ГОСТ 26473.11-85
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 26473.11-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення цирконію та алюмінію (із Поправкою, зі Зміною N 1)
ГОСТ 26473.11-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод визначення цирконію та алюмінію
Vanadium base alloys and alloying elements. Метод для визначення цирконію і aluminium
ОКСТУ 1709
Строк дії з 01.07.86
до 01.07.91 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
ухвалою Держстандарту СРСР
(ІВД N 8, 1991 рік). - Примітка виробника бази даних.
Розроблено Міністерством кольорової металургії СРСР
ВИКОНАВЦІ
ВНЕСЕН Міністерством кольорової металургії СРСР
Член
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 25 березня 1985 р. N 752
ВНЕСЕНА поправка, опублікована в ІВД N 1, 1986 рік
Виправлення внесено виробником бази даних
ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів
Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІВС N 8, 1991 рік
Цей стандарт встановлює комплексонометричний метод визначення цирконію (від 5 до 25%) та алюмінію (від 5 до 30%) у сплавах та лігатурах на основі ванадію, вміст супутніх компонентів у яких наведено в табл.1.
Таблиця 1
Супутній компонент | Масова частка, %, трохи більше |
Залізо | 0,5 |
Кремній | 0,5 |
Ніобій | 25 |
Вуглець | 0,5 |
Метод заснований на відділенні цирконію і алюмінію від ванадію і ніобію осадженням аміаком в присутності перекису водню, послідовному визначенні цирконію і алюмінію в одному розчині шляхом прямого комплексонометричного титрування цирконію в солянокислому розчині з індикатором тил розчином солі цинку при рН 5,5 з індикатором ксиленоловим помаранчевим.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Електропіч муфельний з терморегулятором, що забезпечує температуру до 1100 °C.
Терези аналітичні.
Ваги технічні.
Плитка електрична.
Кварцеві чашки.
Склянки скляні хімічні місткістю 200, 250 та 500 см .
Колби конічні місткістю 250 см .
Колби мірні місткістю 1 дм .
Піпетки місткістю 10 та 20 см без поділів.
Фільтри паперові зневолені "біла стрічка" або "жовта стрічка".
Вирви скляні конічні.
Тиглі порцелянові.
Ексікатор із хлористим кальцієм.
Бюретки місткістю 25 см з ціною розподілу 0,1 см .
Мензурки мірні місткістю 25, 100 та 1000 см .
Папір індикаторний «конго».
Папір індикаторний універсальний.
Калій піросернокислий за
Кислота сірчана за
Кислота соляна за
Аміак водний за
Амоній хлористий за
Промивний розчин: до 1000 см розчину хлористого амонію концентрацією 20 г/дм , додають 2-3 см перекису водню та 2 см аміаку.
Водню перекис за
Ксиленоловий помаранчевий, розчин концентрацією 1 г/дм .
Цирконію хлорокис.
Стандартний розчин цирконію, що містить близько 5 мг/см цирконію: 17,65 г хлорокису цирконію поміщають у склянку місткістю 500 см , доливають 100 см води, 300 см соляної кислоти, розведеної 1:1, нагрівають до розчинення навішування. Розчин переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. доводять до мітки водою.
Точну масову концентрацію цирконію встановлюють гравіметричним методом. Для цього у склянку місткістю 250 см відбирають піпеткою 20 см стандартного розчину цирконію, додають 100 см води, нагрівають до 50-80 ° С і осаджують гідроксид цирконію розчином аміаку. Осад фільтрують через фільтр «біла стрічка», промивають гарячою водою, що містить 10 см. аміаку на 500 см води. Фільтр з осадом поміщають у фарфоровий тигель, попередньо прожарений до постійної маси, підсушують, озолюють, прожарюють в печі муфельної протягом 30 хв при 1000-1100 °С, потім охолоджують в ексикаторі і зважують. Прожарювання повторюють до постійної ваги.
Масову концентрацію ( ) стандартного розчину цирконію, виражену в мг/см , обчислюють за формулою
,
де - Маса осаду двоокису цирконію, мг;
0,7403 - коефіцієнт перерахунку двоокису цирконію на цирконій.
Трилон Б (сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна) за
Трилон Б (сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна) за
Уротропін технічний за
Цинк гранульований.
Цинк хлористий, розчин концентрацією 0,05 моль/дм : 3,2690 г металевого цинку поміщають у склянку місткістю 200 см. , змочують 20-30 см води та доливають невеликими порціями 25 см розчину соляної кислоти, розведеної 1:1, нагрівають до розчинення цинку і упарюють до вологих солей. Солі розчиняють при нагріванні у воді, розчин переводять в мірну колбу місткістю 1 дм. доводять до мітки водою.
(Змінена редакція, Изм. N
1).
2.1. Встановлення масової концентрації (0,025 моль/дм ) розчину трилону Б за цирконієм
У конічну колбу місткістю 250 см відбирають піпеткою 10 см стандартного розчину цирконію, додають 30 см розчину соляної кислоти, розведеної 1:1, 60 см води, нагрівають до 60-70 °С, додають 2-3 краплі розчину ксиленолового помаранчевого і титрують розчином трилону Б до переходу фарбування розчину з малинової жовту. Розчин нагрівають до кипіння, додають ще 1 краплю розчину ксиленолового помаранчевого і при появі малинового забарвлення розчину додають ще краплями розчин трилону Б до переходу забарвлення в жовте.
Масову концентрацію розчину трилону Б ( ), виражену в г/см цирконію, обчислюють за формулою
,
де - масова концентрація стандартного розчину цирконію, виражена в г/см цирконію;
10 - об'єм стандартного розчину цирконію, взятий для титрування, см ;
- Об'єм розчину трилону Б, витрачений на титрування, см .
2.2. Встановлення співвідношення між розчинами трилону Б (0,05 моль/дм ) та хлористого цинку: у конічну колбу місткістю 250 см відбирають піпеткою 20 см розчину хлористого цинку, доливають 80 см води, нейтралізують аміаком до рН 3,5-4,0 за універсальним індикаторним папером, додають 1,5-2 г уротропіну, 2-3 краплі розчину ксиленолового помаранчевого і титрують розчином трилону Б до переходу забарвлення з малинової в жовту.
Співвідношення ( ) об'ємів розчинів трилону Б та хлористого цинку обчислюють за формулою
,
де 20 - об'єм розчину хлористого цинку, взятий для титрування, см ;
- Об'єм розчину трилону Б, витрачений на титрування, см .
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Наважку аналізованої проби масою 0,1 г поміщають у кварцову чашку, додають 3-4 г піросульфату калію, кілька крапель концентрованої сірчаної кислоти і сплавляють у муфелі при 800-900 ° С до отримання прозорого плава. Плав розчиняють при нагріванні в суміші 20-25 см соляної кислоти, розведеної 1:5, з 10-15 см перекису водню. Отриманий розчин переводять у конічну колбу місткістю 250 см додають 20-25 см розчину хлористого амонію концентрацією 100 г/дм , нагрівають до кипіння і обережно додають аміак, розведений 1:1, до слабкого надлишку його запахом (рН розчину близько 7 по універсальному індикаторному папері) і кип'ятіння продовжують кілька хвилин.
Дають осаду скоагулировать, швидко розчин фільтрують з осадом через паперовий фільтр середньої щільності «біла стрічка» і осад на фільтрі промивають 6-7 разів гарячим промивним розчином.
Фільтр з осадом поміщають у колбу, в якій велося осадження, доливають 20 см соляної кислоти, розведеної 1:1, нагрівають до повного розчинення осаду, додають 3-5 крапель розчину ксиленолового помаранчевого та титрують цирконій розчином трилону Б (0,025 моль/дм ) до переходу фарбування розчину з малинової в жовту. Розчин нагрівають до кипіння, додають ще 1 краплю розчину ксиленолового помаранчевого і при появі малинового забарвлення розчину додають ще краплями розчин трилону Б до переходу забарвлення в жовту ( ).
До розчину після визначення в ньому цирконію додають із бюретки 25-30 см. розчину трилону Б (0,05 моль/дм ), нейтралізують аміаком (близько 20 см аміаку) по індикаторному папері «конго» до переходу забарвлення з синього в бузково-рожевий. Розчин нагрівають і кип'ятять 10-15 хв. Після охолодження до кімнатної температури додають 1-1,5 г уротропіну, 3-4 краплі розчину ксиленолового помаранчевого і титрують надлишок трилону Б розчином цинку до переходу фарбування розчину з рожевого в малинову ( ).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку цирконію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Об'єм розчину трилону Б (0,025 моль/дм ), витрачений на титрування, см ;
- масова концентрація розчину трилону Б, виражена в г/см цирконію;
- Маса навішування аналізованої проби, р.
4.2. Масову частку алюмінію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Об'єм розчину трилону Б (0,05 моль/дм ), доданий до аналізованого розчину, см ;
- Об'єм розчину цинку, витрачений на титрування надлишку трилону Б, см ;
0,001349 - масова концентрація розчину трилону Б, виражена в г/см алюмінію;
- Співвідношення обсягів розчинів трилону Б і хлористого цинку;
- Маса навішування аналізованої проби, г
.
4.3. Значення розбіжностей, що допускаються, вказані в табл.2.
Таблиця 2
Масова частка, % | Розбіжність, що допускається, % | |
Цирконій | 5,0 | 0,5 |
15,0 | 0,6 | |
25,0 | 0,7 | |
Алюміній | 5,0 | 0,2 |
15,0 | 0,4 | |
20,0 | 0,5 | |
30,0 | 0,7 |
(Змінена редакція, зміна N 1).