Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 16274.0-77

ГОСТ 33729-2016 ГОСТ 20996.3-2016 ГОСТ 31921-2012 ГОСТ 33730-2016 ГОСТ 12342-2015 ГОСТ 19738-2015 ГОСТ 28595-2015 ГОСТ 28058-2015 ГОСТ 20996.11-2015 ГОСТ 9816.5-2014 ГОСТ 20996.12-2014 ГОСТ 20996.7-2014 ГОСТ Р 56306-2014 ГОСТ Р 56308-2014 ГОСТ 20996.1-2014 ГОСТ 20996.2-2014 ГОСТ 20996.0-2014 ГОСТ 16273.1-2014 ГОСТ 9816.0-2014 ГОСТ 9816.4-2014 ГОСТ Р 56142-2014 ГОСТ Р 54493-2011 ГОСТ 13498-2010 ГОСТ Р 54335-2011 ГОСТ 13462-2010 ГОСТ Р 54313-2011 ГОСТ Р 53372-2009 ГОСТ Р 53197-2008 ГОСТ Р 53196-2008 ГОСТ Р 52955-2008 ГОСТ Р 50429.9-92 ГОСТ 6836-2002 ГОСТ 6835-2002 ГОСТ 18337-95 ГОСТ 13637.9-93 ГОСТ 13637.8-93 ГОСТ 13637.7-93 ГОСТ 13637.6-93 ГОСТ 13637.5-93 ГОСТ 13637.4-93 ГОСТ 13637.3-93 ГОСТ 13637.2-93 ГОСТ 13637.1-93 ГОСТ 13637.0-93 ГОСТ 13099-2006 ГОСТ 13098-2006 ГОСТ 10297-94 ГОСТ 12562.1-82 ГОСТ 12564.2-83 ГОСТ 16321.2-70 ГОСТ 4658-73 ГОСТ 12227.1-76 ГОСТ 16274.0-77 ГОСТ 16274.1-77

ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 16274.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Метод хіміко-спектрального аналізу

Bismu ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85

ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.6-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

Метод ви ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77

ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 12645.4-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 22519.2-77 ГОСТ 22519.0-77 ГОСТ 12645.5-77 ГОСТ 22517-77 ГОСТ 12645.2-77 ГОСТ 16274.9-77 ГОСТ 16274.5-77 ГОСТ 22720.0-77 ГОСТ 22519.3-77 ГОСТ 12560.1-78 ГОСТ 12558.1-78 ГОСТ 12561.2-78 ГОСТ 12228.2-78 ГОСТ 18385.4-79

ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 18385.4-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІОБІЙ

Метод визначення танталу

Niobium. Метод для визначення значення ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79

ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.31-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи

ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.18-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ

ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.7-79

Група В59



МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ГОСТ 23862.20-79 ГОСТ 23862.26-79 ГОСТ 23862.23-79

ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.23-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення марг ГОСТ 23862.10-79

ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23
ГОСТ 23862.2-79 ГОСТ 23862.9-79

ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.9-79

Група В59


ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 23862.12-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ

ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)


ГОСТ 23862.13-79

Група В59

< ГОСТ 12225-80 ГОСТ 16099-80 ГОСТ 16153-80 ГОСТ 20997.2-81 ГОСТ 20997.3-81 ГОСТ 24977.2-81 ГОСТ 24977.3-81 ГОСТ 20996.4-82 ГОСТ 14338.2-82 ГОСТ 25278.10-82 ГОСТ 20996.7-82 ГОСТ 25278.4-82 ГОСТ 12556.1-82 ГОСТ 14339.1-82 ГОСТ 25278.9-82

ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 25278.9-82

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи ви ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91

ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору


ГОСТ 14339.3-91

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ВОЛЬФРАМ

Методи визначення вмісту фосфору

Tungsten. Методи для визначення phosphor ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79

ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)


ГОСТ 23862.25-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ

Методи визначення ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85

ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)


ГОСТ 26473.12-85

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ

ГОСТ 26473.7-85 ГОСТ 16273.0-85 ГОСТ 26473.3-85 ГОСТ 26473.8-85 ГОСТ 26473.13-85 ГОСТ 25278.13-87

ГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 25278.13-87

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ

Методи в ГОСТ 8775.1-87 ГОСТ 25278.17-87 ГОСТ 18904.1-89 ГОСТ 18904.0-89 ГОСТ Р 51572-2000 ГОСТ 14316-91 ГОСТ Р 51704-2001 ГОСТ 16883.1-71 ГОСТ 16882.2-71 ГОСТ 16883.3-71 ГОСТ 8774-75 ГОСТ 12227.0-76 ГОСТ 12797-77 ГОСТ 16274.3-77 ГОСТ 12553.1-77 ГОСТ 12553.2-77 ГОСТ 16274.6-77 ГОСТ 22519.1-77 ГОСТ 16274.8-77 ГОСТ 12560.2-78 ГОСТ 23862.11-79 ГОСТ 23862.36-79 ГОСТ 23862.3-79 ГОСТ 23862.5-79 ГОСТ 18385.2-79 ГОСТ 23862.28-79 ГОСТ 16100-79 ГОСТ 23862.16-79 ГОСТ 23862.32-79 ГОСТ 20997.0-81 ГОСТ 14339.2-82 ГОСТ 12562.2-82 ГОСТ 25278.7-82 ГОСТ 20996.12-82 ГОСТ 12645.8-82 ГОСТ 20996.0-82 ГОСТ 12556.2-82 ГОСТ 25278.2-82 ГОСТ 12564.1-83 ГОСТ 1367.5-83 ГОСТ 25948-83 ГОСТ 1367.8-83 ГОСТ 1367.2-83 ГОСТ 12563.1-83 ГОСТ 9816.5-84 ГОСТ 26473.4-85 ГОСТ 26473.10-85 ГОСТ 12645.10-86 ГОСТ 8775.2-87 ГОСТ 25278.16-87 ГОСТ 8775.0-87 ГОСТ 8775.4-87 ГОСТ 12645.13-87 ГОСТ 27973.3-88 ГОСТ 27973.1-88 ГОСТ 27973.2-88 ГОСТ 18385.6-89 ГОСТ 18385.7-89 ГОСТ 28058-89 ГОСТ 18385.5-89 ГОСТ 10928-90 ГОСТ 14338.3-91 ГОСТ 10298-79 ГОСТ Р 51784-2001 ГОСТ 15527-2004 ГОСТ 28595-90 ГОСТ 28353.1-89 ГОСТ 28353.0-89 ГОСТ 28353.2-89 ГОСТ 28353.3-89 ГОСТ Р 52599-2006

ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4)


ГОСТ 16274.0-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ВІСМУТ

Загальні вимоги до методів аналізу


Bismuth.
General requirements for methods of analysis


ОКСТУ 1709

Дата введення 1978-01-01


ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

П. С. Поклонський, Ф. М. Мумджі , Г. В. Хабарова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ ПОСТАНОВЛЕННЯМ Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25.01.77 N 172

3. Періодичність перевірки 5 років

4. ВЗАМІН ГОСТ 16274.0-70

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання
Номер пункту
ГОСТ 12.0.004-90
12.9
ГОСТ 12.1.004-91
12.3.1
ГОСТ 12.1.005-88
12.2.2; 12.6.2
ГОСТ 12.1.007-76
12.2.2; 12.6.2
ГОСТ 12.1.018-93
12.10.7
ГОСТ 12.1.030-81
12.5.3
ГОСТ 12.2.007.0 −75
12.5.3
ГОСТ 12.4.013-85
12.10.2
ГОСТ 12.4.009-83
12.3.2
ГОСТ 12.4.021-75
12.2.1
ГОСТ 12.4.028-76
12.10.3
ГОСТ 10928-90
1.1.1
ГОСТ 22306-77
1.1
ГОСТ 25086-87
1.1
ТУ 48.6-114-89
1.1.1

6. Постановою Держстандарту від 30.07.92 N 836 знято обмеження строку дії

7. ПЕРЕВИДАННЯ (липень 1997 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, 4, затвердженими в січні 1983 р., листопаді 1983 р., червні 1987 р., липні 1992 р. (ІВС 5-83, 2 , 11-87, 10-92)

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу вісмуту марок Ві2, Ві1 – за ГОСТ 25086 , марок Ві00, Ві000 та Ві0000 – за ГОСТ 22306 з доповненнями.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

1.1.1. Відбір проб вісмуту марок Ві2, Ві1 та Ві00 за ГОСТ 10928 , марок Ві000 та Ві0000 - за ТУ 48-6-114.

(Змінена редакція, зміна N 4).

1.1.2. Зважування проводять на аналітичних вагах з похибкою зважування не більше 0,0002 г і вагах торсіонних з похибкою зважування не більше 0,001 г.

1.1.3. Концентрування домішок та всі операції з приготування зразків порівняння та підготовки проб при аналізі вісмуту марок Ві0000, Ві000 та Ві00 проводять у боксах, виготовлених з органічного скла.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

1.1.4. Розбіжності результатів двох паралельних визначень та результатів двох аналізів, розраховані з довірчою ймовірністю 0,95, не повинні перевищувати значень, зазначених у відповідних таблицях стандартів.

Чисельні значення результатів аналізу виражають числом з останньою цифрою того ж розряду, що й у чисельного значення розбіжності, що допускається.

1.1.5. Контроль правильності виконання аналізу здійснюють методом добавок не рідше одного разу на місяць, а також при кожній заміні реактивів та розчинів, після тривалих перерв у роботі та інших змін, що впливають на результат аналізу.

Значення добавки вибирають близьким до масової частки домішок у пробі. Знайдене значення добавки розраховують як різницю між змістом обумовленого компонента в пробі з добавкою та результатом аналізу проби без добавки. Результат аналізу вважається правильним, якщо знайдене значення добавки відрізняється від не більш ніж вводиться

на ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) при ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) , ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) або

на ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) при ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) , ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) ,

де ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) і ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) - Допустимі розбіжності між результатами паралельних визначень у пробі та пробі з добавкою.

1.1.4, 1.1.5. (Змінена редакція, зміна N 4).

1.1.6. (Виключений, Зм. N 4).

5-11 *. (Виключені, Зм. N 2).
____________
* Нумерація відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

12.1. Вимоги до проведення аналізу

При визначенні домішок у металевому вісмуті використовуються об'ємні, колориметричні, полярографічні, хіміко-спектральні та спектральні методи аналізу.

12.2. Вимоги до приміщень

12.2.1. Лабораторні приміщення, в яких проводяться аналізи, включаючи приміщення, де проводиться відбір проб та дослідження проб, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021.

12.2.2. Температура, вологість, швидкість руху повітря та вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони лабораторних приміщень – за ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.007.

12.2.2а. Аналітична лабораторія повинна бути обладнана нагрівальними печами з вентиляційними шафами, проточною водою, каналізацією, робочими столами, покритими лінолеумом та іншими кислотозахисними покриттями, необхідним хімічним посудом.

12.2.2б. Площа приміщення для розміщення спектрографів має бути не менше 15 м ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) з розрахунку на одну діючу установку, для проведення фотометричних робіт - не менше 16 м ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) , фоторобіт - не менше 8 м ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) для підготовки проб і вугілля - не менше 20 м ГОСТ 16274.0-77 Вісмут. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2, 3, 4) .

12.2.2в. Підлоги у всіх приміщеннях, в яких встановлена апаратура з електроустаткуванням (спектрографи та ін.), повинні бути дерев'яними та покриті лінолеумом.

Допускаються бетонні підлоги з лінолеумним покриттям. Ділянки підлоги на робочих місцях біля цих приладів мають бути покриті гумовими килимками.

12.2.2а-12.2.2в. (Введені додатково, Зм. N 3).

12.3. Вимоги пожежної безпеки

12.3.1. Вимоги пожежної безпеки лабораторних приміщень – за ГОСТ 12.1.004.

12.3.2. Види пожежної техніки та засоби пожежогасіння - за ГОСТ 12.4.009.

12.4. Вимоги до розміщення обладнання

12.4.1. (Виключений, Зм. N 3).

12.4.2. Необхідно передбачити окремі приміщення для розміщення спектрографів, проведення фотографічних робіт, робіт із підготовки вугілля та проб.

12.4.3. У приміщенні, в якому розміщені спектрографи, не допускається працювати з хімічними реактивами, щоб уникнути корозії металевих частин приладів та пошкодження оптичних деталей.

12.4.4. Аналітичні ваги мають бути встановлені в окремому приміщенні.

12.4.5. (Виключений, Зм. N 3).

12.4.6. Усі установки повинні бути розміщені на відстані не менше ніж 1,5 м одна від одної.

12.4.7. Полярографи та прилади, що містять ртуть, мають бути розміщені в окремому приміщенні, ізольованому від інших робочих приміщень.

12.4.8. Обладнання приміщення лабораторії, призначеної для роботи з ртуттю, має відповідати вимогам санітарних правил проектування, обладнання, експлуатації та утримання виробничих та лабораторних приміщень, призначених для проведення робіт з ртуттю, її з'єднаннями та приладами з ртутним заповненням, затвердженим МОЗ СРСР.

12.5. Правила електричної безпеки

12.5.1. Усі роботи у хімічній лабораторії повинні проводитись за наявності справного електроустаткування.

12.5.2. Електричні прилади повинні відповідати правилам улаштування електроустановок, затвердженим Держенергонаглядом.

12.5.3. Усі прилади мають бути забезпечені пристроями для заземлення - за ГОСТ 12.2.007.0 та заземлені відповідно до вимог правил улаштування електроустановок.

12.5.4. 12.5.5. (Виключені, Зм. N 3).

12.6. Вимоги до вихідних матеріалів та реактивів

12.6.1. (Виключений, Зм. N 3).

12.6.2. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень повинен проводитись за ГОСТ 12.1.007 та ГОСТ 12.1.005.

12.6.3. Аналіз проб повітря на вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводять за методиками визначення шкідливих речовин у повітрі, затвердженим Міністерством охорони здоров'я СРСР.

12.7. Вимоги до зберігання та транспортування вихідних матеріалів та реактивів

12.7.1. (Виключений, Зм. N 3).

12.7.2. Хімічні реактиви повинні зберігатись у спеціально призначеному для кожної речовини місці, у закритих банках, склянках або інших судинах. До кожної посудини має бути прикріплена етикетка з точною назвою речовини та її характеристикою (концентрація, питома вага, чистота тощо ).

Бутлі з кислотами (соляною, азотною) повинні зберігатися у справних кошиках або латах. Переносити їх слід лише вдвох або перевозити спеціальним візком. Склянки з кислотами та лугами слід переносити лише у спеціальних дерев'яних ящиках або залізних, викладених азбестом.

Кислоти та луги необхідно зберігати у шафах під тягою або у спеціально обладнаних вентиляційних шафах.

12.7.3. Ртуть повинна зберігатися в товстих судинах, що герметично закриваються, під тягою. Допускається зберігати ртуть у невеликих кількостях (до 1 кг) під шаром води, парафінової олії, гліцерину.

12.8. Вимоги до способу утилізації, видалення та знешкодження реактивів

12.8.1. Відпрацьовані розчини кислот і лугів після нейтралізації повинні надходити у спеціальні відстійники, що виключають попадання шкідливих речовин у ґрунт та водойми. Розлиті кислоти та луги необхідно засипати піском, нейтралізувати і лише після цього проводити збирання.

12.8.2. Для збору забрудненої ртуті має бути використана банка з водою, що закривається гумовою пробкою. Не допускається виливати ртуть у каналізаційні раковини. Для демеркуризації приміщень підлоги та стіни повинні бути промиті 3%-ним розчином марганцевокислого калію, підкисленим соляною кислотою або 20%-ним водним розчином хлорного заліза. Після демеркуризації у приміщенні має бути проведений аналіз повітряного середовища на присутність ртуті.

12.9. На роботу в хімічні та спектральні лабораторії допускаються особи, які навчені правилам безпечної роботи в лабораторіях за ГОСТ 12 .0.004.

12.10. Застосовувані засоби захисту працюючих

12.10.1. Працюючі в лабораторії забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв робітникам та службовцям, затвердженим Державним комітетом СРСР з праці та соціальних питань.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

12.10.2. Для захисту очей від ультрафіолетового випромінювання під час роботи з джерелом випромінювання (дуга, іскра) необхідно застосовувати захисні окуляри зі світлофільтрами за ГОСТ 12.4.013*.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 12.4.230.1 −2007. - Примітка виробника бази даних.

12.10.3. Для захисту органів дихання працюючих під час заточування вугільних електродів та підготовки проб до аналізу необхідно застосовувати респіратор типу «Пелюстка» ШВ-1 за ГОСТ 12.4.028.

12.10.4. На столах, де встановлені спектрографи, повинні бути передбачені місця для вільного розміщення пристроїв для фотографування спектрів (штативи з електродами та пробами, реле часу та ін.). Забороняється на робочих місцях розміщувати сторонні предмети.

12.10.5. Електричне джерело збудження (дуга) має бути екрановане і закрите захисним заземленим кожухом, забезпеченим місцевим пристроєм, що відсмоктує, для видалення з повітряного середовища озону, оксидів металів, оксидів вуглецю та інших шкідливих сполук, що виділяються в джерелах збудження спектрів і шкідливо діють на організм працюючого.

12.10.6. Пристрій для заточування вугільних електродів повинен бути забезпечений місцевим пристроєм для відсмоктування вуглецевого пилу.

12.10.7. Для захисту від статичної електрики, що виникає при роботі з генераторами дуги, необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.1.018, забезпечивши заземлення згідно п. 2.5.3, і в процесі роботи замикати кінці вугільних електродів у проміжках між експонуванням спектрів горінням дуги.

12.1-12.10.7. (Введені додатково, Зм. N 1).

12.11, 12.11.1-12.11.7. (Виключені, Зм. N 3).