ГОСТ 28353.2-89

ГОСТ 28353.2-89 Срібло. Метод атомно-емісійного аналізу з індукційною плазмою

ГОСТ 28353.2-89

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СРІБЛО

Метод атомно-емісійного аналізу з індукційною плазмою

Silver. Метод з атомної емісії analysis with inductive plasma

МКС 39.060
77.120.99
ОКСТУ 1709

Дата введення 1991-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблений і внесений Головним управлінням дорогоцінних металів та алмазів при Раді Міністрів СРСР та Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

Ю.А.Карпов, д-р хім. наук (керівник теми); О. А. Ширяєва , канд. хім. наук; Л. Н. Рязанова , канд. хім. наук; І. Н. Володимирська ; С. В. Соколов ; Т. Д. Горностаєва , канд. хім. наук; Л.В.Потаніна

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 29.11.89 N 3523

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)

6. ПЕРЕВИДАННЯ. Грудень 2005 р.


Цей стандарт встановлює атомно-емісійний (з індукційною високочастотною плазмою) метод визначення домішок: золота, міді, заліза, платини, паладію, родію, вісмуту, свинцю, сурми, цинку, кобальту, нікелю, миш'яку, телуру та марганцю в сріблі срібла щонайменше 99,9%.

Стандарт не розповсюджується на срібло високої чистоти.

Метод заснований на збудженні атомів проби в високочастотній індукційній плазмі і вимірюванні інтенсивності аналітичної спектральної лінії визначається елемента при розпиленні розчину аналізованої проби в плазму. Зв'язок інтенсивності лінії з масовою концентрацією елемента в розчині встановлюють за допомогою градуювального графіка.

Метод дозволяє визначати масові частки домішок в інтервалах, що наведені в табл.1.

Таблиця 1

Норми похибки результатів аналізу для значень масових часток домішок з довірчою ймовірністю 0,95 наведено у табл.2.

Таблиця 2

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Загальні вимоги до методу аналізу та вимоги безпеки за ГОСТ 28353.0 .

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ

Спектрально-аналітичний комплекс, що складається з високочастотного генератора потужністю 0,8-1,5 кВт, плазмового пальника з розпилювальною системою, квантометра (поліхроматора) або монохроматора зі зворотною лінійною дисперсією не гірше 0,5 нм/мм і фотоелектричною реєстрацією інтенсивності ЕОМ, дисплея та друкуючого пристрою.

Аргон газоподібний згідно з ГОСТ 10157 .

Ваги аналітичні 2-го класу.

Електропіч муфельний з терморегулятором на температуру 900 °C.

Плита електрична із закритою спіраллю.

Ступка агатова.

Склянки скляні місткістю 50, 100, 200, 250 та 300 см за ГОСТ 25336 .

Колби скляні місткістю 25, 50, 100 см за ГОСТ 25336 .

Тиглі корундові.

Піпетки місткістю 1, 2, 5 та 10 см з поділами за ГОСТ 29169 , ГОСТ 29227 - ГОСТ 29230 .

Колби мірні місткістю 25, 50 та 100 см за ГОСТ 1770 .

Фільтри паперові обеззолені "синя стрічка", "біла стрічка" за ТУ 6-09-1678.

Кислота соляна особливої чистоти за ГОСТ 14261 і розбавлена 1:1, 1:5, 1:10 та 1:100.

Кислота азотна особливої чистоти за ГОСТ 11125 та розведена 1:1, 1:10.

Кислота сірчана особливої чистоти за ГОСТ 14262 та розбавлена 1:9.

Барія перекис особливої чистоти за ТУ 6-09-03-462.

Срібло високої чистоти за ТУ 48-1-10.

Золото за ГОСТ 6835 .

Залізо карбонільне, радіотехнічне за ГОСТ 13610 .

Мідь згідно з ГОСТ 859 .

Вісмут за ГОСТ 10928 .

Свинець високої чистоти згідно з ГОСТ 22861 .

Цинк згідно з ГОСТ 3640 .

Сурма по ГОСТ 1089 .

Кобальт згідно з ГОСТ 123 .

Нікель згідно з ГОСТ 849 .

Телур згідно з ГОСТ 17614 .

Паладій у порошку за ГОСТ 14836 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 31291-2005 . - Примітка виробника бази даних.

Марганець металевий ГОСТ 6008 .

Миш'як металевий особливої чистоти з НТД.

Платина в порошку за ГОСТ 14837 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 31290-2005 . - Примітка виробника бази даних.

Родій у порошку за ГОСТ 12342 або родій трихлористий чотириводний за ТУ 6-09-2024.

Стандартні зразки складу срібла.

Розчини, що містять 1 мг/см вісмуту, міді, нікелю, свинцю, заліза, кобальту та миш'яку: наважку кожного з перерахованих металів масою 100 мг розчиняють у 10 см розчин азотної кислоти (1:1) при нагріванні. Розчин кип'ятять до видалення оксидів азоту, переносять у мірні колби місткістю 100 см. , доводять до мітки водою та перемішують.

Розчини, що містять 1 мг/см золота, платини, сурми та телуру: навішення кожного з перерахованих металів масою 100 мг розчиняють у 20 см суміші соляної та азотної кислот (3:1) при нагріванні, розчин упарюють до об'єму 3-5 см , доливають 20 см розчину соляної кислоти (1:5), переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки цим розчином кислоти і перемішують.

Розчини, що містять 1 мг/см цинку та марганцю: наважку кожного з перерахованих металів масою 100 мг розчиняють у 10 см розчину соляної кислоти (1:1) під час нагрівання. Розчини переносять у мірні колби місткістю 100 см доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) і перемішують.

Розчин, що містить 1 мг/см паладію: навішування паладію масою 100 мг розчиняють у 10 см азотної кислоти при нагріванні, розчин упарюють до об'єму 3-5 см , доливають 20 см розчину соляної кислоти (1:5), переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки цим розчином кислоти і перемішують.

Розчин, що містить 1 мг/см родія, готують одним з наведених

х способів:

1) Наважку родію (у вигляді порошку) масою 100 мг ретельно перемішують з п'ятикратною кількістю перекису барію, перетирають в агатовій ступці, переносять у корундовий тигель і спікають протягом 2-3 годин при температурі 800-900 ° С (тигель ставлять у холодну муфель ). Спек охолоджують, переносять у склянку місткістю 200 см , змочують водою та розчиняють у розчині соляної кислоти (1:1) до повного розчинення. Якщо після розчинення спеку в розчині соляної кислоти залишається залишок, спікання та розчинення повторюють. Отриманий розчин розбавляють водою до об'єму 50 см і сульфат барію осаджують додаванням розчину сірчаної кислоти (1:9) порціями при постійному перемішуванні. Розчин нагрівають до температури 60-70 °С. Через 2-3 години перевіряють повноту осадження сульфату барію і відфільтровують його через фільтр «синя стрічка» або подвійний фільтр «біла стрічка» у мірну колбу місткістю 100 см. . Осад на фільтрі промивають 4-5 разів гарячим розчином соляної кислоти (1:5), а потім 5-6 разів гарячою водою. Розчин доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) та перемішують.

2) Наважку трихлористого родію масою 273,4 мг розчиняють у 20 см розчину соляної кислоти (1:1) при слабкому нагріванні, розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 100 см доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) і перемішують.

Розчин А: у мірну колбу місткістю 100 см поміщають по 1 см розчинів золота, платини, паладію, родію, заліза, міді, вісмуту, телуру, кобальту, нікелю, миш'яку, сурми, свинцю, цинку та марганцю, додають 20 см соляної кислоти доводять до мітки водою і перемішують. 1 см розчину містить по 10 мкг кожного з визначених елементів; стійкий протягом місяця.

Розчин Б: у мірну колбу місткістю 100 см поміщають 10 см розчину А доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) і перемішують. 1 см розчину містить по 1 мкг кожного з визначених елементів; готують у день застосування.

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

3.1. Підготовка проб до аналізу без відділення срібла

Для виконання аналізу відбирають дві навішування срібла масою по 0,5-1,0 г, кожну з яких поміщають у склянку місткістю 50-100 см. та очищають поверхню срібла за ГОСТ 28353.0 .

Наважку розчиняють при слабкому нагріванні 10 см розчин азотної кислоти (1:1). Після розчинення срібла додають 10 см. води, розчин відфільтровують в колбу місткістю 50-100 см через подвійний фільтр «синя стрічка» з додаванням мацерованого паперу і осад промивають, що містить золото і родій, розчином азотної кислоти (1:10). Розчин переносять у мірну колбу місткістю 50-100 см. , доводять до мітки водою та перемішують (розчин 1).

Розчин 1 аналізують на вміст миш'яку, вісмуту, міді, кобальту, заліза, марганцю, нікелю, свинцю, паладію, платини, телуру та цинку.

Фільтр з осадом поміщають у склянку місткістю 50 см , додають 5 см суміші соляної та азотної кислот (3:1), витримують на плиті 5-10 хв при слабкому нагріванні, додають 5 см розчину соляної кислоти (1:5) і розчин відфільтровують в колбу місткістю 50 см . Фільтр промивають розчином соляної кислоти (1:10). Розчин переносять у мірну колбу місткістю 25 см , доводять до мітки водою та перемішують (розчин 2).

Розчин 2 аналізують вміст золота.

Одночасно через всі стадії підготовки проб до аналізу проводять два контрольні досвіди на чистоту реакції

вів.

3.2. Підготовка проб до аналізу із відділенням срібла

3.2.1. Для виконання аналізу відбирають дві навішування срібла масою по 0,5-2,0 г, кожну з яких поміщають у склянку місткістю 250 см та очищають поверхню срібла за ГОСТ 28353.0 .

У склянку доливають 10 см розчину азотної кислоти (1:1) і розчиняють навішування при слабкому нагріванні. Після повного розчинення срібла додають 5 см. соляної кислоти та розчиняють золото і родій при слабкому нагріванні протягом 3-5 хв. Розчин розбавляють гарячою водою до об'єму 150-200 см. і відразу ж відфільтровують у склянку місткістю 300 см через фільтр «синя стрічка», попередньо промитий 4-5 разів гарячим розчином соляної кислоти (1:100) та 2-3 рази гарячою водою, не переносячи осад хлориду срібла на фільтр. Осад промивають декантацією 5-6 разів гарячим розчином соляної кислоти (1:100). Розчин (фільтрат 1) упарюють при помірному нагріванні до об'єму 2-3 см .

3.2.2. Фільтр, через який проводилося фільтрування, поміщають у склянку з осадом хлориду срібла та додають по 10 см. сірчаної та азотної кислот. Пробу витримують за кімнатної температури до припинення бурхливої реакції, потім нагрівають до виділення густих парів сірчаного ангідриду. Склянку переставляють на передню частину плити, обережно по стінці склянки додають 4-5 крапель азотної кислоти і знову нагрівають до густих парів сірчаного ангідриду. Операцію додавання азотної кислоти повторюють до повного розчинення срібла хлориду. Розчин упарюють до вологих солей, охолоджують, додають 10 см. азотної кислоти, 100 см гарячої води та нагрівають до розчинення солей. До розчину додають 3 см соляної кислоти і відразу ж фільтрують у склянку з випареним фільтратом 1 через фільтр «синя стрічка», попередньо підготовлений, як зазначено в п. 3.2.1. Осад промивають декантацією 6-7 разів гарячим розчином соляної кислоти (1:100). Фільтрат упарюють при помірному нагріванні до об'єму 2-3 см .

До залишку після упарювання додають 3 см. соляної кислоти, розчин переносять у мірну колбу місткістю 25-50 см , обполіскують склянку водою. Розчин доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) та перемішують. Отриманий розчин надходить на аналіз.

Одночасно через всі стадії підготовки проб до аналізу проводять два контрольні досвіди на чистоту реактивів.

.

3.3. Приготування розчинів порівняння

3.3.1. Для визначення домішок у сріблі без відділення срібла використовують розчини порівняння, одержані при розчиненні стандартних зразків складу срібла.

Для цього відбирають по дві навішування стандартних зразків складу масою по 0,5-1,0 г, масові частки домішок яких менше і більше очікуваних масових часток домішок в аналізованому зразку. Розчинення навішування та приготування розчинів проводять за п. 3.1 одночасно з підготовкою проб до аналізу.

3.3.2. Для визначення домішок у сріблі з відділенням срібла використовують розчини порівняння, виготовлені з розчинів, А і Б.

Розчини порівняння з масовою концентрацією елементів, що визначаються 0,01; 0,03; 0,05; 0,10; 0,20; 0,40 та 1,00 мкг/см : у мірні колби місткістю 50 см. вводять аліквотні частини розчину А або Б (табл.3), доводять до мітки розчином соляної кислоти (1:5) і перемішують.

Таблиця 3

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

Спектрально-аналітичний комплекс готують до роботи, включають та проводять вимірювання аналітичного сигналу відповідно до робочої інструкції з експлуатації приладу.

Довжина хвиль аналітичних спектральних ліній наведена у табл.4.

Таблиця 4

Послідовно вводять у плазму розчини порівняння і за допомогою спеціальної програми методом найменших квадратів отримують числові значення коефіцієнтів поліномів, що апроксимують градуювальні характеристики для кожного з визначених елементів, які вводять у довготривалу пам'ять ЕОМ.

Градуювальні характеристики одержують у координатах: інтенсивність аналітичної лінії визначається елемента за вирахуванням інтенсивності випромінювання спектру для розчину контрольного досвіду на довжині хвилі аналітичної лінії визначається елемента - масова концентрація елемента в розчинах порівняння.

Розчини аналізованих проб вводять у плазму та вимірюють інтенсивності аналітичних ліній визначених елементів. Відповідно до програми для кожного розчину виконують по 3 вимірювання інтенсивності і обчислюють середнє значення, за яким за допомогою градуювальної характеристики знаходять концентрацію елемента в мкг/см у розчині проби.

Примітка. При переході від аналізу азотнокислих розчинів срібла до солянокислих та навпаки необхідно ретельно промивати розпилювальну систему розчином азотної кислоти (1:10) та водою до негативної реакції на іони срібла або хлорид-іони відповідно.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Масову частку визначеного елемента ( ) у відсотках розраховують за формулою

,

де - масова концентрація обумовлюваного елемента в аналізованому розчині, мкг/см ;

- Об'єм розчину проби, см ;

- Маса навішування проби, р.

За результат аналізу приймають середнє арифметичне двох результатів паралельних визначень, кожне з яких виконане з окремої навішування.

5.2. Розбіжність результатів паралельних визначень (різниця між більшим і меншим з двох результатів паралельних визначень) і розбіжність результатів аналізу (різниця між більшим і меншим з двох результатів аналізу) не повинні перевищувати значень абсолютних розбіжностей, допустимих з довірчою ймовірністю 0,95 та наведених у табл.5.

Таблиця 5

Для проміжних значень масових часток визначених елементів допускаються розбіжності розраховують методом лінійної інтерполяції.

6. КОНТРОЛЬ ТОЧНОСТІ АНАЛІЗУ

Контроль точності аналізу проводять за стандартними зразками складу срібла відповідно до ГОСТ 28353.0 .