ГОСТ 23862.28-79
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 23862.28-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Метод визначення молібдену та вольфраму (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.28-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Метод визначення молібдену та вольфраму
Зовнішній-їх металів і їх oxides. Метод визначення молибденуму і тунгстена
МКС 77.120.99
ОКСТУ 1709
Дата введення 1981-01-01
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 19 жовтня 1979 р. N 3989 дату запровадження встановлено 01.01.81
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)
ВИДАННЯ зі Зміною N 1, затвердженим у квітні 1985 р. (ІУС 7-85).
Цей стандарт встановлює фотометричний метод визначення молібдену та вольфраму (від 2·10 % до 3·10
% кожного) у рідкісноземельних металах та їх окисах (крім церію та його двоокису).
Метод заснований на послідовній екстракції хлороформом пофарбованих комплексних сполук молібдену або вольфраму з дитіолом з подальшим вимірюванням оптичної густини екстрактів. Зміст молібдену та вольфраму знаходять за градуювальними графіками.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Фотоелектроколориметр ФЕК-56 або аналогічний.
Плитка електрична.
Колби мірні місткістю 100 та 1000 см .
Колби конічні місткістю 100 см .
Піпетки місткістю 1, 5 та 10 см .
Лійки ділильні місткістю 50-75 см .
Кислота соляна за
Кислота сірчана за
Водню пероксид за
Натрію гідроксид за розчин.
Цинк-дітіол (3,4-димеркаптотолуолу цинкова сіль), ч.д.а., розчин з концентрацією 10 г/дм у 2 моль/дм
розчин гідроксиду натрію, готується в день вживання.
Суміш розчину цинк-дітіолу з соляною кислотою: до 300 см розчину соляної кислоти, розведеної 1:2, доливають 25 см
розчину цинк-дітіолу, при цьому виходить тонка каламутня дитіолу.
Вуглець чотирихлористий за
Кислота фтористоводнева за
Титан металевий марки ВТ 1-00.
Титан (III) сірчанокислий, розчин з концентрацією 10 г/дм . 1 г металевого титану розчиняють при нагріванні 100 см
сірчаної кислоти, розведеної 1:4, з додаванням 2 см
фтористоводневої кислоти; готують у день вживання.
Амоній молібденовокислий за
Стандартний розчин молібдену (запасний), що містить 1 мг/см молібдену: 1,840 г молібденовокислого амонію розчиняють у воді, розчин переводять у мірну колбу місткістю 1000 см
, доводять водою до мітки та перемішують.
Розчин молібдену, що містить 10 мкг/см молібдену готують у день вживання розведенням стандартного розчину водою в 100 разів.
Натрій вольфрамовокислий за
Стандартний розчин вольфраму (запасний), що містить 1 мг/см вольфраму: 1,7941 г вольфрамовокислого натрію розчиняють у воді; розчин переводять у мірну колбу місткістю 1000 см
, доводять водою до мітки та перемішують.
Розчин вольфраму, що містить 10 мкг/см вольфраму готують у день вживання розведенням запасного розчину водою в 100 разів.
Розд.2. (Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
3.1. Наважку аналізованої проби масою 1-0,1 г (залежно від змісту визначених елементів) поміщають у конічну колбу місткістю 100 см , додають 5 см
концентрованої соляної кислоти, 3-4 краплі пероксиду водню та розчиняють при нагріванні. Після повного розчинення проби розчин кип'ятять до припинення виділення бульбашок кисню, охолоджують до кімнатної температури, додають 25 см
суміші розчину цинк-дітіолу з соляною кислотою, перемішують. Розчин витримують протягом 30 хвилин, періодично перемішуючи його. Потім розчин переводять у ділильну вирву місткістю 50-75 см.
, додають 5 см
чотирихлористого вуглецю та екстрагують комплекс молібдену з дитіолом, струшуючи лійку протягом 2 хв. Після розшаровування рідин органічний шар фільтрують через сухий фільтр в кювету з товщиною шару, що поглинає світло, 10 мм (водний шар залишають для визначення вольфраму). Оптичну щільність вимірюють на фотоелектроколориметр ФЕК-56 при
630 нм. Як розчин порівняння використовують чотирихлористий вуглець. Поруч із аналізом проби через всі стадії аналізу проводять контрольний досвід на реактиви. Отримане значення оптичної щільності контрольного досвіду віднімають значення оптичної щільності випробуваного розчину. Значення оптичної щільності розчину контрольного досвіду має перевищувати 0,03, інакше реактиви замінюють. Масу молібдену знаходять за градуювальним графіком.
3.2. Побудова градуювального графіка
У конічні колби місткістю 100 см вводять по 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0 см
розчину молібдену (що містить 10 мкг/см
молібдену), додають 25 см
суміші розчину цинк-дітіолу з соляною кислотою, перемішують. Розчин витримують 30 хв, періодично перемішуючи його. Потім розчин переводять у ділильну вирву місткістю 50-75 см.
, додають 5 см
чотирихлористого вуглецю та екстрагують комплекс молібдену з дитіолом, струшуючи лійку протягом 2 хв. Після розшаровування рідин органічний шар фільтрують через сухий фільтр в кювету з товщиною шару, що поглинає світло, 10 мм і вимірюють оптичну щільність на фотоелектроколориметрі при
630 нм. Як порівняння використовують чотирихлористий вуглець.
В одну із колб вводять усі реактиви, крім розчину молібдену (нульовий розчин). Значення оптичної щільності нульового розчину віднімають із значень оптичних щільностей розчинів шкали. Вимір повторюють п'ять разів з нових порцій розчину.
За отриманими даними будують градуювальний графік, наносячи на осі ординат значення оптичної щільності, а осі абсцис - масу молібдену в мкг.
Окремі точки графіка перевіряють не рідше одного разу на місяць
.
3.3. Водний шар після екстракції молібдену поміщають у конічну колбу місткістю 100 см. , упарюють до ~10 см
, додають 25 см
концентрованої соляної кислоти, 10 см
, розчину сірчанокислого титану, витримують на водяній бані при 70-80 °С протягом 10 хв, додають 2 см
суміші розчину цинк-дітіолу з соляною кислотою та нагрівають протягом 10 хв. Розчин охолоджують до кімнатної температури, переводять у ділильну вирву місткістю 50-75 см.
, додають 5 см
чотирихлористого вуглецю та екстрагують комплекс вольфраму з дитіолом, струшуючи лійку протягом 2 хв. Після розшаровування рідин, органічний шар фільтрують через сухий фільтр в кювету з товщиною шару, що поглинає світло, 10 мм і вимірюють оптичну щільність на фотоелектроколориметрі при
630 нм. Як розчин порівняння використовують чотирихлористий вуглець.
Поруч із аналізом проби через всі стадії аналізу проводять контрольний досвід на реактиви. Оптична щільність контрольного розчину має перевищувати 0,02, інакше замінюють реактиви.
Оптичну щільність контрольного розчину віднімають значення оптичної щільності випробуваного розчину. Масу вольфраму знаходять за градуювальним графіком
у.
3.4. Побудова градуювального графіка
У конічні колби місткістю 100 см вводять по 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0 см
розчину вольфраму (що містить 10 мкг/см
вольфраму), додають 25 см
концентрованої соляної кислоти, 10 см
розчину сірчанокислого титану, витримують на водяній бані при 70-80 ° С протягом 10 хв. Потім додають 2 см
суміші розчину цинк-дітіолу з соляною кислотою та нагрівають ще 10 хв. Розчин охолоджують до кімнатної температури, переводять у ділильну вирву місткістю 50-75 см.
, додають 5 см
чотирихлористого вуглецю та екстрагують комплекс вольфраму з дитіолом, струшуючи лійку протягом 2 хв. Після розшаровування рідин органічний шар фільтрують через сухий фільтр в кювету з товщиною шару, що поглинає світло, 10 мм і вимірюють оптичну щільність на фотоелектроколориметрі при
630 нм. Як розчин порівняння використовують чотирихлористий вуглець.
В одну із колб вводять усі реактиви, крім розчину вольфраму (нульовий розчин). Значення оптичної щільності нульового розчину віднімають із значень оптичних щільностей розчинів шкали. За отриманими даними будують градуювальний графік, завдаючи на осі ординат значення оптичної щільності розчину, а на осі абсцис - масу вольфраму.
Окремі точки графіка перевіряють не рідше одного разу на місяць.
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку молібдену або вольфраму ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса молібдену (вольфраму) у зразку, знайдена за градуювальним графіком, мкг;
- Маса навішування аналізованої проби, р.
4.2. Розбіжності результатів двох паралельних визначень або результатів двох аналізів не повинні перевищувати допускаються розбіжності, зазначені в таблиці.
Масова частка молібдену (вольфраму), % | Розбіжність, що допускається, % |
2·10 | 1·10 |
5·10 | 1·10 |
3·10 | 5·10 |