ГОСТ 12645.0-83

ГОСТ 12645.0-83 Індій. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2)

ГОСТ 12645.0-83

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ІНДІЙ

Загальні вимоги до методів аналізу

Indium.
General requirements for methods of analysis

ОКСТУ 1709

Дата введення 1984-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

А.П.Сичов, В.М.Макарцева

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 03.02.83 N 624

Зміна N 2 прийнята Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації 15.03.94 (звіт Технічного секретаріату N 1)

За ухвалення проголосували:

3. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 8.563-96.

4. Обмеження терміну дії знято за протоколом Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

5. ПЕРЕВИДАННЯ (січень 1998 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у грудні 1987 р., червні 1996 р. (ІВС 3-88, 9-96)

1. Цей стандарт встановлює загальні вимоги до методів аналізу індію.

2. Загальні вимоги до методів аналізу Індія за ГОСТ 22306 з додатками, наведеними нижче.

3. Відбір та підготовку проб проводять за ГОСТ 10297 .

4. Концентрування домішок та всі операції з приготування зразків порівняння та підготовки проб до аналізу проводять у боксах з органічного скла.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

5. Випарювання проб проводять за температури не вище 90 °C.

6. Для прояву фотопластинок ПФС-02, ПФС-03 та ПФС-05 використовують проявник N 1, ПФС-04 – проявник Д-19 наступного складу:

(Змінена редакція, Зм. N 2).

7. За остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне результатів двох або чотирьох паралельних визначень, отриманих на двох фотопластинках, для спектрального та хіміко-спектрального методів аналізу відповідно та трьох паралельних визначень для хімічних методів аналізу.

Різниця між найбільшим та найменшим із результатів паралельних визначень з довірчою ймовірністю 0,95 не повинна перевищувати встановлених значень розбіжності, що допускається ( ) заданої кількості результатів паралельних визначень.

Різниця між більшим і меншим із двох результатів аналізу з довірчою ймовірністю 0,95 має перевищувати встановлених стандартом значень допускається розбіжності двох результатів аналізу. Числові значення результатів аналізу мають закінчуватися цифрою того ж розряду, що і значення .

(Змінена редакція, зміна N 1).

8. Контроль правильності одержаних результатів аналізу здійснюють за допомогою методу добавок не рідше одного разу на місяць.

При проведенні аналізу індію в одну з паралельних наважок вводять добавку аналізованого компонента, що відповідає приблизно половині його вмісту в пробі.

Максимальна розбіжність результатів паралельних визначень у пробі без добавки і за вирахуванням введеного не повинна перевищувати розбіжності, що допускається.

9. Вимоги безпеки

9.1. Вентиляція лабораторних приміщень повинна бути припливно-витяжною та забезпечувати на робочих місцях метеорологічні умови та чистоту повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005. Вентиляційні системи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021.

9.2. Витяжні шафи повинні бути обладнані верхнім та нижнім відсмоктувачами.

9.3. Лабораторні приміщення спектрального аналізу повинні відповідати правилам щодо влаштування та утримання лабораторій та пунктів спектрального аналізу, затверджених у встановленому порядку.

9.4. Конструкція лабораторного обладнання та приладів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003 та нормативно-технічних документів на конкретні типи обладнання та приладів.

9.5. Усі електроустановки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0.

9.6. Електроприлади, що застосовуються для нагрівання легкозаймистих рідин, повинні бути із закритою спіраллю та проводами із хімічно стійкою ізоляцією.

9.7. Умови електробезпеки на робочих місцях повинні відповідати ГОСТ 12.1.019 та правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів та правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, затвердженим Держенергонаглядом СРСР.

9.8. Усі прилади повинні бути забезпечені пристроями для заземлення за ГОСТ 12.2.007.0 та ГОСТ 12 .1.030 та заземлені відповідно до правил улаштування електроустановок, затверджених Держенергонаглядом СРСР.

9.9. Вимоги пожежної безпеки лабораторних приміщень – за ГОСТ 12.1.004.

9.10. Види пожежної техніки та засоби пожежогасіння - за ГОСТ 12.4.009.

9.11. При проведенні аналізу індію у повітрі робочої зони утворюються шкідливі речовини та використовуються реактиви та матеріали, що надають шкідливу дію на організм людини: кислоти (сірчана, азотна, хлорна, соляна, бромистоводнева), бензол, аміак, етиловий спирт, бутиловий ефір оцтової кислоти, натрію гідроксид, бром, хлорекс, вуглець чотирихлористий, спирт ізоаміловий, водень перекис. p align="justify"> При роботі з названими речовинами необхідно керуватися вимогами безпеки, наведеними в нормативно-технічній документації на їх виготовлення та застосування. ГДК їх зазначені у ГОСТ 12.1.005.

Металевий індій не відноситься до токсичних речовин, пожежонебезпечний. Оксид Індія відноситься до речовин 3 класу небезпеки, надає на людину загальнотоксичну дію. Гранично допустима концентрація оксиду індію в повітрі робочої зони дорівнює 4 мг/м .

9.12. Підготовка проб до аналізу (взяття наважок, переклад проби в розчин, екстракція, випарювання тощо ) повинна проводитися у витяжних шафах або боксах, обладнаних вентиляційним пристроєм.

9.13. Основні вимоги до контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони на відповідність вимогам ГОСТ 12.1.005 - за ГОСТ 12.1.007.

9.14. Аналіз проб повітря на вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводять за методиками визначення шкідливих речовин у повітрі, затвердженим Міністерством охорони здоров'я СРСР. Чутливість методів та приладів контролю не повинна бути нижчою за 0,5 рівня ГДК.

Контроль параметрів небезпечних та шкідливих виробничих факторів повинні виконувати за методиками вимірювань, стандартизованими та атестованими відповідно до вимог ГОСТ 8.010.

Основні положення та вимоги до організації та проведення робіт з метрологічного забезпечення в галузі безпеки праці – за ГОСТ 12.0.005.

9.15. Проби аналізованої продукції, реактиви та інші вихідні матеріали зберігають у бюксах, банках, склянках або пакетах із щільного паперу у приміщеннях, обладнаних вентиляційними системами за ГОСТ 12.4.021.

9.16. Утилізацію, знешкодження та знищення відходів від виробництва аналізів виробляють відповідно до нормативної документації, затвердженої в установленому порядку та узгодженої з органами санітарного нагляду МОЗ СРСР, що виключає попадання шкідливих та небезпечних речовин у навколишнє середовище (повітря, грунт, водоймище).

9.9.1-9.16. (Введені додатково, Зм. N 1).