Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 23687.2-79

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23687.2-79

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ЛІГАТУРА МЕДНОБЕРИЛЬЯВА

Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю

Alloy of copper-beryllium. Spectral method determination maqnesium, iron, aluminium, silicon, lead


ОКСТУ 1709*
______________
* Введено додатково, Змін. N1.

Дата введення 1980-07-01


Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 6 червня 1979 р. N 2050 термін дії встановлено з 01.07.1980 р. до 01.07.1985 р .

________________

* Обмеження терміну дії знято постановою Держстандарту Росії від 21.10.92 N 1421 (ІВД N 1, 1993). - Примітка виробника бази даних.

ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 27.09.84 N 3334 з 01.04.85

Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІКС N 12, 1984 рік


Цей стандарт встановлює спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію (при масовій частці кожного від 0,01 до 0,7%) та свинцю (при масовій частці свинцю від 0,001 до 0,03%) у меднобериллієвій лігатурі.

Метод заснований на збудженні спектра проби, попередньо переведеної в окис і змішаної з вугільним порошком, в дузі постійного струму у вугільному електроді. Спектр реєструється на фотопластинку кварцовим спектрографом середньої дисперсії. Аналіз проводять методом «трьох еталонів».

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за ГОСТ 23685-79 .

2. АПАРАТУРА, МАТЕРІАЛИ ТА РЕАКТИВИ


Спектрограф кварцовий типу ІСП-30.

Мікрофотометр.

Джерело живлення дуги постійного струму (20 А, 300 В).

Терези аналітичні типу АДВ-200 за ГОСТ 24104-80 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 24104-2001 . - Примітка виробника бази даних.

Вібровитягувач на базі вібратора ІВ-19 з набором ємностей та куль із міді для розтирання порошків, виготовлений за технічною документацією, затвердженою в установленому порядку.

Муфляна піч типу МП-2.

Настільний токарний верстат для виготовлення вугільних електродів типу 16 ТО2П.

Плитка електрична за ГОСТ 14919-83 .

Тиглі порцелянові за ГОСТ 9147-80 , Місткістю 15-30 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) .

Вугілля спектральне типу С-3, В-3, ОСЧ 7-3.

Електроди: верхні заточують на токарному верстаті на зрізаний конус з діаметром малої основи 2 мм, нижні виготовляють у формі стаканчика з розміром кратера 3,2x1,5 мм (креслення).

ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1)



Порошок вугільний ОСЧ 7-4.

Фотопластинки спектральні тип 2, ЕС.

Чашки платинові за ГОСТ 6563-75 .

Кислота азотна особливої чистоти згідно з ГОСТ 11125-78 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 11125-84 . - Примітка виробника бази даних.

Алюмінію окис безводний.

Берилію гідроксид.

Кислота оцтова за ГОСТ 61-75 .

Кислота соляна особливої чистоти за ГОСТ 14261-77 , розведена 1:1.

Хлороформ.

Берилію окис: 400 г гідроксиду берилію поміщають у термостійку склянку місткістю 2000 см. ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) та розчиняють 1500 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1)
оцтової кислоти. Доливають близько 300 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) оцтової кислоти та періодично перемішують протягом 30 хв скляною паличкою. Після припинення бурхливої реакції вводять порціями по 300 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) решту кислоти. Отриману суміш кип'ятять до утворення кристалів оцтовокислого берилію та охолоджують. Кристали, що випали, фільтрують під вакуумом на вирві Бюхнера.

Оцтовокислий берилій з лійки переносять у склянку, в якій проводилося розчинення, додають 800 см. ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) оцтової кислоти, перемішують та нагрівають. Відбувається дорозчинення гідроксиду берилію та промивання одержаного оцтовокислого берилію. Після охолодження кристали, що випали, фільтрують під вакуумом і знову переносять в ту ж склянку. Кристали оцтовокислого берилію розчиняють у 1000 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) хлороформу, розчин фільтрують під вакуумом через подвійний фільтр «синя стрічка». Фільтрат переводять у склянку із притертою пробкою. Частину фільтрату поміщають у кварцову ділильну лійку (на третину обсягу лійки) і проводять екстракцію домішок соляною кислотою, розведеною 1:1, при співвідношенні фаз органічної та водної 5:1. Екстракцію проводять сім разів, енергійно струшуючи вирву протягом 3-5 хв. Органічну фазу порціями по 200 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) тричі промивають водою, очищеною іонообмінним способом, при тому ж співвідношенні фаз, поміщають у кварцову колбу місткістю 1000-2000 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) і випарюють до видалення хлороформу.

Отриманий оцтовокислий берилій розчиняють 500 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) азотної кислоти під час нагрівання. Розчин переводять у платинову чашку і випарюють на електричній плитці насухо. Потім чашку поміщають у муфельну піч і прожарюють при температурі 900 °C протягом 2 год. Окис берилію зсипають поліетиленову банку.

Кремнія двоокис за ГОСТ 9428-73 .

Залізо окис за ГОСТ 4173-77 .

Магнію окис за ГОСТ 4526-75 .

Мідь марки М-0, М-1 за ГОСТ 859-78 * (СТ РЕВ 226-75).
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 859-2001 . - Примітка виробника бази даних.

Міді окис: металеву мідь розчиняють в азотній кислоті і прожарюють за температури 600-700 °С.

Свинцю окис за ГОСТ 9199-77 .

Суміш для розведення з масовою часткою 10% берилію та 90% міді: окис берилію та окис міді розтирають на віброістирателі протягом 40-50 хв (при ручному способі приготування - 90-120 хв).

Проявник, що складається із двох розчинів.

Розчин 1:

метол за ГОСТ 25664-83 2 г
гідрохінон (парадіоксибензол) за ГОСТ 19627-74
10 г
натрій сірчистокислий (сульфіт натрію) безводний за ГОСТ 195-77
52 г
калій бромистий згідно з ГОСТ 4160-74
2 г
вода

до 1000 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) .


Розчин 2:

натрій безводний вуглекислий за ГОСТ 83-79
44 г
вода

до 1000 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) .


Однакові об'єми 1 та 2-го розчинів зливають перед проявом, який проводять при температурі 20±1 °С.

Фіксаж наступного складу:

натрій серноватистокислий (тіосульфат натрію) за СТ СЕВ 223-75
300 г
амоній хлористий згідно з ГОСТ 3773-72
60 г
натрій сірчистокислий (сульфіт натрію) безводний за ГОСТ 195-77
45 г
вода

до 1000 см ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) .


Дозволяється застосовувати інший контрастний проявник.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ


3:1.Підготовка зразків

Наважку лігатури масою близько 1 г розчиняють в азотній кислоті, упарюють насухо на плитці і прожарюють в печі муфельної при температурі 700-800 °С протягом 15-20 хв. Отриману суміш змішують з вугільним порошком щодо 2,5:1 на віброістирателі протягом 10-15 хв, при ручному способі приготування час розтирання становить 20-30 хв.

При масовій частці магнію в лігатурі більше 0,3% отриманий окис попередньо розбавляють сумішшю для розведення в 5 разів, після чого змішують з вугільним порошком.

3.2. Приготування градуювальних зразків

Градуювальні зразки готують на основі окису міді та окису берилію. Склад і спосіб приготування основного зразка градуювання наведені в табл.1, робочих градуювальних зразків в табл.2.

Таблиця 1

Найменування реактиву
Коефіцієнт перерахунку окислу на метал
Температура прожарювання, °С
Маса окису, г
Масова частка елемента, %, до суми металів
Міді окис
0,7989
600
9,7259
77,7
Берилію окис
0,3603
900
2,7753
10,0
Магнію окис
0,6031
900
0,4974
3,0
Залізо окис
0,6994
800
0,4289
3,0
Алюмінію окис
0,5292
1000-1100
0,5669
3,0
Кремнію двоокис
0,4674
1000-1100
0,6419
3,0
Свинцю окис
0,9283
250
0,0323
0,3



Таблиця 2

Номер робочого градуювального зразка Масова частка домішок у зразках, %, до суми металів
Спосіб приготування
магнію, заліза, алюмінію, кремнію
свинцю
Номер зразка, що розбавляється
Маса зразка, що розбавляється, г
Маса суміші для розведення, г
-
0,010
0,001
3
2,0030
18,0
2
0,030
0,003
4
2,0089
18,0
3
0,100
0,010
4
8,0358
16,0
4
0,300
0,030
Основний градуювальний зразок
3,1341
27,0



Всі компоненти основного градуювального зразка перемішують на віброістирателя протягом 30-40 хв, при ручному способі приготування час розтирання становить 90-120 хв.

Робочі градуювальні зразки готують послідовним розведенням (розведення розраховується за вмістом домішок до суми металів) основного градуювального зразка сумішшю для розведення і змішують з вугільним порошком у співвідношенні 2,5:1 на виброистирателе протягом 30-40 хв (прируч 120 хв).

Градуювальні зразки зберігають у щільно закритих поліетиленових, скляних банках чи бюксах.

Термін зберігання – 1 рік з дня виготовлення.

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ


Аналізовані та градуювальні зразки щільно набивають в електроди. Електрод із аналізованим зразком служить анодом. Фотографування спектрів проводять на спектрографі ІСП-30 за умов:

сила струму
10-12 А
експозиція
60 с
вхідна щілина
10-12 мкм
міжелектродний проміжок
2,5 мм
фотопластинки
СП-2, ЕС
система освітлення трилінзова.


Проміжну діафрагму вибирають такий, щоб фон області 300,0 нм становив 0,3-0,4 одиниць почорніння.

На платівку фотографують по три спектри проб та градуювальних зразків.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Фотопластинки, виявлені у стандартних умовах, фотометрують на мікрофотометрі. Аналітичні лінії визначених елементів, лінії порівняння та діапазон визначених концентрацій наведено в табл.3.

Таблиця 3

Визначається елемент
Аналітична, лінія, нм
Лінія порівняння, мідь, нм
Діапазон обумовлених концентрацій, %
Магній
277,98
276,89
Від 0,01 до 0,3
288,31
276,89
0,03 «0,3
Залізо
259,96
263,00
0,01 0,3
258,59
263,00
0,03 0,3
Алюміній
308,22
297,88
0,01 0,3
266,04
276,89
0,03 0,3
Кремній
251,61
263,00
0,01 0,3
243,52
240,01
0,03 0,3
Свинець
283,31
276,89
0,001 0,03



За результатами фотометрування спектрів зразків градуювання будують градуювальні графіки в координатах ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) , де ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) - логарифм масової частки визначається елемента в градуювальному зразку, а ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) - Різниця почорнінь аналітичної лінії визначеного елемента та лінії порівняння, де ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) - Середнє арифметичне різниці почорнінь із трьох спектрограм, отриманих для градуювальних зразків.

За графіками та результатами фотометрування спектрів проб знаходять масову частку визначених елементів.

Відносне середнє відхилення результатів аналізу становить 0,15.

Масову частку визначеного елемента ( ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) ) у відсотках до 1% берилію обчислюють за формулою

ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) ,


де ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) - масова частка визначеного елемента в лігатурі, %;

ГОСТ 23687.2-79 Лігатура мідноберилієва. Спектральний метод визначення магнію, заліза, алюмінію, кремнію, свинцю (зі зміною N 1) - Масова частка берилію в лігатурі, %.