А.А.Бабаджан, Е.М. Гадзалов , В.М. Семавін , І.І. Лебідь , Н.Б. Третьякова , Е.Б. Маковська , О.Д.Рябкова

ВНЕСЕН Міністерством кольорової металургії СРСР

Член Колегії А. П. Снурніков

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 27 червня 1984 р. N 2149

ВЗАМІН ГОСТ 9816 .0-74

1. Цей стандарт встановлює загальні вимоги до методів аналізу технічного телуру.

2. Відбір та підготовка проб телуру для аналізу - за ГОСТ 17614-80 .

3. Масову частку телуру визначають паралельно у трьох наважках, масову частку домішок - у двох наважках.

4. Одночасно з пробою телуру через весь перебіг аналізу необхідно проводити два контрольні досвіди для внесення до результатів аналізу поправки на забруднення реактивів (за винятком спектрального визначення домішок).

5. За остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне результати паралельних визначень, максимальна розбіжність між якими не перевищує допустимих.

Допустимі розбіжності результатів паралельних визначень, розраховані для довірчої ймовірності 0,95, наведені для відповідних діапазонів масових часток визначених компонентів у стандартах на методи аналізу.

Якщо розбіжності результатів паралельних визначень перевищують допустиму величину, визначення необхідно повторити.

6. Зважування навішування телуру, опадів під час аналізу, вихідних речовин, що використовуються для приготування стандартних та титрованих розчинів, проводять на терезах, що мають похибку не більше 0,0002 г.

7. Для проведення аналізів та приготування розчинів реактивів використовують дистильовану воду за ГОСТ 6709-72 та реактиви кваліфікації х.ч. або ч.д.а., якщо в стандартах на методи аналізу не зазначено іншої кваліфікації або спеціального для даного аналізу способу очищення.

8. У виразі «розбавлена 1:1, 1:2 і т.д. перші цифри означають об'ємні частини кислоти або будь-якого розчину певної концентрації, другі - об'ємні частини розчинника, що використовується для розведення. Якщо розведення не вказано, слід мати на увазі концентровані кислоти або аміак.

9. Під виразом "гаряча вода (розчин)" слід розуміти, що температура рідини понад 70 до 90 °C, тепла вода (або розчин) - понад 40 до 70 °C.

10. Лабораторні вимірювальні засоби (піпетки, бюретки, мірні колби та ін.) повинні бути калібровані та відповідати ГОСТ 1770-74 та ГОСТ 20292-74 .

11. При фотоколориметричних та атомно-абсорбційних визначеннях необхідно будувати градуювальні графіки за стандартними розчинами обумовленого компонента, на осі абсцис яких відкладають значення маси або масової частки у відсотках обумовленого компонента, а на осі ординат — величину оптичної щільності відповідних розчинів.

Для побудови градуювальних графіків потрібно не менше п'яти точок, які повинні бути рівномірно розподілені по діапазону вимірів, при цьому максимальне та мінімальне значення вимірів встановлюють межі діапазонів вимірів.

Перевірку градуювальних графіків слід проводити одночасно з проведенням аналізів не рідше одного разу на квартал та при зміні реактивів.

12. Масова концентрація розчинів повинна бути встановлена не менше ніж з трьох наважок вихідної речовини та виражена в грамах речовини на 1 см ГОСТ 9816.0-84 Телур технічний. Загальні вимоги до методів аналізу розчину, розрахована з точністю не менше ніж до третьої цифри і контролюватись не рідше одного разу на місяць. Округлення результатів за СТ РЕВ 543-77.

13. Для виготовлення стандартних розчинів застосовують метали, що містять основний компонент не менше 99,95%.

14. Контроль правильності результатів хімічного методу аналізу здійснюють не рідше ніж один раз на квартал, використовуючи метод добавок. Величина добавки повинна відповідати масовій частині елемента в телурі.

Результати аналізу вважають правильними, якщо знайдена величина добавки відрізняється від наведеного вмісту не більше ніж 0,5 ГОСТ 9816.0-84 Телур технічний. Загальні вимоги до методів аналізу , де і - Допустимі розбіжності результатів паралельних визначень компонента в аналізованій пробі та в аналізованій пробі з добавкою.

15. Розміщення та зберігання хімічних реактивів, телуру та інших матеріалів, що застосовуються в аналізі та мають небезпечні та шкідливі властивості, а також їх використання має відповідати нормативно-технічній документації на їх виготовлення та застосування.

16. Проби телуру технічного слід зберігати в пакетах із цупкого паперу за ГОСТ 2228-81 або бюксах за ГОСТ 25336-82 .

17. Лабораторні приміщення, в яких виконується хімічний аналіз, мають бути обладнані вентиляційними системами згідно з ГОСТ 12.4.021-75.

18. Лабораторні приміщення, в яких виконується робота з контролю хімічного складу технічного телуру, повинні бути забезпечені вогнегасниками за ГОСТ 16005-70 та ГОСТ 7276-77 . Засоби та способи пожежогасіння слід застосовувати за ГОСТ 12.4.009-83 залежно від джерела виникнення та характеру пожежі.

19. Усі операції хімічного аналізу (розчинення проби, осадження, екстракція тощо), пов'язані з виділенням отруйних парів або газів, слід виконувати в боксах, обладнаних місцевим пристроєм, що відсмоктує.

20. Під час проведення аналізу технічного телуру повітря робочої зони можуть виділятися шкідливі речовини, концентрації яких повинні перевищувати гранично допустимої концентрації, наведеної у таблиці.


Найменування речовини	Клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76	Розмір гранично допустимої концентрації, мг/м , за ГОСТ 12.1.005-76
1. Азот окисли в перерахунку на NO	2	5
2. Аміак	4	20
3. Ангідрид сірчаний	2	1
4. Бензол	2	5
5. Кислота мурашина	2	1
6. Спирт етиловий	4	1000
7. Кислота соляна	2	5
8. Кислота оцтова	3	5
9. Вуглецю пил	4	6

21. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76 та ГОСТ 12.1.005-76.

Аналіз проб повітря на вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони слід виконувати за методами визначення шкідливих речовин у повітрі, затвердженим Міністерством охорони здоров'я СРСР.

22. При утилізації, видаленні та знешкодженні відходів від виробництва аналізів необхідно керуватися нормативно-технічною документацією, погодженою із санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я СРСР.

23. Під час роботи з газовими установками слід виконувати вимоги ГОСТ 12.2.008-75 та правил безпеки у газовому господарстві, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР.

Судини та апарати, що працюють під тиском, слід експлуатувати відповідно до правил улаштування та безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском, затвердженими Держгіртехнаглядом СРСР.

24. Усі електроустановки та електроапаратура, що застосовуються в лабораторії при виконанні аналізів, повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.0-75 та правилам улаштування електроустановок, затвердженим Держенергонаглядом СРСР.

25. Усі особи, пов'язані з аналізом технічного телуру, повинні бути забезпечені спецодягом, колективними та індивідуальними засобами захисту за ГОСТ 12.4.011-75, 12.4.004-74, ГОСТ 12.4.028-76 , ГОСТ 12.4.103-80, 12.4.037-78 , ГОСТ 12.4.034-78, ГОСТ 12.4.029-76.

ГОСТ 9816.0-84

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)

ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)

ГОСТ 9816.0-84 Телур технічний. Загальні вимоги до методів аналізу

Металургія

Наш консультант заощадить ваш час

Передплата