ГОСТ 12554.1-83
ГОСТ 16274.1-77 Вісмут. Метод хіміко-спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 16274.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВІСМУТ
Метод хіміко-спектрального аналізу
Bismu
ГОСТ 22720.4-77 ГОСТ 22519.4-77 ГОСТ 22720.2-77 ГОСТ 22519.6-77 ГОСТ 13462-79 ГОСТ 23862.24-79 ГОСТ 23862.35-79 ГОСТ 23862.15-79 ГОСТ 23862.29-79 ГОСТ 24392-80 ГОСТ 20997.5-81 ГОСТ 24977.1-81 ГОСТ 25278.8-82 ГОСТ 20996.11-82 ГОСТ 25278.5-82 ГОСТ 1367.7-83 ГОСТ 26239.9-84 ГОСТ 26473.1-85 ГОСТ 16273.1-85 ГОСТ 26473.2-85 ГОСТ 26473.6-85ГОСТ 26473.6-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.6-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
Метод ви
ГОСТ 12223.1-76 ГОСТ 12645.7-77 ГОСТ 12645.1-77 ГОСТ 12645.6-77 ГОСТ 22720.3-77 ГОСТ 12645.4-77ГОСТ 12645.4-77 Індій. Хіміко-спектральний метод визначення алюмінію, вісмуту, кадмію, міді, марганцю, нікелю, свинцю, срібла та цинку (зі Змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 12645.4-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ
ГОСТ 18385.4-79 Ніобій. Методи визначення танталу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 18385.4-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІОБІЙ
Метод визначення танталу
Niobium. Метод для визначення значення
ГОСТ 18385.3-79 ГОСТ 23862.6-79 ГОСТ 23862.0-79 ГОСТ 23685-79 ГОСТ 23862.31-79ГОСТ 23862.31-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення торію та празеодиму (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.31-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи
ГОСТ 23862.18-79 Неодим, гадоліній та їх окису. Метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.18-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НЕОДИМ, ГАДОЛІНІЙ ТА ЇХ ОКИСУ
ГОСТ 23862.7-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.7-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 23862.23-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення марганцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.23-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення марг
ГОСТ 23862.10-79ГОСТ 23862.10-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Хіміко-спектральні методи визначення домішок ванадію, вольфраму, заліза, кобальту, марганцю, міді, молібдену, нікелю, ніобію, свинцю, танталу, титану та хрому (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23
ГОСТ 23862.9-79 Неодим, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій та їх окису. Хіміко-спектральний метод визначення домішок оксидів рідкісноземельних елементів (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.9-79
Група В59
ГОСТ 23862.12-79 Церій та його двоокис. Хіміко-спектральний метод визначення заліза, кобальту, марганцю, міді та нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23862.12-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЦЕРІЙ І ЙОГО ДВОКИСЬ
ГОСТ 23862.13-79 Лантан, неодим, гадоліній, диспрозій, ітрій та їх окису. Метод визначення домішок окисів празеодиму, неодиму, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію (зі Змінами N 1, 2)
ГОСТ 23862.13-79
Група В59
ГОСТ 25278.9-82 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 25278.9-82
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ
Методи ви
ГОСТ 20996.9-82 ГОСТ 12554.1-83 ГОСТ 1367.4-83 ГОСТ 12555.1-83 ГОСТ 1367.6-83 ГОСТ 1367.3-83 ГОСТ 1367.9-83 ГОСТ 1367.10-83 ГОСТ 12554.2-83 ГОСТ 26239.4-84 ГОСТ 9816.2-84 ГОСТ 26473.9-85 ГОСТ 26473.0-85 ГОСТ 12645.11-86 ГОСТ 12645.12-86 ГОСТ 8775.3-87 ГОСТ 27973.0-88 ГОСТ 18904.8-89 ГОСТ 18904.6-89 ГОСТ 18385.0-89 ГОСТ 14339.5-91 ГОСТ 14339.3-91ГОСТ 14339.3-91 Вольфрам. Методи визначення вмісту фосфору
ГОСТ 14339.3-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ВОЛЬФРАМ
Методи визначення вмісту фосфору
Tungsten. Методи для визначення phosphor
ГОСТ 16321.1-70 ГОСТ 16883.2-71 ГОСТ 16882.1-71 ГОСТ 12223.0-76 ГОСТ 12552.2-77 ГОСТ 12645.3-77 ГОСТ 16274.2-77 ГОСТ 16274.10-77 ГОСТ 12552.1-77 ГОСТ 22720.1-77 ГОСТ 16274.4-77 ГОСТ 16274.7-77 ГОСТ 12228.1-78 ГОСТ 12561.1-78 ГОСТ 12558.2-78 ГОСТ 12224.1-78 ГОСТ 23862.22-79 ГОСТ 23862.21-79 ГОСТ 23687.2-79 ГОСТ 23862.25-79ГОСТ 23862.25-79 Рідкоземельні метали та їх окиси. Методи визначення кобальту та нікелю (зі Зміною N 1)
ГОСТ 23862.25-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
РІДКОЗЕМЕЛЬНІ МЕТАЛИ ТА ЇХ ОКИСУ
Методи визначення
ГОСТ 23862.4-79 ГОСТ 18385.1-79 ГОСТ 23687.1-79 ГОСТ 23862.34-79 ГОСТ 23862.17-79 ГОСТ 23862.27-79 ГОСТ 17614-80 ГОСТ 12340-81 ГОСТ 31291-2005 ГОСТ 20997.1-81 ГОСТ 20997.4-81 ГОСТ 20996.2-82 ГОСТ 12551.2-82 ГОСТ 12559.1-82 ГОСТ 1089-82 ГОСТ 12550.1-82 ГОСТ 20996.5-82 ГОСТ 20996.3-82 ГОСТ 12550.2-82 ГОСТ 20996.8-82 ГОСТ 14338.4-82 ГОСТ 25278.12-82 ГОСТ 25278.11-82 ГОСТ 12551.1-82 ГОСТ 25278.3-82 ГОСТ 20996.6-82 ГОСТ 25278.6-82 ГОСТ 14338.1-82 ГОСТ 14339.4-82 ГОСТ 20996.10-82 ГОСТ 20996.1-82 ГОСТ 12645.9-83 ГОСТ 12563.2-83 ГОСТ 19709.1-83 ГОСТ 1367.11-83 ГОСТ 1367.0-83 ГОСТ 19709.2-83 ГОСТ 12645.0-83 ГОСТ 12555.2-83 ГОСТ 1367.1-83 ГОСТ 9816.3-84 ГОСТ 9816.4-84 ГОСТ 9816.1-84 ГОСТ 9816.0-84 ГОСТ 26468-85 ГОСТ 26473.11-85 ГОСТ 26473.12-85ГОСТ 26473.12-85 Сплави та лігатури на основі ванадію. Метод атомно-абсорбційного аналізу (зі зміною N 1)
ГОСТ 26473.12-85
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ НА ОСНОВІ ВАНАДІЇ
ГОСТ 26473.7-85
ГОСТ 16273.0-85
ГОСТ 26473.3-85
ГОСТ 26473.8-85
ГОСТ 26473.13-85
ГОСТ 25278.13-87
СПЛАВИ ТА ЛІГАТУРИ РІДКИХ МЕТАЛІВ Методи вГОСТ 25278.13-87 Сплави та лігатури рідкісних металів. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 25278.13-87
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ГОСТ 12554.1-83 Сплави платино-рутенієві. Метод визначення рутенію (зі зміною N 1)
ГОСТ 12554.1-83
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ПЛАТИНО-РУТЕНІЄВІ
Метод визначення рутенію
Platinum-ruthenium alloys. Метод для визначення рутеніуму
ОКП 17 5000
ОКСТУ 1709*
___________________
* Змінена редакція, Змін. N1.
Строк дії з 01.07.84
до 01.07.89 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 5/6, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.
Розроблено Міністерством кольорової металургії СРСР
ВИКОНАВЦІ
ВНЕСЕНІ Міністерством кольорової металургії СРСР
Член
ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 25 березня 1983 р. N 1372
ВЗАМІН
ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІВД N 1, 1989 рік
Цей стандарт встановлює фотоколориметричний метод визначення рутенію в платино-рутенієвих сплавах (при масовій частці рутенію до 12,0%).
Метод заснований на вимірі світлопоглинання пофарбованого комплексного з'єднання рутенію з тіомочевиною в солянокислому середовищі в присутності платини.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
(Змінена редакція, зміна N 1).
1.2. Числове значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того ж розряду, що і розбіжності, що допускаються.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Фотоелектроколориметр ФЕК-56М.
Установка для електролітичного розчинення (креслення).
1 - скляна склянка; 2 - розчин електроліту (6 М розчин соляної кислоти); 3 - електроди; 4 - затискачі (електроутримувачі)
Електродотримачі із сплаву платини з 25% іридію.
Трансформатори.
Ваги лабораторні загального призначення та зразкові за
_______________
* На території Російської Федерації діє
Кислота соляна за .
Тіомочевина за .
Спирт етиловий технічний за
Колби мірні лабораторні за .
Склянки скляні за .
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
Зразки аналізованого та стандартного сплаву повинні бути у вигляді пластин довжиною 80 мм, шириною 30-40 мм та товщиною 0,3 мм. Поверхня пластин видалення поверхневих забруднень протирають спиртом.
Як стандартне використовують багаторазово проаналізований гравіметричним методом сплав, близький за змістом компонентів до аналізованого.
Дві пластини аналізованого або стандартного сплаву зважують, закріплюють у затискачі установки для електролітичного розчинення (див. креслення) і занурюють у склянку з 200 см розчину концентрації 6 моль/дм
соляної кислоти. Розчинення ведуть змінним струмом при напрузі 12-15, щільності струму 0,65 А/см
протягом 20-25 хв.
Після розчинення струм вимикають, пластини відгвинчують, промивають водою, просушують і зважують.
Розчини аналізованого та стандартного сплаву переносять у мірні колби місткістю 250 см , доводять до мітки водою і ретельно перемішують.
Масу металу ( ) в 1 см
основного розчину обчислюють за формулою
,
де - Маса пластин до розчинення, г;
- Маса пластин після розчинення, г.
З основних розчинів аналізованого та стандартного сплаву готують по 100 см розведених розчинів із вмістом сплаву 1·10
г/см
. Необхідну для цього аліквотну частину основного розчину (
) обчислюють за формулою
,
де - Маса сплаву в 1 см
основного розчину, р.
Розраховану аліквотну частину основного розчину поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. доводять до мітки розчином концентрації 0,4 моль/дм
соляної кислоти та ретельно перемішують.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
У склянки місткістю 100 см беруть аліквотні частини по 20 см
розведених розчинів аналізованого та стандартного сплаву (що відповідає масі сплаву 0,02 г).
У ці розчини додають по 40 см розчину концентрації 0,4 моль/дм
соляної кислоти, по 10 см
розчину концентрації 1 моль/дм
тіомочевини і нагрівають на водяній бані при 50-60 ° С протягом 15 хв.
Охолоджені розчини переносять у мірні колби місткістю 100 см. доводять до мітки розчином концентрації 0,4 моль/дм
соляної кислоти ретельно перемішують і вимірюють оптичну щільність на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі
600 нм у кюветах з товщиною поглинаючого шару 5-10 мм порівняно з нульовим розчином, яким служить розчин концентрації 0,4 моль/дм
соляної кислоти.
(Змінена редакція, зміна N 1).
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Масову частку рутенію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Оптична густина розчину аналізованого сплаву;
- Оптична густина розчину стандартного сплаву;
- Масова частка рутенію в розчині стандартного сплаву, %.
5.2. Різниця між найбільшим та найменшим результатами паралельних визначень за довірчої ймовірності 0,95 не повинна перевищувати абсолютного значення розбіжності, що допускається
0,20%.
Різниця двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби, отриманих у різних лабораторіях, не повинна перевищувати абсолютного значення розбіжності, що допускається 0,32%.
(Змінена редакція, зміна N 1).
5.3. Контроль точності результатів визначення масової частки рутенію проводиться відтворенням його масової частки штучної суміші хімічного складу, близького складу аналізованого сплаву, проведеної через весь хід аналізу.
Результати аналізу проб вважаються точними, якщо абсолютна різниця найбільшого та найменшого значень масової частки рутенію у штучній суміші не перевищує 0,16%.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).