ГОСТ 16274.7-77
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 16274.7-77 Вісмут. Метод визначення вмісту цинку (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.7-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод визначення вмісту цинку
Bismuth.
Метод для визначення zinc content
ОКСТУ 1709
Дата введення 1978-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
П. С. Поклонський,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР
3. Періодичність перевірки 5 років
4. ВЗАМІН
5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер розділу |
ГОСТ 1770-74 | Розд.2 |
ГОСТ 3118-77 | Розд.2 |
ГОСТ 3760-79 | Розд.2 |
ГОСТ 3773-72 | Розд.2 |
ГОСТ 4461-77 | Розд.2 |
ГОСТ 4658-73 | Розд.2 |
ГОСТ 10928-90 | Розд.2 |
ГОСТ 11293-89 | Розд.2 |
ГОСТ 16274.0-77 | 1.1 |
ТУ 6-09-5313-87 | Розд.2 |
6. Постановою Держстандарту
7. Перевидання (липень 1997 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в січні 1983 р., червні 1987 р., липні 1992 р. (ІВД 5-83, 11-87, 10-92)
Цей стандарт поширюється на металевий вісмут марок Ві1 та Ві2 та встановлює полярографічний метод визначення вмісту цинку (при вмісті цинку від 0,001 до 0,02%).
Метод заснований на полярографуванні цинку на хлоридно-аміачному тлі в межах потенціалів від мінус 1,3 до мінус 1,6 відносно донної ртуті або насиченого каломельного електрода. Вісмут від цинку відокремлюють розчиненням його у ртуті; цинк та інші домішки залишаються у розчині.
(Змінена редакція, Зм. N 3).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Колби мірні місткістю 1000, 50 см за
Полярограф осцилографічний чи полярограф змінного струму будь-якого типу.
Ртуть марки РВ за
Вісмут марки Ві0000 або Ві000 згідно з
Цинк металевий гранульований.
Амоній хлористий згідно з
Аміак водний за
Кислота азотна згідно з
Кислота соляна за .
Желатин харчовий за
Натрій сірчанокислий (сульфіт натрію) кристалічний за ТУ 6-09-5313, насичений розчин.
Розчин хлористого вісмуту в розчині соляної кислоти з молярною концентрацією 2 моль/дм готують наступним чином: 1 г вісмуту марки Ві0000 або Ві000 розчиняють 10 см
концентрованої азотної кислоти і випарюють насухо, додають 5 см.
соляної кислоти та випарюють до вологих солей. Потім солі розчиняють у розчині соляної кислоти з молярною концентрацією 2 моль/дм
, переносять розчин у мірну колбу місткістю 1000 см
і доливають розчином соляної кислоти з молярною концентрацією 2 моль/дм
до мітки.
1 см розчину містить 1 мг вісмуту.
Хлоридноаміачний фон; готують наступним чином: 100 мг хлористого амонію, 100 см аміаку та 100 см
насиченого розчину сульфіту натрію розбавляють водою до 1000 см
. Перед полярографуванням додають три краплі 1%-ного розчину желатину.
Стандартний розчин цинку; готують наступним чином: 0,1 г цинку розчиняють у мірній колбі місткістю 1000 см 40 см
концентрованої соляної кислоти. Розчин доливають до мітки водою і перемішують.
1 см розчину містить 0,1 мг цинку.
Градуювальні розчини цинку: чотири розмірні колби місткістю 50 см поміщають 0,5; 1,5; 5,0 та 10,0 см
стандартного розчину цинку, доливають 10 см
розчину хлористого вісмуту і доливають до мітки хлоридно-аміачним фоном.
Градуювальні розчини містять 1,0; 3,0; 10,0 та 20,0 мкг цинку в 1 см .
Індикаторний папір "Конго".
(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Наважку вісмуту масою 5 г поміщають у конічну колбу та розчиняють у 4 см ртуті, одночасно приливаючи 10 см
хлористого вісмуту, потім нагрівають розчин у витяжній шафі для роботи з ртуттю до слабкого кипіння і перемішують 10-15 хв.
Розчин фільтрують через звичайний фільтр і промивають 2-3 рази водою, фільтрат нейтралізують індикаторним папером «конго» аміаком, переливають у мірну колбу місткістю 50 см , доливають до мітки хлоридно-аміачним фоном і полярографують цинк при накладенні на електроди напруги в інтервалі від мінус 1,3 до мінус 1,6 (відносно донної ртуті або насиченого каломельного електрода).
(Змінена редакція, Зм. N 3).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Вміст цинку ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - масова концентрація цинку в градуювальному розчині, мкг/см
;
- Висота хвилі аналізованого розчину, мм;
- загальний обсяг аналізованого розчину, см
;
- Наважка, г;
- Висота хвилі градуювального розчину, мм;
1000000 – коефіцієнт перерахунку грамів на мікрограми.
(Змінена редакція, Зм. N 2, 3)
.
4.2. Максимальна розбіжність результатів трьох паралельних визначень ( ) та результатів двох аналізів (
) при довірчій ймовірності 0,95 не повинно перевищувати значень, зазначених у таблиці.
Масова частка цинку, % | Розбіжність результатів трьох паралельних визначень, % | Розбіжність результатів двох аналізів, % |
0,0010 | 0,0005 | 0,0007 |
0,0030 | 0,0015 | 0,0020 |
0,010 | 0,003 | 0,004 |
0,020 | 0,006 | 0,008 |
Допустимі розбіжності для проміжних масових часток розраховують методом лінійної інтерполяції або за формулами: для інтервалу масових часток від 0,001 до 0,003%;
для інтервалу масових часток понад 0,003%,
де - Середнє арифметичне результатів трьох паралельних визначень;
- Середнє арифметичне результатів двох аналізів.
(Змінена редакція, Зм. N 3).