ГОСТ 20996.9-82
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 20996.9-82 Селен технічний. Метод визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 20996.9-82 *
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СЕЛЕН ТЕХНІЧНИЙ
Метод визначення сурми
Селеніум. Method of antimony determination
ОКСТУ 1709
Дата введення 1983-07-01
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 22 червня 1982 р. N 2481 дату запровадження встановлено 01.07.83
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)
* ВИДАННЯ (травень 2000 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у грудні 1987 р. (ІВД 3-88)
ВНЕСЕН Зміна N 2, затверджена та введена в дію Наказом Росстандарту
Зміна N 2 внесена виробником бази даних за текстом ІВД N 7, 2015 рік
Цей стандарт встановлює екстракційно-фотометричний метод визначення сурми (при масовій частці сурми 0,005-0,06%).
Метод заснований на реакції утворення пофарбованої комплексної сполуки аніону (SbCl )
з кристалічним фіолетовим 1,5-2 н. розчині соляної кислоти, що екстрагується толуолом, і подальшому вимірі оптичної щільності розчину при довжині хвилі 608-610 нм.
(Змінена редакція, зміна N 1).
1а. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міждержавні стандарти:
ГОСТ 1089-82 Сурма. Технічні умови
ГОСТ 1770-74 (ISO 1042-83, ISO 4788-80) Посуд мірний лабораторний скляний. Циліндри, мензурки, колби, пробірки. Загальні технічні умови
ГОСТ 3118-77 Реактиви. Кислота соляна. Технічні умови
ГОСТ 4147-74 Реактиви. Залізо (III) хлорид 6-водний. Технічні умови
ГОСТ 4197-74 Реактиви. Натрій азотисто-кислий. Технічні умови
ГОСТ 4204-77 Реактиви. Кислота сірчана. Технічні умови
ГОСТ 4461-77 Реактиви. Кислота азотна. Технічні умови
ГОСТ 5789-78 Реактиви. Толуол. Технічні умови
ГОСТ 6691-77 Реактиви. Карбамід. Технічні умови
ГОСТ 6709-72 Вода дистильована. Технічні умови
ГОСТ 20996.0-82 Селен технічний. Загальні вимоги до методів аналізу
ГОСТ 24104-2001 Ваги лабораторні. Загальні технічні вимоги
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 53228-2008 «Ваги неавтоматичної дії. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги. Випробування».
ГОСТ 25336-82 Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри
ГОСТ ИСО 5725-6-2002* Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 6. Використання значень точності практично
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р ИСО 5725-6-2002 «Точність (правильність і прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 6. Використання значень точності практично».
Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.
(Введений додатково, Зм. N 2).
1б. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОКАЗНИКІВ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ
Точність вимірів масової частки сурми відповідає характеристикам, наведеним у таблиці 1 (при Р = 0,95).
Значення меж повторюваності та відтворюваності вимірювань для довірчої ймовірності Р = 0,95 наведено у таблиці 1.
Таблиця 1 - Значення показника точності вимірювань, меж повторюваності та відтворюваності вимірювань масової частки сурми
В процентах
Діапазон вимірів масової частки сурми | Показник точності ± | Межі (абсолютні значення) | |
повторюваності r ( n = 2) | відтворюваності R | ||
Від 0,005 до 0,010 включно. | 0,002 |
0,002 | 0,003 |
Св. 0,010 "0,030" | 0,004 | 0,003 | 0,005 |
0,030 0,060 | 0,006 | 0,006 | 0,009 |
Розділ 1б. (Введений додатково, Зм. N 2).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАНЬ, ДОПОМОЖНІ ПРИСТРОЇ, МАТЕРІАЛИ, РОЗЧИНИ
При виконанні вимірювань застосовують такі засоби вимірювання та допоміжні пристрої:
- спектрофотометр або фотоелектроколориметр з усім приладдям, що забезпечує проведення вимірювань при довжині хвилі 608-610 нм;
- Ваги спеціального класу точності за
- плиту електричну із закритим нагрівальним елементом, що забезпечує температуру нагрівання до 350 ° C;
- Колби мірні 2-25-2, 2-50-2, 2-100-2, 2-1000-2 за
- Склянки В-1-100 ТХС, В-1-250 ТХС за
- скло годинникове;
- лійки ділильні ВД-1-250 ХС за
При виконанні вимірювань застосовують такі матеріали та розчини:
- кислоту азотну за
- Соляну кислоту за
- Сірчана кислота за
- олово дволористе 2-водне по [1], розчин масової концентрації 200 г/дм у соляній кислоті, розведеній 3:1;
- Натрій азотисто-кислий за
- Сечовину за
- кристалічний фіолетовий [2], розчин масової концентрації 2 г/дм ;
- Толуол за
- Залізо хлорне за у соляній кислоті, розведеній 3:1;
- Воду дистильовану за
- Сурму за
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
3а. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРЮВАНЬ
3а.1. При приготуванні насиченого розчину сечовини 100 г сечовини розчиняють у 100 см гарячої води.
3а.2. Для побудови градуювального графіка готують розчини сурми відомої концентрації.
При приготуванні розчину А масової концентрації сурми 0,1 мг/см навішування сурми масою 0,1 г поміщають у склянку місткістю 250 см
, доливають від 20 до 25 см
сірчаної кислоти, розведеної 1:1, закривають годинниковим склом і нагрівають до розчинення навішування. Скло знімають, розчин охолоджують і переносять у мірну колбу місткістю 1000 см
, доливають до мітки сірчаною кислотою, розведеною 1:10, і перемішують.
При приготуванні розчину Б масової концентрації сурми 0,01 мг/см відбирають 10 см
розчину, А і поміщають у мірну колбу місткістю 100 см
, доливають водою до мітки соляною кислотою, розведеною 3:1, і перемішують.
При приготуванні розчину масової концентрації сурми 0,001 мг/см відбирають 10 см
розчину Б і переносять у мірну колбу місткістю 100 см
, доливають до мітки соляною кислотою, розведеною 3:1, і перемішують.
3а.3. Побудова градуювального графіка
У шість склянок місткістю 100 см кожен поміщають 0; 2,0; 5,0; 7,0 см
розчину і 1,0; 2,0 см
розчину Б, що відповідає 0; 0,002; 0,005; 0,007; 0,01 та 0,02 мг сурми, доливають 1 см
()розчину хлорного заліза, доливають соляною кислотою, розведеною 3:1 до об'єму 10 см
, і далі виконують відповідно до 3.1.
Розділ 3а. (Введений додатково, Зм. N 2).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
3.1. Наважку селену масою 0,5-2,0 г поміщають у склянку місткістю 150-200 см , доливають 15-25 см
азотної кислоти і розчин упарюють до об'єму 3-5 см
. Додають 5-10 см
сірчаної кислоти (1:1) і випарюють до пари сірчаної кислоти. Охолоджують, обмивають водою стінки склянки і випарюють знову до 3-5 см
. Після охолодження доливають 20-25 см
розчину соляної кислоти (3:1), розчиняють солі при слабкому нагріванні та переносять розчин у мірну колбу місткістю 50 або 100 см
доливають розчином соляної кислоти (3:1) до мітки і перемішують.
Аліквотну частину розчину 5 або 10 см (або весь розчин залежно від масової частки сурми) переносять у склянку місткістю 100-250 см
, додають краплями розчин хлористого олова до знебарвлення розчину. Якщо аналізований розчин безбарвний, то додають лише 1-2 краплі.
Потім доливають 1 см азотистокислого натрію та дають розчину постояти 2 хв. Після цього додають 1 см
сечовини і переводять отриманий розчин у ділильну вирву місткістю 200 см
, Додають 10-12 см
соляної кислоти (1:1) і доливають об'єм водою до 75-80 см
.
У ділильну вирву доливають 20-25 см толуолу, 1 см
кристалічного фіолетового та екстрагують 1 хв. Після розшарування органічний шар відокремлюють, переводять у мірну колбу місткістю 25 см.
, доливають об'єм до мітки толуолом і через 15 хв вимірюють оптичну щільність забарвленого розчину на фотоелектроколориметр, застосовуючи світлофільтр з максимумом світлопропускання при довжині хвилі 608-610 нм і кювету товщиною поглинаючого шару 10 мм. Розчином порівняння є розчин контрольного досвіду. Масу сурми знаходять по градуювальному
му графіку.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.2. (Змінена редакція, Изм. N 1); (Виключений, Зм. N 2).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку сурми ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - кількість сурми, знайдена за градуювальним графіком, мг;
- Об'єм мірної колби, см
;
- Об'єм аліквотної частини розчину, см
;
- Маса навішування селену, р.
4.2. За результат вимірювань приймають середньоарифметичне значення двох паралельних визначень за умови, що абсолютна різниця між ними в умовах повторюваності не перевищує значень (при довірчій ймовірності Р = 0,95) межі повторюваності r наведених у таблиці 1.
Якщо розбіжність між найбільшим та найменшим результатами паралельних визначень перевищує значення межі повторюваності, виконують процедури, викладені у ГОСТ ISO 5725-6 (підпункт
(Змінена редакція, Зм. N 2).
4.3. Абсолютне значення розбіжності між двома результатами вимірювань, отриманими в різних лабораторіях, не повинно перевищувати значень межі відтворюваності, наведених у таблиці 1 (при довірчій ймовірності Р =0,95). При невиконанні цієї умови можуть бути використані процедури, викладені у ГОСТ ISO 5725-6.
(Введений додатково, Зм. N 2).
Бібліографія
[1] | Технічні умови ТУ 6-09-5393-88 | Олово (II) хлорид 2-водне (олово дволористе), чистий для аналізу, чистий |
[2] | Технічні умови ТУ 6-09-4119-75 * | Кристалічний фіолетовий («N, N, N, N, N, N»-гексаметилпарарозанілін хлористий), кваліфікації чистий для аналізу». |
________________
* ТУ не наводяться. За додатковою інформацією зверніться за посиланням. - Примітка виробника бази даних.
(Введена додатково, Зм. N 2).