівняння використовують розчин контрольного досвіду.

Масу миш'яку встановлюють за градуювальним графіком.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.4. (Виключений, Зм. N 2).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку миш'яку у відсотках обчислюють за формулою

,

де - кількість миш'яку, знайдена за градуювальним графіком, мг;

- Об'єм мірної колби, см ;

- Об'єм аліквотної частини розчину, см ;

- Маса навішування селену, р.

4.2. За результат вимірювань приймають середньоарифметичне значення двох паралельних визначень за умови, що абсолютна різниця між ними в умовах повторюваності не перевищує значень (при довірчій ймовірності Р = 0,95) межі r , наведених у таблиці 1.

Якщо розбіжність між найбільшим та найменшим результатами паралельних визначень перевищує значення межі повторюваності, виконують процедури, викладені у ГОСТ ISO 5725-6 (підпункт 5.2.2.1 ).

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

4.3. Абсолютне значення розбіжності між двома результатами вимірювань, отриманими в різних лабораторіях, не повинно перевищувати значень межі відтворюваності, наведених у таблиці 1 (при довірчій ймовірності Р =0,95). При невиконанні цієї умови можуть бути використані процедури, викладені у ГОСТ ISO 5725-6.

(Введений додатково, Зм. N 2).

Бібліографія

________________
* Діють біля Російської Федерації.

** ТУ, згадані тут, не наводяться. За додатковою інформацією зверніться за посиланням. - Примітка виробника бази даних.

(Введено додатково, Зм. N 2).