ГОСТ 23687.2-79
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23687.2-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ЛІГАТУРА МЕДНОБЕРИЛЬЯВА
Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю
Alloy of copper-beryllium. Spectral method determination maqnesium, iron, aluminium, silicon, lead
ОКСТУ 1709*
______________
* Введено додатково, Змін. N1.
Дата введення 1980-07-01
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 6 червня 1979 р. N 2050 термін дії встановлено
________________
* Обмеження терміну дії знято постановою Держстандарту Росії
ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІКС N 12, 1984 рік
Цей стандарт встановлює спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію (при масовій частці кожного від 0,01 до 0,7%) та свинцю (при масовій частці свинцю від 0,001 до 0,03%) у меднобериллієвій лігатурі.
Метод заснований на збудженні спектра проби, попередньо переведеної в окис і змішаної з вугільним порошком, в дузі постійного струму у вугільному електроді. Спектр реєструється на фотопластинку кварцовим спектрографом середньої дисперсії. Аналіз проводять методом «трьох еталонів».
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. АПАРАТУРА, МАТЕРІАЛИ ТА РЕАКТИВИ
Спектрограф кварцовий типу ІСП-30.
Мікрофотометр.
Джерело живлення дуги постійного струму (20 А, 300 В).
Терези аналітичні типу АДВ-200 за
______________
* На території Російської Федерації діє
Вібровитягувач на базі вібратора ІВ-19 з набором ємностей та куль із міді для розтирання порошків, виготовлений за технічною документацією, затвердженою в установленому порядку.
Муфляна піч типу МП-2.
Настільний токарний верстат для виготовлення вугільних електродів типу 16 ТО2П.
Плитка електрична за
Тиглі порцелянові за .
Вугілля спектральне типу С-3, В-3, ОСЧ 7-3.
Електроди: верхні заточують на токарному верстаті на зрізаний конус з діаметром малої основи 2 мм, нижні виготовляють у формі стаканчика з розміром кратера 3,2x1,5 мм (креслення).
Порошок вугільний ОСЧ 7-4.
Фотопластинки спектральні тип 2, ЕС.
Чашки платинові за
Кислота азотна особливої чистоти згідно з
______________
* На території Російської Федерації діє
Алюмінію окис безводний.
Берилію гідроксид.
Кислота оцтова за
Кислота соляна особливої чистоти за
Хлороформ.
Берилію окис: 400 г гідроксиду берилію поміщають у термостійку склянку місткістю 2000 см. та розчиняють 1500 см
оцтової кислоти. Доливають близько 300 см оцтової кислоти та періодично перемішують протягом 30 хв скляною паличкою. Після припинення бурхливої реакції вводять порціями по 300 см
решту кислоти. Отриману суміш кип'ятять до утворення кристалів оцтовокислого берилію та охолоджують. Кристали, що випали, фільтрують під вакуумом на вирві Бюхнера.
Оцтовокислий берилій з лійки переносять у склянку, в якій проводилося розчинення, додають 800 см. оцтової кислоти, перемішують та нагрівають. Відбувається дорозчинення гідроксиду берилію та промивання одержаного оцтовокислого берилію. Після охолодження кристали, що випали, фільтрують під вакуумом і знову переносять в ту ж склянку. Кристали оцтовокислого берилію розчиняють у 1000 см
хлороформу, розчин фільтрують під вакуумом через подвійний фільтр «синя стрічка». Фільтрат переводять у склянку із притертою пробкою. Частину фільтрату поміщають у кварцову ділильну лійку (на третину обсягу лійки) і проводять екстракцію домішок соляною кислотою, розведеною 1:1, при співвідношенні фаз органічної та водної 5:1. Екстракцію проводять сім разів, енергійно струшуючи вирву протягом 3-5 хв. Органічну фазу порціями по 200 см
тричі промивають водою, очищеною іонообмінним способом, при тому ж співвідношенні фаз, поміщають у кварцову колбу місткістю 1000-2000 см
і випарюють до видалення хлороформу.
Отриманий оцтовокислий берилій розчиняють 500 см азотної кислоти під час нагрівання. Розчин переводять у платинову чашку і випарюють на електричній плитці насухо. Потім чашку поміщають у муфельну піч і прожарюють при температурі 900 °C протягом 2 год. Окис берилію зсипають поліетиленову банку.
Кремнія двоокис за
Залізо окис за
Магнію окис за
Мідь марки М-0, М-1 за
______________
* На території Російської Федерації діє
Міді окис: металеву мідь розчиняють в азотній кислоті і прожарюють за температури 600-700 °С.
Свинцю окис за
Суміш для розведення з масовою часткою 10% берилію та 90% міді: окис берилію та окис міді розтирають на віброістирателі протягом 40-50 хв (при ручному способі приготування - 90-120 хв).
Проявник, що складається із двох розчинів.
Розчин 1:
метол за | 2 г | ||
гідрохінон (парадіоксибензол) за | 10 г | ||
натрій сірчистокислий (сульфіт натрію) безводний за | 52 г | ||
калій бромистий згідно з | 2 г | ||
вода | до 1000 см |
Розчин 2:
натрій безводний вуглекислий за | 44 г | ||
вода | до 1000 см |
Однакові об'єми 1 та 2-го розчинів зливають перед проявом, який проводять при температурі 20±1 °С.
Фіксаж наступного складу:
натрій серноватистокислий (тіосульфат натрію) за СТ СЕВ 223-75 | 300 г | ||
амоній хлористий згідно з | 60 г | ||
натрій сірчистокислий (сульфіт натрію) безводний за | 45 г | ||
вода | до 1000 см |
Дозволяється застосовувати інший контрастний проявник.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
3:1.Підготовка зразків
Наважку лігатури масою близько 1 г розчиняють в азотній кислоті, упарюють насухо на плитці і прожарюють в печі муфельної при температурі 700-800 °С протягом 15-20 хв. Отриману суміш змішують з вугільним порошком щодо 2,5:1 на віброістирателі протягом 10-15 хв, при ручному способі приготування час розтирання становить 20-30 хв.
При масовій частці магнію в лігатурі більше 0,3% отриманий окис попередньо розбавляють сумішшю для розведення в 5 разів, після чого змішують з вугільним порошком.
3.2. Приготування градуювальних зразків
Градуювальні зразки готують на основі окису міді та окису берилію. Склад і спосіб приготування основного зразка градуювання наведені в табл.1, робочих градуювальних зразків в табл.2.
Таблиця 1
Найменування реактиву | Коефіцієнт перерахунку окислу на метал | Температура прожарювання, °С | Маса окису, г | Масова частка елемента, %, до суми металів |
Міді окис | 0,7989 | 600 | 9,7259 | 77,7 |
Берилію окис | 0,3603 | 900 | 2,7753 | 10,0 |
Магнію окис | 0,6031 | 900 | 0,4974 | 3,0 |
Залізо окис | 0,6994 | 800 | 0,4289 | 3,0 |
Алюмінію окис | 0,5292 | 1000-1100 | 0,5669 | 3,0 |
Кремнію двоокис | 0,4674 | 1000-1100 | 0,6419 | 3,0 |
Свинцю окис | 0,9283 | 250 | 0,0323 | 0,3 |
Таблиця 2
Номер робочого градуювального зразка | Масова частка домішок у зразках, %, до суми металів | Спосіб приготування | |||
магнію, заліза, алюмінію, кремнію | свинцю | Номер зразка, що розбавляється | Маса зразка, що розбавляється, г | Маса суміші для розведення, г | |
- | 0,010 | 0,001 | 3 | 2,0030 | 18,0 |
2 | 0,030 | 0,003 | 4 | 2,0089 | 18,0 |
3 | 0,100 | 0,010 | 4 | 8,0358 | 16,0 |
4 | 0,300 | 0,030 | Основний градуювальний зразок | 3,1341 | 27,0 |
Всі компоненти основного градуювального зразка перемішують на віброістирателя протягом 30-40 хв, при ручному способі приготування час розтирання становить 90-120 хв.
Робочі градуювальні зразки готують послідовним розведенням (розведення розраховується за вмістом домішок до суми металів) основного градуювального зразка сумішшю для розведення і змішують з вугільним порошком у співвідношенні 2,5:1 на виброистирателе протягом 30-40 хв (прируч 120 хв).
Градуювальні зразки зберігають у щільно закритих поліетиленових, скляних банках чи бюксах.
Термін зберігання – 1 рік з дня виготовлення.
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Аналізовані та градуювальні зразки щільно набивають в електроди. Електрод із аналізованим зразком служить анодом. Фотографування спектрів проводять на спектрографі ІСП-30 за умов:
сила струму | 10-12 А | ||
експозиція | 60 с | ||
вхідна щілина | 10-12 мкм | ||
міжелектродний проміжок | 2,5 мм | ||
фотопластинки | СП-2, ЕС | ||
система освітлення | трилінзова. |
Проміжну діафрагму вибирають такий, щоб фон області 300,0 нм становив 0,3-0,4 одиниць почорніння.
На платівку фотографують по три спектри проб та градуювальних зразків.
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Фотопластинки, виявлені у стандартних умовах, фотометрують на мікрофотометрі. Аналітичні лінії визначених елементів, лінії порівняння та діапазон визначених концентрацій наведено в табл.3.
Таблиця 3
Визначається елемент | Аналітична, лінія, нм | Лінія порівняння, мідь, нм | Діапазон обумовлених концентрацій, % |
Магній | 277,98 | 276,89 | Від 0,01 до 0,3 |
288,31 | 276,89 | 0,03 «0,3 | |
Залізо | 259,96 | 263,00 | 0,01 0,3 |
258,59 | 263,00 | 0,03 0,3 | |
Алюміній | 308,22 | 297,88 | 0,01 0,3 |
266,04 | 276,89 | 0,03 0,3 | |
Кремній | 251,61 | 263,00 | 0,01 0,3 |
243,52 | 240,01 | 0,03 0,3 | |
Свинець | 283,31 | 276,89 | 0,001 0,03 |
За результатами фотометрування спектрів зразків градуювання будують градуювальні графіки в координатах , де
- логарифм масової частки визначається елемента в градуювальному зразку, а
- Різниця почорнінь аналітичної лінії визначеного елемента та лінії порівняння, де
- Середнє арифметичне різниці почорнінь із трьох спектрограм, отриманих для градуювальних зразків.
За графіками та результатами фотометрування спектрів проб знаходять масову частку визначених елементів.
Відносне середнє відхилення результатів аналізу становить 0,15.
Масову частку визначеного елемента ( ) у відсотках до 1% берилію обчислюють за формулою
,
де - масова частка визначеного елемента в лігатурі, %;
- Масова частка берилію в лігатурі, %.