ГОСТ 28353.3-89

ГОСТ 28353.3-89 Срібло. Метод атомно-абсорбційного аналізу

ГОСТ 28353.3-89

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СРІБЛО

Метод атомно-абсорбційного аналізу

Silver. Method of atomic-absorption analysis

МКС 39.060
77.120.99
ОКСТУ 1709

Дата введення 1991-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблений і внесений Головним управлінням дорогоцінних металів та алмазів при Раді Міністрів СРСР

РОЗРОБНИКИ

В.Д.Малих, канд. фіз.-мат. наук (керівник теми); Т. Д. Горностаєва , канд. хім. наук; Г. Є. Єркович , канд. фіз.-мат. наук; М. В. Усольцева ; Т. П. Сєдих ; Л.В.Потаніна

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 29.11.89 N 3523

3. ВЗАМІН ГОСТ 13638.2-79

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)

6. ПЕРЕВИДАННЯ. Грудень 2005 р.


Цей стандарт встановлює атомно-абсорбційний метод визначення вмісту домішок: золота, міді, заліза, платини, паладію, родію, вісмуту, свинцю, сурми, цинку, кобальту, нікелю, миш'яку, телуру та марганцю в сріблі з масовою часткою срібла не менше 99, 9%.

Стандарт не розповсюджується на срібло високої чистоти.

Метод заснований на випаровуванні та атомізації розчину проби в полум'ї газового пальника або графітової печі, що нагрівається, і вимірюванні атомного поглинання резонансних ліній визначених елементів. Зв'язок величини поглинання з масовою концентрацією елемента в розчині встановлюють за допомогою градуювального графіка.

Метод дозволяє визначати масові частки домішок в інтервалах, що наведені в табл.1.

Таблиця 1

Норми похибки результатів аналізу для значень масових часток домішок з довірчою ймовірністю 0,95 наведено у табл.2.

Таблиця 2

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Загальні вимоги до методу аналізу та вимоги безпеки за ГОСТ 28353.0 .

2. АПАРАТУРА, МАТЕРІАЛИ ТА РЕАКТИВИ

Спектрофотометр атомно-абсорбційний, що дозволяє працювати з полум'ями пропан-бутан-повітря, ацетилен-повітря, а також графітовою піччю, що нагрівається.

Лампи спектральні з повним катодом для визначення золота, міді, заліза, платини, паладію, родію, вісмуту, свинцю, сурми, цинку, кобальту, нікелю, миш'яку, телуру і марганцю.
________________
* Текст відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

Ваги аналітичні 2-го класу.

Плита електрична із закритою спіраллю.

Електропіч муфельний з терморегулятором на температуру 900 °C.

Пропан-бутан у балонах технічний за ГОСТ 20448 .

Ацетилен розчинений та газоподібний технічний за ГОСТ 5457 .

Аргон газоподібний згідно з ГОСТ 10157 .

Стандартні зразки складу срібла.

Ступка агатова.

Піпетки місткістю 1, 5, 10 см з поділами за ГОСТ 29169 , ГОСТ 29227 - ГОСТ 29230 .

Мікропіпетка поршнева місткістю 0,01; 0,02 та 0,05 см .

Колби мірні місткістю 25, 50, 100, 1000 см за ГОСТ 1770 .

Склянки скляні місткістю 100, 200, 250, 300 см за ГОСТ 25336 .

Циліндри мірні місткістю 10 см та мензурки місткістю 50, 100, 250, 1000 см за ГОСТ 1770 .

Колби скляні конічні місткістю 50 см за ГОСТ 25336 .

Тиглі корундові.

Фільтри паперові обеззолені "синя стрічка", "біла стрічка" за ТУ 6-09-1678.

Кислота соляна особливої чистоти за ГОСТ 14261 та розбавлена 1:1, 1:5, 1:20, 1:100.

Кислота азотна особливої чистоти за ГОСТ 11125 та розведена 1:1.

Кислота сірчана особливої чистоти за ГОСТ 14262 та розбавлена 1:9.

Кислота винна за ГОСТ 5817 , розчин 10 г/дм .

Кадмій сірчанокислий згідно з ГОСТ 4456 .

Буферний розчин сірчанокислого кадмію, що містить 5 мг/см. кадмію; навішування сірчанокислого кадмію масою 11,4 г поміщають у мірну колбу місткістю 1000 см , додають 500 см води, перемішують до розчинення солі, доводять до мітки водою і перемішують.

Ніобія п'ятиокис за ГОСТ 23620 .

Водна суспензія п'ятиокису ніобію з масовим ставленням 1:5: навішування п'ятиокису ніобію масою 4,0 г поміщають у конічну колбу місткістю 50 см , додають 20 см води та перемішують до утворення суспензії.

Нікель азотнокислий за ГОСТ 4055 .

Розчин азотнокислого нікелю (модифікатора матриці), що містить 1 мг/см. нікелю: навішування азотнокислого нікелю масою 4,94 г поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доливають 50 см води, що перемішують до розчинення солі, доводять до мітки водою і знову перемішують.

Барія перекис особливої чистоти за ТУ 7-09-03-462.

Срібло високої чистоти за ТУ 48-1-10.

Золото за ГОСТ 6835 .

Залізо карбонільне, радіотехнічне за ГОСТ 13610 .

Мідь згідно з ГОСТ 859 .

Вісмут за ГОСТ 10928 .

Свинець високої чистоти згідно з ГОСТ 22861 .

Цинк за ГОСТ 3640 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 3640-94 . - Примітка виробника бази даних.

Сурма по ГОСТ 1089 .

Телур згідно з ГОСТ 17614 .

Нікель згідно з ГОСТ 849 .

Кобальт згідно з ГОСТ 123 .

Паладій у порошку за ГОСТ 14836 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 31291-2005 . - Примітка виробника бази даних.

Платина в порошку за ГОСТ 14837 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 31290-2005 . - Примітка виробника бази даних.

Миш'як металевий особливої чистоти з НТД.

Марганець металевий ГОСТ 6008 .

Родій у порошку за ГОСТ 12342 або родій трихлористий чотириводний за ТУ 6-09-2024.

Розчини, що містять 2 мг/см вісмуту, заліза, міді та нікелю: навішення кожного з перерахованих металів масою 200 мг розчиняють у 10 см розчин азотної кислоти (1:1) при нагріванні. Розчин упарюють до об'єму 2-3 см , додають 20 см розчину соляної кислоти (1:5), переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки цим розчином кислоти і перемішують.

Розчин, що містить 2 мг/см свинцю: навішування свинцю масою 200 мг розчиняють у 10 см розчин азотної кислоти (1:1) при нагріванні. Розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки водою та перемішують.

Розчини, що містять 2 мг/см золота, платини, сурми, миш'яку та телуру: навішення кожного з перерахованих металів масою 200 мг розчиняють у 20 см суміші соляної та азотної кислот (3:1) при нагріванні. Розчин упарюють до об'єму 2-3 см , додають 20 см розчину соляної кислоти (1:5), переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки цим розчином кислоти і перемішують.

Розчини, що містять 2 мг/см кобальту, марганцю та цинку: наважку кожного з перерахованих металів масою 200 мг розчиняють у 10 см розчину соляної кислоти (1:1) під час нагрівання. Розчини переносять у мірні колби місткістю 100 см доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) і перемішують.

Розчин, що містить 2 мг/см паладію: навішування паладію масою 200 мг розчиняють у 20 см азотної кислоти при нагріванні, розчин упарюють до об'єму 3-5 см , доливають 20 см розчину соляної кислоти (1:5), переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки цим розчином кислоти і перемішують.

Розчин, що містить 2 мг/см родія, готують одним з приві

денних способів:

1) Наважку родію (у вигляді порошку) масою 200 мг ретельно перемішують з 5-кратною кількістю перекису барію, перетирають в агатовій ступці, переносять у корундовий тигель і спікають протягом 2-3 год при температурі 800-900 ° С (тигель ставлять у холодний муфель). Спек охолоджують, переносять у склянку місткістю 200 см , змочують водою та розчиняють у розчині соляної кислоти (1:1) до повного розчинення. Якщо після розчинення спеку в розчині соляної кислоти залишається залишок, спікання та розчинення повторюють. Отриманий розчин розбавляють водою до об'єму 50 см і сульфат барію осаджують додаванням розчину сірчаної кислоти (1:9) порціями при постійному перемішуванні. Розчин нагрівають до температури 60-70 °С. Через 2-3 години перевіряють повноту осадження сульфату барію і відфільтровують його через фільтр «синя стрічка» або подвійний фільтр «біла стрічка» у мірну колбу місткістю 100 см. . Осад на фільтрі промивають 4-5 разів гарячим розчином соляної кислоти (1:5), а потім 5-6 разів гарячою водою. Розчин доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) та перемішують.

2) Наважку трихлористого родію масою 546,7 мг розчиняють у 20 см розчину соляної кислоти (1:1) при слабкому нагріванні, розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 100 см доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) і перемішують.

Розчин А: у мірну колбу місткістю 100 см поміщають по 5 см розчинів золота, заліза, міді, нікелю, свинцю, вісмуту, сурми, кобальту, цинку, платини, паладію, родію, миш'яку, телуру та марганцю, доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) і перемішують.

1 см розчину містить 100 мкг кожного з визначених елементів.

Розчин Б: у мірну колбу місткістю 100 см поміщають 10 см розчину А доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) і перемішують.

1 см розчину містить по 10 мкг кожного з визначених елементів.

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

3.1. Підготовка графітових трубок атомізатора

Обробку графітових трубок п'ятиокисом ніобію проводять наступним чином: графітові трубки занурюють у водну суспензію п'ятиокису ніобію і витримують протягом 2-3 год, потім трубки висушують у графітовій печі протягом 60 с при температурі 100 °C, обпалюють протягом 0 °C та протягом 10 с при температурі 2650 °C у режимі зупинки потоку інертного газу («газ-стоп»). Температурну обробку повторюють щонайменше двічі.

3.2. Підготовка проб до аналізу

3.2.1. Для виконання аналізу відбирають дві навішування срібла масою по 0,2-2,5 г (табл.3), кожну з яких поміщають у склянку місткістю 200-250 см та очищають поверхню срібла за ГОСТ 28353.0 .

Таблиця 3

Наважку розчиняють при слабкому нагріванні 10 см розчин азотної кислоти (1:1). Після повного розчинення срібла додають 5 см. соляної кислоти та розчиняють золото і родій при слабкому нагріванні протягом 3-5 хв. Розчин розбавляють гарячою водою до об'єму 150-200 см. і відразу ж фільтрують у склянку місткістю 300 см через фільтр «синя стрічка», попередньо промитий 4-5 разів гарячим розчином соляної кислоти (1:100) та 2-3 рази гарячою водою, не переносячи осад хлориду срібла на фільтр. Осад промивають декантацією 5-6 разів гарячим розчином соляної кислоти (1:100). Отриманий розчин (фільтрат 1) упарюють до об'єму 2-3 см .

3.2.2. Фільтр, через який проводилося фільтрування, поміщають у склянку з осадом хлориду срібла, додають по 10 см сірчаної та азотної кислот. Пробу витримують за кімнатної температури до припинення бурхливої реакції, потім нагрівають до виділення густих парів сірчаного ангідриду. Склянку переставляють на передню частину плити, обережно по стінці склянки додають 4-5 крапель азотної кислоти і знову нагрівають до густих парів сірчаного ангідриду. Операцію додавання азотної кислоти повторюють до повного розчинення срібла хлориду. Розчин упарюють до вологих солей, охолоджують, додають 10 см. азотної кислоти, 100-150 см гарячої води та нагрівають до розчинення солей. Потім до розчину додають 3 см. соляної кислоти і відразу ж фільтрують у склянку з випареним фільтратом 1 через фільтр «синя стрічка», попередньо підготовлений, як зазначено в п. 3.2.1. Осад промивають декантацією 6-7 разів гарячим розчином соляної кислоти (1:100) і упарюють фільтрат до об'єму 2-3 см. .

3.2.3. До випареного розчину додають 3 см. соляної кислоти, розчин переносять у мірну колбу місткістю 25-50 см , доводять до мітки водою та перемішують. Якщо масові частки визначених елементів менше 0,004% і їх кількість не більше п'яти, розведення розчину допускається проводити до об'єму 10 см у мірному циліндрі місткістю 10 см .

Отриманий розчин надходить на аналіз.

Одночасно через всі стадії підготовки проб до аналізу проводять два контрольні досліди на чистоту реактивів.

3.2.4. Визначення золота, платини, телуру, миш'яку, цинку, міді, нікелю, кобальту та заліза допускається проводити без переосадження хлориду срібла (п. 3.2.1) з фільтрату 1 після розведення розчину, як зазначено у п. 3.2.3.

3.3. Приготування розчинів порівняння

3.3.1. Для визначення золота, міді, заліза, платини, паладію, родію, вісмуту, свинцю, сурми, цинку, кобальту, нікелю, телуру та марганцю при атомізації проб у полум'ї використовують розчини порівняння, приготовані з розчинів, А і Б.

Розчини порівняння з масовою концентрацією елементів, що визначаються 0,2; 0,5; 1,0; 2,0 та 5,0 мкг/см : у мірні колби місткістю 50 см. відбирають аліквотні частини розчину А або Б (табл.4), доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) і перемішують.

Таблиця 4

3.3.2. Для визначення сурми, вісмуту, миш'яку, платини та телуру при атомізації проб у графітовій печі використовують розчини порівняння, проведені через усі стадії підготовки проб до аналізу.

Розчини з масовою концентрацією елементів, що визначаються 0,2; 0,4; 0,6 та 1,0 мкг/см : відбирають чотири навішування срібла високої чистоти масою 0,5 г, кожну з яких поміщають у склянку місткістю 250 см. , очищають поверхню срібла згідно з ГОСТ 28353. .0 і розчиняють срібло при слабкому нагріванні 10 см розчин азотної кислоти (1:1). У склянки вводять відповідно 1,0; 2,0; 3,0 та 5,0 см розчину Б. Розчини розбавляють гарячою водою до об'єму 150 см , додають по 2 см соляної кислоти і далі приготування розчинів проводять за пп.3.2.1, 3.2.2 та 3.2.3. При розведенні розчинів за п. 3.2.3 використовують мірні колби місткістю 50 см. .

Розчини порівняння з масовою концентрацією елементів, що визначаються 0,1; 0,2; 0,3 та 0,5 мкг/см : у мірні колби місткістю 25 см. поміщають по 5 см отриманих вище розчинів, додають по 5 см розчину винної кислоти щодо сурми або по 5 см розчину соляної кислоти (1:20) при визначенні вісмуту, миш'яку, платини, телуру та перемішують.

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

4.1. Аналіз з атомізацією проб у полум'ї

Атомно-абсорбційний спектрофотометр готують до роботи та включають згідно з інструкцією з експлуатації приладу. Вимірювання атомного поглинання елементів проводять за спектральними аналітичними лініями з довжинами хвиль, наведеними в табл.5.

Таблиця 5

Способи підготовки проб до аналізу та полум'я, що використовується для визначення різних елементів, наведені у табл.6.

Таблиця 6

________________
* У колбу місткістю 25 см відбирають 5 см розчину аналізованої проби або розчину порівняння, додають 5 см буферного розчину сірчанокислого кадмію та перемішують.


Розчини порівняння та розчини аналізованих проб послідовно розпорошують у полум'я газового пальника та вимірюють величину атомного поглинання елемента. Для кожного елемента виконують не менше двох вимірів та обчислюють середнє значення поглинання. Середню величину поглинання для розчинів контрольного досвіду віднімають із величини поглинання обумовленого елемента.

Градуювальний графік будують у координатах: величина поглинання (середнє з виміряних значень) масова концентрація обумовлюваного елемента в розчині порівняння.

За середнім значенням величини поглинання за допомогою градуювального графіка знаходять масову концентрацію обумовленого елемента в розчині проби, що аналізується.

4.2. Аналіз з атомізацією проб у графітовій печі (типу ХГА)

Визначення масових часток вісмуту, телуру, сурми та платини менше 0,005%, а також миш'яку проводять при атомізації проб у графітовій печі. Умови атомізації печі ХГА-74 наведено в табл.7.

Таблиця 7

На стадії атомізації використовують режими газ-стоп або мінімального потоку інертного газу, рекомендовані в інструкції з експлуатації приладу.

Примітка. З використанням графітової печі іншого типу умови атомізації проб вибирають експериментально.


Розчини порівняння та розчини аналізованих проб послідовно вводять у графітову піч, включають програмний пристрій та нагрівають піч за заданою програмою (табл.7). Врахування неселективного поглинання проводять за допомогою дейтерієвого фонового коректора.

При визначенні миш'яку використовують графітові трубки, оброблені оксидом ніобію. Після введення розчину порівняння або розчину аналізованої проби додатково графітову піч вводять 10·10 см розчину азотнокислого нікелю (модифікатора матриці)

При визначенні сурми до всіх аналізованих розчинів додають розчин винної кислоти. З цією метою в колбу місткістю 25 см відбирають 2 см розчину проби, додають 2 см розчину винної кислоти та перемішують. Для розведення розчинів щодо сурми використовують розчин винної кислоти, а щодо вісмуту, миш'яку, телуру і платини — розчин соляної кислоти (1:20).

Вимірювання величини поглинання та побудова градуювального графіка проводять відповідно до п. 4.1.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Масову частку визначеного елемента-домішки ( ) у відсотках розраховують за формулою

,

де - масова концентрація елемента, знайдена за градуювальним графіком, мкг/см ;

- Об'єм основного розчину проби, см ;

- Коефіцієнт, відповідний ступеня розведення основного розчину;

- Маса навішування, р.

За результат аналізу беруть середнє арифметичне значення двох результатів паралельних визначень.

5.2. Розбіжність результатів паралельних визначень (різниця між більшим і меншим з двох результатів паралельних визначень) і розбіжність результатів аналізу (різниця між більшим і меншим з двох результатів аналізу) не повинні перевищувати значень абсолютних розбіжностей, допустимих з довірчою ймовірністю 0,95 та наведених у табл.8.

Таблиця 8

Для проміжних значень масових часток визначених елементів допускаються розбіжності розраховують методом лінійної інтерполяції.

6. КОНТРОЛЬ ТОЧНОСТІ АНАЛІЗУ

Контроль точності аналізу проводять за стандартними зразками складу срібла відповідно до п. 15 ГОСТ 28353.0 .