Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

ГОСТ 22519.7-77 Талію. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 22519.7-77

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ТАЛІЙ

Метод визначення олова

THALLIUM. Method for the determination tin

ОКСТУ 1709

Дата введення 1978-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

А.П.Сичов, М.Г. Саюн , В.І. Лисенко , І.А. Романенко , В.А.Колесникова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.05.77 N 1171

Зміна N 3 прийнята Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 4 від 21.10.93)

За ухвалення проголосували:

Найменування держави
Найменування національного органу
зі стандартизації
республіка Арменія
Армдержстандарт
Республіка Білорусь
Держстандарт Білорусії
Республіка Казахстан
Держстандарт Республіки Казахстан
Республіка Молдова
Молдовастандарт
російська Федерація
Держстандарт Росії
Республіка Туркменістан
Головна державна інспекція Туркменістану
Республіка Узбекистан
Узгосстандарт
Україна
Держстандарт України

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання
Номер пункту, підпункту
ГОСТ 860-75
2
ГОСТ 3118-77
2
ГОСТ 3760-79
2
ГОСТ 4204-77
2
ГОСТ 4233-77
2
ГОСТ 4461-77
2
ГОСТ 4658-73
2
ГОСТ 5456-79
2
ГОСТ 10652-73
2
ГОСТ 10929-76
2
ГОСТ 18337-80
Вступна частина
ГОСТ 22159-76
2
ГОСТ 22519.0-77
1.1
ГОСТ 23932-90
2

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)

6. ПЕРЕВИДАННЯ (лютий 1998 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в січні 1983 р., березні 1987 р., червні 1996 р. (ІУС 5-83, 6-87, 9-96)


Цей стандарт встановлює полярографічний метод визначення олова (при масовій частці олова від 0,00005 до 0,0001%) у талії марок Тл000, Тл00 та Тл0 за ГОСТ 18337 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 18337-95 . - Примітка виробника бази даних.

Метод заснований на попередньому відділенні олова на гідроксиді берилію з азотнокислого розчину в присутності трилону Б і полярографічному визначенні його на тлі, що містить розчин хлористого натрію 1,72 моль/дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) та розчин соляної кислоти 3 моль/дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) , при потенціалі мінус 0,52 по відношенню до насиченого каломельного електроду.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу та вимоги безпеки – за ГОСТ 22519.0 .

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ

Полярограф осцилографічний чи полярограф змінного струму будь-якого типу.

Вирви скляні фільтруючі N 2, типу ВФ, діаметром 28-30 мм за ГОСТ 23932 .

Кислота азотна за ГОСТ 4461 , розведена 1:1.

Кислота соляна згідно з ГОСТ 3118 .

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розведена 1:1.

Кислота аскорбінова.

Аміак водний за ГОСТ 3760 .

Водню пероксид по ГОСТ 10929 .

Берилій азотнокислий чотириводний, розчин 50 г/дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) або берилій сірчанокислий чотириводний, розчин 40 г/дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) .

Зміст берилію в 1 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) складає 10 мг.

Гідразин дигідрохлорид за ГОСТ 22159 або гідроксиламін гідрохлорид за ГОСТ 5456 .

Залізо азотнокисле, розчин 70 г/дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) .

Натрій хлористий згідно з ГОСТ 4233 .

Олово за ГОСТ 860 , марки 01.

Стандартний розчин олова; готують наступним чином: 0,100 г потертого в порошок олова поміщають в конічну колбу місткістю 250 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) , доливають 10 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) сірчаної кислоти і нагрівають до розчинення навішування, не доводячи до виділення сірчаного ангідриду. Охолоджують, доливають 100 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) хлоридного розчину, кількісно переносять у мірну колбу місткістю 1 дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) , розбавляють до мітки хлоридним розчином і перемішують.

1 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) стандартного розчину містить 0,1 мг олова.

Градуювальні розчини олова; готують наступним чином: у сім мірних колб місткістю до 200 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) відмірюють відповідно 0; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 та 2,0 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) стандартного розчину олова розбавляють до мітки фоновим електролітом і перемішують. Градуювальні розчини містять відповідно 0; 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 та 1 мг/дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) олова.

Промивна рідина; готують наступним чином: у склянку місткістю 1 дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) поміщають 10 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) аміаку, 200 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) води, 2 г трилону Б, розбавляють до зазначеного об'єму та перемішують.

Динатрієва сіль етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти (трилон Б) за ГОСТ 10652 .

Фоновий електроліт; готують наступним чином: у склянку місткістю 1 дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) поміщають 100 г хлористого натрію, 10 г гідразину дигідрохлориду (гідроксиламіну гідрохлориду), 335 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) соляної кислоти, розбавляють до вказаного об'єму водою та перемішують.

Хлоридний розчин; готують наступним чином: у склянку місткістю 1 дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) поміщають 100 г хлористого натрію, 335 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) соляної кислоти, розбавляють до вказаного об'єму водою та перемішують.

Ртуть за ГОСТ 4658 .

(Змінена редакція, Зм. N 3).

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. У конічну колбу місткістю 100 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) поміщають навішування талію масою 5,000 г, доливають 20 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) азотної кислоти, розведеної 1:1, нагрівають до розчинення, доливають 50 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) води, 1 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) розчину азотнокислого заліза, нагрівають до 80-90 °С, доливають аміак до повного виділення гідроксидів заліза та олова і надлишок 3 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) . Осад коагулюють на теплому місці протягом 15-20 хв, потім відфільтровують його на скляний фільтр (без вакууму), чотири рази промивають гарячою водою. Фільтрат та промивні води відкидають.

Осад на фільтрі розчиняють 30 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) гарячої соляної кислоти, розведеної 1:3, з добавкою 6-8 крапель пероксиду водню, після чого фільтр промивають 20 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) води. Розчин та промивні води збирають у колбу, в якій проводилося осадження гідроксидів заліза та олова. Доливають 2 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) розчину азотнокислого берилію, розчин нейтралізують аміаком до слабкого запаху, додають близько 1 г трилону Б, перемішують, додають 2 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) аміаку в надлишок, коагулюють осад гідроксиду берилію та олова при температурі 35-40 ° С протягом 15-20 хв. Осад відфільтровують на скляний фільтр (без вакууму), промивають 3-4 рази промивною рідиною, не змучуючи осаду, і двічі теплою водою. Рідина з фільтра повинна стекти (у носику вирви не повинно бути рідини). Фільтрат та промивні води відкидають.

Осад на фільтрі розчиняють 5 або 10 см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) фонового електроліту, попередньо обмивши цією кількістю стінки колби, де велося осадження. Розчин збирають у чисту суху склянку місткістю 50 см. ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) .

До розчину додають близько 10 мг аскорбінової кислоти, перемішують, заливають в електролізер і проводять полярографування в області поляризації ртутного крапельного електрода від мінус 0,4 до мінус 0,7 по відношенню до насиченого каломельного або ртутного електродів порівняння із застосуванням осцилографічного або змінно- полярографів. Аналогічно цьому полярографують градуювальні розчини та розчин контрольного досвіду.

Значення висоти хвилі розчину контрольного досвіду віднімають із висоти хвилі розчину проби.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку олова ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) у відсотках обчислюють за формулою

ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) ,


де ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) - Висота хвилі олова при полярографуванні розчину проби, мм;

ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) - Об'єм розчину проби, см ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) ;

ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) - значення відношення висоти хвилі олова градуювального розчину до його масової концентрації, мм · дм ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) /мг;

ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) - Маса навішування талію, р.

4.2. Абсолютні значення різниці результатів двох паралельних визначень (показник збіжності) з довірчою ймовірністю ГОСТ 22519.7-77 Талій. Метод визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3) 0,95 не повинні перевищувати 0,00003%, а результатів двох аналізів (показник відтворюваності) – 0,00004%.

4.1, 4.2. (Змінена редакція, Зм. N 3).