ГОСТ 12551.1-82
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85
ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77
ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77
ГОСТ 22519.0-77
ГОСТ 12645.5-77
ГОСТ 22517-77
ГОСТ 12645.2-77
ГОСТ 16274.9-77
ГОСТ 16274.5-77
ГОСТ 22720.0-77
ГОСТ 22519.3-77
ГОСТ 12560.1-78
ГОСТ 12558.1-78
ГОСТ 12561.2-78
ГОСТ 12228.2-78
ГОСТ 18385.4-79
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79
ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79
ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79
ГОСТ 23862.9-79
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91
ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79
ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85
ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87
ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006
Відкрити весь списокГОСТ 12551.1-82 Сплави платино-мідні. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
ГОСТ 12551.1-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ПЛАТИНО-МЕДНІ
Методи визначення міді
Alloys platinum-copper. Методи для визначення значення copper
ОКСТУ 1709*
______________
* Введено додатково, Змін. N1.
Термін дії з 01.01.84
до 01.01.89 *
________________________________
* Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93
Міждержавної Ради зі стандартизації,
метрології та сертифікації (ІВС N 5/6, 1993 рік). -
Примітка виробника бази даних.
Розроблено Міністерством кольорової металургії СРСР
ВИКОНАВЦІ
ВНЕСЕН Міністерством кольорової металургії СРСР
Зам. міністра В.В.Бородай
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного Комітету СРСР за стандартами від 30 вересня 1982 р. N 3866
ВЗАМІН
ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІВД N 7, 1988 рік
Цей стандарт встановлює фотометричний та атомно-абсорбційний методи визначення міді (при масовій частці міді від 2,0 до 3,0% та від 8,0 до 9,0%) у платино-мідних сплавах.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за
(Змінена редакція, зміна N 1).
1.2. Числове значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того ж розряду, що і показник марочного складу, що нормується.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
2. ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ МЕДІ
2.1. Сутність методу
Метод заснований на утворенні забарвленого комплексу міді з аміаком, попередньо пов'язуючи платину безбарвний комплекс піросерністокислим натрієм.
2.2. Апаратура, реактиви та розчини
Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.
Кислота соляна за
Кислота азотна за
Суміш азотної та соляної кислот у співвідношенні 1:3.
Аміак водний за
Натрій сірчистокислий піро, свіжоприготовлений розчин з масовою часткою 25%.
Платина за
Мідь за
______________
* На території Російської Федерації
Стандартний розчин міді: 0,5000 г міді розчиняють у 20 см азотної кислоти (1:1), нагрівають до видалення оксидів азоту, переносять у мірну колбу місткістю 500 см
, доливають водою до мітки та перемішують.
(Змінена редакція, зміна N 1).
2.3. Проведення аналізу
2.3.1. Приготування стандартного розчину сплаву
Наважку платини поміщають у склянку місткістю 150 см , розчиняють при нагріванні 10 см
суміші кислот, вводять стандартний розчин міді та випарюють приблизно до 0,5 см
. Маса навішування платини та обсяг стандартного розчину міді наведені у табл.1.
Таблиця 1
2.3.2. Визначення міді
Проби сплаву надходять для аналізу у вигляді тонкої стрічки або стружки завтовшки до 0,2 мм.
Наважку сплаву масою 0,3 г (при масовій частці міді від 2,0 до 3,0%) або 0,1 г (при масовій частці міді від 8,0 до 9,0%) поміщають у склянку місткістю 150 см , розчиняють при нагріванні 20 см
суміші кислот та розчин випарюють до 0,5 см
.
У аналізований та стандартний розчини сплаву додають 10 см води, 10 см
розчину піросерністокислого натрію та розчин залишають на 10 хв. Потім додають 25 см
водного аміаку, розчини охолоджують і фільтрують у мірні колби місткістю 100 см.
. Фільтр промивають холодним розчином аміаку (1:10). Розчин доливають до мітки водою, перемішують і вимірюють оптичну щільність розчину на фотоелектроколориметр з червоним світлофільтром або на спектрофотометр при довжині хвилі 670 нм в кюветах з товщиною шару, що поглинає світло, 50 мм.
Розчином порівняння служить розчин, що не містить платини та міді
.
2.4. Обробка результатів
2.4.1. Масову частку міді ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Оптична щільність аналізованого розчину;
- Оптична густина стандартного розчину сплаву;
- масова частка міді у стандартному розчині сплаву, %.
2.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень ( - Показник збіжності) з довірчою ймовірністю
0,95 не повинні перевищувати 0,15%.
Абсолютні розбіжності середніх результатів визначень, отриманих у різних лабораторіях ( - Показник відтворюваності) не повинні перевищувати 0,25%.
(Змінена редакція, зміна N 1).
2.4.3. Контроль точності результатів аналізу
Контроль точності результатів визначення масової частки міді проводиться відтворенням її масової частки штучної суміші хімічного складу, близького складу аналізованого сплаву, проведеної через весь хід аналізу.
Результати аналізу проб вважаються точними, якщо абсолютна різниця максимального та мінімального значень масових часток міді у штучній суміші не перевищує 0,05% при масовій частці міді від 2,0 до 3,0% та 0,09% – при масовій частці міді від 8 0 до 9%.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
3. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ МЕДІ
3.1. Сутність методу
Метод заснований на вимірюванні абсорбції світла атомами міді при введенні розчину сплаву повітряно-ацетиленове полум'я.
3.2. Апаратура, реактиви та розчини
Спектрофотометр атомно-абсорбційний.
Лампа з порожнім катодом, що випромінює спектр атомів міді.
Кислота соляна за
Кислота азотна за
Суміш азотної та соляної кислот у співвідношенні 1:3.
Мідь згідно з
Стандартні розчини міді.
Розчин А: 0,5000 г міді розчиняють 10 см суміші кислот, переносять у мірну колбу місткістю 500 см
доливають до мітки розчином соляної кислоти з масовою часткою 3% і перемішують.
1 см розчину, А містить 1 мг міді.
Платина за
Стандартні розчини платини.
Розчин А: 1,0000 г платини розчиняють при нагріванні 30 см суміші кислот, що випарюють до 5 см
, переносять у мірну колбу місткістю 100 см
доливають до мітки розчином соляної кислоти з масовою часткою 3% і перемішують.
1 см розчину, містить А 10 мг платини.
Розчин Б: 10 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см
доливають до мітки розчином соляної кислоти з масовою часткою 3% і перемішують.
1 см розчину містить 1 мг платини.
(Змінена редакція, Изм. N
1).
3.3. Проведення аналізу
3.3.1. Наважку сплаву масою 0,1 г поміщають у склянку місткістю 100 см і розчиняють при нагріванні 20 см
суміші кислот. Розчин випарюють до 5 см
, переносять у мірну колбу (табл.2), доливають до мітки розчином соляної кислоти з масовою часткою 3% і перемішують.
Таблиця 2
З мірної колби відбирають аліквотну частину (див. табл.2), поміщають у мірну колбу місткістю 50 см доливають до мітки розчином соляної кислоти з масовою часткою 3% і перемішують.
Одночасно у мірній колбі місткістю 100 см готують стандартний розчин сплаву із концентрацією міді 5 мг/см
для сплавів з масовою часткою міді від 2,0 до 3,0% або 4,25 мг/см
для сплавів з часткою міді від 8,0 до 9% міді (табл.3).
Таблиця 3
Аналізований і стандартний розчини сплаву розпорошують повітряно-ацетиленовое полум'я атомно-абсорбційного спектрофотометра і вимірюють абсорбцію при довжині хвилі 324,7 нм, установці щілини 4 (0,7 нм), струмі лампи 25 мА.
Витрата повітря та ацетилену регулюють отриманням максимальної абсорбції стандартного розчину сплаву.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.4. Обробка результатів – за п. 2.4.
3.4.1. Метод застосовують при розбіжностях щодо оцінки якості сплавів.
3.4.2. Контроль правильності результатів аналізу – за п.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).