Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 1367.2-83

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

Затверджено

Постановою Держстандарту СРСР

від 16 грудня 1983 р. N 6012

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ СРСР

Сурма

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛІЗУ

Antimony. Методи для визначення іронії

ГОСТ 1367.2-83

Група В59

ОКСТУ 1709

Замість ГОСТ 1367.2-76

Термін дії

з 1 січня 1985 року

до 1 січня 1990 року

Цей стандарт встановлює фотометричний та атомно-абсорбційний методи визначення заліза від 0,008 до 0,15% у сурмі марок Су00, Су0, Су1 та Су2.

(У ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки - за ГОСТ 1367.0-83.

2. ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД

Метод заснований на утворенні оранжево-червоної комплексної сполуки профенантроліну з іонами двовалентного заліза при рН 2 - 9 і фотометрування отриманого комплексу при довжині хвилі 510 нм.

2.1. Апаратура, реактиви та розчини

Спектрофотометр або фотоелектроколориметр будь-якого типу для вимірювання у видимій області спектра.

Мензурки за ГОСТ 1770-74 місткістю 50, 100 та 250 см3.

Колби мірні за ГОСТ 1770-74 місткістю 100 см3 та 1 дм3.

Колби скляні лабораторні за ГОСТ 25336-82 місткістю 100 см3.

Склянки скляні лабораторні за ГОСТ 25336-82 місткістю 100 см3.

Піпетки з поділами за ГОСТ 20292-74 місткістю 1, 2 та 10 см3.

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 .

Кислота винна за ГОСТ 5817-77 розчин з масовою часткою 25%.

(У ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)

Водню перекис за ГОСТ 10929-76 .

Гідроксиламін гідрохлорид за ГОСТ 5456-79 , розчин з масовою часткою 10%, свіжоприготовлений.

(У ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)

Натрій оцтовокислий за ГОСТ 199-78 розчин з масовою часткою 50%.

(У ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)

О-фенантролін солянокислий, розчин з масовою часткою 0,5%, свіжоприготовлений.

(У ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)

Залізо металеве, відновлене воднем, згідно з ГОСТ 9849-86 .

(У ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)

Розчин заліза, стандартний: навішування заліза, відновленого воднем, масою 0,1 г поміщають у склянку місткістю 100 см3, доливають 10 см3 соляної кислоти та розчиняють при нагріванні з додаванням перекису водню. Після розчинення доливають 20-30 см3 води, кип'ятять, охолоджують, переливають у мірну колбу місткістю 1 дм3, доливають до мітки водою і перемішують.

1 см3 розчину містить 0,1 мг заліза.

2.2. Проведення аналізу

2.2.1. Наважку сурми масою 0,5 г марок Су00, Су0 або масою 0,1 г марок Су1, Су2 поміщають у склянку або широкогорлу конічну колбу місткістю 100 см3, доливають 5 см3 соляної кислоти і розчиняють при нагріванні і помішуванні з додаванням по краплях перекису водорода . Після розчинення навішування вміст колб упарюють до 1 - 2 см3, доливають 5 см3 винної кислоти, 10 см3 води, накривають склом годинника і кип'ятять протягом 1 хв. Потім додають 10 см3 гідрохлориду гідроксиламіну, нейтралізують розчином оцтовокислого натрію до рН 3 - 3,5 (при цьому витрачається приблизно 7 - 8 см3 розчину оцтовокислого натрію). Доливають 2 см3 надлишку оцтовокислого натрію, 10 - 20 см3 води, 10 см3 о-фенантроліну і переливають розчин у мірну колбу місткістю 100 см3, доливаючи водою до мітки. Після додавання кожного реактиву розчин перемішують.

Через 30 хв вимірюють оптичну густину розчину при довжині хвилі 510 нм у кюветі довжиною 20 мм. Розчином порівняння є розчин контрольного досвіду. Масу заліза в розчині проби встановлюють за градуювальним графіком.

2.2.2. Побудова градуювального графіка

У вісім із дев'яти мірних колб місткістю 100 см3 доливають 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0; 1,2; 1,4; 1,6 см3 стандартного розчину, що відповідає 0,02; 0,04; 0,06; 0,08; 0,10; 0,12; 0,14; 0,16 мг заліза. Дев'ята колба служить щодо контрольного досвіду. Стінки колб обполіскують приблизно 10 см3 води, доливають 5 см3 винної кислоти, 10 см3 гідрохлориду гідроксиламіну і далі надходять, як зазначено в п. 2.2.1.

За знайденими значеннями оптичних щільностей та відповідним їм масовим часткам заліза будують градуювальний графік.

2.3. Обробка результатів

2.3.1. Масову частку заліза (X) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - маса заліза в розчині аналізованої проби, знайдена за градуювальним графіком, мг;

- Маса навішування сурми, р.

2.3.2. Різниця двох результатів паралельних визначень і різницю двох результатів аналізу при довірчій ймовірності Р = 0,95 не повинна перевищувати абсолютного розбіжності збіжності і відтворюваності, що припускаються, наведених в табл. 1.

Таблиця 1

────────────────────────────┬───────────────────── ────────────────

Масова частка заліза, % │Абсолютні розбіжності, що допускаються, %

├───────────────────┬─────────────────

│ збіжності │відтворюваності

────────────────────────────┼───────────────────┼─ ────────────────

Від 0,008 до 0,010 включно. │0,002 │0,003

Св. 0,010 "0,020" 0,003 0,004

0,020 0,040 0,005 0,006

0,040 0,100 0,010 0,012

0,10 0,15 0,02 0,03

(п. 2.3.2 у ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)

2.3.3. Метод застосовується під час розбіжностей щодо оцінки якості сурми.

3. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД

Метод заснований на вимірюванні атомного поглинання заліза при введенні розчинів проб і розчинів порівняння в полум'я пропан-бутан-повітря або ацетилен-повітря.

3.1. Апаратура, реактиви та розчини

Спектрофотометр атомно-абсорбційний Перкін-Елмер 503 або інший аналогічний атомно-абсорбційний спектрофотометр.

Газ пропан-бутан - за ГОСТ 20448-80 .

Склянки скляні лабораторні за ГОСТ 25336-82 місткістю 50 та 100 см3.

Колби скляні лабораторні за ГОСТ 25336-82 місткістю 100 см3.

Колби мірні за ГОСТ 1770-74 місткістю 25, 50 см3 та 1 дм3.

Піпетки з поділами за ГОСТ 20292-74 місткістю 1, 2 та 5 см3.

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 .

Кислота винна за ГОСТ 5817-77 розчин з масовою часткою 25%.

(У ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)

Водню перекис за ГОСТ 10929-76 , розчин з масовою часткою 30%.

(У ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)

Залізо металеве, відновлене воднем, згідно з ГОСТ 9849-74 .

Розчин заліза, стандартний: навішування заліза, відновленого воднем, масою 0,1 г поміщають у склянку місткістю 100 см3, доливають 10 см3 соляної кислоти та розчиняють при нагріванні з додаванням перекису водню. Після розчинення доливають 20-30 см3 води, кип'ятять, охолоджують, переливають у мірну колбу місткістю 1 дм3, доливають до мітки водою і перемішують.

1 см3 розчину містить 0,1 мг заліза.

3.2. Проведення аналізу

3.2.1. Наважку сурми масою 0,25 г марок Су00, Су0 або масою 0,1 г марок Су1, Су2 поміщають у склянку місткістю 50 - 100 см3, доливають 5 см3 соляної кислоти, по краплях, перемішуючи, додають перекис водню. Після розчинення навішування доливають 5 см3 винної кислоти, 5 - 10 см3 води та нагрівають до кипіння. Розчин кип'ятять, охолоджують, переливають у мірну колбу місткістю 25 см3, доливають водою до мітки і перемішують.

Отриманий розчин сурми розпорошують у полум'я та вимірюють абсорбцію при довжині хвилі 248,3 нм.

Одночасно проводять два контрольні досвіди з усіма застосовуваними реактивами. Усереднене значення величини абсорбції розчину контрольного досвіду віднімають із величини абсорбції розчину проби.

Масу заліза в розчині аналізованої проби визначають за градуювальним графіком.

3.2.2. Побудова градуювального графіка

У мірні колби місткістю 25 см3 послідовно доливають 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0; 1,5 см3 стандартного розчину заліза, що відповідає 0,02; 0,04; 0,06; 0,08; 0,10; 0,15 мг заліза. Сьома колба служить щодо контрольного досвіду. У всі колби доливають 5 см3 соляної кислоти, 5 см3 винної кислоти, переводять у мірну колбу місткістю 25 см3, доливають до мітки водою і перемішують.

Концентрація заліза у розчинах порівняння відповідно дорівнює 0,8; 1,6; 2,4; 3,2; 4,0; 6,0 мг/дм3.

Розчини порівняння розпорошують в полум'я у порядку зростання вмісту заліза. Вимірювання аналітичного сигналу А для кожного розчину порівняння і розчину проби проводять по три рази і обчислюють відповідні середні арифметичні значення для кожного розчину. За середніми значеннями для розчинів порівняння будують градуювальний графік. По осі абсцис відкладають концентрацію заліза, а по осі ординат - абсорбцію.

3.3. Обробка результатів

3.3.1. Масову частку заліза (X) у відсотках обчислюють за формулою

,

де с - концентрація заліза в розчині аналізованої проби, знайдена за градуювальним графіком і за середнім значенням, отриманим для розчину проби, мг/дм3;

V - обсяг розчину аналізованої проби, см3;

m - маса навішування сурми, р.

3.3.2. Різниця двох результатів паралельних визначень і різницю двох результатів аналізу при довірчій ймовірності Р = 0,95 не повинна перевищувати абсолютного розбіжності збіжності і відтворюваності, що припускаються, наведених в табл. 2.

Таблиця 2

────────────────────────────┬───────────────────── ────────────────

Масова частка заліза, % │Абсолютні розбіжності, що допускаються, %

├───────────────────┬─────────────────

│ збіжності │відтворюваності

────────────────────────────┼───────────────────┼─ ────────────────

Від 0,008 до 0,010 включно. │0,003 │0,004

Св. 0,010 0,020 0,004 0,006

0,020 0,040 0,006 0,007

0,04 0,10 0,01 0,02

0,10 0,15 0,02 0,03

(п. 3.3.2 у ред. Зміни N 1, затв. Постановою Держстандарту СРСР від 23.03.1989 N 624)