ГОСТ 16321.2-70

ГОСТ 16321.2-70 Срібно-мідні сплави. Метод спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 16321.2-70 *

Група B59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СРІБНО-МІДНІ СПЛАВИ

Метод спектрального аналізу

Silver-copper alloys. Method of spectral analysis

ОКСТУ 1709

Дата введення 1972-01-01

Постановою Комітету стандартів, заходів та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР від 26. VIII 1970 р. N 1328 термін запровадження встановлено з 01.01.72

Перевірено у 1985 р. Постановою Держстандарту від 26.02.85 N 383 строк дії продовжено до 01.01.91**
_______________
** Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 11/12, 1994 рік). - Примітка виробника бази даних.

ВЗАМІН ГОСТ 7979-56 в частині розд. IV-VIII

* ПЕРЕВИДАННЯ (липень 1986 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими в серпні 1980 р., лютому 1985 р. (ІУС 10-80, 5-85).


Цей стандарт поширюється на срібно-мідні сплави та встановлює спектральний метод визначення вісмуту, сурми, свинцю та заліза (при масовій частці вісмуту, сурми та свинцю від 0,001 до 0,01% та заліза від 0,005 до 0,25%).

Метод ґрунтується на вимірюванні інтенсивності ліній домішок у дуговому спектрі. Кількісна оцінка масових часток домішок проводиться шляхом трьох стандартів. Як електроди застосовують стрижні з аналізованого сплаву.

Застосування методу передбачається у стандартах та технічних умовах, що встановлюють технічні вимоги на продукцію.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за ГОСТ 22864-83 .

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ

Кварцовий спектрограф середньої дисперсії.

Генератор дуги змінного струму.

Мікрофотометр.

Затискачі для електродів з водяним охолодженням.

Фотопластинки спектральні типу ІІ чутливістю 10-15 умовних одиниць.

Стандартні зразки підприємства.

Проявник і фіксаж - за ГОСТ 10691.0-84, ГОСТ 10691.1-84.

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

Проби та стандартні зразки повинні бути у вигляді двох литих стрижнів діаметром 6 мм та довжиною 20-30 мм. Стрижні з обох кінців заточуються на півсферу або зрізаний конус з майданчиком діаметром 1,5-1,7 мм.

Для видалення поверхневих забруднень зразки поміщають у склянку, заливають розведеною 1:1 соляною кислотою, кип'ятять 2 хв, промивають водою та сушать.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

Фотографування спектрів виробляють на спектрографі при ширині щілини спектрографа 0,015 мм, відстані між електродами 1,5 мм, силі струму дуги 5 А часу попереднього випалу 30 с часу експозиції 45 с. Міжелектродний проміжок встановлюється за шаблоном. Електродами є литі стрижні. Разом із зразками на одній фотопластинці фотографують спектри стандартних зразків аналізованої марки сплаву.

Для кожної проби та стандартного зразка отримують по чотири паралельні спектрограми.

Фотопластинки виявляють протягом 3 хв. при температурі проявника 18-20 °С. Виявлену фотопластинку обполіскують у воді, фіксують, промивають у проточній воді, висушують та фотометрують.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

5. ПІДРАХУНОК РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ

Аналітичні лінії, рекомендовані до виконання аналізу, діапазон визначених масових часток домішок наведено у таблиці.

Для всіх домішок елементом порівняння є безперервний спектр фону. Значення фону має бути у сфері нормальних почорнінь.

Масову частку домішок визначають шляхом трьох стандартів з об'єктивним фотометрированием. Градуювальні графіки будують для кожного аналізованого елемента. По осі ординат відкладають значення логарифму відносної інтенсивності домішки лінії і фону, а по осі абсцис - значення логарифму концентрації стандартних зразків.

За допомогою градуювального графіка за відомими значеннями логарифму відносної інтенсивності знаходять масову частку домішок аналізованої пробі.

Схожість результатів паралельних визначень характеризується відносним стандартним відхиленням, що дорівнює 0,20.

(Змінена редакція, Зм. N 2).