ГОСТ 12552.1-77
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 12552.1-77 Сплави платино-нікелеві. Метод визначення нікелю (із зміною N 1)
ГОСТ 12552.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ПЛАТИНО-МИКЕЛІВІ
Метод визначення нікелю
Platinum-nickel alloys. Метод для визначення нікель
ОКСТУ 1709*
______________
* Код стандарту. Введено додатково, Змін. N1.
Строк дії з 01.01.1979
до 01.01.1984*
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 5/6, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.
РОЗРОБЛЕН Свердловським заводом з обробки кольорових металів
Керівники роботи:
Виконавці:
ВНЕСЕН Міністерством кольорової металургії СРСР
Зам. міністра В.С.Устинов
ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ Всесоюзним науково-дослідним інститутом стандартизації (ВНДІВ)
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 27 грудня 1977 р. N 3069
ВЗАМІН
ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІВС N 9, 1988 рік
Цей стандарт встановлює титриметричний метод визначення нікелю (при масовій частці нікелю від 4,0 до 30%).
Метод заснований на зв'язуванні нікелю в комплексне з'єднання двозаміщеною натрієвою сіллю етилендіамінтетраоцтової кислоти (трилон Б) при рН 5 і титрування надлишку трилону Б розчином оцтовокислого цинку з індикатором ксиленоловим помаранчевим.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
(Змінена редакція, зміна N 1).
1.2. Числове значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того ж розряду, що і показник марочного складу, що нормується.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Ваги лабораторні важільні за
_______________
* На території Російської Федерації діє
Колби конічні місткістю 250 см за
Колби мірні місткістю 250 см за
Бюретка з автоматичним встановленням нуля місткістю 50 см .
Піпетки місткістю 10, 20, 25 та 50 см за
________________
* На території Російської Федерації діють
Кислота соляна за
Кислота азотна за
Суміш кислот, що складається з одного об'єму азотної кислоти та трьох об'ємів соляної кислоти.
Сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна (трилон Б) за води та доводять об'єм до 1000 см
водою.
Цинк оцтовокислий за води та доводять об'єм до 1000 см
водою.
Натрій оцтовокислий за
Ксиленоловий оранжевий, індикатор, розчин з масовою часткою 0,20.
Нікель за
________________
* На території Російської Федерації діє
**
Стандартний розчин нікелю; готують наступним чином: 0,5000 г нікелю розчиняють при нагріванні 30 см розведеної 1:1 азотної кислоти, випарюють до об'єму 5-10 см
та дворазовим випарюванням з 10 см
соляної кислоти, розведеної 1:1, переводять у солянокислий, доводять об'єм у мірній колбі місткістю 500 см.
до мітки водою і перемішують.
1 см розчину містить 0,001 г нікелю.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
Дві навішування сплаву (у вигляді стрічки або стружки) масою по 2,5 г поміщають у конічні колби місткістю по 250 см і розчиняють при нагріванні 40 см
суміші кислот. Розчин випарюють до сиропоподібного стану, переводять у солянокислий шляхом дворазового випарювання з 10 см.
розведеної 1:1 соляної кислоти та доливають 25 см
води.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
4.1. Встановлення співвідношення трилону Б з оцтовокислим цинком
Піпеткою чи бюреткою беруть 10 см розчину трилону Б, поміщають у конічну колбу місткістю 250 см
, доливають 20 см
води, 5 см
розчину оцтовокислого натрію, 10 крапель розчину індикатора ксиленолового помаранчевого та титрують розчином оцтовокислого цинку до зміни забарвлення розчину з жовтого в малинове.
Паралельно проводять три визначення.
Співвідношення ( ) обчислюють за формулою
,
де - Об'єм розчину трилону Б, см
;
- Об'єм розчину оцтовокислого цинку, см
.
4.2. Визначення титру розчину трилону Б по нікелю
20 см стандартного розчину нікелю поміщають у конічну колбу місткістю 250 см
, доливають піпеткою або бюреткою 20 см
розчину трилону Б, 10 см
розчину оцтовокислого натрію, шість крапель індикатора ксіленолового помаранчевого та титрують розчином оцтовокислого цинку до зміни забарвлення з брудно-зеленого в малинове.
Титр ( ), виражений в г/л нікелю, обчислюють за формулою
,
де - Маса нікелю, що міститься в 20 см
стандартного розчину, г;
- Кількість розчину трилону Б, см
;
- Кількість розчину оцтовокислого цинку, витрачена на титрування, см
;
- Співвідношення трилону Б з оцтовокислим цинком
.
4.3. Визначення нікелю
Підготовлений до аналізу солянокислий розчин аналізованого сплаву переводять у мірну колбу місткістю 250 см , доводять до мітки водою і ретельно перемішують.
З мірної колби беруть піпеткою дві аліквотні частини по 50 см. , які поміщають у конічні колби місткістю по 250 см
. Потім аналізований розчин переливають піпеткою або бюреткою 25 см
розчину трилону Б, 20 см
води та 20 см
розчину оцтовокислого натрію для створення рН 5
Надлишок трилону Б відтитрують розчином оцтовокислого цинку в присутності індикатора ксиленолового помаранчевого (5-6 крапель) до зміни фарбування розчину з брудно-зеленого в малинове.
4.1-4.3. (Змінена редакція, зміна N 1).
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Масову частку нікелю ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Об'єм розчину трилону Б, що додається для утворення комплексу нікелю, см
;
- Об'єм розчину оцтовокислого цинку, витрачене на титрування надлишку трилону Б, см
;
- Співвідношення трилону Б з оцтовокислим цинком;
- Титр розчину трилону Б по нікелю, г/см
;
- Маса сплаву, що відповідає аліквотній частині розчину, г;
- масова частка паладію в сплаві, що визначається спектральним методом,
%.
5.2. Абсолютні розбіжності між результатами паралельних визначень ( - Показник збіжності) при довірчій ймовірності
0,95 не повинні перевищувати 0,20%.
Абсолютні розбіжності середніх результатів визначень, отриманих у двох різних лабораторіях ( - Показник відтворюваності), не повинні перевищувати 0,30%.
5.1, 5.2. (Змінена редакція, зміна N 1).
5.3. Контроль правильності результатів аналізу
Контроль правильності результатів визначення масової частки нікелю проводиться відтворенням його масової частки штучної суміші хімічного складу, близького складу аналізованого сплаву, проведеної через весь хід аналізу.
Результати аналізу проб вважаються правильними, якщо абсолютна різниця максимального та мінімального значень масової частки нікелю у штучній суміші не перевищує 0,06% при масовій частці нікелю від 4,0 до 5,0% та 0,17% – при масовій частці нікелю від 20 до 30%.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).