ГОСТ 8774-75

ГОСТ 8774-75 Літій. Технічні умови (зі змінами N 1, 2, 3, 4)

ГОСТ 8774-75

Група В51

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЛІТІЙ

Технічні умови

Lithium. Specifications

ОКП 70 2653

Дата введення 1977-01-01

Введено в дію постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 12 травня 1975 р. N 1252

Постановою Держстандарту СРСР від 17.07.91 N 1262 знято обмеження строку дії

ВЗАМІН ГОСТ 8774–58

Видання зі Змінами N 1, 2, 3, 4, затвердженими у грудні 1981 р., жовтні 1985 р., грудні 1989 р., липні 1991 р. (ІВД 3-82, 1-86, 4-90, 10-91 ).


Цей стандарт поширюється на літій, одержуваний методом електролізу, що застосовується для виробництва активних каталізаторів у промисловому синтезі, як дегазатор, модифікатор, а також як добавка до сплавів кольорових металів для зниження їх щільності, підвищення стійкості проти корозії та поліпшення механічних характеристик сплавів і встановлює вимоги до літію, що виготовляється для потреб народного господарства та експорту.

Вимоги цього стандарту є обов'язковими.

(Змінена редакція, Зм. N 2, 3, 4).

1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

1.1. Літій виготовляють відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

Літій виготовляють у вигляді злитків марок ЛЕ-1, ЛЕ-2.

1.2. Хімічний склад літію має відповідати нормам, зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

Примітка. За узгодженням виробника із споживачем допускається масова частка натрію в марці ЛЕ-1 не більше 0,005%.

2. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

2.1. Літій приймають партіями. Партія повинна складатися з літію однієї марки та оформлена одним документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

найменування металу;

марку літію;

номер партії;

кількість місць у партії;

результати хімічного аналізу;

дату виготовлення літію;

штамп відділу технічного контролю;

позначення цього стандарту.

Маса літію в одній партії не повинна перевищувати 1500 кг.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.2. Для контролю хімічного складу літію кожної партії відбирають пробу.

2.3. При отриманні незадовільних результатів аналізу хоча б за одним із показників проводять повторний аналіз на подвоєній кількості проб, взятих від тієї партії.

Результати повторного аналізу поширюються всю партію.

3. МЕТОДИ АНАЛІЗУ

3.1. Відбір точкової проби проводять при розливі рідкого літію після заповнення кожної другої (десятої - при масі зливка менше 0,5 кг) виливниці у форму з нержавіючої сталі або відрізають пробу від кожного другого (десятого - при масі менше 0,5 кг) твердого зливка ножем з нержавіючої сталі. Для отримання об'єднаної проби точкові проби літію поміщають у тигель, розплавляють та заливають у виливницю. Маса об'єднаної проби має бути не менше 200 г.

3.2. Об'єднану пробу літію розрізають на чотири рівні частини за взаємно перпендикулярними діаметрами і скорочують до середньої проби масою не менше 100 г, відбираючи метал із протилежних частин розрізаного зливка.

3.3. Середню пробу ділять на дві рівні частини і поміщають у чисті, сухі скляні банки зі скляними притертими пробками або кришками, що нагвинчуються, або в банки з будь-якої жерсті. У банки попередньо заливають гас або осушене трансформаторне масло за ГОСТ 982-80 або суміш розплавленого парафіну за ГОСТ 23683-89 і осушеного трансформаторного масла в співвідношенні 1:1.

3.4. Обробку середньої проби за пп.3.2 та 3.3 проводять в атмосфері повітря або аргону при вологості не більше 0,2 г/м .

3.5. На кожну банку з пробою наклеюють ярлик із зазначенням:

найменування металу;

номери партії;

дати відбору проб;

штамп відділу технічного контролю;

позначення цього стандарту.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.6. Одну пробу направляють до лабораторії підприємства для аналізу. Друга проба повинна зберігатися на підприємстві-виробнику протягом трьох місяців з дня відвантаження партії літію у разі виникнення розбіжностей щодо оцінки якості металу.

3.7. Хімічний склад металевого літію визначають за ГОСТ 8775.0-87 -ГОСТ 8775.4-87.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

4.1. Металевий літій упаковують у мішок із поліетиленової плівки за ГОСТ 10354–82 , який попередньо вкладають у спеціальний герметичний сталевий контейнер місткістю до 160 дм. , Виготовлений за нормативно-технічною документацією. Поліетиленовий мішок герметизують зварюванням, контейнер з металом заповнюють аргоном за ГОСТ 10157-79 до надлишкового тиску не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см ). Зливки літію упаковують у барабани по рис.1, виготовлені відповідно до вимог ГОСТ 5044-79 , заливають сумішшю розплавленого парафіну за ГОСТ 23683-89 і осушеного трансформаторного масла ГОСТ 982-80 у співвідношенні 1:1. Шви барабанів пропаюють.

Чорт.1

Чорт.1

Маса одного злитка літію має бути не більше 5 кг. Маса нетто одного місця продукту в партії має бути не більше 100 кг.

4.2. Поверхню барабанів з білої жерсті покривають вазеліном за ГОСТ 5774-76 або іншими мастильними матеріалами, що використовуються для консервації, і укладають у дощаті ящики за ГОСТ 2991-85 або сталеві барабани, форма та розміри яких наведені в рис.2 та табл.2, застосовуючи як пакувальний матеріал тканини за ГОСТ 5530-81 або ГОСТ 30090-93 або пергамент за ГОСТ 1341-97 .

Чорт.2

Чорт.2

Таблиця 2

Допускається упаковувати літій у тару, погоджену із споживачем.

4.1, 4.2. (Змінена редакція, зміна N 4).

4.3. Для тривалого зберігання металевий літій упаковують у барабани, виготовлені відповідно до вимог ГОСТ 5044-79 , які укладають у сталеві барабани за п. 4.2. Маса нетто одного пакувального місця у партії має бути не більше 70 кг.

Допускається металевий літій упаковувати в мішок із поліетиленової плівки за ГОСТ 10354-82 , який попередньо вкладають у сталевий барабан місткістю 100 дм. , розміром ГОСТ 5044-79 з подвійним дном і стінками, мішок з металом заварюють, барабан заливають сумішшю розплавленого парафіну за ГОСТ 23683-89 і осушеного трансформаторного масла по ГОСТ 982-80 .

(Змінена редакція, Зм. N 2, 4).

4.4. На кожне місце транспортної тари має бути наклеєний ярлик за ГОСТ 14192-96 з нанесенням додаткових даних:

найменування металу;

марки літію;

номери партії;

дати виготовлення;

позначення цього стандарту;

маніпуляційних знаків: "Берегти від нагріву", "Берегти від вологи", "Герметична упаковка", "Верх";

знаку небезпеки за ГОСТ 19433-88 , клас 4, підклас 4.3.

Ярлик з маркуванням має бути захищений поліетиленовим покриттям. Для тривалого зберігання маркування металеві барабани наносять водостійкою фарбою.

4.5. (Виключено. Змін. N 1).

4.6. Літій транспортують будь-якими видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезень небезпечних вантажів, що діють на даному виді транспорту. При перевезенні повітряним транспортом маса нетто вантажу на одну упаковку має бути не більше 10 кг.

4.7. (Виключено. Змін. N 1).

4.8. Літій слід складувати та зберігати у складах І та ІІ ступеня вогнестійкості при температурі не більше 40 °C та відносній вологості не більше 85%. У приміщенні повинні постійно знаходитися засоби пожежогасіння та відсутні водяні та парові комунікації. Тимчасове складування літію на естакадах та відкритих майданчиках забороняється. У процесі зберігання необхідно не рідше одного разу на рік проводити вибірковий огляд тари.

5. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

5.1. Підприємство-виробник гарантує відповідність літію вимогам цього стандарту за дотримання споживачем правил транспортування та зберігання, встановлених цим стандартом.

Гарантійний термін зберігання літію встановлюється 5 років із дня виготовлення продукту.

6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6.1. При виробництві, відборі та обробці проб, завантаженні, розвантаженні, зберіганні та транспортуванні металевого літію необхідно дотримуватись вимог техніки безпеки, прийнятих у хімічній промисловості при роботі з лужними металами.

6.2. Літій спалахує від води. Робота з літієм в атмосфері вологого повітря відноситься до категорії вибухо-пожежонебезпечних. При горінні літію утворюється густий дим аерозолів конденсації літію та його сполук. Температура самозаймання літію на повітрі 640 °C. Температура горіння літію 1300 °C.

6.3. У разі загоряння літію гасіння його повинно проводитися персоналом, оснащеним ізолюючими кисневими приладами (типу ІП-54, КВП-8 тощо ).

6.4. Для гасіння літію, що горить, застосовують порошкоподібний технічний хлористий калій за ГОСТ 4568-95 при вологості порошку не більше 1%, сухий графітовий порошок за ГОСТ 7478-75 , інертний газ (аргон) за ГОСТ 10157-79 . При великих кількостях літію, що горить, необхідно застосовувати автомобілі порошкового гасіння за ГОСТ 12.4.009-83.

6.5. Літій не леткий і не становить небезпеки при інгаляційному ураженні.

Основну небезпеку для організму людини становлять продукти згоряння літію, що належать до класу надзвичайно небезпечних сполук (1 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12) . .1.007-76). Аерозолі продуктів згоряння літію мають різку подразнювальну дію, викликаючи ураження слизових оболонок очей і дихальних шляхів, а також загальнотоксичну дію на організм.

Гранично допустима концентрація аерозолів продуктів згоряння літію 0,02 мг/м .

6.6. Необхідно контролювати повітря виробничої зони на утримання в ньому аерозолів літію та його сполук, а також вживати заходів щодо попередження забруднення літієм зовнішнього середовища: стічних вод та повітря, що викидається.

6.7. Розлив розплавленого літію слід проводити в сталеві виливниці, попередньо просушені і нагріті до температури 50-70 °С.

6.8. За умовами транспортування літій і тара з-під нього відносяться до категорії речовин, що займаються від води. Транспортні засоби мають бути обладнані стаціонарними чи первинними засобами пожежогасіння.

6.9. Спецодяг та спецвзуття мають бути видані за нормами Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань та Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок «Типові галузеві норми безоплатної видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв».

6.10. При роботі з розплавленим літієм слід застосовувати додатковий запобіжний пристрій - маску С-40.

6.11. Для захисту органів дихання в атмосфері аерозолів літію та його сполук необхідно користуватися протипиловим респіратором типу «пелюстка» за ГОСТ 12.4.028-76.

6.12. Для захисту органів зору в атмосфері аерозолів літію та його сполук необхідно користуватися герметичними захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85*.
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 12.4.013-97.

6.13. При попаданні на тіло розплавленого літію слід негайно видалити сухим тампоном, а потім протягом 5-10 хв рясно обмити уражену ділянку струменем води. Після водної обробки уражену ділянку необхідно нейтралізувати 2-3% розчином борної кислоти або змастити маззю проти опіку, накласти суху пов'язку і звернутися в медпункт.

6.14. При попаданні літію в очі необхідно негайно видалити його ватним тампоном або бавовняною тканиною, потім промити очі струменем 1-2% розчину борної кислоти або чистою водою. Струмінь води направити від зовнішнього кута ока (від скроні) до внутрішнього (до носа). Терити око не слід.

Після надання першої допомоги постраждалий має бути терміново направлений до лікувального закладу для надання лікарської допомоги.

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА. (Виключено. Змін. N 1).