ГОСТ 22720.3-77
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 22720.3-77 Рідкісні метали та сплави на їх основі. Метод визначення вуглецю (зі зміною N 1)
ГОСТ 22720.3-77
Група B59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
РІДКІ МЕТАЛИ І СПЛАВИ НА ЇХ ОСНОВІ
Метод визначення вуглецю
Різні метали і їх хлопці. Method for the determination of carbon
ОКСТУ 1709*
__________________
* Введено додатково, Змін. N1.
Дата введення 1979-01-01
Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 29 вересня 1977 р. N 2341 строк запровадження встановлено з 01.01.79
Перевірено у 1983 р. Постановою Держстандарту
________________
* Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 5/6, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.
ПЕРЕВИДАННЯ. Листопад 1983
ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІВС N 5, 1988 рік
Даний стандарт поширюється на ніобій, тантал, вольфрам, цирконій, гафній, ванадій, рідкісноземельні метали, їх сплави і встановлює метод спалення проби в струмі кисню з кулонометричним закінченням (при визначенні масової частки вуглецю від 0,005 до 0,005 (При визначенні масової частки вуглецю від 0,02% і вище) для визначення вуглецю.
Метод заснований на спалюванні зразка, що аналізується, в струмі кисню. При цьому вуглецю, що міститься в пробі, окислюється до двоокису вуглецю, кількість якої визначають кулонометричним або газооб'ємним способом. У разі кулонометричного закінчення вимірюють кількість електрики, витраченого на генерування реактиву, що вступає в реакцію з двоокисом вуглецю. Газооб'ємне закінчення засноване на поглинанні двоокису вуглецю розчином їдкого калію та встановленні (по різниці) її об'єму за допомогою газовимірювальної бюретки-евдіометра.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Установка з кулонометричним датчиком визначення вуглецю (черт.1).
1 - поглинальний розчин; 2 - електролітичний осередок; 3 - електрод порівняння; 4 - скляний електрод; 5 - трубчаста піч; 6 - рН-метр; 7 - регулятор; 8 - джерело постійного струму; 9 - катод; 10 - інтегратор; 11 - анод; 12 - напівпроникна мембрана; 13 - допоміжний розчин
Чорт.1
Установка визначення вуглецю з газооб'ємним закінченням визначення вуглецю зображено на черт.2. Установка складається з наступних елементів: кисневого балона з редуктором 1; промивної склянки 2 з 30%-ним розчином їдкого калі, що містить 5%-ний марганцевокислий калій; склянки 3 з концентрованою сірчаною кислотою; U-подібної трубки 4 з натронним вапном і хлористим кальцієм; горизонтальної електричної трубчастої печі 6 довжиною близько 250 мм з силітовими стрижнями, що забезпечує нагрівання до 1300 °C, з терморегулятором 8 і термопарою (платино-платинородієвої) з гальванометром 7; фарфорової трубки 5 діаметром 18-20 мм. Довжина трубки залежить від розміру печі, кінці її повинні виступати з печі не менше ніж на 170 мм з кожного боку, перед застосуванням трубку прожарюють по всій довжині при 1000-1300 ° С; U-подібної трубки 9, наповненої скляною ватою для уловлювання твердих частинок, що захоплюються з трубки струмом кисню; газоаналізатора ГОУ-1 за +Про
); триходового крана 11, через який газова суміш з печі та холодильника надходить у газовимірювальну бюретку; газовимірювальної бюретки-мікроевдіометра 13 зі шкалою від 0 до 0,25% вуглецю; термометра 12, призначеного для вимірювання температури газів; поглинача 14 з автоматичним затвором (поплавком), наповненим, 40%-ним розчином їдкого калі, який слід міняти кожні два-три тижні; зрівняльної склянки 15 для перекачування газової суміші з бюретки поглинач. Зрівняльну склянку наповнюють 16-17%-ним розчином сірчанокислої міді щільністю 1,2 г/см.
.
Чорт.2
Експрес-аналізатор на вуглець АН-7529, АН-7560 чи іншої марки.
Калій хлористий за
Калій железистосинеродистий 3-водний за
Натрій тетраборнокислий 10-водний за
Борна кислота за
Стронцій хлористий 6-водний за
Міді окис порошок за
Аскар.
Барометр-анероїд.
Кисень газоподібний технічний за
Човники порцелянові довжиною 70 мм, шириною 10 мм і висотою 10 мм, прожарені в струмі кисню при 1000 °C.
Гачок із жаростійкої сталі довжиною 700 мм.
Кальцію окис за
Ефір етиловий.
Спирт етиловий ректифікований за
Кремнію двоокис за
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
3.1. Підготовка кулонометричного аналізатора
Пекти для спалювання зразків нагрівають до 1200 °C, пропускаючи струм кисню; включають та прогрівають аналізатор на вуглець протягом 30-40 хв. Стабілізують роботу всіх частин установки.
Перевірку калібрування аналізатора на вуглець проводять за допомогою стандартного зразка, за вмістом подібного вуглецю з аналізованими зразками. Після перевірки роботи установки за стандартним зразком приступають до спалення аналізованих проб.
3.2. Підготовка газооб'ємного аналізатора
Збирають установку за схемою (див. рис.2). Після досягнення температури печі 1100-1200 °С перевіряють герметичність усієї системи. Встановлюють швидкість проходження кисню 3-5 бульбашок один с. Правильність роботи всієї установки визначають за даними аналізу стандартного зразка. Наприклад, С.О. N 304. Ніобій чи С.О. N 284-а. Сталь.
Для проведення одного аналізу беруть три проби у вигляді порошку або стружки, маса яких, залежно від аналізованого матеріалу, зазначена в табл.1.
Таблиця 1
Аналізований матеріал | Температура у печі, °С | Маса зразка, г | Плавні |
Ніобій | 1150-1250 | 0,5 | Наважку в човнику покривають рівномірним шаром окису міді у співвідношенні 1:2 |
Сплави на його основі | 1200-1300 |
0,5 | |
Тантал та сплави на його основі | 1200 | 0,5 | Без плавнів |
Рідкоземельні метали та сплави на їх основі | 1000 | 0,5 | Для запобігання спалаху навішування покривають тонким шаром двоокису кремнію у співвідношенні 1:1 |
Ванадій | 1000 | 0,5 | Без плавнів |
Вольфрам | 1100 | 0,5 | Те саме |
Молібден | 1100 | 0,5 | Наважку в човнику покривають рівномірним шаром окису кальцію у співвідношенні 1:5, який з'єднується з летючим триокисом молібдену і утворює нелетючу сполуку |
Цирконій, гафній | 1100 | 0,5 | У зв'язку з високою екзотермічністю реакції навішування в човнику покривають тонким шаром двоокису кремнію у співвідношенні 1:1 |
3.1, 3.2. (Змінена редакція, зміна N 1).
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Наважку аналізованого матеріалу, попередньо промиту етиловим ефіром і висушену, поміщають у порцеляновий човник і у разі необхідності покривають рівномірним шаром плавня відповідно до вимог, зазначених у табл.1.
4.1. Проведення аналізу на установці з кулонометричним аналізатором
Човен з навішуванням поміщають у найбільш нагріту частину порцелянової трубки для спалювання і закривають затвор порцелянової трубки. У міру поглинання вуглекислого газу розчином електролітичного осередку автоматично проводиться відлік на цифровому табло аналізатора на вуглець. Аналіз вважається закінченим у тому випадку, коли цифрові показники не змінюються протягом 1 хв або змінюються не більше ніж на величину виправлення контрольного досвіду, яка не повинна перевищувати 3 імп. за хвилину. Паралельно з аналізом зразка проводять контрольний досвід. Вміст вуглецю записують за показанням цифрового табло з урахуванням величини виправлення контрольного досвіду.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4.2. Проведення аналізу на установці з газооб'ємним аналізатором
Човен з наважкою вводять за допомогою гачка (з боку подачі кисню) в найбільш нагріту частину порцелянової трубки, кінець якої швидко закривають гумовою пробкою. Інший кінець трубки за допомогою гумового шлангу з'єднують з апаратом ГОУ-1 (див. рис.2). У трубку пропускають струм кисню зі швидкістю 3-5 бульбашок на секунду. Далі аналіз роблять, як зазначено в
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. При визначенні вуглецю з кулонометричним аналізатором АН-160, АН-7529, АН-7560 результат видається автоматично у відсотках та фіксується на світловому табло.
При визначенні вуглецю з газооб'ємним аналізатором ГОУ-1 масову частку вуглецю ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Показання шкали евдіометра;
- Поправочний коефіцієнт на атмосферний тиск і температуру, що знаходять за таблицями, що додаються до приладу;
- Маса зразка, г.
(Змінена редакція, зміна N 1).
5.2. Абсолютні розбіжності, що допускаються між результатами двох паралельних визначень з ймовірністю 0,95 не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2. Для проміжних значень масових часток вуглецю допускаються розбіжності визначають лінійною інтерполяцією.
Таблиця 2
Масові частки вуглецю, % | Абсолютні розбіжності, що допускаються, % |
5·10 | 3·10 |
1·10 | 5·10 |
5·10 | 1,5 · 10 |
1.10 | 2·10 |
2·10 | 3·10 |
2,0 | 3·10 |