ГОСТ 23862.21-79
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 23862.21-79 Лантан, самарій, європій, гадоліній, диспрозій, тулій, ітербій, ітрій та їх окису. Метод визначення хрому (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.21-79
Група B59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЛАНТАН, САМАРІЙ, ЄВРОПІЙ, ГАДОЛІНІЙ, ДИСПРОЗІЙ, ТУЛІЙ, ІТТЕРБІЙ, ІТТРІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
Метод визначення хрому
Lanthanum, samarium, europium, gadolinium, dysprosium, thulium, yterbium, yttrium і їх oxides. Method of chromium determination
МКС 77.120.99
ОКСТУ 1709
Дата введення 1981-01-01
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 19 жовтня 1979 р. N 3989 дату запровадження встановлено 01.01.81
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)
ВИДАННЯ зі Зміною N 1, затвердженим у квітні 1985 р. (ІУС 7-85).
Цей стандарт встановлює колориметричний метод визначення хрому (від 3·10 % до 5·10 %) у лантані, самарії, європії, гадолінії, диспрозії, тулії, ітербії, ітрії та їх окисах.
Метод заснований на реакції хрому (VI) з дифенілкарбазидом після окислення хрому до хромат-іону за допомогою перманганату. Вміст хрому знаходять візуально порівнянням інтенсивності фарбування аналізованого розчину з інтенсивністю фарбування розчинів порівняння.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Циліндри для колориметрування із безбарвного скла з притертими пробками висотою 360 мм та діаметром 12 мм.
Склянки скляні місткістю 50 та 100 см .
Скло годинникове.
Намистинка скляна.
Плитка електрична.
Кислота азотна особливої чистоти за
Сірчана кислота особливої чистоти за
Калій марганцевокислий за
Натрій азотистокислий за
Дифенілкарбазид НТД, розчин з концентрацією 10 г/дм в ацетоні (зберігати у темній склянці не більше 3 діб).
Вода дистильована за
Калій дворомовокислий за
Стандартний розчин хрому (VI) (запасний), що містить 0,1 мг/см хрому: 0,283 г калію дворомовокислого розчиняють у воді і доводять об'єм розчину в мірній колбі місткістю 1000 см до мітки водою.
Розчин хрому (VI), що містить 1 мкг/см хрому, готують розведенням стандартного (запасного) розчину хрому водою в 100 разів. Розчин готують у день вживання.
Розд.2. (Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
3.1. Наважку аналізованої проби масою 2 г поміщають у склянку місткістю 100 см , доливають 10-12 см азотної кислоти, розведеної 1:1, розчиняють при нагріванні на плитці. Отриманий розчин упарюють до кристалізації солей, потім розчиняють 15 см 0,1 моль/дм сірчаної кислоти та доливають 15 см води. У склянку з розчином поміщають скляну бусинку, накривають склянку годинниковим склом і розчин нагрівають до кипіння. Додають дві краплі розчину марганцевокислого калію і кип'ятять протягом 5 хв (при цьому розчин повинен зберігати рожеве забарвлення). У киплячий розчин доливають краплями (з інтервалом близько 5 с) розчин азотистокислого натрію до повного зникнення рожевого забарвлення, обумовленої присутністю перманганат-іона, продовжують кип'ятити ще 5 хв (надлишку азотистокислого натрію слід уникати). Вміст склянки швидко охолоджують до кімнатної температури, занурюючи склянку в холодну воду, знімають скло годинника, додають 1 см. розчину дифеніл-карбазиду та переносять розчин у циліндр для колориметрування. Об'єм розчину в циліндрі доводять водою до 30 см і перемішують.
Інтенсивність фарбування порівнюють на білому тлі з інтенсивністю фарбування розчинів шкали порівняння, спостерігаючи фарбування зверху донизу.
Одночасно з аналізом зразка проводять через усі стадії аналізу контрольний досвід на реактиви. Кількість хрому в контрольному досвіді має перевищувати 0,02 мкг
.
3.2. Приготування шкали порівняння
У склянки місткістю 50 см доливають по 15 см 0,1 моль/дм розчину сірчаної кислоти, 15 см води, 1 см розчину дифенілкарбазиду та вводять по 0; 0,02; 0,05; 0,10; 0,20; 0,30; 0,50; 0,70; 1,0 см розчину хрому (VI) (що містить 1 мкг/см хрому). Вміст склянок перемішують після додавання кожного реактиву.
Розчини переводять у циліндри для колориметрування.
Шкалу порівняння готують одночасно із аналізом проб.
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку хрому ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса хрому в аналізованій пробі, мкг;
- Маса хрому в контрольному досвіді, мкг;
- Маса навішування аналізованої проби, р.
За результат аналізу набувають середньоарифметичного значення результатів двох паралельних визначень.
4.2. Розбіжності результатів двох паралельних визначень чи результатів двох аналізів нічого не винні перевищувати значень, допускаемых розбіжностей, зазначених у таблиці.
Масова частка хрому, % | Розбіжність, що допускається, % |
3·10 | 3·10 |
3·10 | 2·10 |
5·10 | 3·10 |