ГОСТ 13637.4-93
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 13637.4-93 Галій. Метод визначення заліза
ГОСТ 13637.4-93
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГАЛІЙ
Метод визначення заліза
Gallium.
Method for the determination of iron
ОКСТУ 1709
Дата введення 1995-01-01
Передмова
1. РОЗРОБЛЕН Міждержавним технічним комітетом 104 «Напівпровідникова та рідко-металічна продукція. Особливо чисті метали», Державним інститутом рідкісних металів (гіредмет)
ВНЕСЕН Держстандартом Росії
2. ПРИЙНЯТЬ Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 4-93 від 19 жовтня 1993 р.)
За ухвалення проголосували:
Найменування держави | Найменування національного органу зі стандартизації |
республіка Арменія | Армдержстандарт |
Республіка Білорусь | Білстандарт |
Республіка Казахстан | Держстандарт Республіки Казахстан |
Республіка Молдова | Молдовастандарт |
російська Федерація | Держстандарт Росії |
Туркменістан | Туркмендержстандарт |
Республіка Узбекистан | Узгосстандарт |
Україна | Держстандарт України |
3. Постановою Комітету Російської Федерації зі стандартизації, метрології та сертифікації
4. ВЗАМІН
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
ПОСИЛУВАЛЬНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту, розділу |
ГОСТ 3759-75 | Розд.2 |
ГОСТ 4139-75 | Розд.2 |
ГОСТ 5830-79 | Розд.2 |
ГОСТ 6691-77 | Розд.2 |
ГОСТ 6709-72 | Розд.2 |
ГОСТ 11125-84 | Розд.2 |
ГОСТ 13637.0-93 | Розд.1 |
ГОСТ 14261-77 | Розд.2 |
ГОСТ 14262-78 | Розд.2 |
ГОСТ 24104-88 | Розд.2 |
ГОСТ 24147-80 | Розд.2 |
ГОСТ 25086-87 | 5.3 |
Цей стандарт встановлює візуально-фотометричний метод визначення заліза в інтервалі масових часток від 2·10 до 1·10
%.
Метод заснований на екстракційному концентруванні та подальшому візуально-фотометричному визначенні заліза у вигляді роданіду. Галій не заважає визначенню.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Ваги лабораторні 1-го класу за
_______________
* На території Російської Федерації діє
Бокс із оргскла.
Плитка електрична, вкрита кварцовою кюветою.
Піпетки місткістю 1 см .
Циліндри мірні місткістю 10 см .
Колби мірні місткістю 100 та 1000 см .
Кварцові склянки місткістю 50 см із кварцовими кришками.
Набір циліндрів для фотометрування із безбарвного скла з притертими пробками висотою 20 см та діаметром 1,5 см.
Кислота соляна особливої чистоти за .
Кислота азотна особливої чистоти за
Вода дистильована за
Суміш соляної, азотної кислот та води, взятих у співвідношенні 1:1:1, свіжоприготовлена.
Сечовина згідно з
Алюміній хлористий згідно з
Калій роданистий за
200 г роданистого калію розчиняють при слабкому нагріванні 100 см води після розчинення додають 50 мг хлористого алюмінію і осаджують гідроксиду заліза і алюмінію додаванням декількох крапель аміаку, наступного дня осад відфільтровують, відкидаючи першу порцію фільтрату.
Ізоаміловий спирт згідно з
Аміак водний особливої чистоти згідно з
Амілацетат (аміловий ефір оцтової кислоти).
Кислота сірчана особливої чистоти за .
Гальби залізоамонійні.
Розчин заліза (основний), 0,8635 г залізоамонійних галунів розчиняють у 10-15 см дистильованої води, додають 1-2 см
сірчаної кислоти, концентрацією 9 моль/дм
доводять об'єм розчину в мірній колбі місткістю 1 дм.
до мітки водою і перемішують.
1 см розчину містить 100 мкг заліза
Розведені робочі розчини заліза готують послідовним розведенням водою в об'ємному відношенні 1:9 в день вживання.
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
3.1. Підготовка проби
Пробу галію відмивають від поверхневих забруднень соляною кислотою за кімнатної температури протягом кількох хвилин, а потім кількома порціями води.
3.2. Приготування розчину порівняння
У п'ять циліндрів для фотометрування вводять 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 см робочого розчину заліза з вмістом 1 мкг/см
, додають по 1 см
розчину соляної кислоти, доводять об'єм розчину до 10 см
водою, доливають по 0,5 см
розчину роданистого калію, перемішують, додають по 1 см
ізоамілового спирту або амілацетату і кілька разів збовтують.
Одночасно проводять два контрольні досліди, відбираючи в колориметричні циліндри ті ж реактиви і в тих же кількостях, що при аналізі проби.
Розчини порівняння готують одночасно із проведенням аналізу проби. Розчини порівняння є стійкими протягом 20-30 хв.
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Наважку галію масою 0,5 г, очищену за п. 3.1, поміщають у кварцову склянку, доливають 6 см суміші соляної, азотної кислот та води, склянку накривають кварцовою кришкою. Галію розчиняють при помірному нагріванні на електричній плитці. Усі операції, пов'язані з нагріванням, проводять у боксі. Після закінчення розчинення кришку знімають і упарюють розчин насухо. Потім доливають 1 см
розчину соляної кислоти і знову випарюють насухо. Для повного видалення азотної кислоти цю операцію повторюють ще двічі-тричі. Далі сухий залишок розчиняють при нагріванні 1 см
розчину соляної кислоти, доливають 10 см
води, додають на кінчику шпателя сечовину та нагрівають до кипіння. Після охолодження переносять розчин у циліндр для фотометрування, якщо необхідно доводять об'єм розчину водою до 10 см
, доливають 1,0 см
розчину роданистого калію, перемішують, доливають 1 см
ізоамілового спирту або амілацетату і кілька разів збовтують.
Забарвлення органічного шару розчину проби і контрольного досвіду зіставляють з забарвленням органічного шару розчинів порівняння в циліндрах і знаходять розчин порівняння, забарвлення органічного шару якого найближче до фарбування органічного шару розчину проби. Кількість заліза в контрольному досвіді має перевищувати 0,1 мкг.
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Масову частку заліза ( ) у пробі у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса заліза в розчині проби, мкг,
- Значення поправки контрольного досвіду, мкг,
- Маса навішування галію, р.
5.2. За результат аналізу приймають середнє арифметичне значення двох результатів паралельних визначень, проведених окремих наважок.
Розбіжності двох результатів паралельних визначень, що допускаються, і двох результатів аналізу (різниця більшого і меншого) при довірчій ймовірності 0,95 наведено у таблиці.
Масова частка заліза, % | Розбіжність, що допускається, % |
2·10 | 2·10 |
5·10 | 2·10 |
1,0·10 | 0,4 · 10 |
Допустимі розбіжності для проміжних значень масової частки заліза розраховують методом лінійної інтерполяції.
5.3. Контроль правильності аналізу проводять методом добавок за