ГОСТ 18904.1-89

ГОСТ 18904.1-89 Тантал та його окис. Фотометричний метод визначення молібдену та вольфраму

ГОСТ 18904.1-89

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ТАНТАЛ І ЙОГО ОКИС

Фотометричний метод визначення молібдену та вольфраму

Tantalum and its oxide. Photometrical method for determination
of molybdenum and tungsten

ОКСТУ 1709

Строк дії з 01.01.90
до 01.01.95 *
________________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 4, 1994 рік). - Примітка виробника бази даних.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ

В.М.Владимирова, Н. А. Аракельян , Б. М. Добкіна , Р. Ф. Макарова , А.С.Терехова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 20.03.89 N 563

3. ВЗАМІН ГОСТ 18904.1-73, ГОСТ 18904.2-73

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Цей стандарт встановлює фотометричний метод визначення масових часток молібдену та вольфраму (від 0,004 до 0,04% кожного) у танталі та його окису.

Метод ґрунтується на послідовній екстракції амілацетатом або хлороформом пофарбованих комплексних сполук молібдену або вольфраму з дитіолом з різних аліквотних частин розчину з подальшим вимірюванням оптичної щільності екстрактів.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу та вимоги безпеки – за ГОСТ 18904.0 з доповненням: за результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох паралельних визначень, кожне з яких виконують із окремої навішування.

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ

Фотоелектроколориметр ФЕК-56 або аналогічний.

Пекти муфельна.

Плитка електрична.

Тиглі нікелеві.

Лійки ділильні місткістю 50-75 см .

Колби мірні місткістю 100 та 1000 см .

Колби конічні місткістю 100 см .

Піпетки місткістю 1,5 та 10 см .

Мікробюретка місткістю 5 см .

Склянки хімічні скляні місткістю 50-100 см .

Терези аналітичні.

Ступка та маточка порцелянові.

Аміак водний за ГОСТ 3760 .

Амілацетат.

Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765 , х.ч.

Водню перекис за ГОСТ 10929 , розчин з масовою концентрацією 150 г/дм .

Вольфрам металевий.

Вольфрам (VI) окис.

Кислота соляна згідно з ГОСТ 3118 .

Молібден металевий.

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 та розчин з масовою концентрацією 100 г/дм .

Спирт етиловий ректифікований за ГОСТ 18300 або спирт етиловий технічний (гідролізний) за ГОСТ 17299 , вищої очистки.

Титан металевий.

Хлороформ (трихлорметан).

Цинк-дітіол (3,4-димеркаптотолуолу цинкова сіль).

Суспензія цинк-дітіолу: навішування масою 0,1 г цинк-дітіолу змочують спиртом, розтирають у фарфоровій ступці, додають 25 см. спирту, перед застосуванням суспензію збовтують.

Розчин титану трихлориду з масовою концентрацією 150 г/дм : навішування масою 0,5 г титану металевого поміщають у склянку місткістю 25-50 см. додають 10 см соляної кислоти, накривають годинниковим склом і розчиняють при нагріванні на плитці, додаючи соляну кислоту до постійного об'єму (10 см ); розчин зберігають у темній склянці із притертою пробкою не більше трьох діб.

Стандартний розчин вольфраму, що містить 0,1 мг вольфраму за 1 см готують одним із двох способів.

Перший спосіб: навішування вольфраму масою 0,1 г поміщають у склянку місткістю 200 см , доливають 5-10 см води, 20-25 см перекису водню та нагрівають до розчинення навішування, періодично помішуючи. Потім обережно, краплями, додають 2 см аміаку і знову підігрівають до знебарвлення розчину. Після охолодження розчин переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доводять водою до мітки та перемішують.

Другий спосіб: навішування окису вольфраму масою 0,1261 г, прожареної до постійної маси при 600-700 ° С, поміщають у склянку місткістю 100 см розчиняють в 20-25 см розчину гідроксиду натрію, переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доводять водою до мітки та перемішують.

Розчин вольфраму, що містить 0,01 мг вольфраму за 1 см (Робочий), готують у день вживання розведенням стандартного розчину водою в 10 разів.

Стандартний розчин молібдену, що містить 0,1 мг молібдену 1 см готують одним із двох способів.

Перший спосіб: навішування молібдену масою 0,1 г поміщають у склянку місткістю 100 см , розчиняють у 5 см розчину перекису водню, додають надлишок аміаку, розчин кип'ятять до знебарвлення та видалення перекису водню. Після охолодження розчин переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доводять водою до мітки та перемішують.

Другий спосіб: навішування молібденовокислого амонію масою 1,840 г розчиняють у воді, переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доводять водою до мітки та перемішують.

Розчин молібдену, що містить 0,01 мг молібдену за 1 см (Робочий), готують у день вживання розведенням стандартного розчину водою в 10 разів.

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. Наважку танталу або його окису масою 0,3-0,5 г (при масовій частці молібдену до 0,02% - навішування 0,5 г) поміщають у нікелевий тигель, в якому попередньо розплавлений на плитці 1 г гідроксиду натрію, додають 3 г гідроксиду натрію, поміщають тигель у холодну муфельну піч, доводять температуру до 800-850 °З сплавляють до отримання однорідного плава. Тигель із плавом охолоджують, плав обробляють 60 см води під час кип'ятіння.

Після охолодження розчин з осадом переводять у мірну колбу місткістю 100 см. , розбавляють водою до мітки, ретельно перемішують і залишають до відстоювання осаду. У дві склянки місткістю 50-70 см поміщають по 10-15 см прозорого розчину, при необхідності додають воду до 15 см , доливають по 15 см соляної кислоти та перемішують.

3.1.1. Для визначення молібдену в одну зі склянок доливають 2 см суспензії цинк-дітіолу і залишають на 15 хв, зрідка перемішуючи. Розчин переводять у ділильну вирву місткістю 50 см. , доливають точно 5 см амілацетату або хлороформу, збовтують 1 хв; після розшарування водну фазу відкидають, екстракт переводять у суху кювету з товщиною шару 3-10 мм (кювету з товщиною шару 3-5 мм використовують, якщо маса молібдену більше 14 мкг), накривають кришкою і залишають стояти до зникнення бульбашок.

3.1.2. Для визначення вольфраму до іншої склянки додають 10 крапель розчину трихлориду титану (поява фіолетового забарвлення). За наявності молібдену додають 1,5 см. свіжоприготовленого титану трихлориду, залишають на 10 хв, перемішуючи, і нагрівають до кипіння. Розчин злегка охолоджують, доливають 1 см суспензії цинк-дітіолу і переводять у циліндр місткістю 50-70 см. зі скляною пробкою. Циліндр поміщають у склянку з окропом на 5-7 хв. Потім розчин охолоджують, переводять у ділильну вирву місткістю 50 см. , доливають із мікробюретки або піпеткою з поршнем 5 см амілацетату або хлороформу і збовтують 1 хв. Після розшарування водну фазу відкидають, екстракт переводять у суху кювету з товщиною шару 5-10 мм (кювету з товщиною шару 5 см застосовують, якщо маса вольфраму більше 24 мкг), накривають кришкою і залишають стояти до зникнення бульбашок (близько 1 хв).

3.1.3. Оптичну щільність екстрактів вимірюють на фотоелектроколориметр при довжині хвилі 630 нм. Як розчин порівняння застосовують воду. Одночасно через хід аналізу проводять контрольний досвід. Оптична щільність розчину контрольного досвіду має перевищувати значення 0,01. Масу молібдену та вольфраму знаходять за градуювальними графіками.

3.2. Побудова градуювальних графіків

3.2.1. Підготовка розчинів для визначення молібдену

У склянки місткістю 50 см вводять 0,3; 0,5; 0,7; 0,9; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0 см робочого розчину молібдену, доливають воду до 15 см , по 15 см соляної кислоти та перемішують. Далі визначення проводять за пп.3.1.1, 3.1.3.

3.2.2. Підготовка розчинів для визначення вольфраму

У склянки місткістю 50 см вводять 0,3; 0,5; 0,7; 1,0; 1,5; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 см робочого розчину вольфраму, доливають воду до 15 см , по 15 см соляної кислоти. Після додавання кожного реактиву, кожен розчин ретельно перемішують. Далі визначення проводять за пп.3.1.2 та 3.1.3.

3.2.3. За виміряними значеннями оптичної щільності кожного з розчинів порівняння і відповідним значенням маси молібдену або вольфраму будують графіки градуювання одночасно з проведенням аналізу серії проб.

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку молібдену або вольфраму у відсотках ( ) обчислюють за формулою

,

де - Маса молібдену (вольфраму), знайдена за градуювальним графіком, мг;

- Об'єм мірної колби, см ;

- Маса навішування аналізованої проби, мг;

- Об'єм аліквотної частини розчину, см .

4.2. Абсолютне значення різниці найбільшого та найменшого результатів паралельних визначень, а також абсолютне значення різниці двох результатів аналізу з ймовірністю 0,95 не повинно перевищувати значення розбіжностей, що допускаються, зазначених у таблиці.

4.3. Допускається застосування інших методик аналізу, за метрологічними характеристиками, що не поступаються наведеним у стандарті.

4.4. У разі розбіжностей щодо молібдену і вольфраму застосовують фотометричний метод аналізу.