ГОСТ 28353.1-89
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 28353.1-89 Срібло. Метод атомно-емісійного аналізу
ГОСТ 28353.1-89
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СРІБЛО
Метод атомно-емісійного аналізу
Silver. Method of atomic-emission analysis
МКС 39.060
77.120.99
ОКСТУ 1709
Дата введення 1991-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблений і внесений Головним управлінням дорогоцінних металів та алмазів при Раді Міністрів СРСР
РОЗРОБНИКИ
В.П.Томашевський (керівник теми);
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту, розділу |
ГОСТ 83-79 | 2 |
ГОСТ 195-77 | 2 |
ГОСТ 244-76 | 2 |
ГОСТ 3773-72 | 2 |
ГОСТ 4160-74 | 2 |
ГОСТ 6709-72 | 2 |
ГОСТ 9147-80 | 2 |
ГОСТ 13637.1-93 | 5 |
ГОСТ 14261-77 | 2 |
ГОСТ 19627-74 | 2 |
ГОСТ 25664-83 | 2 |
ГОСТ 28353.0-89 | 1; 3; 6 |
5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)
6. ПЕРЕВИДАННЯ. Грудень 2005 р.
Цей стандарт встановлює метод атомно-емісійного визначення домішок: золота, міді, заліза, платини, паладію, родію, вісмуту, свинцю, сурми, цинку, кобальту, нікелю, миш'яку, телуру та марганцю в сріблі з масовою часткою срібла не менше 99,9 %.
Стандарт не розповсюджується на срібло високої чистоти.
Метод заснований на випаровуванні та збудженні атомів проби з глобули (рідкої краплі розплаву) у дуговому розряді, фотографічної реєстрації спектра з подальшим вимірюванням інтенсивності спектральних ліній елементів, що визначаються. Зв'язок інтенсивності лінії з масовою часткою елемента в пробі встановлюють за допомогою градуювального графіка за стандартними зразками.
Метод дозволяє визначати масові частки домішок в інтервалах, що наведені в табл.1.
Таблиця 1
Визначається елемент | Масова частка, % |
Золото | Від 0,0002 до 0,01 |
Мідь | 0,0002 «0,02 |
Залізо | 0,0001 0,01 |
Платина | 0,0002 0,01 |
Паладій | 0,0002 0,01 |
Родій | 0,0002 0,003 |
Вісмут | 0,0001 0,005 |
Свинець | 0,0002 0,01 |
Сурма | 0,0002 0,005 |
Цинк | 0,0005 0,005 |
Кобальт | 0,0002 0,003 |
Нікель | 0,0002 0,002 |
Миш'як | 0,0002 0,004 |
Телур | 0,001 0,01 |
Марганець | 0,0001 0,005 |
Норми похибки результатів аналізу для значень масових часток домішок з довірчою ймовірністю 0,95 наведено у табл.2.
Таблиця 2
Масова частка домішки, % | Норма похибки |
0,00010 | ±0,00006 |
0,00030 | ±0,00015 |
0,00050 | ±0,00025 |
0,0010 | ±0,0004 |
0,0030 | ±0,0008 |
0,0050 | ±0,0015 |
0,010 | ±0,002 |
0,020 | ±0,005 |
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Загальні вимоги до методу аналізу та вимоги безпеки – за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ
Спектрограф середньої дисперсії з одно-, трилінзовою системою освітлення.
Генератор забезпечує дуговий розряд змінного струму.
Штатив із примусовим охолодженням.
Мікрофотометр.
Фотопластинки спектрографічних типів 1, 2, 3, ЕС або інші контрастні фотоматеріали.
Плита електрична із закритою спіраллю.
Пекти опору потужністю 5 кВт.
Електроди вугільні спектрально-чисті:
нижні - діаметром 6-8 мм, довжиною 30-50 мм з конусним заглибленням 1 мм;
верхні - діаметром 6-8 мм, довжиною 30-50 мм, заточені на усічений конус.
Металорези.
Верстат для заточування вугільних електродів.
Ваги аналітичні 2-го класу.
Ослаблювач триступінчастий.
Тиглі порцелянові за
Проявник:
метол (4-метиламінофенол сульфат) згідно з | 2,2 г | ||
натрій сірчисто-кислий за | 96 г | ||
гідрохінон (парадіоксибензол) за | 8,8 г | ||
натрій вуглекислий за | 4,8 г | ||
калій бромистий згідно з | 5 г | ||
вода дистильована за | до 1000 см |
Фіксаж:
натрію тіосульфат кристалічний за | 300 г | ||
амоній хлористий згідно з | 20 г | ||
вода дистильована за | до 1000 см |
Стаканчики графітові, виготовлені із спектрально-чистого графіту.
Кислота соляна особливої чистоти за
Стандартні зразки складу срібла.
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
Від кожної проби відбирають не менше восьми наважок масою по 200 мг, від кожного стандартного зразка - не менше чотирьох наважок масою по 200 мг. Поверхню срібла очищають відповідно до
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Кожен королек поміщають у конусне поглиблення нижнього вугільного електрода. Верхнім електродом служить вугільний стрижень, заточений на усічений конус.
Спектри стандартних зразків та проб фотографують за однакових умов.
Умови фотографування спектрів:
ширина щілини спектрографа – 0,015 мм; експозиція - 25-60 с; відстань між електродами - 1,5-2 мм встановлюють за шаблоном.
Як джерело збудження спектрів застосовують дугу змінного струму силою струму 5-6 А.
Фотографування спектрів проводять у двох областях спектру: при встановленні шкали довжин хвиль на 325 та 260 нм. Для кожної області спектра отримують по дві спектрограми для кожного стандартного зразка і чотири спектрограми для кожної проби. При визначенні масових часток міді більше 0,012% і заліза понад 0,002% спектри фотографують через триступеневий ослаблювач. Фотопластинки виявляють, обполіскують у воді, фіксують, промивають у проточній воді та сушать. Довжини хвиль аналітичних ліній, рекомендованих до виконання аналізу, наведено у табл.3.
Таблиця 3
Визначається елемент | Довжина хвилі аналітичної лінії, нм | Інтервал обумовлених масових часток, % |
Золото | 267,60 | 0,0002-0,01 |
Мідь | 324,75 | 0,0002-0,002 |
249,22 | 0,001-0,02 | |
Залізо | 302,06 259,94 | 0,0001-0,01 |
Платина | 265,94 | 0,0002-0,01 |
Паладій | 342,12 | 0,0002-0,003 |
340,46 | 0,0002-0,003 | |
324,27 | 0,0002-0,01 | |
Родій | 343,49 339,68 | 0,0002-0,003 |
Вісмут | 306,77 | 0,0001-0,002 |
289,80 | 0,001-0,005 | |
Свинець | 283,31 | 0,0002-0,01 |
266,32 | 0,0002-0,005 | |
261,42 | 0,0002-0,01 | |
Сурма | 287,79 | 0,0002-0,005 |
259,81 | 0,0002-0,002 | |
Цинк | 334,50 | 0,0005-0,005 |
Кобальт | 345,35 340,51 | 0,0002-0,003 |
Нікель | 305,08 227,02 | 0,0002-0,002 |
Миш'як | 234,98 | 0,0002-0,004 |
Телур | 238,58 | 0,001-0,01 |
Марганець | 279,83 | 0,0001-0,002 |
279,48 | ||
259,37 | ||
257,28 | 0,001-0,005 |
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. На кожній спектрограмі вимірюють почорніння аналітичної лінії обумовленого елемента (табл.3) та прилеглого фону
(Мінімальне почорніння поруч з аналітичною лінією обумовлюваного елемента з будь-якої сторони, але з однією і тією ж у всіх спектрах на одній фотопластинці). Обчислюють різницю почорнінь
. За значеннями
і
, отриманим за двома спектрограмами для кожного стандартного зразка, знаходять середнє арифметичне
. Від середніх значень
для стандартних зразків та
, отриманих по чотирьох спектрограм для кожної аналізованої проби, переходять до відповідних значень логарифмів відносної інтенсивності
, відповідно до додатку
Градуювальний графік будують у координатах: логарифм відносної інтенсивності - логарифм масової частки визначається елемента в стандартному зразку
. За градуювальним графіком та значеннями
знаходять масові частки обумовленого елемента у відсотках (чотири паралельні визначення).
При роботі в галузі нормальних почорнінь допускається будувати градуювальний графік у координатах .
За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення чотирьох результатів паралельних опред
елень.
5.2. Розбіжності результатів паралельних визначень (різниця між найбільшим і найменшим з чотирьох результатів паралельних визначень) і розбіжність результатів аналізу (різниця між більшим і меншим з двох результатів аналізу) не повинні перевищувати значень абсолютних розбіжностей, встановлених з довірчою ймовірністю 0,95 та наведених у табл.4.
Таблиця 4
Масова частка елемента, % | Абсолютна допускається розбіжність, % |
0,00010 | 0,00008 |
0,0003 | 0,0002 |
0,0005 | 0,0003 |
0,0010 | 0,0005 |
0,0030 | 0,0010 |
0,0050 | 0,0015 |
0,010 | 0,003 |
0,020 | 0,006 |
Для проміжних значень масових часток визначених елементів допускаються розбіжності розраховують методом лінійної інтерполяції.
6. КОНТРОЛЬ ТОЧНОСТІ АНАЛІЗУ
Контроль точності аналізу проводять за стандартними зразками складу срібла відповідно до